Система вправ і завдань для вивчення фразеологізмів!

1. З якої професії?

Назвіть, з якої професії прийшов у життя поданий фразеологічний зворот.

Не святі горшки ліплять. Куй залізо поки гаряче. Міряти на свій аршин. Брати в лещата. Створити зелену вулицю. Влучити в ціль. Намилити шию. Підносити на щит. Під одну гребінку. Залишити поле бою. Видавати на-гора. Не нюхати пороху. Грати першу скрипку. На два фронти. Підвищувати тон. Брати на буксир. Вставляти палки в колеса. Пливти за течією. Прясти тонку. На всіх парах. Розмотати клубок. Кинути якір. Як нитка за голкою. Викинути за борт. Білими нитками шито.

Відповіді: 1) з мови гончарів, 2) крамарів, 3) залізничників, 4) перукарів, 5) шахтарів, 6) музикантів, 7) стельмахів, 8) ткачів, 9) кравців, 10) ковалів, 11) з військової справи, 12) з мови моряків.

2. Допишіть замість крапок число, яке загубилось.

Знаю, як свої . пальців

. п'ятниць на тиждень

За . земель

Сім раз відмір — . раз відріж

Один з сошкою, а . з ложкою

. без палички

На всі . сторони

Зігнувся в . погибелі

Краще . раз побачити, чим . раз почути

Сльози в . ручаї

Один розум добре, а . краще

Не зв'яже . слів

Одна нога тут, . — там

Кований на всі . ноги

Відповіді: 1) п'ять, 2) сім, 3) тридев'ять, 4) один, 5) семеро, 6) нуль, 7) чотири, 8) три, 9) один — сто, 10) три, 11) два, 12) двох, 13) друга, 14) чотири.

3. Фразеологізми в зоопарку.

1) Замість крапок вставте назви тварин.

Злий як . Упертий як . Хитрий як . Полохливий як . Колючий як . Надутий як . Шкідливий як .

Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.

2) Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.

Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.

4. Фразеологізми-синоніми.

Доберіть до кожного слова схожий за значенням фразеологізм з правої колонки.

Стомитись —очі колоти

Втекти —не чути ні рук, ні ніг

Дорікати —надути губи

Червоніти —робити з мухи слона

Ледарювати —тримати язик за зубами

Викривати —дрижаків упіймати

5. Аукціон.

Ведучий називає фразеологізм, учасники гри пригадують схожі за значенням (синонімічні) фразеологізми. Виграє той, хто назве останній фразеологізм.

Відповіді
Байдики бити	і за холодну воду не братися собак ганяти тинятися з кутка в куток горобцям дулі давати	горобців лічити походеньки справляти у стелю плювати лежні справляти
Давати прочухана	наганяти холоду давати наганяй читати нотацію вправляти мозок	давати жару милити чуба знімати стружку брати в шори
Замилювати очі	напускати туману замазувати очі замовляти зуби обводити навколо пальця	дим пускати в очі відводити очі водити за ніс у дурні пошити
їздити верхи	сісти на голову покласти на лопатки поставити на коліна	тримати під п'ятою вірьовки сукати узяти гору
Тримати язик за зубами	і рота не розкрити ні пари з вуст подавитись язиком як у рот води набрати як занімів як заціпило	втрачати дар мови ані мур-мур прикусити язика мовчанку справляти як риба

6. Хто більше?

Потрібно за визначений час пригадати фразеологізми, пов'язані з частинами тіла: рука, нога, ніс, голова, язик, зуб.

Відповіді
голова	зуб	рука
як сніг на голову	зуби замовляти	як без рук
стрімголов	мати зуб (на когось)	легка рука
втратити голову	зуб на зуб не потрапляє	майстер на всі руки
морочити голову	говорить крізь зуби	умивати руки
голова варить	зуб за зуб, око за око	взяти себе в руки
мудра голова	зуби продавати	сидіти, склавши руки
хапатися за голову	скалити зуби	руки опустились
головою відповідати	ні в зуб ногою	рука не піднімається
на свою голову	пропустити крізь зуби	рука руку миє
гаряча голова	покласти зуби на полицю	сверблять руки
язик	ноги	ніс
язик до Києва доведе	устати на ноги	втерти носа
тримати язик за зубами	падати з ніг	крутити носом
чесати язика	устати з лівої ноги	задерти носа
вигострити язик	іти в ногу	тримати ніс за вітром
розпустити язика	плутатись під ногами	носа не навернути
язик як лопата	ніг під собою не чути	не показувати носа
прикусити язика	збитися з ніг	сунути свого носа
проковтнути язика	ноги на плечі	водити за носа
молоти язиком	ноги моєї не буде	носом клювати
плескати язиком	підняти всіх на ноги	чути носом
висолопити язика	взяти ноги на плечі	мати доброго носа
як корова язиком злизала	втратити землю під ногами	не бачити далі свого носа

7. Загадки-жарти.

Чи буває душа в п'ятах?

Чи є ноги у книжки?

У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?

Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя?

Коли беруть ноги на руки?

Чи можна сказати: майстер на обидві руки?

Чи можна вийти сухим з води?

Кому може бути море по коліна?

Чи можна носити воду в решеті?

Хто може зробити з мухи слона?

Коли енциклопедія може бути ходячою?

Відповіді: 1) Буває, особливо коли дуже злякатися. 2) Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами. 3) Зрозуміло, як два на два чотири. 4) Ламати голову. 5) Коли втікають. 6) Можна, бо у людини дві руки. 7) Качка і гуска можуть вийти сухими з води. 8) П'яному може бути море по коліна. 9) Можна, якщо під нього підставити якусь посудину. 10) Фантазер. 11) Коли голова на плечах.

8. Договоріть за нього .

Ведучий називає початок фразеологізму, а учасники гри повинні назвати кінець.

1. Надути . 2. Пекти . 3. Бити . 4. Сидіти . 5. Накивати . 6. Вилетіло . 7. Дерти . 8. Перемивати . 9. Взятись . 10. Точити . 11. Намилити . 12. Віддати . 13. Згущувати . 14. Клацати . 15. Сходити . 16. Давати . 17. Набирати . 18. Викликати . 19. Влучити . 20. Виходити . 21. Зав'язати . 22. Розмотати . 23. Втратить. 24. Кусати . 25. Скалити . 26. Махнути . 27. Намотати . 28. Лягти . 29. Ходити . 30. Заварити .

Відповіді: 1) губи, 2) раків, 3) байдики, 4) на шиї, 5) п'ятами, 6) з голови, 7) носа, 8) кісточки, 9) за розум, 10) зуби, 11) шию, 12) кінці, 13) фарби, 14) зубами, 15) зі сцени, 16) бій, 17) висоту, 18) вогонь на себе, 19) у ціль, 20) на фінішні пряму, 21) вузол, 22) клубок, 23) голову, 24) губи, 25) зуби, 26) рукою, 27) на вус, 28) трупом, 29) ходором, 30) кашу.

9. Відгадай, що це.

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.

Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.

10. Лото «фразеологами».

Потрібно виготовити 7 таблиць розміром 6x12 см і розділити їх олівцем навхрест, а також двадцять вісім карток розміром 3x6 см.

У першу чергу	За декілька кроків
Порядок денний	Тримати язик за зубами

У клітинки таблиці вписати пояснення фразеологічних зворотів, а у картки — відповідні їм фразеологізми. Учасники гри отримують таблиці. Ведучий перетасовує картки. Називає фразеологізми. Учасник, якому названий фразеологізм підходить, закриває клітинку таблиці. Виграє той, хто першим закриє всі таблиці.

Пояснення для таблиць.

1) Перш за все, раніше від усіх. 2) Питання, які розглядаються на зборах. 3) Час важкої напруженої роботи. 4) Не говорити про щось, мовчати. 5) Турбувати когось. 6) Дуже близько, поруч. 7) Пропонувати що-небудь. 8) Не турбувати. 9) Поступово, у певній послідовності. 10) Міцно заснути. 11) З кожним роком. 12) З'являються, коли не чекають. 13) Дуже сильний апетит. 14) Немає сил що-небудь робити. 15) Розізлитись. 16) Знати майже про все. 17) Дуже холодно. 18) Схожі між собою негативними якостями. 19) Щось дуже захоплююче, привабливе. 20) Той, хто вміє робити все своїми руками. 21) Мовчати, не говорити ні про що. 22) Задоволення від перемоги. 23) Знати про когось усе. 24) Відставати в чомусь, не встигати. 25) Працювати чи рости разом, переборювати всі труднощі. 26) Посваритися, перестати дружити.

Фразеологізми для карток

1). У першу чергу. 2). Порядок денний. 3). Жнива. 4). Тримати язик за зубами. 5). Не давати спокою. 6). За декілька кроків. 7). Вносити пропозицію. 8). Залишити у спокої. 9). Крок за кроком. 10). Мертвим сном. 11). Рік за роком. 12). Як сніг на голову. 13). Вовчий апетит. 14). Руки опустились. 15). Вийти з себе. 16). Ходяча енциклопедія. 17). Собачий холод. 18). Одного поля ягоди. 19). Очей не відірвеш. 20). Майстер на всі руки. 21). Води в рота набрати. 22). Знай наших. 23). Башти наскрізь. 24). Задніх пасти. 25). Пуд солі з'їсти. 26). Розбити глек.

