АБЛЯЦІЯ
Абляція
1 — спец, зменшення кількості снігу та його маси на льодовику або
широкому сніговому просторі: зафіксувати абляцію на невеликій площі
снігового поля.
Абляція2 — спец, тепловий захист, що його застосовують у механізмах
літальних апаратів (ракет, космічних кораблів тощо): абляція спускового
апарата.
АВТОМАТ
Автомат1 — певний механізм, пристрій чи машина, які виконують задану
або запрограмовану дію без участі в цьому процесі людини: пральна
машина-автомат;
— вид рушничної зброї: вистрелити з автомата.
Автомат2 — розм. зарахування заліку студентові чи одержання позитивної
оцінки за іспит без складання: одержати залік автоматом, маю автомат
з ділової української мови.
АГА
Ага1 — частка, що вживається на позначення згоди, ствердження,
підтвердження: — Ти прийдеш? — Ага!
— уживається також в іронічному значенні; авжеж! аякже!: Ага, я так і побіг
це робити!
Ага2 — вигук, що виражає пригадування, здогади про щось: Ага, я все
зрозумів!
Ага3 — титул зверхника, старшини, урядовця у деяких азійських країнах,
наприклад Ірані, Туреччині: зроблено з наказу аги.
АГЕНТ
Агент1 — довірена особа, представник фірми, установи, організації тощо,
який має виконувати певні завдання або доручення: передати інформацію
через агента.
Агент2 — заст., книжн. чинник, що спричиняє певні явища в живих
організмах та в природі; фактор: дія екологічних агентів.
АЖУР
Ажур1 — спец, запис у відповідних книгах про виконання бухгалтерських
операцій саме в день їх проведення;
— розм. цілковитий порядок у певній справі: все буде в ажурі.
Ажур2 — один із видів вишивки чи плетіння — мереживо; візерунок, що
утворюється на дірчастій тканині; оздоба з переплетених ниток на
ювелірних виробах: ажур по краях серветки, каблучка з діамантами й
ажуром.
АКОЛАДА
Аколада1 — муз. спеціальна дужка, якою з’єднуються нотоносці у
партитурах: об’єднати аколадою.
Аколада2 — обряд, яким посвячували в лицарі за часів Середньовіччя в
Західній Європі: пройти аколаду.
АКЦІЯ
Акція1 — один із цінних паперів, який є свідченням того, що його тримач
(власник) має свою частку в справах певного підприємства чи організації:
активні акції, акції впали, пакет акцій, акція без фіксованого номіналу.
Акція2 — діяльність, кампанія, що проводиться з певною метою: акція
протесту, безпрецедентна акція.
АНІС
Аніс1 — трав’яниста ефіроолійна рослина родини Зонтичні; насіння цієї
рослини, яке використовується як прянощі, у фармакології і парфумерії:
присмачити страву анісом.
Аніс2 — осінній сорт яблуні з кисло-солодкими плодами; плоди такої яблуні.
АПОРТ
Апорт1 — вигук-команда дресованому собаці, яка означає «принеси!».
Апорт2 — ранньозимовий сорт яблуні з великими кисло-солодкими
плодами; плоди такої яблуні.
АРТИКУЛ
Артикул1 — тип виробу, його цифрове або буквене позначення;
— заст. стаття закону.
Артикул2 — частина вправи з рушницею.
АСПІД
Аспід1 — отруйна змія, що живе у Південній Азії, Африці і тропічній
Америці;
— зла, підступна людина (лайливе слово).
Аспід2 — різновид сланцю чорно-сірого кольору, що використовується для
покрівельних робіт.
АТЛАС
Атлас1 — збірник географічних, астрономічних, автомобільних тощо мап:
атлас залізничних шляхів;
— збірник малюнків або креслень, які використовують у навчанні:
анатомічний атлас.
Атлас2 — шовкова тканина с полиском: блузка з атласу.
БАБА
Баба1 — жінка похилого віку; мати батька чи матері: баба з дідом, поїхати
до баби;
— кам’яна фігура як стародавня пам’ятка: скіфська баба.
Баба2 — довбня, що має велику вагу і яку застосовують для забивання
стовпів і паль: забити бабою кіл.
БАБКА
Бабка1 — розм. стара жінка; мати батька чи матері; бабця: дорогою зустріли
якусь бабку.
Бабка2 — суглоб, що розташований над копитом ноги у копитних
тварин: вивихнути бабку.
Бабка3 — ковадло, на якому клепають косу: поставити косу на бабку,
клепати на бабці.
Бабка4 — страва-гарнір, яку готують із локшини, сиру тощо: приготувати
бабку, бабка з рису.
Бабка5 — перетинчастокрила комаха, що має тонке видовжене тіло та дві
пари легких прозорих або напівпрозорих крилець: піймати бабку сачком,
бабка з великими очима.
БАЙКА
Байка1 — поетичний (рідше прозовий) повчальний твір, невеликий за
обсягом, у змісті якого використовується алегорія: байки Глібова і
Крилова, Вовк із байки;
— якась вигадка, нісенітниця, побрехенька, придумана переважно для
розваги чи омани: розказувати байки.
Байка2 — тканина з бавовни, м’яка на дотик, з якої виготовляють пелюшки,
постільну білизну, дитячі речі тощо: піжама з байки.
БАК
Бак1 — металева посудина для рідини (здебільшого технічного
призначення), яка щільно закривається: залити бензин у бак.
Бак2 — носова частина верхньої палуби корабля: дивитись на море з бака.
БАЛ
Бал1 — оцінка, що виставляється учневі чи студентові за успішність і
поведінку: скласти іспит на чотири бали;
— одиниця оцінювання сили окремих природних явищ (вітру, шторму
тощо): землетрус силою сім балів.
Бал2 — танцювальний вечір великого масштабу: новорічний бал, бал-
маскарад.
БАЛАБАН
Балабан1 — трав’яниста рослина, поширена в Україні, що квітне білим
цвітом: серед трави біліє балабан.
Балабан2 — птах родини Соколині: спостерігати політ балабана.
Балабан3 — духовий музичний інструмент у таджиків та узбеків, що формою
нагадує видовжену флейту: долинають звуки балабана.
БАЛКА
Балка1 — довгий і широкий яр, зазвичай порослий травою, чагарями: село
лежить у балці.
Балка2 — горизонтальний опорний брус, що використовується у будівництві
і машинобудуванні: залізобетонна балка.
Балка3 — базар для торгівлі контрабандою: купити на балці.
БАНК
Банк1 — фінансова установа, яка здійснює різні грошові операції (надання
кредитів, зберігання внесків із виплатою відсотків, готівкові та
безготівкові розрахунки між фізичними та юридичними особами тощо):
взяти кредит у банку, покласти гроші до банку, банк збанкрутував.
Банк2 — інформаційний фонд (переважно електронний), де закладено дані з
певної сфери людської діяльності і до якого людина може звернутися, аби
дістати потрібну інформацію: банк даних, занести факти до банку.
БАНКА
Банка1 — скляна (слоїк) або бляшана (бляшанка) посудина для
транспортування чи зберігання продуктів харчування, води, консервів
тощо: налити молоко в банку, огірки з банки, банка сардин;
— спеціальна кругляста склянка з товстими стінками, що застосовується в
медицині для лікування захворювань легень (уживається переважно в
множині): поставити пацієнту банки.
Банка2 — обмілина в морі, частина морського дна, що вивищується над
довколишніми глибинами: судно налетіло на банку.
Банка3 — поперечна дошка в човні, приладжена для скріплювання облавків,
що водночас є лавкою для сидіння веслярів: сидіти на банці.
БАНКЕТ
Банкет1 — термін у будівництві — спеціальний насип із землі чи каміння,
зроблений для захисту котловану від стічних вод: звозити землю для
банкету.
Банкет2 — урочиста учта, багате застілля з певної нагоди — свята чи
гостини; бенкет: виступати на банкеті з концертною програмою, бучний
банкет.
Банкет3 — підвищення на судні, призначене для встановлення на ньому
різних навігаційних пристроїв, а також місце на кораблі, де кладуть
канати, троси тощо: встановити пристрій на банкеті.
БАНЯ
Баня1 — сферичний опуклий дах; купол: височіють бані церкви, блищить
баня мечеті.
Баня2 — прилад і спосіб рівномірного нагрівання гарячою парою, окропом,
повітрям тощо: вареники на паровій бані, приготувати котлети на бані.
БАР
Бар1 — позасистемна одиниця виміру тиску й механічної напруги: один бар
дорівнює 105 ньютонів на один м2
.
Бар2— техн. робоча частина врубової машини чи комбайна — рамка з
рухомим ланцюгом та зубцями: розрізати баром.
Бар3 — невеликий ресторан зі стійкою, де продають здебільшого спиртні
напої і закуски; спеціальний відділ у серванті, призначений для спиртних
напоїв: відвідати бар, познайомилися в барі.
БАРАНЦІ
Баранці1 — невеликі піняві хвилі: на морі з'явилися баранці.
Баранці2 — ягнята, молоді барани: нагодувати баранців.
БАТЬКІВЩИНА
Батьківщи на
1 — вітчизна: поїхати на малу батьківщину;
— місце виникнення якогось явища: батьківщина джазу.
Батьківщина2 — спадщина від батьків: ця хата — батьківщина.
БЕЗГРІШНИЙ
Безгрішний1 — який не скоїв гріха, невинний: безгрішна дитина.
Безгрішний2 — який не має грошей або має їх мало: безгрішний селянин.
БЕК
Бек1 — гравець-захисник у спортивній грі з м’ячем чи шайбою: м’яч відбив
бек.
Бек2 — у деяких азійських країнах — титул людини зі знаті, зверхника роду,
князя чи урядовця; часто уживалося як «пан» при звертанні: одержати
титул бека.
БЕРГАМОТ
Бергамот1 — вічнозелене цитрусове дерево родини Рутові з
грушоподібними плодами, які містять ефірну олію, використовується у
парфумерії і кондитерському виробництві: чай з бергамотом.
Бергамот2 — сорт груші з винно-солодкими плодами овальної форми; плоди
такої груші.
БЕРЕСТ
Берест1 — деревна рослина з овальними листками, що її насаджують як
живопліт: обсадити двір берестом
.
Берест2 — лубовий прошарок і верхній шар кори берези: кошик із бересту.
БЕРІЗКА
Берізка1 — зменшено-пестлива назва дерева берези: стоять білокорі берізки,
росте маленька берізка.
Берізка2 — сланка бур’яниста рослина з рожево-білими квітами, що росте
здебільшого на полях, городах та при дорозі: вирвати берізку на картоплі,
берізка обплела буряки.
БИК
Бик1 — парнокопита тварина, що належить до великої рогатої худоби, самець
корів; віл: здати бика на м’ясо, взяти бика за роги.
Бик2 — будівельний термін — великі проміжні муровані стояки мосту чи
греблі: міст на бетонних биках.
БИЛИНА
Билина1 — стебло рослини; рослина, що росте окремо (уживається
переважно в розмовному та художньому стилі та в порівняннях): зостався
сам, як билина в полі.
Билина2 — епічний давньоруський твір історико-героїчного змісту про ратні
подвиги вояків та визначні події: скласти билину про звитягу богатирів.
БІГУН
Бігун1 — спортсмен, який досконало володіє технікою бігу й бере участь у
змаганнях, бігових перегонах тощо; людина, що вміє швидко бігати:
переміг бігун з України.
Бігун2 — заст. полюс — одна з точок (північна або південна) перетину
уявної осі земної кулі з її поверхнею: північний бігун.
БІГУНОК
Бігунок
1 — деталь застібки-блискавки на одязі, сумках, валізах тощо:
поламався бігунок на сумці, висмикнувся бігунок.
Бігунок2 — розм. просторічна назва обхідного листка — документа, в якому
зазначається відсутність заборгованостей в особи, що звільняється з місця
роботи (переважно в господарських галузях): підписати бігунок.
Бігунок3, — спец, деталь електричного механізму, у якій відбувається поділ
струму високої напруги: струм пройшов через бігунок.
БІЛИЗНА
Білизна1 — промислова хижа риба, що водиться в прісних водоймах:
піймати білизну.
Білизна2 — тканинні вироби — спідній одяг, предмети побутового
призначення (постільні речі, рушники) тощо: постільна білизна, кошик для
білизни.
БІЛОК
Білок1 — прозора рідина, що оточує жовток яйця: білки, збиті з цукром.
Білок2 — біла, непрозора оболонка ока: при жовтяниці білки очей
жовтіють.
Білок3 — складна органічна речовина (вживається переважно у множині):
рослинні білки.
БІЛЬ
Біл 1 — розм. білість; білий колір;
— білі нитки, пряжа.
Біл 2 — відчуття фізичного і психічного страждання: душевний біль.
Біл 3— хвороба хрестоцвітих — білі плями, так звана «біла іржа».
БІС
Біс1 — ім. нечиста сила, злий дух, що зазвичай зображується з ріжками та
хвостом і який спокушає людину: як біс в’ється;
— лайка: йди до біса.
Біс2 — виг. звернений до артистів вигук, який вимагає повторного виконання
номера, що сподобався: браво! біс!
БЛОК
Блок1 — вантажопідйомний пристрій: колесо з жолобом, що обертається
навколо своєї осі і через яке перекинутий канат, ланцюг: підняти за
допомогою блока.
Блок
2 — частина пристрою, що виконує окреме завдання: блок циліндрів;
— кілька приміщень, що мають спільне призначення: харчоблок;
— сукупність однорідних предметів, явищ: блок реклами;
— плита, яку використовують для будівництва чи обличкування: віконний
блок.
Блок
3 — об’єднання партій, держав для спільних дій: передвиборний блок.
Блок4 — упаковка цигарок, що складається переважно з 10 пачок: блок
цигарок.
Блок5 — у деяких видах спорту прийом захисту від удару: поставити блок.
БОВТАНКА
Бовтанка1 — рідка їжа, юшка: сьорбати бовтанку,
— яєчня з яєць, збовтаних із молоком: приготувати бовтанку
Бовтанка2 — хитання літака: літак потрапив у бовтанку.
БОКС
Бокс1 — вид спорту — бій у спеціальних рукавичках на ринзі: бокс є
олімпійським видом спорту.
Бокс2 — чоловіча зачіска, коли голиться волосся на скронях і потилиці:
підстригти під бокс.
Бокс3 — приміщення у лікарні для ізолювання інфекційних хворих: хворого
помістили у бокс.
БОКСЕР
Боксер1 — спортсмен, який займається боксом1
: змагання боксерів.
Боксер2 — порода собак із короткою шерстю: купити собаку-боксера.
БОР
Бор1 — сталеве свердло: свердлити бором.
Бор2 — хімічний елемент (В) — тверді безбарвні кристали: сплав із бором.
БОРТ
Борт1 — лівий або правий край одягу, зазвичай з петлями та ґудзиками:
лівий борт піджака.
Борт2 — бокова стінка судна, літака, кузова автівки: опинитися за бортом;
— про судно або літак: перебувати на борту авіалайнера.
БОЧКА
Бочка1 — велика дерев’яна посудина з опуклими, стягнутими обручами
стінками; діжка: солити в бочці;
— цистерна для перевезення і продажу напоїв: продавати квас з бочки.
Бочка2 — фігура вищого пілотажу, яка полягає у повному обертанні літака
навколо своєї осі: зробити бочку в повітрі.
БРАК
Брак
1 — нестача чогось: за браком часу.
Брак2 — продукція низької якості: повернути брак на завод.
БРІВКА
Брівка1 — зменшено-пестливе до брова: тоненька брівка.
Брівка2
і бровка — край кювету, узбіччя дороги, берегової лінії, доріжки на
стадіоні: брівка тротуару.
БРОДИТИ
Бродити1 — повільно й безцільно блукати: бродити вулицею.
Бродити2 — перебувати у стані бродіння (спосіб приготування або псування
напою): сік забродив.
БУГАЙ
Бугай1 — некастрований племінний бик;
— розм. великий кремезний чоловік.
Бугай2 — болотяний птах родини Чаплі (ноги і шия коротші, ніж у чаплі).
БУМ
Бум1 — гімнастичний снаряд у вигляді товстого горизонтального бруса:
вправа на бумі.
Бум2 — короткочасне підвищення попиту на якісь товари, що
супроводжується підвищенням ціни на них: газовий бум;
— пожвавлення, сенсація навколо кого-небудь або чого-небудь:
рекламний бум.
Бум3 — виг. сильний короткий звук, наприклад від удару в барабан, дзвін;
звук від удару: «бум-бум» чулося здалеку.
БУРКУН
Буркун1 — людина, яка бурчить.
Буркун2 — трав’яниста кормова та медоносна рослина родини Бобові з
білими або жовтими квітами.
БУХТА
Бухта1 — невелика затока для стоянки суден: судно зайшло у бухту.
