Омоніми

АБЛЯЦІЯ
Абляція 1 — спец, зменшення кількості снігу та його маси на льодовику або широкому сніговому просторі: зафіксувати абляцію на невеликій площі снігового поля.
Абляція2 — спец, тепловий захист, що його застосовують у механізмах літальних апаратів (ракет, космічних кораблів тощо): абляція спускового апарата.
АВТОМАТ
 Автомат1 — певний механізм, пристрій чи машина, які виконують задану або запрограмовану дію без участі в цьому процесі людини: пральна машина-автомат; — вид рушничної зброї: вистрелити з автомата.
 Автомат2 — розм. зарахування заліку студентові чи одержання позитивної оцінки за іспит без складання: одержати залік автоматом, маю автомат з ділової української мови.
 АГА
Ага1 — частка, що вживається на позначення згоди, ствердження, підтвердження: — Ти прийдеш? — Ага! — уживається також в іронічному значенні; авжеж! аякже!: Ага, я так і побіг це робити!
 Ага2 — вигук, що виражає пригадування, здогади про щось: Ага, я все зрозумів! Ага3 — титул зверхника, старшини, урядовця у деяких азійських країнах, наприклад Ірані, Туреччині: зроблено з наказу аги.
АГЕНТ
Агент1 — довірена особа, представник фірми, установи, організації тощо, який має виконувати певні завдання або доручення: передати інформацію через агента.
Агент2 — заст., книжн. чинник, що спричиняє певні явища в живих організмах та в природі; фактор: дія екологічних агентів.
АЖУР
Ажур1 — спец, запис у відповідних книгах про виконання бухгалтерських операцій саме в день їх проведення; — розм. цілковитий порядок у певній справі: все буде в ажурі.
Ажур2 — один із видів вишивки чи плетіння — мереживо; візерунок, що утворюється на дірчастій тканині; оздоба з переплетених ниток на ювелірних виробах: ажур по краях серветки, каблучка з діамантами й ажуром.
АКОЛАДА
Аколада1 — муз. спеціальна дужка, якою з’єднуються нотоносці у партитурах: об’єднати аколадою.
Аколада2 — обряд, яким посвячували в лицарі за часів Середньовіччя в Західній Європі: пройти аколаду.
АКЦІЯ
 Акція1 — один із цінних паперів, який є свідченням того, що його тримач (власник) має свою частку в справах певного підприємства чи організації: активні акції, акції впали, пакет акцій, акція без фіксованого номіналу.
Акція2 — діяльність, кампанія, що проводиться з певною метою: акція протесту, безпрецедентна акція.
АНІС
Аніс1 — трав’яниста ефіроолійна рослина родини Зонтичні; насіння цієї рослини, яке використовується як прянощі, у фармакології і парфумерії: присмачити страву анісом.
Аніс2 — осінній сорт яблуні з кисло-солодкими плодами; плоди такої яблуні.
 АПОРТ
Апорт1 — вигук-команда дресованому собаці, яка означає «принеси!».
Апорт2 — ранньозимовий сорт яблуні з великими кисло-солодкими плодами; плоди такої яблуні.
АРТИКУЛ
Артикул1 — тип виробу, його цифрове або буквене позначення; — заст. стаття закону. Артикул2 — частина вправи з рушницею.
АСПІД
Аспід1 — отруйна змія, що живе у Південній Азії, Африці і тропічній Америці; — зла, підступна людина (лайливе слово).
Аспід2 — різновид сланцю чорно-сірого кольору, що використовується для покрівельних робіт.
 АТЛАС
 Атлас1 — збірник географічних, астрономічних, автомобільних тощо мап: атлас залізничних шляхів; — збірник малюнків або креслень, які використовують у навчанні: анатомічний атлас. Атлас2 — шовкова тканина с полиском: блузка з атласу.
 БАБА
 Баба1 — жінка похилого віку; мати батька чи матері: баба з дідом, поїхати до баби; — кам’яна фігура як стародавня пам’ятка: скіфська баба.
 Баба2 — довбня, що має велику вагу і яку застосовують для забивання стовпів і паль: забити бабою кіл.
БАБКА
 Бабка1 — розм. стара жінка; мати батька чи матері; бабця: дорогою зустріли якусь бабку. Бабка2 — суглоб, що розташований над копитом ноги у копитних тварин: вивихнути бабку. Бабка3 — ковадло, на якому клепають косу: поставити косу на бабку, клепати на бабці.
Бабка4 — страва-гарнір, яку готують із локшини, сиру тощо: приготувати бабку, бабка з рису. Бабка5 — перетинчастокрила комаха, що має тонке видовжене тіло та дві пари легких прозорих або напівпрозорих крилець: піймати бабку сачком, бабка з великими очима.