11. Що трапилось з головою?

Прочитайте фразеологізми, у яких складовою частиною є слово голова; поясніть, що трапилось з головою.

Відповідь
1. Втратити голову Не лізе в голову	втратити здатність думати
2. Голова болить	у когось від чогось
3. Голова йде обертом Голову сушити Крутити головою Розколюється голова	від безлічі турбот
4. Повісити голову Похнюпити голову		засумувати
5. Хитати головою		не вірити
6. Зложити голову 7. Покласти голову		загинути
7. Клепок у голові не вистачає Нема в голові		не вистачає розуму
8. Голову ламати		розмірковувати
9. Погладити по голівці		пожаліти
10. Гризти голову Морочити голову		набридати, надокучати
11. Вилетіло з голови		забути
12. Ходити на голові		бешкетувати

12. Закінчіть речення.

Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.

1). Місто він своє знає як . 2). Нові будинки ростуть як . 3). Крутиться зранку до вечора як . 4). Схожі ми з сестрою як . 5). Що йому не кажи, йому все як . 6). Приїзд давніх друзів був як . 7). Дощу цієї весни було мало як . 8). Після хорошої зарядки сон як . 9). Коли ми піднялися на гору, село було видно як . 10). Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як . 11). Навколо була пітьма хоч . 12). Працювали діти в саду не на . 13). Хлопці все літо жили . 14). Річку нашу можна перейти убрід, води в ній . 15). Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за . 16). Вони в таборі живуть як . 17). Сашкові був потрібний цей велосипед як . 18). Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до . 19). Настільки цікаво розповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх . 20). Надворі завивала хуртовина, ніхто з хати не хотів і .

Відповіді: свої п'ять пальців, гриби після дощу, муха в окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло, на долоні, вітром здуло, в око стрель, страх, а на совість, душа в пушу; курці по коліна; два кроки; у Бога за пазухою; п'яте колесо до воза; нових віників; за чисту монету; носа показувати.

13. Фразеологізми-антоніми.

Прочитайте фразеологізми-антоніми до поданих виразів.

Легкий на руку — важкий на руку.

Кидає в жар — кидає в холод.

Жити своїм розумом — жити чужим розумом.

Набратися тіла — спасти з тіла.

Розв'язати язика — вкоротити язика.

Вести перед — пасти задніх.

Забувати все на світі — пам'ятати все на світі.

Іти з миром — іти з війною.

З легким серцем — з важким серцем.

Повернутися обличчям — повернутися спиною.

Піднестися духом — впасти у відчай

Набратися сил — вибитися із сил.

Втратити терпець — набратися терпіння.

Звернути увагу — залишити поза увагою.

Ввійти в довіру — вийти з довіри.

Дотримати слова — порушити слово.

Заварити кашу — розхльобувати кашу.

Ставати до ладу — вийти з ладу.

Приходити до пам'яті — втратити свідомість.

Семимильні кроки — черепаша хода.

Як кішка з собакою — душа в душу.

Пальця в рот не клади — мухи не скривдить.

Вийти з себе — опанувати себе.

Скидати маску — надівати маску.

Підносити до неба — топтати в болото.

Рукою подати — за тридев'ять земель.

Хоч голки збирай — хоч око виколи.

Зазнати поразки — отримати перемогу.

14. Хто спостережливіший?

Із записаних слів потрібно скласти якнайбільше фразеологізмів, пов'язаних зі спортом.

Брати, друге, вийти, покласти, перший, передавати, тримати, удар, королева, сідати.

Відповіді: брати старт, брати бар'єр, друге дихання, вийти на фініш, вийти на фінішну пряму, покласти на обидві лопатки, перший раунд, передавати естафету, тримати на дистанції, удар нижче пояса, королева спорту та інші.

15. Запиши парами.

Доберіть фразеологізми, подані в довідці, до названих значень і запишіть їх парами.

Уникати зустрічі; давати відсіч; мати недобрі наміри; не звертати уваги на якісь зауваження; наживатися на чужому; дбати лише про власні інтереси; із якоїсь неприємності потрапляти в ще гіршу; добре запам'ятати; позбавляти життя; бігти швидко.

Довідка: зарубати на носі, зводити зі світу, дбати про свою шкуру, гріти руки, зуби гострити, давати відкоша, десятою вулицею обходити, з вогню та в полум'я, землі під ногами не чути, і вухом не вести.

Відповіді: Уникати зустрічі — десятою вулицею обходити. Давати відсіч — давати відкоша. Мати недобрі наміри — зуби гострити. Не звертати уваги на якісь зауваження — і вухом не вести. Наживатися на чужому — гріти руки. Дбати лише про власні інтереси — дбати про свою шкуру. Із якихось неприємностей потрапляти в ще гірші — з вогню та в полум'я. Добре запам'ятати — зарубати на носі. Позбавляти життя — зводити зі світу. Бігти швидко — землі під ногами не чути.

16. Фразеологізми зі словом «грати».

Учитель показує малюнки скрипки, коня, очей, кота і миші, руки, вогню, веселки, струни, носа. Учні пригадують фразеологізми зі словом «грати» до зображеного на малюнку.

Відповіді: грати першу скрипку, грати конем, грати очима, гратися в кота і мишку, грати на руку, грати з вогнем, вигравати різними барвами, грати на болючій струні, не давати собі на носі грати.

17. Диво в решеті.

Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

18. Ні риба ні м'ясо.

Скласти речення про людину невизначеного характеру, використовуючи подані фразеологічні звороти.

Ні рак ні риба; ні пес ні баран; ні пава ні ґава; ні два ні півтора; ні те ні се; ні богові свічка ні чортові кочерга; ні швець ні жнець ні в дуду грець; ні грач ні помагач.

29. Однакові слова.

У запропонованих фразеологізмах є однакові слова, але вони замінені крапками. Згадайте їх і вставте у звороти.

Комар . не підточить, не сунь . не в свою справу, клювати ., чути ., говорити під

Ведмідь . наступив, не відтягнути за ., чути на власні ., аж за . лящить, і за . не свербить.

Серед . дня, шито . нитками, чорним по . написано, прощатися з . світом, казка про . бичка.

Товкти . в ступі, . камінь точить, вийти сухим з ., багато . спли-ло, як . в рот набрав.

Не . спуску, не . волю рукам, ні . ні взяти, . волю сльозам, задній хід .

Викликати . на себе, пройти через . і воду, чужими руками . загрібати, між двох ., вдень з . не знайти.

Крізь землю . не провалився, каші . з'їв, . не лопнув зі сміху, і горя ., . чого не буває.

Як . об стіну, як . при дорозі, наче чорт сім кіп . змолотив, за царя ., сипати словами, як .

Воду . носити, перейти крізь сито й ., диво в ., дурних в . ловили, як . дірявий.

Сторч головою ., догори ногами ., . як на крилах, як муха на мед ., аж піна з рота .

Відповіді: ніс, вухо, білий, вода, давати, вогонь, мало, горох, решето, летіти.

20. Фразеологізми з повторюваним-словами.

Запишіть 15-20 фразеологізмів з повторюваними словами.

Око; рука; душа; п'ядь; плече; нога; камінь; зуб; кінець; кров; смерть; кість; рік; клин; копійка; слово, вухо.

Відповіді: Око за око, душа в душу, рука об руку, п'ядь за п'яддю, плече в плече, нога в ногу, з ноги на ногу, з рук в руки, каменя на камені, зуб на зуб, кінець кінцем, з дня на день, кров за кров, смерть за смерть, кість від кості, із року в рік, клин клином, копійка до копійки, слово по слову, від вуха до вуха.

21. Скажіть точніше.

Доберіть по три фразеологічні звороти, що відповідають змісту.

Про того, хто хвалить, надмірно підносить когось.

Про того, хто несамостійний, залежить від когось чи чогось.

Про того, хто приховує правду, обдурює.

Про того, хто ледарює, нічого не робить.

Про того, хто голодний, хоче їсти.

Відповіді: 1. Співати дифірамби. Підносити до небес. Носитися як з писаною торбою. 2. Танцює під чужу дудку. Співає з чужого голосу. Дивиться його очима. 3. Замилює очі. Водить за ніс. Обводить навколо пальця. 4. Байдики бити. Ні за холодну воду. Горобцям дулі давати. 5. Живіт присох до спини. Затягти поясок. Вола б з'їв.

22. Приказки „жартують”.

Голод — не щітка. Боягуз своєї ліні боїться. Жди у горя погоди. Товкти в ступі соду. Найшла коза на камінь. Не знаючи броду, не лізь у моду. Час — не тінь, не підженеш. Бачить кіт рало та сили мало. За праве тіло стій сміло. Тиха хода греблю рве. Земля родить під носами. За наше сито та нас і бито. Від добра бобра не шукають. У здоровому тілі здоровий пух. Крутиться як булка в колесі. Яйця куницю не учать. Не роби з муки слона. Правда очі поле. Купити кита в мішку. Друзі пізнаються в міді. Молоко на дубах не обсохло. Камінь на перці лежить. Нора народила мишу.