Бухта2 — канат, згорнутий колом: кілька бухт каната.
ВАЛ
Вал1 — у механізмах — деталь машини циліндричної форми, що
обертається; вісь: карданний вал, колінчастий вал.
Вал2 — у давнину — високий насип із землі, піску, каміння тощо навколо
міста, зроблений з метою укріплення і захисту від ворогів: поселення
оточене високим валом;
— насип із землі чи каміння, зроблений з метою укріплення чогось або
захисту від повені, вітру тощо: укріпити узбережжя валом;
— сіно, згорнуте великим покосом: згребти сіно у вали;
— висока хвиля, що утворюється переважно під час шторму: вали
накочуються на берег.
ВАЛИК
Валик1 — маленький вал — циліндрична рухома деталь механізму: кільця
рухаються на валиках.
Валик2 — подушка довгастої форми на краях крісла, дивана чи канапи: лягти
головою на валик.
ВАЛИТИ
Валити1 — перекидати, звалювати щось, змушуючи його падати: валити
скирту сіна;
— рубати ліс: валити смереки.
Bалumu
2 — насувати величезною кількістю, йти навалою: валить орда;
— іти напролом; перти: валить п’яний.
ВАТНИЙ
Ватний — зроблений із вати; який стосується вати: ватні палички, ватно-
марлева пов’язка.
Ватний2 — який стосується вата — одиниці виміру потужності: ватний
опір.
ВБИВАТИ
Вбивати1 — забивати, заганяючи щось у землю, отвір у чомусь тощо:
вбивати кілки в землю; В
— перен. утовкмачувати, напоумляти: вбивати в голову;
— додавати до чогось сирі яйця, розбиваючи їх: вбивати в тісто яйце.
Вбивати2 — умертвляти, позбавляти життя, знищувати: вбивати на війні.
ВБИРАТИ
Вбирати1 — усотувати, втягувати в себе якусь рідину, запах тощо: вбирати
неприємний запах, губка вбирає воду;
— перен. жадібно сприймати щось органами чуття (звуки, слова тощо):
вбирати очима краєвид.
Вбирати2 — святково прикрашати щось, оздоблювати: гарно вбирали
ялинку;
— надягати щось на себе чи на когось іншого: вбирати святкову сукню;
— розм. збирати когось куди-небудь: вбирати дитину до школи.
ВЕРШКОВИЙ
Вершковий1 — який стосується вершків: вершкове морозиво.
Вершковий2 — який стосується вершка — застарілої міри довжини, що
дорівнює 4,4 см: вершкова відстань.
ВИГАДУВАТИ
Вигадувати1 — фантазувати, створюючи в уяві те, чого не було чи нема:
байки вигадувати;
— додуматися до чогось, доходити якогось рішення; щось придумувати;
винаходити: вигадати новий метод.
Вигадувати2 — заощаджувати на чомусь, дістаючи від зекономленого часу,
шляху тощо ви
году: вигадали трохи часу на дорозі навпростець.
ВИГОДА
Вигода1 — те, що дає прибуток, зиск; користь від чогось: матеріальна
ви года.
Вигода2 — речі, що створюють побутові зручності для людини: квартира з
усіма виго дами.
ВИННИЙ
Винний1 — який провинився, ставши винуватцем чогось: винний у скоєнні
злочину.
Винний2 — який стосується вина — алкогольного напою, що виготовляється
переважно з винограду: винний льох, винний спирт.
ВИНО
Вино1 — алкогольний напій, що виготовляється з винограду та деяких ягід
шляхом їх бродіння й набування міцності: червоне вино, сухе вино.
Вино2 — у картярській грі — масть, що зображується у вигляді чорного
наконечника списа, інша назва — піки: козир — вино.
ВИРИВАТИ
Виривати1 — смикаючи, витягати звідкись щось: виривати зуб, виривати
нитки зі шва, виривати дуб із корінням, виривати бур’ян;
— перен. позбуватися чогось неприємного, того, що заважає чи непокоїть:
виривати з серця спогади.
Виривати2 — викопувати якусь заглибину — яму, котлован, могилу тощо:
виривати яму для фундаменту;
— риючи, діставати щось із землі, знаходити щось у ґрунті: виривати
заховані скарби.
ВИСЛАТИ
Вислати1 — розстелити щось по поверхні чого-небудь: вислати килими по
прилавку,
— вимостити коробку, ящик тощо якимсь матеріалом; вистелити: вислати
будку сіном, вислати клітку ганчір’ям.
Вислати2 — надіслати листа чи посилку поштою; переказати комусь гроші:
вислати вітальну листівку,
— послати когось із певним завданням: вислати брата назустріч гостеві;
— відправити у заслання: вислати в далекий Сибір;,
— відправити за межі чогось (країни, міста тощо): вислати з країни.
ВИСТИГАТИ
Вистигати1 — дозрівати, ставати цілком стиглим (про плоди): вистигають
жита;
— формуватись, набувати остаточної форми (переважно про рішення,
думки, плани тощо): ідея вистигала довго.
Вистигати2 — змінювати власну температуру з високої на нижчу,
охолоджуватися: суп вистигає в тарілці.
ВИТИ
Вити1 — скавучати, завиваючи (про тварин): вити на місяць, виє вовк;,
— стугоніти, шуміти (про вітер, завірюху): виє хуртовина;
— перен. нити, плакати (переважно про дітей): чого виєш;
Вити1 — сплітати щось, звивати, скручувати, снувати (про павутину): вити
павутину, вити вінок, вити мотузок.
ВИХОР
Вихор1 — сильний вітер (а також сміття, пил, листя тощо, захоплені
поривом), що рухається стовпом і колоподібно обертається по всій висоті:
листя, захоплене вихором;
— перен. бурхливі події, зміни в суспільстві: вихор революційних змін.
Вихор2 — ділянка на голові, де волосся росте проти звичайного напрямку й
таким чином утворює трохи піднятий чубчик; завите чи збите в локон
пасмо волосся: вихор на маківці, вибився з-під шапки вихор.
ВІВСЯНКА
Вівсянка1 — крупи, змелені із зерен вівса; каша, зварена з цих крупів: на
сні
данок — вівсянка із фруктами.
Вівсянка2 — невеликий перелітний птах, що належить до ряду
Горобцеподібні: гніздо вівсянки.
ВІДОМІСТЬ
Відомість 1 — повідомлення, вісті про кого-небудь, що-небудь: отримати
відо мість від друзів;
— дані про щось або когось: біографічні відомості;
— знання з певної сфери (тільки у множині): початкові відомості з
медицини.
Відомісьт 2 — документ для одержання грошей, матеріальних цінностей
тощо: платіжна ві домість.
ВІДРИВАТИ
Відривати1 — тягнучи, від’єднувати частину чогось від цілого, зривати щось
прикріплене чи приклеєне: відривати нитку, відривати етикетку;
— пошкоджувати вибухом щось: відірвало руку снарядом.
Відривати2 — розгрібаючи або риючи землю, витягати щось назовні:
відривати скарби.
ВІДСИПАТИСЯ
Відсипатися1 — довго і досхочу спати після тривалого неспання:
відсипатися після дороги.
Відсипатися2 — надсипатися, сипатися, поволі відокремлюючись від усієї
маси: цемент відсипається у відро.
ВІЛЬГОТА
Вільгота1 — волога, вогкість.
Вільгота2 — заст. свобода, пільги у виконанні якихось законів.
ВІРА
Віра1 — ім. тверда переконаність у чомусь: віра у добро, зруйнувати віру;
— релігійне вчення, релігія: мусульманська віра;
— довіра: не йняти віри.
Віра2 — виг. команда під час вантаження, розвантаження, що означає
«піднімай! угору!», протилежне — майна.
ВІРАЖ
Віраж1 — розчин для фарбування фотокарток у певний колір.
Віраж2 — поворот під час руху по колу: зробити крутий віраж;
— місце повороту на дорозі, нахилене до середини: на дорозі лише два
віражі, проте які!
ВІТРЯНИЙ
Вітряний1 — який стосується вітру: вітряна погода,
— легковажний: вітряна дівчина.
Вітряний
2 — який діє за допомогою вітру: вітряни й шин.
ВОГНИЩЕ
Вогнище1 — місце для розведення і підтримування вогню: підкинути дров у
вогнище;
— родина, оселя: тепло домашнього вогнища.
Вогнище2 — місце, звідки щось поширюється: вогнище війни.
ВОЛОСНИЙ
Волосний1 — який стосується волоса, дуже тонкий: волосна лінія.
Волосний2 — який стосується волості — адміністративно-територіальної
одиниці Давньої Русі: Кемська волость.
ВОЛЬТ
Вольт1 — одиниця виміру електричної напруги (за прізвищем італійського
фізика А. Вольта): напруга електричної мережі 220 вольт.
Вольт2 — крутий круговий поворот — прийом у їзді верхи, акробатиці:
зробити вольт.
ВПЛИВАТИ
Впливати1 — справляти вплив: погано на когось впливати
.
Впливати2 — запливати всередину чого-небудь: впливати у затоку.
ВПРАВЛЯТИСЯ
Вправлятися1 — робитися вправленим: вивихнута рука вправляється на
місце.
Вправлятися2 — систематичним тренуванням, наполегливою працею
розвивати в собі певні риси: вправлятися у гімнастиці;
— займатися чимось: вправлятися в дотепності.
ВПУСТИТИ
Впустити1 — давати доступ комусь у певне місце: впустити до хати,
впустити до свого серця.
Впустити2 — не втримавши, випустити щось із рук: впустити на підлогу.
ВРИВАТИ
Вривати1 — відірвати щось швидко і несподівано: вривати квіти;
— отримати щось нечесним шляхом: вривати нову посаду;
— різко і несподівано припиняти щось: вривати мову;
— знаходити час для певної дії: вривати годинку для відпочинку.
Вривати2 — закопувати, помішувати щось у викопану яму: вривати
телеграфний стовп.
ВУГОР
Вугор1 — риба зі змієподібним тілом: впіймати вугра.
Вугор2 — прищ, горбик на шкірі, спричинений запаленням сальних залоз:
вугор на носі.
ВУДИТИ
Вудити1 — ловити рибу за допомогою вудки: вудити на мілководді.
Вудити2 — розм. пров’ялювати димом м’ясо чи рибу для вживання в їжу або
для тривалого зберігання: вудити окіст.
ВУЗОЛ
Вузол
1 — затягнута петля на мотузку: вузол на хустці;
— складне переплетення обставин: конфліктний вузол;
— начиння, речі, покладені у хустку, зав’язаний кінцями: нести в руках
вузол з речами;
— місце перетинання доріг, магістралей, трубопроводів: транспортний
вузол;
— місце скупчення клітин в організмі, які виконують одну функцію:
лімфатичний вузол;
— частина механізму, пристрою, що виконує одну функцію: вузол
машини;
— місце на рослині, звідки виходить листя.
Вузол2 — одиниця швидкості судна, 1,87 км за годину: судно робить
шістнадцять вузлів за годину.
В’ЯЗЬ
В’язь 1 — старовинне декоративне письмо, у якому букви поєднуються у
безперервний орнамент: писати в’яззю.
В’язь 2 — прісноводна риба родини Коропові: спіймати в’язя.
ГАЗ
Газ1 — речовина, яка перебуває в такому стані, що вільно поширюється в
доступному їй просторі й заповнює його; пальне в такому стані:
отруїтися газом, провести газ, балон із газом.
Газ2 — шовкова прозора тканина: рукави з газу.
ГАЗЕЛЬ
Газел 1 — порожнисторога жуйна тварина з родини Антилопи, що має
ліроподібні роги: пустельна газель.
Газел 2 — у деяких народів Сходу — поезія, що має специфічну форму,
складається з десяти двовіршів, де однакова рима повторюється в
кожному парному рядкові: скласти газель про батьківщину.
ГАЛУН
Галун1 — золотава або срібляста стрічка-тасьма, що її нашивають для
прикраси й оздоблення на одяг та різні вироби: піджак з галунами.
Галун2 — подвійна сірчанокисла кристалічна сіль алюмінію, хрому й феруму
і лужних металів, яку застосовують як технічний дезінфекційний засіб:
продезінфікувати галуном.
ГАРАЗД
Гаразд1 — добробут, щасливе життя: зичу всіляких гараздів.
Гаразд2 — част, стверджувальна частка, що виражає згоду з чиєюсь думкою
або погодження щось виконати; так; добре; згода: гаразд, я це виконаю;
— присл. добре, вдало, як слід: зробив усе гаразд.
ГАРМОНІЯ
Гармонія1 — язичковий духовий музичний інструмент, що складається з
міхів та двох дощок, на яких розташовано клавіші: грати на гармонії;
— духовий музичний інструмент, що має вигляд невеликої довгастої
коробочки: губна гармонія;
— хвиляста або складчаста поверхня чогось: рукави пошиті гармонією.
Гармонія2 — злагодженість поєднаних тонів у мелодії: гармонія звуків;
— вдале поєднання в чомусь, злагодженість у роботі чогось: гармонія в
природі.
ГАРТ
Гарт1 — загартованість, стійкість, що виробилася внаслідок подолання
труднощів: здобути гарт у боротьбі.
Гарт2 — сплав із окремих металів, що застосовується у виготовленні
друкарського шрифту: вилити шрифт із гарту.
ГВОЗДИКА
Гвоздика1 — дикоросла і садова трав’яниста рослина з рожевими, білими та
ін. квітами, деякі її різновиди мають пряний запах: червона гвоздика,
букет із гвоздик.
Гвоздика2 — прянощі, виготовлені з квіткових бруньок гвоздичного дерева:
додати в розсіл гвоздику.
ГЕН
Ген1 — прислівник — онде, ось там, отам: ген їде авто.
Ген2 — носій інформації, за допомогою якого риси батьків передаються
дітям: будова гена, домінантний ген.
ГЕТЬ
Геть 1 — прислівник — кудись далеко від певного місця: поїхав геть із
міста;
— вигук, що виражає наказ відійти, віддалитися, вийти і не з’являтися:
геть звідси!
Геть 2 — підсилювальна частка — цілком, увесь, повністю: сорочка геть
брудна.
ГІПЕРБОЛА
Гіпербола1 — у літературі — стилістична фігура як засіб художнього
перебільшення образу, риси, характеру тощо: у байці автор використав
гіперболу.
Гіпербола2 — математичний термін — плоска незамкнена крива, що має дві
вітки: побудувати графік функції гіперболи.
ГНІТ
Гніт1 — прес — тягар, важкий предмет, що використовується в побуті для
тиснення, нагнітання, квашення тощо: покласти гніт на огірки.
Гніт1 — утиск кого-небудь, пригноблення: перебувати під гнітом татар.
ГОДИНА
Година1 — відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, 3600 секундам: чекати
цілу годину,
— урок — 45 хвилин: на вивчення цієї теми відведено сім годин;
— важка ситуація: не втрачати надії у скрутну годину.
Година2 — гарна сонячна бездощова погода: сушити сіно в годину.
ГОЛАНКА
Голанка1 — кімнатна піч, облицьована кахлями.
Голанка2 — свійська тварина (корова) або птиця (курка) голландської
породи.
ГОЛОВА
Голова1 — частина тіла тварин і людини, де міститься мозок: голова болить,
мати власну голову на плечах.
Голова2 — керівник установи, організації, зборів тощо, чільник, зверхник:
голова колгоспу, голова Верховної Ради України.
ГОРІЛКА
Горілка1 — алкогольний напій, що складається із суміші винного спирту й
води: рекламу горілки заборонено.
Горілка2 — пристрій в освітлювальних і нагрівальних приладах, де горить
пальна речовина: горілка газової плити.
ГОСПОДАРСЬКИЙ
Господарький1 — який стосується господаря: госпо дарська економність.
Господарський2 — який стосується господарства: господа рський розрахунок
(метод ведення господарства).
ГОСТИНЕЦЬ
Гостинец 1 — подарунок (здебільшого ласощі), який передають звідкись:
тітка передала гостинці.
Гостинец
2 — діал. великий уторований шлях: їхати гостинцем.
ГРАД
Град1 — заст. велике укріплене місто: з Києва-града виступає військо.
Град2 — атмосферні опади, що мають вигляд дрібних шматочків льоду: град
побив городину, на завтра передають дощ із градом.
Град3 — математичний термін — одиниця виміру плоского кута.
ГРАМОТА
Грамота1 — уміння читати і писати: опанувати грамоту.
Грамота2 — офіційний документ, який щось закріплює або яким
нагороджують за успіхи у певній галузі: отримати почесну грамоту.
ГРАНАТ
Гранат
1 — південне дерево з яскраво-червоними квітками і круглий кисло-
солодкий плід цього дерева з великою кількістю насіння: квітка граната,
чавити сік із граната.
