Афоризми учасників Української революції 1917-1921 рр.

       Афоризми учасників Української революції 1917-1921 рр. 

Петлюра Симон Васильович

1.Держава — понад партії,

   Нація — понад класи!

2.Кров, пролита для великої мети, не засихає.

3.Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.

4.Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю.

5. Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи  партії.

Грушевський Михайло Сергійович

1.Біда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна.

2.Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її.

3.Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі    

   нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії.

4.Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою.

5.Мусимо йти, бо спинити походу не можна.

Винниченко Володимир Кирилович

1.Дійсна влада не любить галасливості. Дійсна влада є в кішки, яка навіть одвертається вiд миші,  

   даючи їй повну волю тікати.

2.Політика – то злість, ненависть, нелюбов.

3.Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус,

   а добру волю її складових частин.

4.Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив

   волю – і все життя жив рабом…Утворив багатство пісні – і сам її не знає…

5.Російська демократія закінчується там, де починається українське питання…

Міхновський Микола Іванович

1.Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не   

    можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

2.Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми  

   розіб'ємо їх до схід сонця свободи!

3.Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказьких.

   Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління   

   українців йтимуть на війну.

4.Вперед, і нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь   

   народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність.

5.Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце,  

   озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!

Коновалець Євген Михайлович

1. У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.

2. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.

3. Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

4. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої...                                                  5. У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами

    історії.

       Афоризми учасників Української революції 1917-1921 рр. 

Петлюра Симон Васильович

1. Наша сила в єдності, а порука успіху наших змагань в державній слухняності!

2. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. Нашої — так само. Кров’ю чужою і своєю. Ворожою і рідною.

3. Український народ охоче переймає що кращого у інших, має великий хист до культури, просвіти й організації та здатний в короткий час зробити те, до чого іншим треба значно більше часу.

4. Народ, що породив висловника своїх думок і настроїв, чи то поета, чи діяча на громадській ниві, наділяє його рисами свого Я.

5. Кров, пролита для …великої мети, не засихає.

Грушевський Михайло Сергійович

1.Забагато, кажу, думав! Як у того лиса, що впав у яму, та мав сто думок, як з неї вийти, а не міг з них вибрати найкращої. Занадто оглядавсь!

2. Коли двоє роблять те саме, це вже не те саме.

3. Назвати - значить пришпилити підпис, котрий може зовсім не відповідати дійсному образові.

4. Легше жити як прийнято, ніж жити розумно.

5. Людина все вірить тому, чого собі бажає.

Винниченко Володимир Кирилович

1. Щастя - момент. Далі вже буденщина.

2. ...любов приходить тоді, як одходить закоханість.

3. Хто в себе не вірить, тому ніхто другий не повірить.

4. Хто хоче дiйти до мети, в того думки, не зважаючи нi на якi катастрофи й нещастя, повиннi ступати вимуштруваними кроками.

5. Краще виправити помилку, ніж тягти її далі.

Міхновський Микола Іванович

1. Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

2. Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!

3. Московщина, все одно яка – царська чи республіканська, абсолютистична чи демократична, – ніколи не дасть Україні того, на що Україна має очевидне право, і все буде стреміти, щоб удержати Україну в стані своєї кольонії.

4. Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне “Я”.

5. Ми сильні нашою любов'ю до України!

Коновалець Євген Михайлович

1. Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному глянути в очі й подати один одному руки…

2. У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.

3. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої ідеї.

4. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо переможно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.

5. Навіть серед найбільше несприятливих обставин нам не треба закладати рук чи то попадати в зневіру.