23. Підстав ім'я.

З довідки підбери ім'я, яке пропущене у прислів’ї чи приказці.

З нашої . ні серця, ні ласки.

Сиди ., бо ще рано.

Не ласуй . на дурницю.

По . й свита.

Заплач, ., дам копійку.

Вискочив як . з конопель.

Од . та й ніколи.

На . о цій порі, як рак свисне на горі.

За царя ., як земля була тонка.

За царя ., як людей було трохи.

Ні сюди ., ні туди

Товчеться, як . в пеклі.

Не вмер ., так болячка задавила.

Казала ., як удасться.

У всякої . свої одговори.

Який ., така й слава.

Парочка . та

Ти йому про ., а він тобі про

Сиди ., ще не смеркло.

Ой не ходи . та й на вечорниці.

Про . кури та . яйця.

Мудрий як

Хапай ., поки тепле. Говорив . рябої кобили сон. Мели ., доки вітру стане.

Відповіді: Параска, Тетяна, Гриць, Савка, Матвійко, Пилип, Микола, Юрій, Панько, Горох, Микита, Марко, Данило, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Хома, Ярема, Векла, Гриць, хима і Мотря, Хома, Соломон, Петро, Мирон, Іван.

23. Запам'ятайте ще й такі фразеологізми з іменами.

Язиката Хвеська, Кисла Оришка, лепетливий Савочка, Іван пізній, пекельний Марко, Олена довгопелена, лис Микита, по Марусин поясок, з Антонову сльозу, піймати Никона, починати від Адама; Не для Гриця паляниця, Не буде Галя — буде другая; бити, як Сидорову козу; Прилип, як до Ганни Пилип; Маріє, звідки вітер віє; І ти Грицю, пан; бісів Юхим — і з води вийде сухим; Дмитер хитер; без Гриця й вода не освятиться; не всякому по Якову; Охрімова свита; у мене Хома й добра нема; Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть; ростом з Івана, а розумом з болвана; Івана Івановича з себе корчить; пан з паном, а Іван з Іваном.

24. Казкові фразеологізми.

1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.

По бороді текло, а

Ні в казці сказати, ні

Не думати, не гадати

Скоро казка мовиться, та

Піди туди, не знаю куди,

У тридев'ятім царстві,

Баба Яга —

По щучому велінню, .

Наказали сім мішків гречаної вовни, .

Що написано пером, .

Відповіді: . в рот не попало; . ні пером описати; . ні в казці сказати; . не скоро діло робиться; . принеси те, не знаю що; . в тридев'ятім государстві; . костяна нога; . по моєму хотінню; . та усі неповні, . того не витягнеш і волом.

2). Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.

Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.

25. „Хочу каші”.

Складіть речення з поданими фразеологізмами.

Березова каша — різка з берези, якою карають.

Каша в голові — безладдя думок.

Заварити кашу — почати неприємну справу.

Каші просить — діряве взуття.

Каші не звариш — не домовишся.

Мало каші з'їв — не доріс.

Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.

26. Що? Де? Куди?

Дайте відповідь на запитання фразеологізмами.

1). Куди піти? 2). Де поставити? 3). Що будеш мати?

Відповідь: 1). Піти в непам'ять, піти в хід, піти з молотка, піти на бокову, піти навмання, піти на дно, піти на компроміс, піти на поклін, піти на спочинок, піти по вітру.

2). Поставити на карту, поставити на коліна, поставити на міцний грунт, поставити на ноги, поставити на рейки, поставити на службу, поставити на широку ногу, поставити перед фактом, поставити під удар, поставити себе на місце.

3). Мати вплив, мати гнів, мати в полі зору, мати голову на плечах, мати добре ім'я, мати звичку, мати міцний грунт під ногами, мати на очах полуду, мати успіх.)

27. Відгадай прислів'я за двома словами.

Посієш — пожнеш. Срібло — золото. Більше — менше. Відповіді: посієш вітер — пожнеш бурю; слово — срібло, мовчання золото; більше діла — менше слів.

28. Хто більше назве фразеологізмів, у які вліз рак?

Відповіді: почервоніти як рак; пекти раків; показати, де раки зимують; доки рак свисне; лізти раком; знати, де раки зимують; ловити раків; повзе як рак; жвавий як рак на греблі; назад тільки раки лазять; пішов як рак по воду; бодай рак урачив; сісти як рак на мілині; ще і рак не свистав; як рак варений; як рак у торбі; годувати раків.

29. Магія сімки (конкурс).

Сімка заслуговує особливої розмови. Багато пов'язано з нею приказок і прислів'їв, казок і легенд. У стародавньому світі число сім вважалося містичним, а інколи й священний. Здавна людям було відомо сім небесних тіл, які мали вплив на долю людини. Місяць мав двадцять вісім днів, ділився на чотири фази по сім днів кожна. Останній — сьомий — день був святом. У давні часи висловів з числом сім, мабуть, було більше, вони загубилися у віках. Давайте пригадаємо ті, що залишилися.

Сім раз відмір, а один раз відріж. Семеро одного не ждуть. Один з сошкою, а семеро з ложкою. Краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Сім день заходу, а один день празнику. У кого дочок сім, то щастя всім. Семеро до рота, один до роботи. Чорний як сім галок. Мов сім баб пошептало . За сім земель. Сьома вода на киселі. Сім мішків гречаної вовни. За сімома печатками. Сім чудес світу. Сім п'ятниць на тиждень. Бути на сьомому небі. Де сім господинь, там хата не метена. У семи няньок дитя без носа. Сім літ мак не родив та голоду не робив. До сьомих віників пам'ятати. Один на возі, а сім на стозі і кричать: «Не зівай!» Сім потів зійшло. Двоє жнуть, семеро гуляють. Семеро соломинку підіймали, та ледве не надірвались. Під сімома вітрами. Сім верст до небес — і все пішки. Не хвались в сім день, а в сім літ. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила. За сім верст киселю їсти. Прийде сім баб та скаже сім рад. У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Сім синів годую, всім і щастя готую. Сім дочок — свій таночок. Де одинець — хазяйству кінець, а де сім — то щастя всім. Сватає сім, а дівка буде не всім.

30. «Ні пуху ні пера!»

Живіть для людського добра!

Від серця щирого бажаю

Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).

Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:

Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,

Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (Олесь Донченко)

Рано-вранці мама-квочка

У клас відправила синочка.

Говорила: — Ти учись,

Не ледарюй, не кокошись,

Поспішай, уже пора.

Ну, ні пуху ні пера!

Незабаром ледь живий

Повертається кривий.

Шкутильга на дві ноги

Із шкільного він двора,

А на ньому вже нема

Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)

Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживається в буквальному значенні.

31. Одним словом.

Передайте одним словом значення поданих фразеологізмів.

Кури не клюють. Ведмідь на вухо наступив.

Запахло смаленим. Вітер у голові.

Сім п'ятниць на тиждень. Гайку прикрутити.

Геркулесові стовпи. Допекти до живого.

До розуму доводити. З відкритим серцем.

Злість бере. Знайти спільну мову.

З одного маху. Мов заціпило.

На сміх брати. На всю губу.

Наче муха в окропі. Повним ходом.

Слізьми вмиватися. Ставати на ноги.

Ставити на карту. Топтати в болото.

Узяти утямки. Як гриби після дощу.

Хоч око вийми. У літах.

Шкірити зуби. Хоч викрути.

Як в'юн в'ється. Скорчитися в три погибелі.

Відповіді.

Ліва колонка: багато, небезпечний, непостійний, межа, виростити, обурення, миттю, кепкувати, метатись, плакати, ризикувати, зрозуміти, сміятися, верткий.

Права колонка: глухий, легковажний, приструнчити, схвилювати, відверто, зрозуміти, замовкнути, багатий, успішно, зміцнюватися, принижувати, рясно, немолодий, мокрий, згорбитися.

32. Фразеологізми змагаються.

Утворюються дві команди. Вивішуються три плакати. У плакаті «Влучити в ціль» відмічаються позитивні результати, другий плакат «Удар нижче пояса» фіксує попередження. Плакат «Штрафний майданчик» — негативні результати.

Запитання для команд.

1). Назвіть фразеологізми, що характеризують:

хокейну команду;

легку атлетику;

виступ штангістів;

виступ п'ятиборців.

2). Про кого говорять:

майстер шкіряного м'яча;

майстер шкіряної рукавички;

майстер ракетки;

майстри голубих доріжок?

3). Пригадайте, які фразеологічні звороти прийшли з мови боксерів, бігунів, велосипедистів, борців, спортсменів-гравців.

4). Складіть речення із фразеологізмом «фінішна пряма» («вийти на фінішну пряму»), у яких йшлося б про бігунів, лижників, ковзанярів.

5). Що означають англійські вислови тайм-аут і хеттрік?