Гранат2 — мінерал класу силікатів, напівкоштовний камінь темно—
червоного кольору: браслет із гранатів.
ГРАФ
Граф1 — дворянський титул (вище барона, але нижче князя): Лев Толстой
мав титул графа.
Граф2 — математичний термін — система об’єктів довільної природи, а
також зв’язок, що поєднує будь-які пари цих об’єктів: теорія графів.
ГРАФІК
Графік1 — креслення або діаграма, що демонструють якісні або кількісні
показники чого-небудь; розклад: графік погашення заборгованостей,
скласти графік чергувань.
Графік2 — художник, який працює у галузі графіки: відомий художник-
графік.
ГРИФ
Гриф1 — великий хижий птах, що живиться падлом: гриф-стерв’ятник;
— фантастична тварина у давньосхідній міфології, яка має крила, тулуб
лева і голову орла.
Гриф2 — у струнних музичних інструментах довга пластинка, над якою
натягнуті струни: зламати гриф гітари.
Гриф3 — штемпель із зображенням підпису і відбиток такого штемпеля:
поставити гриф;
— спеціальний напис на документах, який визначає правила користування
ними: гриф «Цілком таємно».
ГРОТ
Грот1 — не дуже глибока печера з широким входом: знайти грот у
прибережних скелях.
Грот2 — нижнє пряме вітрило на грот-щоглі: вітер напнув грот.
ГУБА
Губа1 — кожна з двох рухомих складок, які утворюють краї рота у людини і
тварини: плямкати губами, нафарбувати губи.
Губа2 — морська затока, яка глибоко вдається у сушу: судно зайшло в губу.
Губа3 — розм. гауптвахта: потрапити на губу.
ГУБКА
Губка1 — зменшено-пестливе від губа1
: губки бантиком.
Губка2 — безхребетна багатоклітинна морська тварина, що розмножується
брунькуванням: колонія шестипроменевих губок;
— м’які пористі рештки такої тварини, які використовують для миття,
оскільки вони добре вбирають вологу: вбирати вологу, як губка.
Губка3 — гриб-труговик, який уражає стовбур або коріння дерев: дерево гине
від губки;
— висушений такий гриб, який використовують для викрешування вогню.
ГУРТ
Гурт1 — кілька людей або предметів, які перебувають разом, дуже близько:
гурт людей;
— стадо свійських тварин або група птахів: погнати гурт худоби;
— естрадний вокально-інструментальний ансамбль: гурт «Бітлз»,
запросити музичний гурт на випускний вечір.
Гурт2 — архітектурна деталь — смуга, яка виступає на стіні будівлі.
Гурт3 — ребро монети, медалі.
Гурт4 — опт, велика партія товару: купувати на гурт.
ДВІР
Двір1 — відмежована від вулиці ділянка землі біля будинку з різними
господарськими прибудовами, квітниками, газонами тощо: машина
стоїть у дворі, гратися у дворі.
Двір2 — у деяких країнах із монархічною формою правління — голова
держави (монарх), його родина та близьке оточення: перебувати при дворі,
царський двір.
ДВІРНИК
Двірник1 — прибиральник, робота якого полягає в підтримуванні чистоти й
порядку на прибудинковій території: працювати двірником, у під Узді
прибирає двірник.
Двірник2 — спеціальний пристрій в авті для чищення вітрового скла:
замінити двірники, двірник поламався.
ДВОЗНАЧНИЙ
Двозначний1 — який має два значення, який допускає подвійне тлумачення
(про фрази, заяви, слова, поняття тощо): двозначна заява президента,
двозначний зміст статті, двозначне висловлювання.
Двозначний2 — який складається із двох знаків (цифр, позначень тощо):
двозначні номери, двозначний код.
ДЕЛЬТА
Дельта1 — четверта літера грецької абетки (позначається Д, б): дельтою
позначається змінна величина.
Дельта2 — гирло річки — місце, де вона при впадінні в море чи озеро
утворює численні рукави та острівці: дельта Дніпра.
ДЕРЕВИНА
Деревина
1 — одне дерево: повалена дереви на.
Деревина 2 — тканина деревних рослин, що міститься між корою і
серцевиною: деревина липи;
— лісоматеріал (дошки, колоди), що використовуються для будівництва та
виробництва: сплав деревини
, заготівля деревини
.
ДЖИН
Джин1 — алкогольний напій — горілка, виготовлена з ялівцевих ягід:
випити джину.
Джин2 — у міфології деяких мусульманських країн — дух (переважно злий),
що виконує накази свого повелителя: викликати джина, джин з’явився з
лампи.
ДЗВОНИК
Дзвоник1 — пристрій, який використовують для подання звукових сигналів, а
також звуки, які утворює цей пристрій: дверний дзвоник, дзвоник на
перерву, останній дзвоник.
Дзвоник2 — трав'яниста рослина, що цвіте синіми або фіолетовими квітами і
має форму маленьких дзвонів: у траві цвітуть дзвоники, дзвоники в
букеті.
ДИБА
Диба1 — у давні часи — знаряддя катування, яким мучили людину: підняти
на дибу, посадити на дибу.
Диба2 — довга жердина, на якій приладнано сходинку для стопи (уживається
переважно в множині — палі, на яких ходять, навпереміну переставляючи
їх): клоуни ходять на дибах, перейти річку на дибах.
Диба3 — прислівник — догори, сторчака, піднявшись угору: волосся стало
диба.
ДИВАН
Диван1 — вид м’яких меблів, призначених для відпочинку — лежання,
спання тощо: спати на дивані, шкіряний диван.
Диван2 — дорадчий орган, що існував у султанській Туреччині: скликати
диван;
— у деяких сучасних азійських мусульманських країнах — урядова
установа, що виконує адміністративно-судові функції: перебувати у
розпорядженні дивану.
Диван3 — у красному письменстві східних держав — поетична збірка одного
автора, побудована в певному порядку розташування жанрів і рим:
цитувати вірш із дивана.
ДИСЦИПЛІНА
Дисципліна1 — обов’язкове для членів певної спільноти, колективу тощо
виконання встановлених правил поведінки: шкільна дисципліна,
порушення дисципліни, військова дисципліна.
Дисципліна2 — галузь певної науки, що є навчальним предметом: вивчити
всі дисципліни курсу.
ДІСТАТИСЯ
Дістатися1 — стати чиєюсь власністю, датися комусь (часто понад
сподівання чи зі значними зусиллями): дісталося зі спадщини найбільше.
Дістатися2 — дійти до певного місця (переважно з труднощами й
перешкодами): дісталися до міста електричкою.
Дістатися3 — перепадати комусь як покарання: дісталося від батька за
одержану двійку.
ДІТИ
Діти1 — ім. хлопчики й дівчатка до 14 років: у класі тридцять дітей;
— сини або доньки для своїх батьків: у мого брата троє дітей;
— характерні представники певної епохи, середовища: ми всі діти доби
прогресу;
— недосвідчені, наївні люди: у цьому питанні вони ще діти.
Діти2 — дієсл. знайти для когось або чогось місце: де діти цей мотлох?
— сховати кудись так, що не можна знайти: діти кудись важливий
документ.
ДО
До1 — прийменник, що має просторово-часові значення: зробити до сьомої
години, дістатися до міста.
До2 — нота, що позначає перший звук музичної гами: до, ре, мі...
ДОВОДИТИСЯ
Доводитися1 — бути необхідним з якихось причин: доводиться віддавати
борг.
Доводитися2 — бути комусь родичем: доводитися троюрідним братом.
Доводитися3 — підтверджуватися якимись доказами: це доводиться дуже
легко;
Доводитися4 — дороблюватися до певного етапу: ваша робота ніколи не
доводиться до кінця.
ДОМІНО
Доміно1 — маскарадний костюм, який складається з широкого плаща з
рукавами і каптуром, а також людина, одягнута у такий костюм: прийти
на карнавал у костюмі доміно.
Доміно2 — настільна гра з двадцяти восьми прямокутних пластинок,
поділених навпіл, із цяточками-очками: грати в доміно.
ДОПАСТИ
Допасти1 — нарешті дістатися до чогось: допасти до джерела у спекотний
день.
Допасти2 — закінчити випасання: допасти худобу.
ДОРИВАТИ
Доривати1 — закінчувати рвати: доривати яблука;
— доношувати одяг чи взуття до дір: доривати чоботи.
Доривати2 — закінчувати рити: доривати траншею.
ДОСИПАТИ
Досипати1 — додавати чогось, насипаючи: досипати зерно.
Досипати2 — спати до якогось часу: досипати до обіду.
ДОТОЧУВАТИ
Доточувати1 — приєднувати щось, тим самим подовжуючи певний
предмет: доточувати рукави;
— казати на додачу до чогось: доточувати жартівливе слівце.
Доточувати2 — закінчувати гострити лезо: доточувати ножа;
— догризати до дір: миші доточують мішок.
Доточувати3 — доціджувати рідину звідкись: доточувати воду з діжки;
— додавати рідину до якоїсь межі: доточувати воду по вінця.
ДРІБ
Дріб1 — дрібні кульки зі свинцю, що використовуються для стрільби:
стріляти дробом.
Дріб2
і дроб — короткі звуки від стрільби, ударів по барабану, що ритмічно
повторюються: барабанний дріб, дріб дощу по даху.
Дріб3 — число, яке складається з частин одиниці: правильний дріб.
ЕКІПАЖ
Екіпаж1 — легкий пасажирський колісний візок (його різновиди — кеб,
диліжанс, карета, ридван та ін.): приїхати на вокзал екіпажем.
Екіпаж2 — команда судна, літака, космічного корабля тощо, яка обслуговує
й забезпечує рух механізму: екіпаж складається з шістьох осіб.
ЕЛЕКТРИК
Електрик
1 — ім. спеціаліст з електротехніки: викликати електрика.
Електрик2 — прикм. блакитний чи синій колір з сірим полиском: плащ
кольору електрик.
ЕМІСІЯ
Емісія1 — у фінансовій сфері — випуск в обіг грошей: додаткова емісія
призводить до знецінення грошей.
Емісія2 — фізичний термін — випромінювання тілами елементарних
частинок під впливом тепла, електричних та електромагнітних полів:
фотоелектронна емісія.
ЕФІР
Ефір1 — органічна сполука, що використовується у медицині, парфумерії,
техніці: прості та складні ефіри.
Ефір2 — у давньогрецькій міфології — місце перебування богів; — теле-,
радіопростір; середовище: працювати в прямому ефірі.
ЖАЛЬ
Жаль 1 — скорбота, сум, кепський настрій, журба: охопив серце жаль, на
превеликий жаль.
Жаль 2 — присудкове слово — про шкоду, співчуття до когось чи чогось; про
розкаяння за щось: жаль сироту, жаль, що так учинив.
ЖМУРИТИСЯ
Жмуритися
1 — мружитися, прикривати повіками очі: жму
ритися від сонця.
Жмуритися
2 — бути учасником гри у піжмурки (спочатку відвертатися від
інших, затуляти собі очі й лічити, а потім іти всіх розшукувати): кому
тепер жмури тися?
ЖОВТЯНИЦЯ
Жовтяниця1 — захворювання печінки і жовчних шляхів, внаслідок якого
шкіра і слизова набувають жовтого забарвлення: захворіти на
жовтяницю.
Жовтяниця2 — багаторічна весняна рослина родини Ломикаменеві з
жовтими квіточками: степ поцяткований купками жовтяниці.
ЖУЖЕЛИЦЯ
Жужелиця1 — рештки після згоряння твердого палива, а також відходи від
виплавки металу: викинути жужелицю.
Жужелиця2 — хижий жучок, який живиться комахами, рослинами; турун: на
підвіконня сіла жужелиця.
ЗАВИВАТИ
Завивати
1 — скавчати, довго і пронизливо вити (про тварин): цуцик уночі
виє;
— видавати звуки, схожі на скавчання, виття: сирена завиває, вітер
завиває.
Завивати
2 — закручувати щось завитками чи локонами; скручувати в одне
ціле пасма чогось чи нитки: завивати кучері, завивати дівчинці косу.
ЗАВИСАТИ
Зависати
1 — під час падіння затримуватися в певному положенні,
зачепившись за щось чи опираючись силі тяжіння: кулька зависла на гілці,
вертоліт завис у повітрі;
— затримуватись на певному етапі просування (про справи): ваша справа
зависла.
Зависати
2 — розм. давати збої в роботі (про комп’ютерні програми):
комп’ютер зависає.
Зависати
3 — молодіжний жаргон — вештатися десь, у якійсь забігайлівці,
гостювати в когось компанією: зависли в кафе.
ЗАВІСА
Завіса1 — відріз тканини у вигляді полотнища для затуляння вікон, дверних
отворів тощо, а також для відмежування чогось: на вікні завіса,
переодягатися за завісою.
Завіса2 — шарнір, що на нього чіпляють двері, рами вікон тощо: зняти двері
з завіс.
ЗАВІШУВАТИ
Завішувати1 — затуляти за допомогою полотнищ щось, приховуючи за
завісами: завішувати дірку в стіні.
Завішувати2 — чіпляти багато чогось, квітчати: завішувати дерева
гірляндами.
ЗАВОД
Завод1 — велике спеціалізоване підприємство з випуску певної продукції —
машин, устаткування, електроприладів, харчових продуктів тощо:
тракторний завод, завод хімреактивів, консервний завод.
Завод2 — пристрій, за допомогою якого починає працювати механізм:
годинниковий завод, завод іграшкового мотоцикла, працювати на заводі.
Завод3 — господарське підприємство-ферма, де розводять породистих
тварин: кінний завод.
ЗАВОДИТИ
Заводити1 — починати співати, вити, голосити: дівчина заводить пісню.
Заводити2 — проводити всередину приміщення, транспорту тощо: заводити
дитину в дитсадок;
— відводити кудись у глушину чи незнайоме місце: стежка заводить в
самі нетрі.
Заводити3 — накручувати завод механізму: заводити будильник.
Заводити4 — створювати щось (про сім’ю, компанію тощо): заводити
друзів, заводити сім’ю.
Заводити5 — робити щось звичайним, узвичаювати: заводити звичку,
заводити свої порядки.
ЗАВОЛОКА
Заволока1 — густий суцільний покрив диму, туману, хмар тощо: заволока
туману.
Заволока2 — зневажлива назва людини, яка десь вештається, бродяга,
жебрак, бомж: ходити заволокою.
ЗАВ’ЯЗАТИ
Зав’язати1 — закрити якийсь отвір мотузком на вузол чи зашморг: зав’язати
мішок,
— прикріпити щось за допомогою вузла або з’єднання кінців тасьми,
мотузки, нитки тощо: зав’язати галстук, зав’язати банти.
Зав’язати
2 — застрявати в багні чи якійсь грузькій речовині: зав’язати в
болоті;
— перен. перебувати у скруті, в проблемах тощо; мати велику кількість
невідкладних справ чи роботи: зав’яз у клопотах; зав’яз у роботі.
ЗАГАНЯТИ
Заганяти1 — спонукати, змушувати когось заходити всередину: заганяти
корову у хлів.
Заганяти2 — утомити, виснажити, ганяючи чи змушуючи щось робити:
заганяти на роботі, заганяти дичину на полі.
ЗАГИН
Загин1 — поворот шляху чи закрут річища: загин річки, загин дороги.
Загин2 — книжне, урочисте слово — загибель, смерть: стояти до загину,
боронити край до загину.
ЗАГІН
Загін1 — загорода — огороджене місце для худоби чи свійської птиці: вівці в
загоні.
Загін2 — спеціальний чи окремий військовий підрозділ; група людей,
сформована для виконання певного завдання: загін розвідників,
рятувальний загін.
ЗАГОРОДА
Загорода1 — огороджена ділянка для утримування свійських тварин чи птиці:
заганяти тварин у загороду.
Загорода2 — паркан, тин, який огороджує певну ділянку: обнести ділянку
загородою; дерев’яна загорода.
ЗАДИРАТИ
Задирати1 — підводити вгору голову: задирає голову до неба;
— відгортати щось (завісу, пелену, якийсь покрив тощо): вітер задер
фіранки.
Задирати2 — загризати до смерті (переважно про звірів-хижаків): ведмідь
задер зайця. ЗАЖИВАТИ
Заживати
1 — розм. рубцюватися, загоюватися (про рани): виразка зажила.
Заживати2 — набувати чогось, здобувати щось: заживати доброї слави.
Заживати3 — починати жити з якогось моменту по-іншому: і зажили вони в
добрі та в достатку.
ЗАЇЗД
Заїзд1 — заст. місце для ночівлі подорожніх, де вони могли зупинитися,
поїсти, змінити коней: переночувати у заїзді;
— дорога, яка веде до якогось населеного пункту, місце в’їзду: машина
загрузла на заїзді до села.
Заїзд2 — одночасне заселення великої кількості людей до санаторію, табору
тощо: за літо у дитячому таборі встигає побувати чотири заїзди;
— частина спортивного змагання, влаштована, щоб розвести у часі велику
кількість учасників: другий заїзд велогонщиків.
ЗАЙМАТИСЯ
Займатися1 — виконувати певну роботу, працювати над чимось,
захоплюватися певним видом спорту: нічим не займатися, займатися
легкою атлетикою.
Займатися2 — починати горіти, загорятися: зайнялася копиця сіна, зайнявся
килим.
ЗАМКОВИЙ
Замковий1 — який стосується замку: за мковий мур.
Замковий2 — який стосується замка: замко вий механізм.
Замковй
3 — ім. військовослужбовець, який обслуговує артилерійську
гармату: на місце загиблого замково го заступив новий.
ЗАМОК
Замок
1 — за часів Середньовіччя — величезний кам’яний будинок-палац
багатого феодала, оточений міцним високим муром з кількома вежами;
фортеця: руїни за мку поросли бур’яном;
— великий, вигадливо побудований палац: побудувати заміський за мок;
— тюрма, острог: Литовський за мок.
Замок
2 — пристрій для замикання чогось ключем: тримати під замком,
навісний замо к;
— пристрій для з’єднання рухомих частин механізмів: кулеметний замо к;
— центральний камінь склепіння;
— спосіб скріплювання колод і дерев’яних конструкцій, коли вони
складають ніби єдине ціле.
ЗАПАЛ
Запал1 — пристрій для детонації вибухівки: запал у гарматі.
Запал
2 — сільськогосподарський термін — розмовна назва захворювання
легенів коней та інших свійських тварин, що супроводжується ядухою.
ЗАПИЛЮВАТИСЯ
Запилюватися1 — укриватися шаром пилу, куряви: скляна поличка швидко
запилюється.
Запилюватися2 — ставати запиленим: сережки берези запилюються вітром,
тюльпани запилюються комахами.
ЗАПРАВЛЯТИ
Заправляти1 — засовувати краї чогось, надаючи охайнішого вигляду:
заправляти сорочку;
— вставляти або заливати щось, необхідне для запуску, введення в дію
приладу: заправляти бензином автівку;
— додавати присмаку, спеції у страву, напій; присмачувати: заправляти
юшку спеціями;
— вносити добрива: заправляти поле добривами;
Заправляти2 — керувати безроздільно кимось або чимось на свій розсуд:
заправляти у родині.
Заправляти3 — призначати ціну (часто більшу): заправляти непомірну ціну.
ЗАСЛАТИ
Заслати1 — покрити чимось поверхню: заслати стіл скатертиною
— заволікти зусібіч: небо заслали хмари;
— затягти очі: полуда заслала очі.
Заслати2 — позбавивши права жити на певній території, переселити когось
у віддалений край: заслати у Сибір;
— направити когось із дорученням: заслати до тітки.
ЗАСТАВА
Застава1 — речі, майно або коштовності, які віддають, щоб отримати
позичку: взяти кредит під заставу заміського будинку.
Застава2 — місце в’їзду до міста, яке добре охороняється і на якому з
проїжджих стягується мито: караван зупинився на заставі;
— військовий охоронний загін: застава налічувала двадцять вояків.
ЗАУВАЖИТИ
Зауважити1 — висловитися на предмет чогось: дотепно зауважити.
Зауважити2 — помітити щось: зауважити неподалік аптеку.
ЗАХІД
Захід1 — одна з чотирьох сторін світу: їхати на захід;
— країни Західної Європи (пишеться з великої літери): За хід стурбований
становищем, що склалося на ринку нафти.
Захі
д
2 — рух сонця за обрій: повільний захід сонця;
— час, коли сідає сонце, надвечір’я: зустрінемося на за хо ді сонця;
— заграва над частиною обрію, де сідає сонце: за хі д забарвився у
найніжніші відтінки червоного.
3аxiд
3 — організовані дії (сукупність дій та засобів), спрямовані на
виконання певної мети: вжити запобіжних за ходів.
ЗАХІДНИЙ
Західний1 — який стосується за ходу — сторони світу: за хідні країни,
південно-за хідне узбережжя, за хідна мода.
Західний2 — який стосується за хо ду — закочування за обрій світила,
згасання і т. ін.: промені захі дного сонця.
ЗАЦВІТАТИ
Зацвітати1 — починати квітнути: зацвіли вишні;
— перен. ставати радісним від приємних подій, звісток: зацвісти від
кохання.
Зацвітати2 — вкриватися ряскою (про воду), пліснявою (продукти
харчування): хліб зацвів.
ЗБУВАТИСЯ
Збуватися1 — позбавлятися від чогось: збуватися ворогів;
— втрачати щось: збутися сили.
Збуватися2 — здійснюватися, втілюватися в життя: прогноз збувся.
ЗВАЖУВАТИСЯ
Зважуватися1 — визначати вагу чого-небудь: на терезах зважується зерно;
— визначати свою вагу: перед поєдинком боксери зважилися.
Зважуватися2 — обміркувавши все, обрати певну поведінку, піти на якийсь
крок: зважуватися на ризикований крок.
ЗВІРОБІЙ
Звіробій1 — мисливець на морських тварин.
Звіробій2 — трав’яниста рослина родини Тирличеві з жовтими квітами,
зібраними у суцвіття, що використовується як лікарський засіб.
ЗВІРЯТИ
Звіряти1 — втаємничувати у свої думки, довіряти комусь свої таємниці:
звірити другові свої болі.
Звіряти2 — робити зіставлення, порівнюючи; перевіряти відповідність чому-
небудь: звірити факти зі статистичними даними.
ЗДАВАТИСЯ
Здаватися1 — визнавати себе переможеним, відступати перед суперником
або труднощами: здатися перед труднощами;
— покладатися на когось у всьому: здаватися на чийсь розум.
Здаватися2 — мати певний вигляд, справляти якесь враження: будинок
здавався населеним;
— уявлятися: мені здається, що у будинку ніхто не живе;
— вставне слово зі значенням непевності: здається, збирається на дощ.
ЗЕФІР
Зефір1 — бог теплого західного вітру у давньогрецькій міфології;
— легкий теплий вітерець (переважно у поезії): легкий подув зефіру.
Зефір2 — вид фруктової пастили: купити зефір у кондитерському відділі.
Зефір3 — старовинна бавовняна тканина: шити із зефіру.
З'ЄДНАННЯ
З'єднання1 — військова одиниця, що містить менші окремі частини, загони
тощо: партизанське з’є днання, танкове з’є днання.
З'єднання
2 — дія — поєднування чогось; те, чим поєднують частини:
з’єдна ння рухомих частин.
ЗИМІВНИК
Зимівник
1 — людина, яка лишається десь зимувати із певним завданням чи
метою (переважно далеко від населених місць): житло зимі вника.
Зимівник
2 — приміщення, спеціально утеплене для зимування там бджіл:
полагодити зимівни к.
ЗЛИТИ
Злити1 — вилити з кількох посудин до однієї: злити залишки до діжки;
— об’єднати кілька частин в єдине ціле: злити кілька партій в один блок;
— вилити звідкись або процідити рідину: злити всю воду з діжки;
— облити кого-небудь: злити з ніг до голови.
Злити2 — розлючувати когось: злити собаку.
ЗМОРШКА
Зморшка1 — складка, борозенка на шкірі: чоло вкрилося зморшками.
Зморшка2 — їстівний гриб класу Сумчасті з ніби зморщеною шапинкою: на
галявині росли зморшки.
ЗНАХОДИТИСЯ
Знаходитися1 — розташовуватися: острівець знаходиться посередині річки.
Знаходитися2 — відшукуватися: загублені рукавички знайшлися.
ЗОЛОТНИК
Золотник1 — пристрій для керування парою в парових, гідравлічних
механізмах і турбінах.
Золотник2 — давня російська одиниця ваги (4,26 г).
ЗРИВАТИ
Зривати1 — відокремлювати щось прикріплене: зривати цвіт;
— змушувати когось дуже швидко полишити якесь заняття, щоб зробити
інше: зривати з роботи;
— псувати нарізку необережним рухом: зривати гайку;
— втратити голос від перенапруження голосових зв’язок: зірвати голос
від крику;
— заважати проведенню чого-небудь: зривати урок;
— одержувати щось нечесним шляхом: зривати куш.
Зривати2 — висаджувати в повітря: зривати склади боєприпасів.
Зривати3 — рити в багатьох місцях: зривати всю землю.
ЗРИНАТИ
Зринати1 — спливати на поверхню води: підводний човен зринув на
поверхню;
— стрімко з’являтися: зринули спогади.
Зринати2 — починати лунати: зринули звуки пісні;
— несподівано полишати щось: зринути з насидженого місця, полишивши
все;
— несподівано вивільнятися від якихось пут, швидко підніматися: птах
зринув у небо.
ІРИС
Ірис1 — райдужна оболонка ока: ушкодити ірис.
Ірис2 — трав’яниста рослина родини Півникові, з великими квітами білого,
синього, фіолетового, жовтого та ін. відтінків, яку саджають на клумбах,
газонах тощо; півники: іриси розрослися, букет ірисів.
КАДР
Кадр1 — у фото- і кіноплівці — окремий знімок: відзняти сім кадрів;
— у кінострічці — окремий епізод, сцена: кадри про сімейну ідилію.
Кадр2 — працівник якоїсь фірми, установи, підприємства тощо (вживається
переважно у множині): цінний кадр, відділ кадрів, залучати нові кадри;
— розм. людина-дивак: оце кадр!
КАЗАРКА
Казарка1 — птах родини Качині, що водиться в північних регіонах: гніздо
казарки.
Казарка2 — невеликий жук — шкідник садових дерев: плоди, пошкоджені
казаркою.
КАМЕРНИЙ
Камерний1 — який стосується камери як невеликого приміщення чи органа-
резервуара: камерні двері, камерна оболонка серця.
Камерний2 — який виконується в невеликому концертному залі: камерний
хор, камерна музика, камерний оркестр.
КАМІННИЙ
Камінний1 — утворений із каменю, витесаний із каменю; який стосується
каменю; кам’яний: камінний мур.
Камінний2 — який стосується каміна — кімнатної відкритої печі: камінна
поличка, камінний отвір.
КАНАТНИК
Канатник1 — трав’яниста рослина, яка належить до родини Мальвові і з
якої добувають волокно для мотузок: вирощувати канатник.
Канатник2 — людина, що займається виготовленням канатів, мотузок тощо:
канатник закуповує сировину.
КАННА
Канна1 — декоративна рослина з великими яскравими квітами: продавати
канни в вазонах.
Канна2 — порожнисторога парнокопита тварина — найбільша антилопа, яка
мешкає в саванах Африки: канну легко приручити.
КАНТ
Кант
1 — тасьма, вузька стрічка чи шнурок, який пришивають на одяг як
облямівку: червоний кант на уніформі.
Кант2 — урочиста пісня-ода, у якій когось прославляють: скласти кант.
КАРБУНКУЛ
Карбункул1 — коштовний камінь, що має густо-червоне забарвлення:
прикраса з карбункулом.
Карбункул2 — чиряк — глибоке гнійне запалення шкіри: лікувати карбункул,
прорвав карбункул.
КАРДИНАЛ
Кардинал1 — високий духовний сан у католицькій церкві (другий після
папи): рада кардиналів.
Кардинал2 — невелика співоча пташка, що належить до родини В’юркові,
водиться в Америці: кардинал червоногрудий, кардинал має яскраво-
червоне забарвлення.
КАРЕ
Каре1 — бойовий стрій піхоти — шикування чотирикутником для відбивання
атаки ворога зусібіч: вишикуватися в каре.
Каре2 — вид зачіски: підстригтися під каре, зачіска каре.
КАР’ЄР
Кар’ р1 — відкрита копальня, де добувають пісок, глину, камінь тощо:
піщаний кар’єр.
Кар’ р2 — швидкий біг коня; галоп: бігти кар’єром.
КАРКАС
Каркас1 — основа споруди, якоїсь речі із дерева, заліза та ін. матеріалу:
металевий каркас, каркас судна.
Каркас2 — дерево із дуже міцною деревиною, яке належить до родини
В’язові: двері з каркаса.
КАТ
Кат1 — людина, яка безпосередньо виконує смертний вирок, позбавляючи
життя засудженого: кат наблизився до шибениці;
— перен. жорстокий мучитель людини, народу тощо: кати українського
народу.
Кат2 — канат, яким підтягають якір угору: тягнути якір катом.
КАТРАН
Катран1 — степова рослина, що належить до родини Хрестоцвіті і цвіте
білими невеликими квітками: серед трави цвіте катран.
Катран
2 — вид акули, що має порівняно невеликий розмір і водиться у
Чорному морі: піймати катрана.
КАЮК
Каюк1 — розм. присудкове слово, що означає «кінець комусь», «смерть»:
тоді мені каюк.
Каюк2 — невеликий плоскодонний двовесловий човен, призначений для
плавання річкою: пливти каюком.
КИТ
Кит1 — морська тварина-ссавець великого розміру, що має рибоподібне
тіло: синій кит, пливе кит, кит пускає фонтан.
Кит2 — в’язка речовина, якою замазують шпарини, віконні щілини тощо;
замазка: віконний кит, замазати китом тріщину.
КИТАЙКА
Китайка1 — цупка тканина здебільшого синього кольору, яку в давнину
завозили з Китаю (звідки й назва); пізніше — бавовняна тканина, яку
почали виготовляти в Росії: жупан із китайки.
Китайка2 — пізній морозостійкий сорт яблуні; плоди цієї яблуні: джем із
китайки.
КИЯНКА
Киянка1 — мешканка Києва: познайомитися зі студенткою-киянкою.
Киянка2— столярний інструмент — дерев’яний молоток: ударити киянкою.
КІВІ
Ківі1 — птах, що має коричнево-сіре забарвлення, із недорозвиненими
крилами та довгим дзьобом, водиться в Новій Зеландії: ківі належить до
нічних птахів.
Ківі2 — дерево, що росте у тропіках і дає плоди з коричневою ворсистою
шкіркою та зеленою м’якоттю: купити кілограм ківі.
Кілька1 — риба маленького розміру, що належить до ряду Оселедцеподібні:
кілька в томаті, маринована кілька.
Кілька2 — невелика кількість чогось; декілька: купити кілька зошитів,
стоїть кілька машин.
КЛІП
Кліп1 — відеоролик, який складається із пісні, що супроводжується
сюжетом, різними зображеннями тощо: зробити новий кліп до пісні.
Кліп2 — присудкове слово, що вживається на позначення дії моргання: кліп
очима, а він лише кліп-кліп.
КЛУБ
Клуб1 — куляста маса чогось (про дим, куряву, газ тощо): клуби диму, клуби
хмар.
Клуб2 — верхня частина ноги від тазостегнового суглоба до коліна:
ударитися клубом.
Клуб3 — громадська організація розважального, освітнього та ін. характеру,
що об’єднує людей за родом занять, вподобаннями тощо; будівля, де
влаштовуються культурно-розважальні заходи: шаховий клуб, клуб веселих
і кмітливих, дискотека в клубі.
КЛЮЧ
Ключ1 — стрій у формі кута, яким летять птахи: журавлиний ключ, летіти
ключем.
Ключ2 — пристрій із металу, яким відмикають замок: дібрати ключ до
сейфа;
— інструмент, яким відкручують гайки: гайковий ключ.
КОК
Кок1 — судновий кухар: каюта кока, кок приготував суп із черепахи.
Кок2 — вид зачіски — завите волосся, що підіймається догори над лобом:
зачіска з коком.
Кок3 — бактерія кулястої форми, переважно нерухома: аналіз на виявлення
коків.
КОЛО
Коло1 — математичний термін — замкнена крива на площині, всі точки якої
віддалені на однаковій відстані від центра: накреслити коло, визначити
радіус кола.
Коло2 — прийменник — біля, поблизу, недалеко від чогось: стань коло мене,
коло хати дерево.
КОЛОВОРОТ
Коловорот1 — місце у річці, морі, де відбувається обертальний рух води;
вир: затягнути в коловорот;
— швидке хаотичне переміщення чого-небудь: потрапити в коловорот
подій.
Коловорот2 — інструмент для свердління отворів вручну: просвердлити
п’ять отворів коловоротом.
КОЛОДА
Колода1 — короткий товстий стовбур дерева, очищений від гілля: сплавляти
річкою колоди;
— частина товстого стовбура дерева, очищеного від гілля, пристосована
для якихось цілей: сидіти на колоді;
— частина товстого стовбура дерева, очищеного від гілля, з видовбаною
серединою, пристосована для якихось цілей: вийняти мед з колод
(вуликів).