6). Яка команда запише більше виразів з мови шахістів.

Відповіді: 1). Льодова дружина, королева спорту, залізна гра, рицарі п'яти якостей. 2). Футболістів, боксерів, тенісистів, плавців. 3). Тримати на дистанції, удар нижче пояса, заборонений удар, друге дихання; сідати на колесо, покласти на обидві лопатки; суха нічия, один нуль на мою користь, гра в одні ворота. 5). Тайм-аут — поза часом, тобто вилучене з основного часу або перерва в спортивній грі на вимогу команди; хеттрік — потрійний успіх. 6). Вічний шах, подвійний шах, у шаховому порядку, завдати мату, шах і мат, хід конем, потрапити в цейтнот, вийти з цейтноту.

33. Що означають фразеологізми з заголовків дитячих газет.

Ломитися у відчинені двері. Розставити всі крапки над «і». Півцарства за коня. Вигадувати велосипед. Золоті руки. Не ловити гав. Білі плями. Від душі.

Відповіді: Доводити те, чого ніхто не заперечує; довести все до кінця; багато віддати за необхідне; вигадувати те, що всім давно відомо; руки, які вміють все робити; бути уважним; щось невивчене; щиро.

Виконання фразеологічних вправ спонукає учнів усвідомлювати лексичне значення фразеологізмів, правильно добирати стійкі сполучення слів і вживати їх у мовленні залежно від мети висловлювання, адресанта й адресата, умов спілкування. Для того, щоб відбулося спілкування на уроці, необхідно створити певні умови за допомогою: 1) прочитаного тексту; 2) ілюстративного матеріалу; 3) проблемних і тестових завдань; 4) інсценованої або змодельованої ситуації, яка здатна спонукати учня до вербального спілкування; 5) ситуативних вправ.

Запропонована система вправ має перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) ситуація мовленнєвого спілкування сприяє усвідомленню основних граматичних понять, а вирішення граматичного завдання стимулює мовленнєву творчість; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації комунікативно-мовленнєвих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.

Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту. Використовуючи пропоновані вправи, вчителеві необхідно продумати, у якому класі і який поданий тип вправ можна використати, яку кількість фразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднести фразеологічний матеріал із темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.

Інтерактивні вправи з української літератури

http://znovuzno.blogspot.com/p/blog-page_2.html

Правильне трактування і вживання типових для ділового мовлення слів та висловів

Правильне трактування і вживання типових для ділового мовлення слів та висловів.

1. Адреса та адрес. 
Іноді трапляються помилки при використанні цих слів. Можна почути: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова в мій адрес». Але адрес - це письмове привітання. Можна сказати: вітальний адрес, адрес ювілярові. А адреса - це координати, місце проживання, розташування особи, організації і под. Наприклад: проживати за адресою, надіслати на адресу. Іноді це слово вживається в переносному значенні, тобто сказане стосується певної особи. Тому правильно сказати: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова на мою адресу».

2. Білет і квиток.
В сучасній українській літературній мові співіснують обидва цих слова, але між собою вони різняться як значенням, так і сполучуваністю з іншими словами. Нерідко доводиться чути в транспорті: «Передайте білет на компостер»; а іноді трапляються вислови: «профспілковий білет»; «казначейський квиток». Хоча слово «білет» має значення:
• картка з питаннями для тих, хто складає іспити. Наприклад: екзаменаційний білет;
• цінні папери. Наприклад: лотерейний білет; кредитний білет.
Слово «квиток» означає:
• документ приналежності до певної організації. Наприклад: профспілковий квиток.
• картка, придбана для проїзду в транспорті, входу до театру, музею тощо. Наприклад: проїзний квиток, вхідний квиток.
Тому правильно сказати: «Передайте квиток на компостер»; «профспілковий квиток»; «казначейський білет».

3. Брати до уваги чи приймати до уваги.
За аналогією до російського «принимать во внимание» дуже часто трапляються «приймати до уваги». Але в українській мові слово «приймати» використовується на позначення дії, що в буквальному розумінні означає «прибирати щось звідкись» (наприклад; «приймати папери зі столу»), або «вживати» (наприклад: «приймати ліки, їжу»), а також «приймати гостей, відвідувачів»; «приймати дитину» (в когось); «приймати бій». І правильним є вислів «брати до уваги».

4. Бути правим чи мати рацію?
«Ви були абсолютно праві, так все і сталось, як Ви говорили». Чи можна «бути правим»? Звичайно, так. Але тільки тоді, коли ви знаходитесь справа від когось, хто розташований зліва. Тому що російське «Вы правы» українською перекладається як «Ви маєте рацію».

5. Вартий, вартує і заслуговує.
Інколи ці слова плутають і говорять: «Ця проблема не вартує нашої уваги», тому що проводять аналогію з російським дієсловом «стоит». Але це дієслово не має в українській відповідника-дієслова «вартує», а лише прикметник «вартий», прислівник «варто», «варт» і дієслово «заслуговує». Слово ж «вартує» спільнокореневе з словами «варта», «вартувати», що означає «стерегти, сторожувати, охороняти». Треба сказати: «Стояти на варті»; «пильно вартувати»; але: «Ця проблема не варта нашої уваги» чи «Ця проблема не заслуговує на нашу увагу».

6. Вважати і рахувати.
Чи можна сказати: «Рахую, що Ви маєте рацію»? Це знову ж таки неправильний переклад російського слова «считать», яке в українській мові має два аналоги: 
• рахувати, тобто займатись підрахунками. Наприклад: рахувати гроші, рахувати на калькуляторі;
• вважати, тобто мати думку, переконання. Наприклад: вважати відповідь правильною.
Тому варто говорити: «Вважаю, Що Ви маєте рацію».

7. Вживати заходи, вживати заходів чи приймати міри.
Як часто ми читаємо і чуємо: «Необхідно приймати міри»! Але давайте вдумаємося в значення цього вислову. Слово «міри» означає: «одиниці ємкості, об’єму, ваги, довжини» (тобто те, що має виміри в літрах, кубометрах, грамах тощо), а також «рівень, межу виміру чогось» (якою мірою, певною мірою, вища міра покарання і т.п.). Про слово «приймати» йшлось вище. І що ж виходить? Якщо трактувати «міри», наприклад, як міри об’єму (та ж пляшка), то значення вислову: «Необхідно приймати міри» зводиться до запевняння в необхідності її чи випити, чи прибрати звідкись. А коли йдеться про застосування певних дій для запобігання чомусь чи для покращання чогось, то нормативним є вислів «вживати заходів» (а не «вживати заходи» аналогічно російському «принимать меры»).

8. Вибачте мене чи вибачте мені
Форма «вибачте мене» є калькою з російської мови «извините меня». Правильна форма української мови - це «вибачте мені», «пробачте». Не можна говорити «я вибачаюсь», тому що зворотна частка -сь (-ся) означає «себе», і сказати «я вибачаюсь» рівнозначне «я сам собі вибачив».

9. Виняток і виключення
«Пісня в нашому житті має виключне значення»; «це виключно цікавий факт». Нерідко калькування російських «исключительный», «исключительно» призводить до помилкового вживання слів «виключний», «виключно», хоча в даному випадку доцільно використати слова «виняткове», «винятково», адже іменник «виключення» позначає дію (наприклад, «виключення з інституту»), прислівник «виключно» означає, що певні права властиві тільки одній особі чи організації (наприклад, «виключні права»); а іменник «виняток» означає «відхилення від звичайного, загального правила» (наприклад: «Земля скрізь потребує роботи, і його бургундська земля не становила винятку» (Ю.Яновський)), прикметник «винятковий» вживається в значенні «дуже», «надзвичайно», «особливо», «не так, як усі» (наприклад, «винятковий випадок, розум, факт тощо»).

10. Виписка і витяг 
За аналогією до російського «выписка из протокола» іноді читаємо «виписка з протоколу». Слово виписка означає дію за значенням «виписувати, виписати», тобто:
• списувати слова, частину тексту і т.ін. з книжки, зошита тощо з певною метою (наприклад: «Дякую теж за виписки з «Лялечки» (М.Коцюбинський)) 
• письмово оформляти вибуття кого-небудь звідкись, з чогось і т.ін. (наприклад, «виписка з лікарні»).
Іменник «витяг» вживається в значенні - «невеличкий уривок, частина чи цитата з якого-небудь тексту» (наприклад, «витяг з протоколу»).

11. Вираз і вислів.
Чи правильне речення: «В творі студента був такий вираз»? Адже думка, виражена декількома словами - це вислів, тому доцільніше сказати «В творі студента був такий вислів». У решті випадків, зокрема й у математиці, використовують слово вираз. Наприклад: «Вираз на обличчі похмурий»; «Вираз а2+в=с».

12. Висловлювати, вимовляти та виговорювати.
«Присутні виговорили свої думки». Що ж це означає? Знову-таки, калькування з російської слова «высказали». Необхідно розрізняти за значенням слова висловлювати, вимовляти і виговорювати.
• висловлювати - «передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом» (наприклад, «висловити погляди, думку»);
• вимовляти - це «передавати голосом звуки, слова; говорити певним чином (наприклад: «Кожне слово він вимовляв повільно»);
• виговорювати - «дорікати комусь, говорячи, домагатися одержання чогось тощо» (наприклад, «виговорювати за провину»).
В реченні, наведеному на початку, необхідно було вжити слово «висловили».

13. Відказувати і відмовляти.
Чи можна «відказати в проханні»? Необхідно з’ясувати значення слів «відказувати» і «відмовляти», щоб правильно їх вживати, адже лише в деяких значеннях вони збігаються. 
Слово «відказувати» означає:
• Говорити у відповідь. Наприклад: відказувати на запитання.
• Відповідати на запитання письмово. Наприклад: одказувати на листи.
• Заповідати комусь щось перед смертю, залишати у спадок. Наприклад: відказати майно.
• Переставати діяти. Наприклад: відказав двигун; відказало серце.
• І лише діалектне - відмовляти комусь в чому-небудь. Наприклад: не відкажи в просьбі.
Слово «відмовляти» має значення:
• Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. Наприклад: не одмовте помогти в справі.
• Говорити у відповідь. Наприклад: колега на ці слова відмовив таке...
• Переконувати когось не робити чого-небудь. Наприклад: відмовляти друга кудись їхати.
• Переставати діяти внаслідок несправності (про механізм) або перевтоми тощо (про людський організм). Відмовило сверло; відмовили ноги.
Тому літературним є вислів: «Відмовити в проханні».

14. Відносно, стосовно, щодо.
Внаслідок калькування з російської постійно трапляються вислови, подібні до: «Відносно цього питання я маю таку думку...». Але слово «відносно» в українській мові має значення «порівняно», наприклад: відносно недалека відстань; відносно дешевий товар. 
Слово «стосовно» в літературній мові вживається з прийменником «до» і означає «відповідно до чогось», «у застосуванні до чогось, кого-небудь». Наприклад: «І.Франко вивчав історію не побіжно, стосовно тільки до своїх художніх творів, а спеціально, - і тому його вважають істориком-професіоналом».
Слово «щодо» має ширше значення, а саме:
• З приводу чого-небудь. Наприклад: Обіцяли допомогти щодо перекладу. Щодо цього наші погляди збігаються.
• Про, за когось, щось (якщо говорити про кого-, що-небудь, мати на увазі кого-, що-небудь). Наприклад: Говорити щодо проблем. Щодо Лук’яненка я маю хорошу думку. 
• Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого-, чого-небудь, які характеризуються з боку тих чи інших ознак, зв’язків, стосунків і под. Наприклад: Доповідь була хорошою і щодо форми, і щодо змісту.
Зважаючи на все викладене вище, правильним є вислів: «Щодо цього питання я маю таку думку...».
10. Відноситись, ставитись, стосуватись, належати.
Чи можна «добре відноситись до когось»?
Російське слово «относиться» багатозначне і українською перекладається по-різному. 
• на позначення оцінки істот, подій, явищ з емоційної точки зору використовується слово «ставитись». Наприклад: ставитись з повагою до когось, погано ставитись до вчинків кого-небудь тощо.
• в значенні приналежності вживається слово «належить». Наприклад: право на життя належить до невід’ємних прав людини.
• в значенні «бути пов’язаним із кимсь, чимсь» вживається слово «стосуватись». Наприклад: пункти наказу стосуються діяльності організацій; це нас не стосується.
• слово «відноситься» використовується в спеціальній літературі і означає «перебувати в певному співвідношенні з чим-небудь». Наприклад: А відноситься до В, як Х до Y.
Тому можна тільки «добре ставитись до когось».

11. Відповідно до рішення чи у відповідності з рішенням.
Як результат калькування з російської дуже часто трапляється словосполучення «у відповідності з чимось». Але ця сполука не нормативна для української мови, правильною є тільки форма «відповідно до чогось». Треба говорити: «відповідно до рішення»; «відповідно до пункту1 наказу» і т.п.

12. Військовий та воєнний. 
Військовий - це той, що стосується війська. Військовий гарнізон, військова форма, військовий як найменування особи за родом занять.
Воєнний - той, що стосується війни. Воєнний час, воєнний стан, воєнні події.
Деякі слова можуть вживатись з обома цими прикметниками залежно від значення: Військовий (воєнний) корабель; військовий (воєнний) завод.

13. Вірний і правильний.
Доводиться чути: «Абсолютно вірно!» Але це зовсім не правильно. Це - російська калька слова «верно». Адже в українській мові слово «вірний» - однокореневе зі словом «вірність». Можна «вірно кохати», «вірними» можуть бути друг, дружина, собака, але ні в якому разі не відповідь, рішення і подібне. 
Російське «верно» - багатозначне слово і українською перекладається по-різному. Наприклад:
Верный друг - вірний друг
Верный ответ - правильна відповідь
Верный способ - надійний спосіб
Верная смерть - неминуча смерть 
Тому доцільно сказати: «Абсолютно правильно».

14. Вірогідний і ймовірний.
Ці слова часто плутають, і можна почути: «Таке припущення - вірогідне». Або: «Це цілном імовірний факт». 
Але слова ці треба було вжити навпаки: припущення - ймовірне, а факт - вірогідний. Прикметник «вірогідний» означає «цілком певний, достовірний, перевірений», а «ймовірний» - це «той, що його можна тільки припускати» та «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Б.Антоненко-Давидович). 

15. Вмішуватись чи втручатись
«Прошу не вмішуватись в мої справи!» - наскільки парадоксально звучить подібний імператив! Адже дієслово «вмішатися» означає - «проникати куди-небудь; змішуватися з ким-, чим-небудь» (наприклад, «вмішатися в розчин»), а дієслово «втручатися» - «самочинно займатися чиїмись справами; встрявати в чиї-небудь стосунки; брати активну участь для припинення чогось» (наприклад: «Він вчасно втрутився в цю справу»).

16. Грати роль і відігравати роль.
В одному документі написано: «Велику роль в цій справі грають керівники відділів...». Але ж «грати роль» - це «видавати себе за кого-небудь іншого» (можна «грати роль на сцені, в театрі, в кіно» або в переносному значенні, наприклад: «Того вечора я нрала зовсім іншу роль» (Леся Українка)). «Відігравати роль» - це «мати певне значення, вагу», і в документі треба було написати: «Велику роль в цій справі відіграють керівники відділів...».

17. Дилема і проблема.
В наш час слово «проблема» вживається в різних сферах наукового, економічного, побутового спілкування (наприклад: «проблеми слововживання», «проблеми соціально-економічного розвитку», «життєві проблеми»). Слово «дилема» за звучанням схоже до слова «проблема», що іноді призводить до його помилкового вживання. Наприклад, в реченні: «Приходить час, коли перед кожним з нас постає дилема: який шлях вибрати в житті» слово «дилема» треба було замінити словом «проблема», тому що «дилема» - це необхідність вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними, а проблема - це теоретичне чи практичне питання, що потребує розв’язання.

18. Доказувати і доводити.
Інколи слово «доказувати» помилково вживають в такому контексті: «доказувати теорему», «доказувати необхідність реформування» тощо. Але це дієслово означає «процес завершення акту говоріння» (наприклад, «доказувати до кінця свій монолог»). Російське слово «доказывать» українською перекладається як «доводити» в значенні «підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами» (наприклад, «доводити теорему, концепцію» тощо).

19. Доповідати і докладувати.
23 травня 1998 року на одному з каналів українського радіо прозвучала фраза: «Мені докладали про стан справ». Але до чого тут вжите слово «докладали», похідне від дієслова «класти», і яке означає «додавати щось до вже покладеного» (наприклад, «докласти яєць в корзинку»)? Мабуть, автор цих слів мав на увазі «доповідали», що означає - «повідомляти; виступати з доповіддю; освітлювати певні питання тощо».

20. Жити; мешкати і проживати.
Ми живемо, проживаємо чи мешкаємо в місті Києві? 
• «Жити» має загальне, найширше значення, і серед інших - перебувати, проживати де-небудь (наприклад: «...дід та баба...удвох на хуторі жили» (Т.Шевченко)).
• «Проживати» - жити за місцем прописки (наприклад: «Продавець проживає за адресою: М.Київ, вул.Хмельницького, буд.26, кв.79»).
• «Мешкати» - в приміщенні (наприклад: «Сім’я мешкає в трикімнатній квартирі»).
Можна сказати: «Ми живемо в місті Києві» чи «проживаємо в місті Києві (якщо в Києві прописані)».