Колода2 — комплект гральних карт: змішати дві колоди карт.
КОМА
Кома1 — розділовий знак, який розділяє слова, словосполучення і речення:
крапка з комою, кома перед дієприкметниковим зворотом.
Кома2 — тяжкий хворобливий стан людини, що виявляється у втраті
свідомості і послабленні реакцій організму на зовнішні подразники,
розладі життєво важливих функцій: впасти в кому.
КОНДУКТОР
Кондуктор1 — пристрій верстата, який надає правильного положення
інструменту і виробу, який обробляється.
Кондуктор2 — працівник залізниці, який стежить за безпекою на потязі і
цілістю вантажів, які перевозяться;
—працівник, який супроводжує автобус, трамвай, тролейбус, продає
проїзні квитки і стежить за дотриманням порядку на транспорті: показати
квиток кондуктору.
КОНСТИТУЦІЯ
Конституція1 — основний закон держави, у якому записано її державний
устрій, структуру і повноваження державних установ, права і обов’язки
громадян: Конституцію України було ухвалено 28 червня 1996 року.
Конституція2 — структура, будова тіла: мати міцну конституцію.
КОРНЕР
Корнер1 — штрафний кутовий удар у футболі: майстерно виконати корнер.
Корнер2 — угода про скуповування певного товару для його подальшого
перепродажу: укласти корнер.
КОРНЕТ
Корнет1 — перший офіцерський чин у кавалерії (відповідав підпоручику в
піхоті) у російській армії до революції: отримати звання корнета.
Корнет2 — духовий музичний інструмент у вигляді ріжка: грати на корнеті.
КОРЧ
Корч1 — стовбур дерева, що затонув у воді: витягти корч із річки;
— пень, який викорчували з корінням: присісти на корч;
— кущі, зарості кущів (вживається лише в множині): м’яч закотився у
корчі.
Корч2 — судома, хворобливе скорочення м’язів: упасти з криком в корчах.
КОСА
Коса1 — довге вигнуте лезо, вигострене з одного боку і прикріплене до
довгого держака, — сільськогосподарське знаряддя для скошування трави:
вправно працювати косою.
Коса2 — заплетене волосся: довгі біляві коси;
— спосіб плетіння на спицях, який дає візерунок, схожий на переплетене
волосся: светрик, сплетений косами.
Коса3 — довга вузька смуга суходолу (мілина), що іде від берега: іти вбрід
по косі.
КОСИТИ
Косити1 — зрізати траву косою: косити сіно;
— нищити: смерть косить людей.
Косити2 — страждати на косоокість: косити на ліве око;
— дивитися скоса, з неприязню: недоброзичливо косити оком.
Косити3 — розм. удавати з себе когось: косити під хворого.
КОТИТИСЯ
Котитися1 — переміщатися кудись, обертаючись: котитися під гору;
— переміщатися за допомогою вітру або течії: котяться величезні хвилі;
— переміщатися по небосхилу (про сонце, місяць, зірки): з-за обрію
котиться місяць;
— спадати краплями: сльози котяться з очей.
Котитися2 — народжувати потомство (про деяких свійських тварин):
котяться вівці.
КРАЙ
Край1 — ім. лінія, яка щось обмежує: край лісосмуги;
— закінчення певної дії: край роботи;
— країна, місцина, область, виділена за сукупністю якихось ознак
(природа, клімат, економіка тощо): край блакитних озер;
— адміністративно-територіальна одиниця Росії: Краснодарський край.
Край2 —прийм. біля, коло — місцезнаходження одного предмета неподалік
від іншого: край села річка.
КРАН
Кран1 — затвор на трубі чи резервуарі з водою або газом, призначений для їх
випускання чи перекривання: відкрити кран з гарячою водою.
Кран2 — підіймач вантажів: підіймальний кран.
КРАП
Крап1 — дрібненькі цяточки іншого кольору на основному кольорі: крап на
картах.
Крап2 — речовина-барвник червоного кольору, яку видобувають із коріння
марени: пофарбувати крапом.
КРИТИЧНИЙ
Критичний1 — який стосується критики — розбирання чого-небудь або
кого-небудь, щоб оцінити достоїнства і виявити недоліки, який містить
критику: критичний огляд літератури;
— вимогливо налаштований, прискіпливий, який має здатність оцінити
достоїнства і виявити недоліки: критична людина.
Критичний2 — який стосується стану кризи — перелому якогось становища:
хворий перебуває у критичному стані;
— дуже складний, важкий: повідь досягла критичного рівня.
КУЛОН
Кулон1 — жіноча шийна прикраса, що являє собою підвіску (найчастіше
коштовний камінь) на ланцюжку: кулон зі смарагдом.
Кулон2 — одиниця кількості електрики у Міжнародній системі одиниць.
КУПАЛЬНИК
Купальник1 — людина, яка купається: у воді кілька купальників.
Купальник
2 — жіночий костюм для плавання: закритий купальник.
КУПЮРА
Купюра1 — скорочення з певною метою частини тексту, музичного твору або
фільму: в результаті купюри з тексту було вилучено два розділи.
Купюра2 — цінний папір (акція, облігація, грошовий знак тощо), що має
певну номінальну вартість: десятигривнева купюра.
КУРАЙ
Курай1 — трав’яниста степова рослина.
Курай2 — старовинний башкирський і татарський музичний духовий
інструмент, вид флейти: грати на кураї.
КУРИТИ
Курити1 — палити — вдихати і видихати дим подрібненої рослини, що
жевріє: курити цигарки;
— спалювати якусь ароматичну речовину, наповнюючи димом від неї
приміщення: курити фіміам;
— одержувати якусь речовину шляхом перегонки: курити горілку.
Курити2 — здіймати куряву: візок курить дорогою.
КУЧЕР
Кучер1 — візник, який керує кіньми, запряженими у карету (віз, екіпаж
тощо): кучер поганяє коней.
Кучер2 — одне пасмо завитого волосся: руді кучері вибивалися з-під
капелюха.
ЛАВА
Лава1 — горизонтальна дошка на підпорах, на якій сидять, ослін: сісти на
лаву, лава підсудних.
Лава2 — шеренга чи ряд як спосіб шикування у війську: йти лавою, зімкнені
лави.
Лава3 — гірнича підземна копальня із шахтою значної довжини: пробити
лаву.
Лава
4 — розпечена мінеральна маса, що виливається на поверхню землі
через кратер під час виверження вулкана: лава залила ціле місто.
ЛАЙКА
Лайка1 — порода їздових, мисливських та сторожових собак: запрягти в
сани лайок, сибірська лайка.
Лайка2 — сварка між людьми: лайка між батьками, далеко чути лайку;
— слово чи вислів, якими сваряться чи когось ганять: вигукнути лайку.
Лайка3 — сорт м’якої шкіри, яку виготовляють зі шкур овець та кіз:
рукавички з лайки.
ЛАМА
Лама1 — в’ючна тварина, що належить до родини Верблюжі, з цінною
шерстю, поширена в Південній Америці: лама може везти вантаж до 80
кг.
Лама2 — у ламаїзмі — одній із форм буддизму — монах-священик: лама
молиться.
ЛАН
Лан1 — у давнину — грошова і вагова одиниця в Китаї та Кореї: купити за
три лани.
Лан2 — нива, поле, засіяне злаками: пшениця колоситься на лану.
ЛАСКА
Ласка1 — ніжне ставлення до когось, вияв ніжності й любові, пещення:
материнська ласка.
Ласка2 — невелика тварина-хижак, що належить до родини Куницеві, із
гнучким тілом: хутро ласки.
ЛЕГЕНДА
Легенда1 — народна оповідка чи сказання про якогось героя або певні події,
часто з елементами неймовірності, казковості й таємничості: оповитий
легендами, легенда про озеро, міфи й легенди.
Легенда2 — пояснювальний напис, список позначок на карті, схемі чи
якомусь плані: легенда у правому куті карти.
ЛИК
Лик1 — заст. обличчя; лице святого на іконі: лик святого Петра;
— круглі або овальні обриси чогось: срібний лик місяця.
Лик2 — реліг. сонм, зібрання: лик ангелів, зарахувати до лику святих.
ЛИМОНКА
Лимонка1 — сорт груші: посадити лимонку.
Лимонка2 — ручна граната, що своєю формою схожа на лимон: кільце
лимонки.
ЛИСИЧКА
Лисичка1 — зменшено-пестлива назва лисиці — хижої тварини із сіро-рудою
шерстю: лисичка-сестричка, в норі маленька лисичка.
Лисичка2 — їстівний пластинчастий гриб яскравого рудо-жовтого кольору:
назбирати лисичок.
ЛИСТ
Лист1 — письмове повідомлення, що надсилається поштою: одержати
листа, лист у конверті.
Лист2 — велика пластина якогось металу: лист алюмінію, укрити листом
заліза.
Лист3 — збірне поняття — листя деревних або кущових рослин: лист
опадає, пожовк увесь лист.
ЛІГА
Ліга1 — об’єднання людей, організацій або держав: Ліга чемпіонів.
Ліга2 — музичний знак — дуга над нотами.
ЛІКАРСЬКИЙ
Лікарський1 — який стосується лікаря, лікування: лікарський халат,
лі карський процес.
Лікарський2 — який стосується ліків, має лікувальні властивості: лікарські
трави.
ЛІНІЙКА
Лінійка1 — планка для проведення прямих ліній і вимірювання довжини:
відміряти лінійкою двадцять сантиметрів;
— пряма риска, проведена, щоб полегшити написання рівними рядками:
зошит у косу лінійку;
— спосіб шикування в одну шеренгу: ранкова лінійка.
Лінійка2 — кінний відкритий екіпаж, розрахований на багато пасажирів:
їхати лінійкою.
ЛІНЬ
Лінь 1 — ледарство: перебороти свою лінь.
Лінь 2 — тонкий міцний мотузок, що використовується як корабельна снасть:
розмотати лінь.
Лінь 3 — присудкове слово — не хочеться: лінь працювати.
ЛІТЕРНИЙ
Літерний1 — який стосується літери — букви: літерне позначення, літерний
еквівалент звука. Літерний2 — який стосується літера — документа на безкоштовний проїзд:
літерний документ.
ЛІТНІЙ
Літній1 — який стосується літа: літній дощ, літні культури.
Літній2 — який стосується літ — років; старий: літня людина.
ЛОГІСТИКА
Логістика1 — розділ математики, що займається обґрунтуванням логіки
математичними методами.
Логістика2 — наука, що вивчає етапи руху матеріалів на підприємстві (від
сировини до готової продукції) і способи контролю за ними.
ЛОТ
Лот1 — навігаційний прилад, який використовується для вимірювання
глибини моря з борту судна: виміряти глибину лотом.
Лот2 — предмет, який продається на аукціоні: лот № 1.
Лот3 — заст. старовинна міра ваги, яка дорівнювала 12,8 г.
ЛУГ
Луг1 — ділянка землі, вкрита травою, що використовується як пасовище;
лука: випасати худобу на лузі.
Луг2 — їдка хімічна сполука, що добре розчиняється у воді: луги
забарвлюють лакмусовий папір у синій колір.
ЛУКА
Лука
1 — дугоподібний поворот річки і мис, який огинає річка: лука
, поросла
очеретом;
— вигин переднього або заднього краю сідла: пристебнути до луки сідла.
Лу
ка
2 — ділянка землі, вкрита травою, що використовується як пасовище:
випасати худобу на лу
ці.
ЛЮКС
Люкс1 — ім. одиниця освітленості у Міжнародній системі одиниць.
Люкс2 — прикм. розкішно обставлений, шикарний: номер-люкс.
ЛЮЛЬКА
Люлька1 — трубка для паління тютюну: закласти тютюн у люльку.
Люлька2 — колиска, ліжечко для спання немовляти: покласти дитину в
люльку; — невеличкий огороджений майданчик для піднімання і опускання
вантажів, роботи на висоті, який піднімається і опускається за допомогою
тросів і використовується під час будівництва або ремонтувальних робіт:
підняти фарби в люльці на третій поверх.
ЛЮТИЙ
Лютий1 — другий місяць календарного року між січнем і березнем:
народився в лютому.
Лютий2 — злий, розгніваний, скажений: лютий погляд, лютий звір.
МАНДАРИН
Мандарин1 — у Китаї за часів феодального ладу — чиновник, що обіймав
високу посаду: узяти дозвіл у мандарина.
Мандарин2 — цитрусове дерево, а також його плід, поділений усередині на
часточки, помаранчевого кольору: купити кілограм мандаринів.
МАРЕНА
Марена1 — кущова й напівкущова рослина, з коренів якої в давнину
добували барвники: вирощувати марену.
Марена2 — риба ряду Коропоподібні, що водиться в річках: піймати марену.
МАРКЕР
Маркер
1 — людина, що рахує очки під час гри в більярд;
— сільськогосподарське знаряддя для проведення борозен під час посіву.
Маркер
2 — олівець з товстим стрижнем, просоченим яскравою фарбою, яким
виділяють потрібні місця у тексті: набір маркерів.
МАРКІЗА
Маркіза1 — дружина або дочка маркіза: прибули маркіза з кузиною.
Маркіза2 — легкий тканинний чи цератовий навіс-дашок над вікном,
балконом для захисту від дощу або сонця: смугаста маркіза.
МАРС
Марс1 — бог війни у давньоримській міфології;
— планета Сонячної системи, четверта за відстанню від Сонця: Марс
знаходиться між Юпітером та Землею.
Марс2 — невеликий оглядовий майданчик на щоглі вітрильного судна:
стояти на марсі, спостерігати з марса.
МАРШ
Марш1 — спосіб пересування військовиків у строю: церемоніальний марш.
Марш2 — географічний термін — низовинні морські узбережжя, затоплювані
під час припливів: галька на марші.
Марш3 — на сходах — відстань між переходовими майданчиками: сходові
марші.
МАТ
Мат1 — поразка у шаховій партії: оголосити супернику мат.
Мат2 — шорсткість поверхні; матовість: мат на склі.
МАТИ
Мати1 — ненька, матуся — жінка стосовно дитини, яку вона народила:
мати й батько, любити матір, стара мати.
Мати2 — дієслово, що означає належність чогось комусь, щось є в чиємусь
розпорядженні: маю машину, уживається як зв’язка в сталих виразах:
мати совість, мати на увазі.
МАТОВИЙ
Матовий
1 — який не має на поверхні полиску, не блискучий: матові
фотографії, матова поверхня.
Матовий2 — який стосується мати — матраца, на якому займаються
гімнастичними вправами: матова тканина.
МАХ
Мах1 — рух у повітрі туди й назад; рух ногою, рукою або тулубом
(переважно у гімнастиці): мах назад; — оберт механізму або деталі: мах
колеса.
Мах2 — одиниця вимірювання швидкості надзвукових літальних апаратів:
один мах дорівнює 340 м/с.
МЕДІУМ
Медіум1 — той, хто бере участь у спіритичному сеансі й викликає духів
небіжчиків: сеанс відомого медіума.
Медіум
2 — регістр жіночого голосу.
МЕТР
Метр1 — одиниця вимірювання довжини, що дорівнює 100 см, або 1000 мм:
пробігти сто метрів, два квадратних метри;
— лінійка, що має довжину 100 см, яку використовують для вимірювання
довжини чогось: обміряти метром площу коридору, складаний метр.
Метр2 — учитель: строгий метр;
— видатна, авторитетна людина в царині мистецтва і культури: метр
дитячої літератури.
Метр3 — у віршуванні — чергування наголошених та ненаголошених
складів: анапестовий метр.
МЕТРИКА
Метрика1 — у літературознавстві — учення про віршовий розмір: вивчати
метрику.
Метрика2 — заст. свідоцтво про народження: метрики дідуся й бабусі не
збереглися.
МИЛО
Мило1 — мийний засіб, що виготовляється у вигляді брусків чи густої
рідини: дитяче мило, туалетне мило, брусок мила, господарське мило.
Мило2 — люб’язно, ласкаво, привітно, привабливо: мило посміхатися.
МИР
Мир1 — відсутність ворожнечі, злагода: жити в мирі,
— відсутність війни між державами: мир знову запанував між країнами;
— угода про закінчення війни, яку підписують воюючі сторони: укласти
мир.
Мир2 — заст. народ, громада: вирішити всім миром.
МІНА
Міна1 — вираз обличчя, гримаса: скривити міну.
Міна2 — снаряд з вибухівкою, який закладають в землю або під воду:
протитанкова міна;
— розривний снаряд для стрільби з міномета: стріляти мінами;
— торпеда — сигароподібний снаряд, що сам рухається і наводиться:
реактивна міна.
Міна3 — заст. обмін: міна хутра на продукти.
Міна4 — давньогрецька грошова одиниця, а також міра ваги (489,6 г).
Міна5 — підземний хід.
МІНЬЙОН
Міньйон
1 — дрібний друкарський шрифт (кегль 7 пунктів): друкувати
виноски міньйоном;
— вид електричної лампи, що має маленький цоколь.
Міньйон2 — старовинний бальний танець: танцювати міньйон.
МОЛОДИК
Молодик1 — парубок, неодружений хлопець: на вечорниці зібралися дівчата
і молодики.
Молодик2 — фаза Місяця, коли він має вигляд вузького серпа: з-за хмари
визирнув молодик.
МОЛОХ
Молох1 — біблійне божество, якому приносились людські жертви;
— страшна невмолима сила, що вимагає людських жертв: молох війни.
Молох2 — австралійська ящірка родини Агами, вкрита вигнутими роговими
шипами.
МОРГ
Морг1 — заст. міра землі, 0,56 га.
Морг2 — приміщення для трупів, трупарня.
Морг3 — присудкове слово: швидко моргнути.
МОТОРНИЙ
Моторний1 — швидкий, спритний, жвавий: моторна дівчина.
Моторний2 — який стосується мотора, має мотор: моторний човен.
Моторний3 — руховий — про психічні та фізіологічні процеси: моторні
рефлекси.
МУЛ
Мул1 — гібрид осла з кобилою, свійська в’ючна тварина: нав’ючити кілька
мулів.
Мул2 — маленькі часточки мінеральних і органічних речовин, що осідають
на дно водоймищ, осад, намул: товстий шар мулу.
МУШКА
Мушка1 — маленька муха: маленькі мушки-дрозофіли;
— намальована або наклеєна цятка на обличчі у вигляді родимки за
давньою модою: мушка над губою.
Мушка2 — невеличкий виступ на передній частині ствола вогнепальної
зброї, який слугує для точного прицілювання: взяти на мушку.
НАВ’ЯЗАТИ
Нав’язати1 — поприв’язувати велику кількість чогось: нав’язати стрічок у
вінок;
— сплести велику кількість виробів: нав’язати вісім кошиків за день.
Нав’язати2 — чіплятися, присікуватися до когось, набридати: нав’язав цілий
вечір.
НАКУРИТИ
Накурити1 — надимити, палячи цигаркою: накурити в кімнаті,
— дуже накадити: накурити пахощами.
Накурити2 — здійняти куряву; напилити: накурити, замітаючи віником.
НАРИВАТИ
Наривати1 — зривати велику кількість чогось (трави, квітів, папірців тощо):
наривати букет для мами.
Наривати2 — нагноюватись, запалюватися (про фурункули, рани, садна і т.
ін.): укус нариває, прищ нариває.
Наривати3 — накопати чогось риючи: наривати коріння;
— розм. довго дошукуючись, щось знаходити: наривати приховані факти.
НАРЯД
Наряд1 — святкова одіж, шати; гарне вбрання: дерева в зеленому наряді.
Наряд2 — документ, у якому містяться певні розпорядження; завдання, яке
дається військовикові: бути в наряді, наряд поза чергою, виконати наряд.
НАСТАВЛЯТИ
Наставляти1 — ставити щось у певній (часто великій) кількості:
наставляти чашки на стіл;
— наводячи, націлювати на когось: наставляти дуло гвинтівки.
Наставляти2 — повчати, напучувати, давати мудрі поради: батько
наставляє синів.
НАТОЧИТИ
Наточити1 — розм. зробити щось гострим, нагострити: наточити ножа.
Н
аточити2 — прогризши щось, натрусити тирси чи дрібних недогризків
(про гризунів): наточити деревини.
Наточити3 — націдити тонкою цівкою з чогось: наточити соку з берези.
НІЖ
Ніж1 — ім. інструмент для різання: фінський ніж;
— різальна частина виробничого обладнання: ніж бульдозера.
Ніж2 — спол. уживається для приєднання порівняльних зворотів: біліший,
ніж сніг.
НОТА
Нота1 — цей звук у музиці: взяти високу ноту;
— графічний знак, що позначає музичний звук: написати ноти;
— музичний твір, записаний такими знаками (вживається лише у
множині): покласти музику на ноти;
— інтонація, відтінок у мовленні, які свідчать про певне ставлення: нота
гніву в голосі.
Нота2 — офіційне дипломатичне звернення однієї країни до іншої:
надіслати ноту протесту. ОБЕРНУТИСЯ
Обернутися1 — повернутися іншим боком, змінивши положення:
обернутися всім тулубом;
— перен. згадати минуле, проаналізувати те, що вже минуло: обернутися
назад на десять років.
Обернутися2 — перетворитися, змінившись зовнішньо або внутрішньо:
обернутися лебідкою, обернулася на рабиню.
ОБЕРТАТИ
Обертати1 — щось крутити, прокручувати, рухати чимось по замкненій
лінії, повертати навколо осі: обертати колесо, обертати вали;
— змінюючи положення чогось, повертати чи перевертати іншим боком:
обертати монету, обертати обличчя до сонця.
Обертати2 — перетворювати, змінювати чиюсь зовнішність чи внутрішній
стан, положення тощо: обертати халупу на палац.
ОБІД
Обід
1 — частина якогось механізму чи пристрою у формі кільця; зовнішня
частина колеса: прикріпити обід.
Обід
2 — час уживання їжі вдень, денне споживання їжі: прийти в обід,
приготувати обід. ОБЛАЗИТИ
Облазити1 — сходити з тіла тонкою шкіркою: облазить засмага;
— линяти (про хутро тварин): кіт облазить, шерсть облазить.
Облазити2 — лазячи, ходячи чи їздячи, побувати в багатьох місцях:
облазити всі гори, облазити магазини.
ОБЛІТАТИ
Облітати1 — минати щось на льоту: бджоли облітають це дерево.
Облітати2 — літаючи, побувати в багатьох місцях: облітати півсвіту.
ОБМИНАТИ
Обминати1 — обходити щось, проходити повз щось чи когось: обминати
десятою дорогою, обминати пеньок.
Обминати2 — приминати, стискаючи зусібіч, щоб надати певної форми:
обминати снопи;
— мнучи, лущити колоски, суцвіття тощо: обминати просо.
ОБРАЗ
Образ1 — ікона: образ Богородиці.
Образ2 — зовнішній вигляд: втратити людський образ;
— уявлення про когось або щось, що виникає, постає в уяві: образ
коханого;
— зображення зовнішнього вигляду когось або чогось, типаж: образ
скнари у літературі;
— узагальнене художнє сприйняття дійсності, що має форму конкретного
явища: художній образ;
— форма сприйняття свідомістю явищ дійсності: образ речей.
ОБРІЗ
Обріз1 — гвинтівка з обрізаним стволом: стріляти з обріза.
Обріз2 — обрізаний край чогось: викинути обрізи тканини.
ОГІРОЧНИК
Огірочник1 — медоносна рослина родини Шорстколисті з блакитними
квіточками і запахом свіжого огірка.
Огірочник2 — юшка, яку варять з солоними огірками.
ОДНОТОННИЙ
Однотонний1 — який важить або вміщує одну тонну: однотонний вантаж.
Однотонний2 — забарвлений в один тон кольору: однотонний светр;
— який звучить одноманітно: однотонний плач.
ОПІКАТИ
Опікати1 — пошкоджувати шкіру вогнем або чимось гарячим: опікати руку
праскою;
— пошкоджувати шкіру сильною дією морозу, сонця, вітру: мороз опікає
шкіру;
— вражати почуття чимось несподіваним: опікає своєю байдужістю.
Опікати2 — здійснювати нагляд за недієздатними громадянами, наприклад
дітьми, та їхнім майном: опікати неповнолітню дитину,
— піклуватися про когось: опікати молодшого брата;
— наглядати за кимось, контролюючи дії: гравець отримав завдання
опікати півзахисника суперників.
ОРГАН
Орган
1 — клавішний духовий музичний інструмент, який складається із
труб, у які нагнітається повітря: грати на органі.
Орган
2 — частина організму, що має власну будову та функції: о ргани
дихання;
— установа, заклад, що працюють за певним напрямом: органи державної
безпеки, судові о ргани.
ОРДЕН
Орден1 — почесна відзнака, нагорода за певні заслуги (військові, трудові
тощо): орден Дружби народів.
Орден2 — чернеча або лицарська громада, спільнота з певним статутом;
назва деяких таємних товариств: орден тамплієрів.
ОРДЕР
Ордер1 — письмове розпорядження, документ на одержання або видавання
чого-небудь: ордер на квартиру.
Ордер2 — архітектурна композиція, основана на художній обробці носійних
(колони) і несених (антаблемент) частин споруди: доричний ордер.
ПАК
Пак1 — підсилювальна частка, що вживається у поєднанні як із
самостійними словами, так і зі службовими для емоційності
висловлювання: ще б пак!, де ж пак, чи то пак, де ж пак таке бачено?
Пак
2 — полярний багаторічний лід: тріснув пак.
Пак3 — пакунок, запаковані речі: передати одяг у паках.
ПАЛ
Пал1 — розм. спека, тепло;
— шаленство: додати палу, пал пристрасті.
Пал2 — кілок, забитий у землю біля берега, до якого прив’язують човни: пал
висмикнувся, прив’язати до пала.
ПАЛАТА
Палата1 — у давнину — великий багатий будинок з великою кількість
кімнат (вживається переважно у множині): царські палати;
— велике приміщення у такому будинку, зал: Грановита палата;
— державний представницький орган у низці країн: палата лордів;
— назва деяких державних установ: Книжкова палата.
Палата2 — окрема кімната в лікарні: палата для тяжкохворих.
ПАНАМА
Панама1 — літній капелюх для захисту від спекотного сонця: надіти панаму,
дитяча панама.
Панама2 — тканина, виготовлена зі штучного шовку: накидка з панами.
Панама3 — шахрайство, зазвичай пов’язане з хабарництвом найвищих
посадовців (назва походить із історії спорудження Панамського каналу, де
вдавалися до зазначених правопорушень).
ПАРА
Пара1 — двоє, два (людей, речей, різних предметів тощо): пара коліс, пара
коней, розбилися парами, молода пара.
Пара2 — випари — вода у газоподібному стані: перетворитися на пару, пара
піднялася вгору.
ПАРАДИГМА
Парадигма1 — у мовознавстві — схема зміни (відмінювання,
дієвідмінювання тощо) слова: парадигма іменника, деякі дієслова мають
особливу парадигму.
Парадигма2 — філософський термін — сукупність різнопланових основ
науки; випадок, що яскраво ілюструє певну філософську теорію чи
концепцію.
ПАРУВАТИ
Парувати1 — випускати водяну пару, охолоджуватися: борщ парує, кава
парує.
Парувати2 — добирати відповідну пару: парувати коней.
ПАС
ІІас1 — пояс: підперезатися пасом;
— довгий ремінь для зв’язування або для передавання руху від одного
шківа до іншого: пристебнутися пасом безпеки.
Пас2 — присудкове слово — відмова брати участь у картярській грі;
— змушеність відмовитися від якихось дій.
Пас3 — передача м’яча іншому гравцеві у командних видах спорту: зробити
пас півзахиснику.
Пас
4 — рух руками гіпнотизера: робити паси над головою.
ПАСІКА
Пасіка1 — ділянка землі, де розташовані вулики з бджолами: завести пасіку.
Пасіка2 — ділянка лісу, призначена для зрубування.
ПАСУВАТИ
Пасувати1 — бути до лиця, підходити комусь, личити: ця сукня пасує до
очей.
Пасувати2 — передавати хід іншому гравцеві у командних видах спорту:
пасувати півзахисникові.
Пасувати3 — пропускати хід у картярській грі: пасувати до наступної гри;
— визнавати своє безсилля перед чимось: пасувати перед життєвими
труднощами.
ПАТ
Пат1 — положення у шахах, коли фігури одного з гравців не мають більше
ходів, проте шаху не було: гра закінчилася патом.
Пат2 — сорт мармеладу: яблучний пат.
ПАТРОН
Патрон1 — заступник, покровитель, захисник людей, які від нього залежать:
влаштуватися на роботу завдяки впливовому патрону.
Патрон2 — куля, що має заряд і капсуль, та гільза, з’єднані в одне ціле:
бойові патрони, холості патрони.
Патрон3 — шаблон, за яким виготовляється викрійка; модель: патрон для
коміра.
ІІЕОН
Пеон1 — чотирискладова стопа героїчної поезії, в якій чергуються один
довгий і три коротких склади: балада написана пеоном.
Пеон2 — у давнину в країнах Латинської Америки селянин, що перетворився
на раба через борги.
ПЕРЕКОСИТИ
Перекосити1 — багато чогось зрізати косою, косаркою тощо: перекосити
всю отаву.
Перекосити2 — зробити кривим, покрутити: двері перекосило.
ПЕРЕКУСИТИ
Перекусити1 — кусаючи, переривати щось, роз’єднувати на частини:
перекусити провід, перекусити нитку.
Перекусити2 — поїсти нашвидку, похапцем, трохи: перекусити в кав’ярні.
ПЕРЕМЕТ
Перемет1 — купа снігу: вітер намів величезні перемети снігу.
Перемет2 — риболовна снасть з гачками, яку натягають на кілки поперек
течії річки: поставити перемети в річці.
ПЕРЕМИНАТИСЯ
Переминатися1 — унаслідок тертя, тиснення тощо ставати дрібнішим або
м’якшим: перець переминається у ступці.
Переминатися2 — переступати з ноги на ногу, тупцяти на одному місці
(переважно у зніяковінні, збентеженні і т. ін.): сором’язливо переминатися
з ноги на ногу.
ПЕРЕНОСНИЙ
Переносний1 — непряме значення, алегоричне: перено сне значення слова.
Переносний
2 — портативний, який можна перено сити: переносни й механізм,
переносна лампа.
ПЕРЛОВИЙ
Перловий1 — зроблений з перлової крупи: перлова каша.
Перловий2 — який стосується перлів: перлове намисто;
— який своїм кольором нагадує колір перлів — сріблясто-білий: автівка
перлового кольору.
ПІВДЕНЬ
Південь 1 — сторона світу, протилежне — північ: їхати на південь;
— країни, розташовані у цьому напрямку, краї з теплим кліматом:
мешканці півдня.
Південь 2 — середина дня — дванадцята година: на годиннику — південь.
ПІВНИК
Півник1 — маленький півень: по двору ходить півник;
— візерунок або цукерка, зроблені у вигляді півня: купити півника на
паличці;
— задерикувата людина: хлопчик ріс півником.
Півник2 — рослина родини Півникові з вузьким листям та великими
запашними квітками різних кольорів; ірис: квітник із півниками.
ПІВНІЧ
Північ1 — сторона світу, протилежне — південь: стрілка компаса завжди
вказує на північ;
— країни, розташовані у цьому напрямку, краї з холодним кліматом:
мешканці півночі.
Північ2 — дванадцята година ночі: на годиннику — північ.
ПІД
Під1 — діал. горище: сіно на поді.
Під2 — прийменник, що в поєднанні з іменником указує на знаходження
унизу чогось, поряд із чимось: стоїть під столом, дерево під хатою.
ПІДІСЛАТИ
Підіслати
1 — відрядити когось із певним завданням (здебільшого з
прихованою справжньою метою): підіслати вивідувача.
Підіслати2 — постелити щось під кимось або чимось: підіслати під диван
килим.
ПІДРИВАТИ
Підривати1 — висаджувати в повітря за допомогою вибухової речовини;
руйнувати: підривати міст.
Підривати2 — риючи, підкопувати щось: підривати фундамент, підривати
дерево під корінь.
ПІДРЯД
Підряд1 — домовленість, за якою одна сторона на замовлення другої бере на
себе зобов’язання виконати певну роботу: бригадний підряд, підряд на
будівництво, орендний підряд.
Підряд2 — поспіль, уряд, один за одним, без перерви: чотири дні підряд
дощить.
Підряд3 — одна із ланок у класифікації тваринного світу: степова гадюка
належить до підряду Змії.
ПІДРЯДНИЙ
Підрядний1 — виконуваний за підрядом — зобов’язанням виконати певну
роботу за певну платню: підрядні роботи.
Підрядний2 — який виражає граматичне значення підрядності, протилежне
— сурядний: складне речення з кількома підрядними.
ПІДРЯДНИК
Підрядник1 — переклад, зроблений слово у слово з оригіналу: зробити
якісний підрядник.
Підрядник2 — особа, яка виконує підряд — певну роботу за певну платню:
підрядник не виконав своєї роботи вчасно.
ПІКЕ
Піке1 — цупка тканина із грубим переплетенням ниток: покривало з піке,
оббивка з піке.
Піке2 — стрімкий політ літака вниз на великій швидкості після маневрів:
перейти в піке.
ПІКЕТ
Пікет1 — сторожовий загін: стояти на чатах у пікеті;
— група людей, що страйкують чи виступають на протест проти чогось:
пікети біля будинку мерії.