21. Завдавати удару чи наносити удар.
Неправильний переклад російського багатозначного слова «наносить» призводить до помилкового вживання слова «наносить» в українській мові, адже «наносити» означає:
• приносити велику кількість чого-небудь (наприклад: «Нанести цілу купу цегли»);
• рухаючись, захоплювати з собою й нагромаджувати куди-небудь певну кількість чогось (наприклад: «Річки наносять глину в морські води»);
• приносити, доносити звуки, запах і т.ін. (наприклад: «Вітер наносив далекі приглушені дзвони»);
• позначати, відбивати що-небудь на карті, схемі і т.ін. (наприклад: «На срібний предмет спеціальним різцем наносять малюнок»);
• покривати шаром чого-небудь (наприклад, «нанести фарбу на поверхню столу»);
• в сполученні зі словом «візит» - відвідувати кого-небудь (наприклад: «нанести офіційний візит»).
Дієслово «завдавати» має два значення:
• (чого, а не що) - робити щось неприємне (наприклад, «завдавати страждань, втрат, шкоди, прикрощів, клопоту тощо»);
• (що, а не чого) - допомагати комусь підняти щось (наприклад: «Хлопець мовчки завдавав бабусі на плечі в’язку хмизу»).

22. Завдання і задача.
Як правильно сказати: «Ми поставили перед собою такі задачі» чи «Ми поставили перед собою такі завдання»? В цьому випадку доречно вжити слово «завдання», тому що:
• «завдання» - це те, що визначено або заплановано для виконання (наприклад, «виконати денні завдання»);
• «задача» - питання, переважно математичного характеру, яке розв’язується за допомогою обчислень за визначеною умовою (наприклад, «переписати задачу з підручника»).
Крім того, звертаємо вашу увагу на те, що завдання - виконуються, проблеми - вирішуються, а задачі - розв’язуються.

23. Завдяки і через.
Слово «завдяки» уживається для позначення причини, що викликає бажаний результат. Наприклад: «Значних досягнень ми отримали завдяки наполегливості в роботі». Неправильне вживання прийменника «завдяки» для називання негативної причини. Наприклад: «Не прийти на заняття завдяки хворобі» (треба: «через хворобу»).

24. Замісник і заступник.
Ці два іменники часто плутають, що призводить до помилкового їх вживання. Розрізняються значенням.
• Замісник - той, хто тимчасово виконує чиїсь обов’язки. Наприклад: «Хто ж буде замісником викладача на час його хвороби?»
• Заступник - офіційна назва особи, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником чи з керівником, а також заступає в разі відсітності свого керівника або начальника. Наприклад: «заступник директора організації».

25. Згідно рішення чи згідно з рішенням.
Типова стилістична помилка - калька-кліше «згідно чогось». В сучасній українській літературній мові нормативною є тільки форма «згідно з чимось», наприклад: «згідно з протоколом», «згідно з планами» тощо.

26. Здатний і здібний.
Дехто не відчуває різниці між цими словами, і можна почути: «Цей учень дуже здатний», хоча треба було б сказати «здібний», тому що:
• «здатний» (до чого, на що, що робити) - який має можливість, силу, певні дані щось зробити, здійснити, виконати; спроможний (наприклад, «здатний до всього», «здатний на подвиг» тощо);
• «здібний» - який має природні здібності, обдарований (наприклад, «здібний студент», «здібна дитина», «здібний художник» тощо).

27. Знання і знаття.
«Йому ще самому не вистачає знаття, а він хоче повчати інших», - автор цих слів, мабуть, уважав, що слова «знання» і «знаття» - синоніми, і помилково написав «знаття» замість «знання». Це - слова-пароніми, подібні за звучанням, але різні за значенням. Слово «знаття» - похідне від дієслова «знати» (наприклад: «Якби знаття, що хтось допоможе, - зробимо»). Іменник «знання» означає «сукупність відомостей про щось» (наприклад: «І жадібно знання вона пила» (Б.Грінченко).
(За Б.Антоненко-Давидовичем).

28. Знижка і скидка.
Всюди впадають в око рекламні заголовки: «У нашому магазині ви можете придбати товари зі скидкою». Нічого смішнішого і придумати не можна! Адже «скидка» в українській мові - це, як пише Б.Антоненко-Давидович, стрибок убік, що робить, приміром, заєць, петляючи свої сліди. Отже, в магазині можна придбати товари, скачучи? У сучасній українській літературній мові є слово «знижка», яке означає поступку або зниження ціни під час продажу, і саме це слово доречне в цьому випадку.

29. Зустрічаються і трапляються.
Чи можна сказати: «В роботі зустрічаються помилки»? Ні, тому що зустрічаються, тоді, коли є якась зустріч (переважно, хоча і не завжди, люди). Можна сказати: «В морі зустрілись кораблі»; «зустрітись з кимось поглядом»; «зустрітись з приятелем». В тексті, в книзі, в промові, в житті «трапляються» помилки, факти, недоліки тощо.

30. Книжковий і книжний.
Ці слова-пароніми необхідно розвізняти за значенням. «Книжковий» - це той, що стосується книжок (наприклад, «книжковий магазин», «книжковий ринок», «книжкова полиця» тощо). «Книжний» - це той, що стосується книги (наприклад, «книжний стиль», «книжний герой» тощо).

31. Коли наступні, коли такі, проте ніколи - слідуючі.
Багато хто не відчуває різниці, і помилково вживає слово «наступні» тоді, коли треба вживати тільки «такі». Наприклад, у реченні: «Погляди щодо цього проекту були наступні: ... ». Адже «наступні» вживається тільки тоді, коли йдеться про черговість. Наприклад: «Наступна зупинка - вулиця Сагайдачного»; «Відповідає Петренко, наступний - Чередниченко». В решті випадків доречно вживати слово «такі», і ні в якому разі не можна говорити «слідуючі», тому що це слово - і не російське, і не українське, а належить до тієї мовної сумішки, що в народі зветься суржиком.

32. Лікувати і лічити.
«В поліклініці лічать хороші лікарі». Вибачте, але що саме вони лічать? Адже «лічити» - синонім до слова «рахувати», тобто займатись підрахунками. Без сумніву, щось вони лічать, але навряд чи хворих. Їхня професійна діяльність - займатись лікуванням, тому треба було написати: «У поліклініці лікують хороші лікарі».

33. Любий і будь-хто.
Інколи можна почути щось подібне до фрази: «Це настільки просто, що любий може це зробити». Але ж «любий» - прикметник, утворений від дієслова «любити». На позначення будь-якої особи доречно вживати займенники «будь-хто», «хто завгодно» тощо.

34. Мішати і заважати.
Дехто помилково перекладає багатозначне російське дієслово «мешать» як «мішати» в такому контексті: «Ви мішаєте нам працювати». Але слово «мішати» в українській мові означає «перемішувати, розмішувати» (наприклад, «мішати кашу, карти, фарбу і под.»). В цьому реченні треба було сказати «заважаєте» , що має значення - «своїми діями затримувати, не давати змоги щось робити».

35. На виплат і розстрочка.
Всюди можна побачити рекламні оголошення зі словами: «У нашому магазині ви можете придбати одяг в розстрочку». Але навіщо нам такий одяг, коли можна придбати готовий? Адже «розстрочка» - похідне від дієслова «розстрочувати, розстрочити», що означає зворотній процес від слів «строчити, строчіння», тобто «зшивати». Відповідником до російського «в рассрочку» є в українській мові вислів «на виплат», тому в рекламних оголошеннях треба писати: «У нашому магазині ви можете придбати одяг на виплат».

36. Нагода і пригода.
Чи доречно вжите слово «пригода» у такій конструкції: «Не пропускати щасливої пригоди»? Ні, тут треба використати слово «нагода», що означає - «слушний момент, сприятливі обставини». Слово «пригода» має значення:
• подія, випадок (здебільшого непередбачений, несподіваний) (наприклад: «В комендатурі сполошилися, коли почули про пригоду біля лісу» (А.Головко));
• події, які трапляються під час подорожей, мандрівок (наприклад, «мисливські пригоди»).
Крім того, правильно говорити: «стати комусь у пригоді», а не «стати комусь у нагоді».

37. Накладна плата чи післяплата.
Типова помилка в діловому тексті - використання вислову «накладна плата», що є дослівним калькуванням з російської мови вислову «наложенный платеж», тому що українською мовою плата, яку вносять після одержання замовленої речі, називається «післяплатою». Тобто, правильно сказати: «Фотографії надіслано післяплатою», а не «накладною платою».

38. Напрям і напрямок.
Пароніми «напрям» і «напрямок», хоч і близькі за значенням, проте мають деякі розбіжності. 
• «напрямок» вживається переважно тоді, коли йдеться про певні віддалі (наприклад, «піти в напрямку до будинка»);
• тільки «напрям» уживається тоді, коли йдеться про заходи суспільно-політичного значення (наприклад, «напрям науки», «напрям розвитку демократії» тощо).

39. Не дивлячись і незважаючи.
«Він досяг успіху, не дивлячись на перешкоди». Чи можна так сказати? Можна, але тільки в тих випадках, коли хтось дійсно на щось не дивився. Приміром, спортсмен-легкоатлет міг досягти успіху, не дивлячись на перешкоди, тобто перемогти в змаганнях, в буквальному значенні не дивлячись на бар’єри, які стояли на біговій доріжці. Коли ж ідеться про предмети, явища, поняття, всупереч яким відбувається дія, вживається прийменник «незважаючи на». Наприклад: «Незважаючи на пізню годину, організація ще працювала».

40. Неділя і тиждень.
Інколи в рекламних оголошеннях доводиться чути: «Наша фірма працює всю неділю». Що вони мають на увазі? Адже слово «неділя» в українській мові - це тільки один день тижня, причому вихідний, його відповідник в російській - «воскресенье». Отже, організація працює весь вихідний, а решту днів тижня ні? Чи все-таки помилково вжили російську кальку замість українського слова «тиждень»?

41. Об’єм та обсяг.
Як правильно: «значний об’єм роботи» чи «значний обсяг роботи»? 
• «Об’єм» - це величина чогось, що має чіткі параметри виміру у висоту, ширину, довжину тощо, вимірювана в кубічних одиницях. Наприклад: банки, циліндра, колби, рідини, тіла, повітря тощо.
• «Обсяг» - це взагалі величина, розмір, кількість, значення, важливість, межі чогось. Наприклад: виробництва, книги, капіталовкладень, знань, бюджету, роботи тощо.
Отже - «значний обсяг роботи».

42. Пам’ятка та пам’ятник.
Картина - це «пам’ятка» чи «пам’ятник» нашої культури? Звичайно, «пам’ятка», тому що «пам’ятник» - це фундаментальна споруда, висічена з мармуру, дерева, вилита з бронзи, гіпсу тощо в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь, а пам’ятка - це предмет культури минулого, який зберігся (наприклад, «літературна пам’ятка», «пам’ятка історії»).

43. Пересічний.
Так що ж все-таки пересічне: місцевість, людина чи піраміда? 
• Слово «пересічний» з наголосом на третьому складі (-січ-) означає - «який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній; ординарний» (наприклад, «пересічна людина», «пересічна поезія», «пересічна публіка»).
• «Пересічний» з наголосом на останньому складі (-ний-) - «який пересікається з чим-небудь» (наприклад, «пересічні координати», «пересічна місцевість»).

44. Підписка і передплата.
«Підписку на наш журнал можна оформити на будь-якому поштовому відділенні», - чуємо по радіо. Але ж «підписка» - письмове зобов’язання додержуватися певних правил чи виконувати якусь вимогу (наприклад, «підписка про невиїзд», «підписка про мовчання»). Замовлення ж друкованого видання з попереднім внесенням часткової чи повної його оплати називається «передплатою» (чого?). Правильно: «Передплату нашого журналу можна оформити на будь-якому поштовому відділенні» (чи «передплатити наш журнал...»).

45. Плутати і путати.
Як правильно сказати: «путати два питання» чи «плутати два питання»? Необхідно з’ясувати значення цих слів.
Дієслово «плутати» означає:
• в прямому значенні - безладно переплітати що-небудь (нитки, волосся тощо).
• в переносному значенні - вносити безладдя, плутанину в що-небудь; помилятися, збиватися, робити не те, що слід, тощо (наприклад: «плутати когось з кимось», «плутати слова», «плутати сліди» і т.д.).
Дієслово «путати» означає «стягувати путами, ремнями, ланцюгами когось, щось» (наприклад, «путати коневі ноги», «путати лоша»).

46. Поділяти і розділяти.
«Я розділяю ваші думки», - чи не помилково вжите тут слово «розділяю»? Звісно, так. Адже «розділяти» - це «ділити що-небудь на частини, шматки тощо», в переносному значенні також «переживати щось спільно з кимось, утішати когось». Так що можна «розділяти» пиріг, когось чи щось на групи, участь, горе, радість і т.п. В цьому ж реченні варто було вжити слово «поділяти» в значенні «приєднуватись до чиїх-небудь поглядів, думок, намірів і т.ін.; виявляти солідарність, згоду з ким-небудь у чомусь» (наприклад: «поділяти погляди, наміри тощо»).

47. «Повинен їхати до закордонного відрядження» чи «маю їхати у зарубіжну командировку».
Як це не дивно, але досить часто трапляються речення, подібні до: «Маю їхати у зарубіжну командировку». По-перше, «маю» - особова форма дієслова «мати», коли ж йдеться про певне зобов’язання, бажано вживати слово «повинен». По-друге, російське «зарубежный» українською перекладається як «закордонний». По-третє, «командировка» - це російська калька, яка в українській мові повинна мати назву «відрядження». Крім того, нормативною є форма «їхати до відрядження» (а не «у відрядження»).

48. Покупка і купівля.
Мабуть, не рідкість сьогодні словосполучення «покупка товару». Але слово «покупка» - це товар, який вже купили, і значення цього словосполучення зводиться до незрозумілого «товар товару», близьке за безглуздістю до «я іду на рибалку», адже «рибалка» - це людина, яка ловить рибу (треба говорити: «я іду рибалити»). На позначення ж дії придбання товару з оплатою його вартості використовується дієслово «купівля».

49. Положення; становище і стан.
Калькування російського багатозначного слова «положение» часто призводить до недоречного вживання слів «положення», «становище» і «стан», причому перевагу, як правило, надають іменникові «положення», і ми чуємо: «міжнародне положення», «скрутне положення» тощо. Проте «положення» вживається у таких значеннях:
• місцезназодження кого- чи чого-небудь у просторі (наприклад, «вертикальне положення»);
• розміщення тіла або його частини (наприклад, «положення напівлежачи»);
• зведення правил, законів з певного питання (наприклад, «положення про вибори»);
• теоретична думка, твердження про щось, теза (наприклад, «основні положення економічної теорії»).
Іменник «становище» означає - «події, обставини, ситуації» (наприклад, «міжнародне становище», «матеріальне становище», «становище в Криму» тощо).
Слово «стан» найчастіше означає:
• сукупність певних явищ, процесів (наприклад, «стан рідини», «стан справ», «стан здоров’я» тощо);
• тулуб, корпус людини (наприклад, «стрункий стан»);
• місце тимчасового розташування, стоянка, табір (наприклад: «Козаки вернулись до свого стану» (І.Нечуй-Левицький).

50. Приводити і призводити.
У мовній практиці не завжди розрізняють слова «приводити» і «призводити». Замість: «неуважне ставлення до правил безпеки призводить до нещастя» можемо почути: : «неуважне ставлення до техніки безпеки приводить до нещастя». Тим часом кожне з цих слів має своє значення. Коли йдеться про негативні, небажані наслідки, бажано вживати дієслова «призводити, призвести», які ще мають значення «доводити до певного стану» (наприклад, «злидні призводять до біди»; «неправильний переклад призводить до помилкового тлумачення проблеми».

51. Прищеплювати і прививати.
Нерідко трапляються вислови: «Любов до праці треба прививати змалку». Але слово «прививати» тут вжите помилково, тому що це синонім до слова «присукувати», що означає «з’єднувати нитки, зсукуючи одна одну». Коли йдеться про медичні щеплення чи виведення нових сортів рослин, вживають дієслово «прищеплювати», яке використовується також в переносному значенні - «виховувати» (наприклад: «прищеплювати навички, почуття» тощо). І любов до праці треба «прищеплювати» змалку.

52. Професійний і професіональний.
Через подібність звучання, спричинену тим, що слова «професійний і професіональний» мають спільний корінь профес- (спеціальність, заняття), ці прикметники часто не розрізняють за значенням, хоча вони мають різну семантику. «Професійний» - той, що стосується професії; «професіональний» - той, що стосується професіоналізму; фаховий. Тобто, «професійний водій» - це людина, яка працює водієм, а «професіональний водій» - людина, яка дуже майстерно водить автомобіль; «професійний лікар» - лікар за професією, «професіональний лікар» - лікар-чудовий спеціаліст.

53. Результати на лиці чи результати очевидні.
Лексичних парадоксів у сучасному інформаційному світі сьогодні у зв’язку з недавньою політикою русифікації надзвичайно багато.
22 травня 1998 року у рекламі капель Береша по республіканському радіо Україна почула: «Результати, як кажуть, на лиці». Це що? На обличчі бачимо якісь результати капель? А чи це не такі результати, як нещодавно у синхронному перекладі до якогось іноземного фільму на каналі ICTV ми почули у вислові: «Його (чоловіка) обличчя щільно поросло хутром». Уявіть собі цю людину! Після такої реклами на каплі Береша і дивитися не захочеться! Переклад російського вислову «результаты на лицо» має таку правильну форму: «результати очевидні». Таке ж словосполучення може бути зі словом «факти» - «факти очевидні» (або «факти незаперечні»).

54. Реклама і рекламація.
Два схожих за звучанням словосполучення «реклама товару» і «рекламація на товар» означають майже протилежні поняття. «Реклама» - це:
• популяризація товару, продукції тощо (наприклад, «реклама взуття, одягу, автомобілів тощо);
• афіша, плакат і т.п. з відомостями про щось, до чого привертається увага громадськості (наприклад, «неонова реклама»;
• створення популярності когось, чогось шляхом поширення відомостей про нього (наприклад, «зробити комусь рекламу».
«Рекламація» - це:
• скарга, претензії, незадоволення чимось; заява про виявлені недоліки у придбаній продукції і вимога відшкодувати збитки (за СУМ) (наприклад, «надіслати рекламацію про наявність дефектів»).