Пікет2 — картярська гра: грати втрьох у пікет.
Пікет
3 — одиниця вимірювання довжини колії на залізниці.
ПІЧКУР
Пічкур1 — невелика річкова риба, що належить до ряду Коропоподібні:
наловити пічкурів.
Пічкур2 — ледар, лежень (від слова «піч», тобто «той, хто лежить на печі»),
ПЛАВЕЦЬ
Плавець 1 — людина, яка займається плаванням, плавальник: відомий
плавець.
Плавець 2 — у риб — один із органів-виростів, за допомогою яких вони
рухаються: рухати плавцем, гострі плавці.
ПЛАТА
Плата1 — гроші за певну роботу чи послугу: плата за виставкову площу,
— відшкодування вартості за користування чимось, за надані послуги:
плата за комунальні послуги;
— платня: вчасно отримувати заробітну плату,
— винагорода за щось, вимірювана не в грошах: плата за турботу —
вдячність.
Плата2 — електроізоляційна пластинка із встановленими на ній
електроелементами і радіоелементами для радіоелектронного або
електротехнічного приладу: друкована плата, материнська плата.
ПЛІТКА
Плітка1 — невелика прісноводна риба, що належить до ряду Коропоподібні:
у сак попалася плітка.
Плітка2 — пересуди, чутки, неправдива інформація про когось або щось:
поширювати плітки.
ПЛУТОН
Плутон1 — бог підземного світу і царства мертвих у давньогрецькій
міфології, інші імена — Гадес, Аїд;
— назва найбільш віддаленої планети Сонячної системи.
Плутон2 — глибинна вивержена порода.
ПЛЮС
Плюс1 — математичний знак на позначення додавання або додатних чисел:
два плюс два;
— сполучник, що вказує на дію додавання чогось: заробітна плата плюс
премія;
— перевага, чеснота, щось позитивне: без сумніву, рішучість — це її плюс.
Плюс2 — яскраво-червона бавовняна тканина, кумач.
ІІОВІКИ
Повіки1 — присл. ніколи, до скону, до кінця життя: не забуду повіки.
Повіки2 — ім. рухомі складки шкіри, що покривають око: заплющити повіки,
крем для повік.
ПОВСТАВАТИ
Повставати
1 — попідніматися зі своїх місць; пробудитися (про багатьох
людей, тварин): діти повставали рано.
Повставати2 — підніматися на боротьбу, робити повстання: повставати
проти свавілля керівників.
ПОЗА
Поза1 — прийменник, що має різні значення (не включення, не потрапляння
тощо): перебувати поза межами країни.
Поза2 — ім. положення тіла: набрати вільної пози;
— лицемірство, хизування: стати в позу.
ПОЛІС
Поліс1 — місто-держава у Давньому Римі та Давній Греції: Керкінітида —
один із грецьких полісів у Північному Причорномор’ї.
Поліс2 — документ про страхування: страховий поліс на два роки.
ПОЛОЗ
Полоз1 — гладенька металева або дерев’яна планка — одна із двох
паралельних, на яких їздять сани: очистити полози від снігу.
Полоз2 — змія, що належить до ряду Вужоподібні: побачив у лісі полоза.
ПОЛЬКА
Полька1 — мешканка Польщі: познайомитися з полькою, учителька-полька.
Полька2 — швидкий танок чеського походження: танцювати польку.
ПОЛЯГАТИ
Полягати1 — лягти (про багатьох людей, тварин тощо): пізно полягали
спати;
— потолочитися, нахилитися додолу внаслідок дії вітру, зливи тощо (про
траву, злаки і т. ін.): пшениця полягала після дощу.
Полягати2 — мати своїм змістом, суттю щось, зводитися до чогось: у цьому
й полягає сенс життя.
ПОМПА
Помпа1 — зовнішня показова пишність, урочистість: відсвяткувати з
величезною помпою.
Помпа2 — насос для викачування та нагнітання рідини, газу: викачувати
воду помпою.
ПОПЕРЕК
Поперек
1 — ім. спина нижче пояса: біль у по переку.
Поперек
2 — присл. перпендикулярно до довжини: вздовж і попере к;
— присл. усупереч чомусь: іти попере к волі батьків;
— прийм. указує на напрям дії по ширині чогось: попере к дороги лежить
зламана гілка.
ПОРТ
Порт1 — місце на морському узбережжі, спеціально обладнане всіма
службами для відправлення і прийняття вантажних та пасажирських
суден: начальник порту, корабель зайшов у порт.
Порт2 — отвір у судні для гармат (у давнину), нині — отвір для
розвантаження і завантаження з нижньої палуби.
ПОРТАЛ
Портал1 — архітектурно оформлений вхід до будівлі: напис на порталі;
— рама у формі літери «П», що є частиною деяких машин.
Портал2 — великий сайт, що має спеціалізоване призначення: Інтернет-
портал.
ПОСАД
Посад1 — заст. передмістя; промислово-торгова частина міста: торгувати в
посаді.
Посад2 — млинові жорна, скріплені в один механізм: молоти борошно
посадом.
НОСИЛЬНИЙ
Посильний1 — прикм. який під силу кому-небудь: посильна праця.
Посильний2 — ім. працівник установи, до обов’язків якого входить
рознесення ділових паперів; посланець, кур’єр: прийшов посильний з
банку.
ПОСІДАТИ
Посідати
1 — сісти на місця, на землю і т. ін. (про багатьох людей): усі
посідали на траву.
Посідати2 — займати якесь місце за вагомістю у певній сфері, а також у
змаганнях, на роботі: посідати призові місця, посідати трон.
ПОСЛАТИ
Послати1 — покрити чимось поверхню: послати килим;
— приготувати постіль для спання: послати гостям у другій кімнаті.
Послати2 — відіслати щось: послати привіт;
— дати доручення поїхати чи піти кудись: послати в магазин по хліб;
— кинути в певному напрямку: послати кулю в серце.
ПОСТАТЬ
Постать 1 — людина як носій певних соціальних, культурних та ін. рис:
видатні постаті української історії;
— обриси людської фігури: видніється темна постать.
Постать 2 — смуга поля, зайнята женцями, полільниками тощо, яку
обробляють за один раз: пройти постать.
ПОСУРМИТИ
Посурмити1 — грати на сурмі певний час: посурмити на знак привітання.
Посурмити2 — пофарбувати сурмою: посурмити волосся, посурмити вії.
ПОТЯГ
Потяг1 — поїзд — з’єднані залізничні вагони, які рухає локомотив: потяг-
експрес.
Потяг2— сильне прагнення до певного виду діяльності, знань тощо: потяг
до науки;
— сильне прагнення до особи протилежної статі: статевий потяг.
ПОХІДНИЙ
Похідний1 — який стосується походу: похі дний рюкзак.
Похідний
2 — не первинний, який від чогось походить, який має якусь
першооснову, першоджерело: похідне слово, похідна речовина.
ПОЧАТОК
Початок1 — час починання чогось: початок уроку,
— перша (вступна) частина, край чогось цілого: початок книги.
Початок2 — тип суцвіття у рослин: початок кукурудзи.
ПРАВИЛО
Правило1 — положення, у якому відбито закономірності певних явищ,
процесів, дій тощо: правило граматики;
— постанова, закон, який визначає правильність якихось дій: правила
поведінки.
Правило
2 — довга жердина або весло, яким скеровують рух човна: пливти
без правила.
ПРАВИТИ
Правити
1 — керувати: правити державою;
— прямувати кудись: правити шлях;
— робити щось (у сталих виразах): теревені правити;
— виконувати культові обряди: правити тризну;
— могти щось виконувати: гілка правила за весло.
Правити2 — наполягати на чомусь, повторюючи свою думку: що йому не
кажуть, а він править своє;
— вимагати зависоку ціну: правити за будинок завелику ціну.
Правити3 — виправляти: правити помилку;
— випрямляти: правити косу;
— гострити щось: правити ніж.
ПРИКЛАД
Приклад1 — конкретний випадок, який наводять для пояснення чи доказу
чого-небудь: пояснити на при кладах;
— зразок для наслідування: друг завжди був для мене при кладом
мужності;
— математичний вираз для розв’язування: задати додому три при клади.
Приклад
2 — широкий кінець ложа вогнепальної зброї для упирання в плече
під час стрільби: дерев’яний прикла д.
ПРИМАТ
Примат1 — перевага: примат духу над матерією.
Примат2 — представник класу Ссавці, до якого входять напівмавпи, мавпи і
людина: мавпи належать до ряду Примати.
ПРИМУС
Примус1 — нагрівальний прилад, який працює на гасові: готувати на
примусі.
Примус2 — застосування сили; насильство, примушування: робити без
примусу.
ПРОВІДНИК
Провідник1 — людина, яка когось супроводжує, показуючи шлях або
охороняючи: провідник у джунглях Амазонки;
— працівник залізниці, який супроводжує вагон і обслуговує пасажирів:
провідник приніс чай.
Провідник2 — тіло або речовина, що проводить струм, тепло тощо: речовини-
провідники і напівпровідники;
— людина, яка поширює певні погляди, ідеї: провідник ідеї загальної
рівності.
ПРОТЯЖНИЙ
Протяжний1 — довгий у часі L плавний (про звуки, мелодію тощо):
протя жне виття, протя жний спів.
Протяжний
2 — який має протяжність у просторі.
ПРОШУ
Прошу
1 — перша особа від просгіти (закликати, запрошувати): про шу до
хати.
Прошу
2 — перша особа від проси ти (звертатися з проханням; благати,
клопотати, вмовляти): прошу
робити, як заведено.
ПУЛ
Пул1 — дрібна розмінна монета на Русі.
Пул2 — форма монополії, коли прибуток всіх учасників спочатку надходить
у спільний фонд, а тоді ділиться між ними, як було обумовлено
заздалегідь.
РАЗ
Раз1 — однократна дія (у поєднанні з числівниками): один раз приходила,
крикнути два рази.
Раз2 — сполучник, що приєднує в складному реченні підрядні умовні; якщо;
коли: раз ти обіцяв, то зроби.
РАК
Рак1 — членистонога тварина, вкрита панциром, з клішнями, живе у прісній
або морській водоймі: червоний як рак, річковий рак, рак-самітник.
Рак2 — зодіакальне сузір’я Північної півкулі: Сонце в сузір’ї Рака.
Рак3 — захворювання — злоякісна пухлина: хворий на рак, рак легенів.
РАПОРТ
Рапорт1 — усний чи письмовий звіт за встановленою військовим статутом
формою: скласти рапорт.
Рапорт2 — частина малюнка на тканині, плетенні тощо, що повторюється:
повторити рапорт три рази.
РЕЙС
Рейс1 — назва монети, що перебувала в обігу в XX ст. у Португалії та
Бразилії: рейс становить 1/1000 мільрейса.
Рейс2 — шлях транспортного засобу, який він проходить за певним графіком
і маршрутом: затримався рейс, автобусний рейс.
РЕМІНЬ
Ремінь 1 — смужка шкіри, цупкої тканини тощо, якою підперізуються або
щось з’єднують, переважно із пряжкою: шкіряний ремінь, ремінь сумки.
Ремінь 2 — у шевстві — оброблена шкіра: ремінь на продаж.
РИФ
Риф1 — зав’язка на вітрилі, за допомогою якої можна зменшити його площу.
Риф2 — пасмо скель у морі, небезпечних для суден: корабель наскочив на
риф.
РОЗВІДКА
Розвідка1 — військова організація, що займається вивідуванням різної
інформації про чиюсь діяльність (переважно ворога, супротивника); а
також сама діяльність цієї організації: служити в розвідці, командир
ро зві дки, повітряна ро зві дка.
Розвідка2 — наукова праця, дослідження: історична ро звідка.
РОЗІСЛАТИ
Розіслати1 — надіслати в різні місця: розіслати листи всім друзям.
Розіслати2 — розстелити щось, вкривши поверхню: розіслати скатертину.
РОЗЧИНИТИ
Розчинити1 — змішавши з якоюсь речовиною, утворити однорідну суміш:
розчинити соду у воді;
— додати у борошно води, замішуючи тісто: розчинити тісто.
Розчинити2 — відкрити: розчинити двері.
РОМАН
Роман
1 — великий, переважно прозовий твір, що має складну структуру і
охоплює значний проміжок з життя головних героїв, розкриваючи їхню
психологію: роман-епопея;
— любовні стосунки: завести роман.
Роман2 — чоловіче ім’я: мого друга звати Роман.
РОМАНІСТ
Романіст1 — письменник, який займається написанням романів:
французький романіст Еміль Золя.
Романіст2 — фахівець із вивчення романської групи мов: учений-романіст.
САГА
Сага
1 — давньоскандинавський народний епос про героїв і богів: сага про
походи вікінгів;
— поетична легенда: ця історія — поетична сага про двох закоханих.
Сага
2 — затока на річці й рукав річки.
САК
Сак1 — мішок у формі конуса із сітки для ловіння риби, літаючих комах
тощо: наловити сак риби, упіймати саком бабку.
Сак2 — заст. жіноче на півпальто: одягти сак.
САНДАЛ
Сандал1 — південне дерево з ароматичною деревиною, у якій міститься
багато ефірної олії: сандал — вічнозелене дерево;
— барвник, який добувають із цього дерева.
Сандал
2 — заст. невелике судно у тюрків.
САПАТИ
Сапати
1 — важко дихати, сопіти: са пати уві сні.
Сапати
2 — обробляти сапою; полоти, обполювати: сапа ти бур’ян, сапа ти
картоплю.
СВИНКА
Свинка1 — невелика свиня; порося-самиця; пестлива назва дорослої свині:
свинка підросла;
— назва невеликого гризуна, що має біле забарвлення із чорними чи
рудими плямами (зазвичай у поєднанні зі словом «морська»): клітка для
морської свинки.
Свинка2 — інфекційне захворювання — запалення навколовушних залоз:
дитина хворіє на свинку.
СИМПАТИЧНИЙ
Симпатичний1 — вродливий; привабливий; гарний зовні: симпатичний
юнак.
Симпатичний2 — фізіологічний термін — який стосується вегетативної
нервової системи: симпатична нервова система.
СКАТ
Скат1 — морська риба-хижак великого розміру, що належить до ряду
Акулоподібні, із пласким тілом та довгим хвостом: електричний скат,
скат-хвостокол, ромбовий скат.
Скат2 — колесо авта, трактора тощо: пробити скат.
СКЛАД
Склад1 — приміщення, де зберігаються товари; сховище: привезти товар зі
складу,
— сукупність людей, речей тощо, які становлять певну цілісну одиницю:
увійти до складу розвідувальної групи;
— суміш інгредієнтів: до складу приправи входить кмин.
Склад2 — частина слова, звук або група звуків, які вимовляються одним
видихом повітря: поділити слова на склади, читати по складах, закритий
склад.
СКУПИТИСЯ
Скупитися1 — бути жадібним, занадто ощадливим і економним, із неохотою
витрачати гроші: скупитися на гроші.
Скупитися2 — купити все, що планувалося, купити все необхідне:
скупитися дитині до школи.
СЛАТИ
Слати1 — надсилати поштою: слати телеграму-блискавку, слати фото
електронною поштою;
— щось передавати усно через когось: шлю палкий привіт;
— посилати когось із дорученням: слати сватів.
Слати2 — розстеляти, стелити: зима стелить білу ковдру, слати нове
простирадло.
СЛІД
Слід1 — присудкове слово — необхідно, треба, варто: у зв’язку з цим твором
слід згадати і такий факт з життя письменника...
Слід2 — ім. відбиток ноги на поверхні: сліди ніг на піску;
— знак від чогось: слід від укусу;
— наслідки якихось подій: у країні ще помітні сліди війни;
— те, що збереглося як нагадування про щось: ці події залишили слід у
душі.
СОН
Сон1 — фізіологічний стан спокою і відпочинку, коли знижується реакція на
зовнішні подразники: поринути у неспокійний сон;
— сновидіння: розповісти свій сон.
Сон2 — отруйна рослина родини Жовтцеві з великими ліловими квітками, що
використовується в медицині і як декоративна рослина.
СПОЛУЧНИЙ
Сполучний1 — який з’єднує що-небудь: сполучна ланка;
— який з’єднує звуки, слова і речення: сполучний звук.
Сполучнйй2 — який можна поєднати з чим-небудь: сполучна тканина.
СПРАВА
Справа1 — ім. те, чим займається людина, робота: справа всього життя; — те, як складаються обставини у цей час: ось такі справи;
— те, що стосується лише якоїсь особистості: це моя особиста справа;
— набір документів, що стосуються певної особи, події: завести
кримінальну справу;
— галузь: видавнича справа;
— промислове або торгове підприємство: мати свою справу.
Справа2 — присл. з правого боку: справа річка.
СТАН
Стан1 — становище, умови, у яких хтось опинився, перебуває: на сьогодні
стан речей невтішний;
— набір фізичних величин, що характеризують тіло: перебувати у
кристалічному стані;
— суспільно-політичні відносини, умови суспільного життя: оголосити
військовий стан;
— граматична категорія дієслова, що виражає різні відношення дії до її
суб’єктів чи об’єктів: пасивний і активний стан;
— заст. суспільна група, що історично склалася і має певні права: козачий
стан.
Стан2 — корпус людини: стрункий стан.
Стан3 — тимчасова стоянка війська, табір: ворожий стан розташовувався в
улоговині;
— стоянка, житло сільгоспробітників, рибалок під час сезонних робіт:
стан трактористів;
— повітовий адміністративно-поліцейський підрозділ у дореволюційній
Росії.
Стан
4 — машина для оброблення металу під тиском: прокатний стан;
— комплект колісних пар вагона: колісний стан.
СТАРШИНА
Старшина
1 — у XVI—XVII століттях в Україні — керівна верхівка
козацтва, що мала привілеї (збірне поняття): козацька старшина;
— будь-яка керівна верхівка.
Старшина 2 — найвище звання молодшого командного складу в українській
армії: гвардії старшина
;
— звання молодшого командного складу на українському флоті;
— звання у козаків у XVII—XVIII століттях: курінний старшина
.
СТИГНУТИ
Стигнути1 — робитися стиглим, зрілим, спіти: стигнуть яблука.
Стигнути2 — холонути: страва стигне;
— холонучи, твердіти: лава стигне;
— зупинятися від якихось сильних емоцій: кров стигне.
СТИЛЬ
Стиль 1 — сукупність особливостей, що створюють цілісний образ людини,
часу, мистецького напряму, твору тощо: стиль ампір;
— спосіб здійснення певної діяльності: стиль роботи;
— функціональний різновид літературної мови: науково-популярний
стиль;
— характерна манера поведінки, розмови, одягання тощо: консервативний
стиль одягу.
Стиль 2 — паличка для писання у давніх греків.
Стиль 3 — спосіб літочислення: григоріанський стиль.
СТОПА
Стопа1 — нижня частина ноги від щиколотки вниз: відбиток стопи.
Стопа2 — одиниця вірша, що складається з кількох складів (одного
наголошеного і певної кількості ненаголошених) і ритмічно повторюється:
ямб — це двоскладова стопа з наголосом на другому складі.
СТРУГ
Струг1 — ручний інструмент для обробки деревини: працювати стругом;
— землерийна машина для знімання ґрунту шарами.
Струг2 — давньоруське річкове гребне суденце: веслувати на струзі.
Струг3 — риба родини Лососеві, що водиться у гірських річках і озерах;
форель: впіймати струга.
ТАЗ
Таз1 — округла невисока посудина середньої глибини, яку використовують
для миття чогось, готування, прання тощо: мити яблука в тазу, полоскати
в тазу.
Таз2 — частина кістяка людини і деяких тварин у нижній частині тулуба:
малий таз, кістки таза.
ТАКСА
Такса1 — мисливська собака, яка має короткі ноги та видовжений тулуб:
різні породи такси.
Такса2 — установлений тариф, за яким оплачуються певні послуги,
визначена ціна на товар: оплата за таксою.
ТАЛАН
Т
Талант1 — обдарованість людини, її здібності від народження, від природи:
мати акторський талант;
— талановита людина: молоді таланти.
Талант2 — найбільша грошова одиниця деяких стародавніх держав
(Стародавньої Греції, Вавилону, Сирії): один талант дорівнював 60 мінам.
ТАНКОВИЙ
Танковий1 — який стосується та нка — бойової машини: та нкова башта.
Танковий2 — який стосується танку — танцю: танко ва музика.
ТЕРМІН
Термін1 — слово чи вислів, що становить спеціальне поняття з певної галузі
науки, техніки тощо: математичний термін, словник літературознавчих
термінів.
Термін2 — відрізок часу, строк виконання чогось: зробити за короткий
термін.
ТИК
Тик1 — мимовільне нервове смикання м’язів голови, шиї тощо: нервовий
тик.
Тик2 — деревна рослина, що належить до родини Вербенові: дрова з тика.
Тик3 — щільна бавовняна тканина, яку використовують для пошиття чохлів,
покриття матраців, напірників тощо: купити тику для подушки.
ТИКАТИ
Тикати1 — розм. давати комусь у руки: тикати в руки пакет;
— розм. показувати на щось пальцем: тикати пальцем на віддалений
будинок.
Тикати2 — називати когось на «ти»; дозволяти собі фамільярність: не
тикайте на мене.
ТИТАН
Титан1 — у міфології Стародавньої Греції — бог, один із синів Урана й Геї:
поразка титанів;
— перен. людина яка досягла чогось великого в певній галузі: титан
науки, титан у сфері філософії.
Титан2 — хімічний елемент, його речовина — сріблясто-білий метал, що у
сплавах з деякими іншими металами застосовується у виготовленні
деталей для різних машин, механізмів тощо: вал із титану.
ТІПАТИ
Тіпати
1 — трусити когось, лихоманити, сіпати (про хворобу, нервовий стан
тощо): пропасниця ті пає, аж ті пає з переляку.
Тіпати
2 — б’ючи і виминаючи, очищати волокна льону, конопель тощо:
тіпа ти коноплі.
ТОП
Топ1 — верхівка щогли.
Топ2 — коротенька жіноча майка: у комплекті топ і шорти.
Топ3 — список найпопулярніших, наймодніших, найсучасніших у певній
царині людей, речей, творів: топ найпопулярніших фантастичних
романів.
ТОПИТИ
Топити1 — обігрівати приміщення або підтримувати вогонь для
приготування їжі: топити пічку.
Топити2 — нагріваючи, плавити: топити метал.
Топити3 — силою змушувати іти на дно: топити човен;
— тамувати переживання горілкою тощо: топити горе.
ТОЧИТИ
Точити1 — робити гострим: точити ножа;
Точити2 — мучити когось морально, допікаючи до живого: точити
докорами.
— псувати щось, проїдаючи дірки: миші сточили мішок.
Точити3 — цідити поступово рідину: точити воду з діжки.
ТОЧИТИСЯ
Точитися1 — тривати в часі: війна точиться вже двадцять років.
Точитися2 — витікати тоненькою цівкою: вода точиться по краплі.
ТРИТОН
Тритон1 — напівлюдина-напівриба у давньогрецькій міфології;
— супутник планети Нептун;
— земноводна тварина родини Саламандри, схожа на ящірку, водиться в
Європі та Азії.
Тритон2 — загальна назва музичних інтервалів збільшеної кварти і
зменшеної квінти.
ТРІСКА
Тріска
1 — уламок дерева: запалити трі ску, порубати на тріски.
Тріска
2 — промислова риба, що водиться в північних морях: паштет із
тріски
, копчена тріска
.
ТУМАН
Туман1 — іранська золота монета.
Туман2 — атмосферне явище — скупчення дрібних водних крапель або
кристаликів льоду: туман над містом;
— скупчення дрібних твердих часточок у повітрі, що роблять його
непрозорим: сніговий туман;
— те, що заважає ясно бачити: туман в очах.
ТУР
Тур1 — вимерла парнокопита тварина — дикий бик;
— гірський козел.
Тур2 — окремий етап у здійсненні чогось: другий тур виборів;
— частина турніру, конкурсу, у якій визначаються найсильніші, які і
проходять до наступного етапу змагань: вийти в наступний тур змагань;
— подорож по круговому маршруту: вирушити в тур Середземним
морем;
— один круговий рух у вальсі: зробити тур вальсу.
ТУШ
Туш1 — чорна або кольорова фарба, яка готується особливим чином, для
креслення, малювання: малювати тушшю;
— косметичний засіб для фарбування вій: синя туш для вій.
Туш2 — коротка музична п’єса, яка виконується в урочистих випадках — при
вітанні, врученні нагород тощо: зіграти туш.
Туш3 — ненавмисний удар у більярді.
УГОРКА
Угорка1 — сорт сливи: достигла угорка.
Угорка2 — представниця народності, що становить основне населення
Угорщини: у конкурсі перемогла угорка.
УМИКАТИ
Умикати1 — викрадати дівчину, щоб відтак одружитися з нею: умикати
наречену.
Умикати2 — натискаючи на вмикач, пускати в дію пристрій, прилад,
механізм, під’єднаний до джерела енергії: умикати світло, умикати
комп’ютер.
УПАДАТИ
Упадати1 — запобігати в когось ласки й прихильності: упадати коло
дівчини.
Упадати2 — вливатися у більше водоймище (річку, озеро, море): струмок
упадає в річку.
УПРАВЛЯТИ
Управляти1 — керувати чимось (установою, державою тощо): мудро
управляти своїм домом, управляти князівством.
Управляти2 — ставити на своє місце (про вивихи, зміщення і т. ін.):
управляти руку в лікті.
УРАН
Уран1 — у грецькій міфології — бог неба, батько титанів;
— планета Сонячної системи, сьома за відстанню від Сонця: орбіта Урана
розташований між Сатурном і Нептуном.
Уран2 — радіоактивний хімічний елемент: ізотопи урану.
УСУВАТИ
Усувати1 — ліквідувати щось: усувати наслідки катастрофи, усувати
недоліки системи;
— відстороняти когось від виконання певної роботи: усувати від
виконання своїх обов’язків.
Усувати2 — пхати: усувати ноги в чоботи, усувати записку в двері.
УТИСКАТИ
Утискати1 — удавлювати в щось, впихати: утискати в землю.
Утискати2 — гнобити: утискати національні меншини.
УТРИМУВАТИ
Утримувати1 — забезпечувати когось матеріально: утримувати інваліда.
Утримувати2 — тримати, не даючи впасти: утримувати в руках;
— перешкоджати комусь рухатися: утримувати від поспішних дій;
— тримати когось, не випускаючи звідкись: утримувати під замком;
— не віддавати комусь щось (переважно про військові позиції): тривалий
час утримувати свої позиції;
— зберігати щось незмінним: утримувати рівновагу.
ФАКТОР
Фактор1 — чинник, рушійна сила, причина якоїсь дії, якогось процесу:
головні фактори еволюції.
Фактор2 — заст. посередник під час укладання торговельних угод; маклер:
послуги фактора.
ФАНЕРА
Фанера1 — матеріал із деревини, що має вигляд тонких пластин: забити
вікно фанерою, фанерний стіл.
Фанера2 — розм. фонограма, під яку співає естрадний виконавець: увімкнути
фонограму.
ФЕН
Фен1 — теплий сухий вітер: із гір дме фен.
Фен2 — електроприлад для сушіння волосся: фен із насадками.
ФЕРТ
Ферт1 — застаріла назва букви «ф».
Ферт2 — франтувата людина, що поводиться розв’язно; жевжик: ходити
фертом.
ФІЛЕР
Філер
1 — дрібна монета в Угорщині: розміняти на фі лери.
Філер
2 — заст. нишпорка, детектив, агент поліції: справу розкрив філер.
ФОН
Фон1 — шум, тріск, що створюють звукові перешкоди в телефоні: чути фон
у слухавці;
— одиниця рівня гучності звуку.
Фон2 — основний колір полотна, на якому пишеться картина; задній план
картини; тло: хати на тлі весняного лісу;
— перен. обстановка, у якій щось відбувається: виступ звучав різко на тлі
останніх політичних подій.
Фон3 — природний рівень радіації: рівень радіації у межах природного фону.
ФРАНК
Франк1 — грошова одиниця у Франції до введення євро.
Франк2 — представник західногерманського племені, що у III столітті
населяли басейн Рейну.
ФРИЗ
Фриз1 — представник народності, яка мешкає у Нідерландах.
Фриз2 — верхня частина споруди у вигляді смуги між балкою і карнизом,
прикрашена візерунком;
— облямівка килима, стіни, плитки;
— виступ зверху чи знизу столярного виробу.
Фриз3 — старовинна товста ворсиста тканина.
ФУНТ
Фунт1 — грошова одиниця Англії, що дорівнює 100 пенсам.
Фунт2 — давньоруська міра ваги, 409,5 г; — англійська міра ваги, 453,6 г.
ХАРАКТЕРНИЙ
Характерний1 — який має свавільний характер, упертий, з характером:
характерний чоловік.
Характерний2 — властивий, притаманний; із особливими рисами чи
прикметами: характерне обличчя, така спека характе рна для Криму.
ХЕДЕР
Хедер1 — частина зернового комбайна.
Хедер2 — єврейська початкова релігійна школа для хлопчиків.
ХЛОП
Хлоп1 — звуконаслідування — звук лускання чогось, хлопання, грюкання,
тріскання: а двері — хлоп!
Хлоп2 — заст. кріпак, селянин, чернь, простолюдин: зібралися хлопи й пани;
— діал. хлопець, чоловік.
ХОРЕЙ
Хорей 1 — двоскладова стопа з наголосом на першому складі У силабо-
тонічному віршуванні: чотиристопний хорей.
Хорей2 — довга палиця для керування оленячими чи собачими упряжками.
ЧАЙКА
Чайка1 — бойовий гребний човен запорозьких козаків з вітрилами: козаки
вирушили в похід на чайках.
Чайка2 — морський птах родини Сивкоподібні, що добре плаває: над водою
низько летить чайка.
ЧАУШ
Чауш1 — чиновник у Туреччині — збирач податків.
Чауш2 — сорт винограду, що рано достигає: білий чауш.
ЧЕРКЕСКА
Черкеска1 — представниця народності, яка мешкає у Карачаєво-Черкссії та
Адигеї (Росія).
Черкеска2 — чоловічий верхній одяг без ворота, з відкидними рукавами і
прорізами.
ЧІП
Чіп1 — дерев’яна пробка: заткнути бочку чопом.
Чіп2 — риба родини Окуневі, що водиться у річках.
ШАРУВАТИ
Шарувати
1 — мити, чистити, відшкрібати;
— розпушувати ґрунт у міжрядді сапою.
Шарувати2 — ділити на шари якусь масу.
ШАХ
Шах1 — титул монарха у деяких країнах Сходу; людина, яка має цей титул:
наказ шаха.
Шах2 — у шахах — такий напад на короля, що становить для нього загрозу:
оголосити шах королю.
ШЕРИФ
Шериф1 — посадовець, що виконує поліційні й деякі адміністративні
функції (у США, Великій Британії): призначити нового шерифа.
Шериф2 — почесне звання мусульманина, який вважається нащадком
Мухамеда.
ШИКУВАТИ
Шикувати1 — жити з шиком, з розкішшю.
Шикувати2 — ставити когось у шеренгу: шикувати війська.
ШИП
Шип1 — голкуватий наріст на рослині, її плодах; ороговілий наріст на тілі
деяких тварин: шипи троянди, шипи на ногах півня;
— гострий виступ на якомусь виробі: кросівки з шипами.
Шип2 — риба великого розміру, що належить до родини Осетрові, уздовж
тіла якої йдуть голкуваті нарости (звідки й назва): шип — промислова
риба.
ШКОДА
Шкода1 — заподіяні матеріальні чи моральні збитки: завдати шкоди.
Шкода
2 — про співчуття до когось, почуття жалю (уживається як
предикатив): шкода сироти;
— про небажання когось щось віддавати, з чимось розлучатися: шко да
поділитися книжкою.
ШПИГУВАТИ
Шпигувати1 — начиняти шпиком — свинячим салом: шпигувати м’ясо.
Шпигувати2 — слідкувати за кимось: шпигувати за сусідами.
ШПИК
Шпик1 — шпигун, поліцейський агент: за ним стежило двоє шпиків.
Шпик2 — свиняче сало: їсти шпик із цибулею.
ШТИЛЬ
Штиль1— безвітря на водній гладіні: на морі повний штиль.
Штиль 2 — загострений кілок для перенесення сіна.
ШТОФ
Штоф1 — давня російська міра об’єму, що дорівнювала 1/10 відра: штоф
вина.
Штоф2 — посудина з коротким горлечком для напоїв, у який поміщається
саме штоф рідини: скляний штоф.
ЯК
Як1 — прислівник, що вказує на спосіб дії: як це зробити?
— сполучник, що з’єднує прості речення в складному: сніг розтане, як
надворі потепліє.
Як2 — порожнисторога велика тварина, що належить до ряду Жуйні, з
довгою шерстю, що звисає з боків: дикий як.
ЯЧМІНЬ
Ячмін 1 — злак, із зерен якого виготовляють борошно, крупи і який
використовується також як сировина для броварень: пиво з ячменю.
Ячмін 2 — гостре захворювання, яке виявляється у гнійному запаленні
волосяного мішечка та сальної залози на краю вії: вискочив ячмінь.