55. Рідкий і рідкісний.
«Дуже рідкий випадок». До чого тут вжите слово «рідкий», яке використовується, коли йдеться про негусту масу, нещільну тканину, неблизько розташовані один за одним предмети, рідину тощо? В цьому словосполученні йдеться про випадок, який трапляється нечасто, незвичайний, тобто «рідкісний».

56. Тактовний і тактичний.
Інколи доводиться чути: «Це дуже тактичний чоловік». Що це означає? Його деякий прагматизм? Адже прикметник «тактичний» утворений від іменника «тактика», що означає - «сукупність прийомів, методів, способів, що їх використовують у політиці, спорті, мистецтві ведення бою для досягнення певної мети» (наприклад, «тактичні прийоми», «тактичні ракети» тощо). Від іменника «такт», який має значення - «культура поведінки, уважне ставлення до когось, почуття міри», утворюється прикметник «тактовний». Правильно говорити: «Це дуже тактовний чоловік».

57. Являється і є. 
«Являється захисником» – слово “являтися” в сучасній літературній мові означає лише «ввижатися у сні, під час марення». Правомірним у функції зв'язки в таких конструкціях є слово «бути»: «Є захисником».

58. Як перекласти російське «окружающий»?
Одна з найтиповіших помилок в мовній практиці - використання за аналогією до російської в українській мові активної форми дієприкметників (на -чий). Такі слова, як малюючий, працюючий, біжачий і под. не характерні для сучасної літературної української мови, вони не є природними, і їх вживанням є одним з найгрубіших порушень норм літературної мови. Такі слова здебільшого треба замінювати конструкціями «іменник» + «прийменник» + «дієслово»:
малюючий хлопчик - хлопчик, який малює;
працюючий двигун - двигун, що працює;
біжачий чоловік - чоловік, який біжить.
Відповідно і російський дієприкметник «окружающий» необхідно перекладати згідно з літературними нормами нашої мови, а саме:
окружающая среда - навколишнє середовище (а не оточуюче);
окружающие его люди - люди, які його оточили (як дія);
окружающие нас люди - наше оточення (як середовище).

59. Як перекласти російське словосполучення «бросаться в глаза»?
Часто неправильний переклад призводить до курйозів. Ось і речення: «Стояча на зупинці дівчина кинулась мені в очі своїм строкатим вбранням» - викликає в уяві неймовірну картину: навіжена дівчина, ще й стояча (!), кидається в очі... Але варто лише замінити декілька слів, і вже перед очима звичайна зупинка і симпатична дівчина у барвистому вбранні: «Дівчина, яка стояла на зупинці, впала мені в вічі своїм строкатим вбранням». З приводу активної форми дієприкметника («стояча») йшлось вище, а російське словосполучення «бросаться в глаза» в переносному значенні перекладається як «впадати в око (в очі, в вічі)», «приглянутись». 

60. Форма місцевого відмінка множини.
Поряд з багатьма іншими, значною є проблема використання форми місцевого відмінка множини, замість якої дуже часто помилково використовують форму давального відмінка з прийменником. Наприклад: «Скласти бухгалтерські проведення по господарським операціям»; «види затрат основного виробництва по виробам»; «витрати по матеріалам» і т.п. По-перше, саме вживання прийменника по тут недоречне («Скласти бухгалтерські проведення за господарськими операціями»; «види затрат основного виробництва виробів (або, залежно від значення, «за виробами»)»; «витрати на матеріали»). Але, навіть якщо відкинути контекст і залишити тільки конструкції місцевого відмінка множини з прийменником, то треба пам’ятати, що місцевий відмінок в формі множини здебільшого закінчується на -ах, -ях, ( наприклад, «читати по складах») тому:
(у, в, на, по) господарських операціях;
(у, в, на, по) виробах;
(у, в, на, по) матеріалах..

Розрізняймо пароніми!

Виборний - виборчий

Виборний - який визначається або обирається голосуванням: Виборна посада.

Виборчий - пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.

Вникати - уникати

Вникати - намагатися зрозуміти сутність причини, явища, події тощо: вникати в суть справи(питання в що?).

Уникати - намагатися обминати проблеми, перешкоди, людей (сторонитися, цуратися): уникати зустрічей (питання кого? чого? що робити?).

Гривня - гривна Гривня - грошова одиниця незалежної України: п 'ять гривень, курс гривні.

Гривна - металева шийна прикраса у вигляді обруча: Кольє нагадують давньоруські гривни.

Громадський - громадянський

Громадський - який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов'язаний з суспільно корисною діяльністю: громадські організації, громадська думка.

Громадянський - який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому: громадянський обов'язок, громадянська мужність.

Декваліфікація - дискваліфікація Декваліфікація - втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація.

Дискваліфікація - оголошення когось не гідним або не здатним обіймати певну посаду, виконувати відповідну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця.

Житловий - жилий                                                                                 

Житловий - 1) стосовний до житла, жител, пов'язаний з ними; 2) пристосований, призначений для життя людей: житловий фонд, житловий відділ, житлова проблема, житлове будівництво.

Жилий - заселений, залюднений: жилий будинок - той будинок, у якому живуть люди, заселений.

Індосант - індосат                  

Індосант - особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.

Індосат - особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери.

Кампанія - компанія Кампанія - сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання:виборча кампанія.

 Компанія - 1) група осіб, пов'язаних певними інтересами: весела компанія; 2) торговельне або промислове товариство, що об'єднує підприємців: торговельна компанія.

Ліцензія - ліценція Ліцензія - дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо.

Ліценція - зниження тарифного мита тощо.

Оснований - заснований Оснований - який ґрунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).

Заснований - який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким? де? коли?).

Особистий - особовий

Особистий - який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи: особисті речі, особиста охорона, особисті уподобання.

Особовий - який стосується особи; відкритий на окрему особу: особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.

Повноваження - уповноваження

Повноваження - право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати свої повноваження.

Уповноваження - надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від імені іншої особи: за уповноваженням керівництва.

Позичати - запозичати

Позичати (позичити) - брати щось для тимчасового користування, у борг: позичати гроші.

Запозичати (запозичувати) - переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.

Показник - покажчик

Показник- свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині -результати про досягнення чогось тощо: показник культури, показники роботи, економічні показники.

Покажчик - знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось: довідкова книжка або довідковий список: покажчик температури, алфавітний покажчик.

Управління - правління

Управління - 1) те саме, що керівництво:управління виробництвам; 2) адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової чи ін. діяльності: житлове управління.

Правління - 1) час (період), протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимось, чимось; форма керівництва: президентське правління; 2) виборний орган, апарат, що керує установою, організацією: правління кооперативу.

Тактовний - тактичний Тактовний - який володіє почуттям міри, такту: бути тактовним; тактовна людина, допомога; тактовне зауваження, керівництво.

Тактичний - що стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції: тактичний план, удар, успіх; тактичні заходи, міркування, принципи.

Уява - уявлення

Уява - здатність уявляти - змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості: багата, збуджена, художня уява; плід уяви; спливати в уяві.

Уявлення - знання, розуміння чогось: викривлене, повне, помилкове, правильне уявлення; уявлення про розвиток суспільства; давати уявлення; складати уявлення

Факт - фактаж - фактор

Факт-дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням певного положення, висновку: неспростовний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти.

Фактаж - сукупність фактів.

Фактор - умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; чинник: важливий фактор, моральний фактор, фактор стабілізації.

Відхиленням від лексичних норм є вживання кальок - спотворених запозичень з російської мови. Російські слова вживають замість українських, пристосовуючи їхнє фонетичне, словотвірне та морфологічне оформлення до українського.

Норма	Калька
безготівковий	безналічний
брати/взяти участь	приймати/прийняти участь
будь-який	любий
вантаж	груз
ввімкнення/увімкнення,	включення
вживати/вжити заходів	приймати/прийняти міри
величальний	хвалебний
вести перед, бути
лідером, бути попереду	лідирувати
виняток	виключення
висновок	заключения
виторг	виручка
відкласти	відложити
внески	взноси
всевідець	всезнаючий
втілювати	воплощатися
ґавити	упускати
ГІДНІСТЬ		достоїнство
добробут, щйстя, гаразд		благополуччя
докази		доводи
інакодумець		інакомислячий
інакше		по другому
загальний		всезагальний
зайвий		лишній
заміжня		замужня
замовити		заказати
захід		міроприємство
збігатися		співпадати
звинувачення		обвинувачення
зіставляти		співставляти
з'ясовувати/з'ясувати		виясняти/вияснити
жартувати		шуткувати
колишній		бувший
корені, джерела		витоки
міркувати		розмірковувати
мито, збір		пошліна
митниця		таможня
навчальний		учбовий
належність		приналежність
наполягати		настоювати
насамперед, найперше,
передусім (передовсім)		у першу чергу
наступний, такий		слідуючий
неприпустимо		недопустимо
неспроможний		не в стані
нечисленний		малочисленний
одностайно		единодушно