БАЙКА
Байка1 — поетичний (рідше прозовий) повчальний твір, невеликий за обсягом, у змісті якого використовується алегорія: байки Глібова і Крилова, Вовк із байки; — якась вигадка, нісенітниця, побрехенька, придумана переважно для розваги чи омани: розказувати байки. Байка2 — тканина з бавовни, м’яка на дотик, з якої виготовляють пелюшки, постільну білизну, дитячі речі тощо: піжама з байки.
БАК
Бак1 — металева посудина для рідини (здебільшого технічного призначення), яка щільно закривається: залити бензин у бак.
Бак2 — носова частина верхньої палуби корабля: дивитись на море з бака.
 БАЛ
 Бал1 — оцінка, що виставляється учневі чи студентові за успішність і поведінку: скласти іспит на чотири бали; — одиниця оцінювання сили окремих природних явищ (вітру, шторму тощо): землетрус силою сім балів.
Бал2 — танцювальний вечір великого масштабу: новорічний бал, бал- маскарад.
 БАЛАБАН
Балабан1 — трав’яниста рослина, поширена в Україні, що квітне білим цвітом: серед трави біліє балабан.
 Балабан2 — птах родини Соколині: спостерігати політ балабана.
Балабан3 — духовий музичний інструмент у таджиків та узбеків, що формою нагадує видовжену флейту: долинають звуки балабана.
БАЛКА
Балка1 — довгий і широкий яр, зазвичай порослий травою, чагарями: село лежить у балці. Балка2 — горизонтальний опорний брус, що використовується у будівництві і машинобудуванні: залізобетонна балка.
Балка3 — базар для торгівлі контрабандою: купити на балці.
 БАНК
 Банк1 — фінансова установа, яка здійснює різні грошові операції (надання кредитів, зберігання внесків із виплатою відсотків, готівкові та безготівкові розрахунки між фізичними та юридичними особами тощо): взяти кредит у банку, покласти гроші до банку, банк збанкрутував.
Банк2 — інформаційний фонд (переважно електронний), де закладено дані з певної сфери людської діяльності і до якого людина може звернутися, аби дістати потрібну інформацію: банк даних, занести факти до банку.
БАНКА
 Банка1 — скляна (слоїк) або бляшана (бляшанка) посудина для транспортування чи зберігання продуктів харчування, води, консервів тощо: налити молоко в банку, огірки з банки, банка сардин; — спеціальна кругляста склянка з товстими стінками, що застосовується в медицині для лікування захворювань легень (уживається переважно в множині): поставити пацієнту банки.
Банка2 — обмілина в морі, частина морського дна, що вивищується над довколишніми глибинами: судно налетіло на банку.
 Банка3 — поперечна дошка в човні, приладжена для скріплювання облавків, що водночас є лавкою для сидіння веслярів: сидіти на банці.
БАНКЕТ
 Банкет1 — термін у будівництві — спеціальний насип із землі чи каміння, зроблений для захисту котловану від стічних вод: звозити землю для банкету.
Банкет2 — урочиста учта, багате застілля з певної нагоди — свята чи гостини; бенкет: виступати на банкеті з концертною програмою, бучний банкет.
 Банкет3 — підвищення на судні, призначене для встановлення на ньому різних навігаційних пристроїв, а також місце на кораблі, де кладуть канати, троси тощо: встановити пристрій на банкеті.
БАНЯ
Баня1 — сферичний опуклий дах; купол: височіють бані церкви, блищить баня мечеті.
 Баня2 — прилад і спосіб рівномірного нагрівання гарячою парою, окропом, повітрям тощо: вареники на паровій бані, приготувати котлети на бані.
БАР
 Бар1 — позасистемна одиниця виміру тиску й механічної напруги: один бар дорівнює 105 ньютонів на один м2 .
Бар2— техн. робоча частина врубової машини чи комбайна — рамка з рухомим ланцюгом та зубцями: розрізати баром.
 Бар3 — невеликий ресторан зі стійкою, де продають здебільшого спиртні напої і закуски; спеціальний відділ у серванті, призначений для спиртних напоїв: відвідати бар, познайомилися в барі.
БАРАНЦІ
Баранці1 — невеликі піняві хвилі: на морі з'явилися баранці.
Баранці2 — ягнята, молоді барани: нагодувати баранців.
БАТЬКІВЩИНА
 Батьківщи на 1 — вітчизна: поїхати на малу батьківщину; — місце виникнення якогось явища: батьківщина джазу.
 Батьківщина2 — спадщина від батьків: ця хата — батьківщина.
БЕЗГРІШНИЙ
Безгрішний1 — який не скоїв гріха, невинний: безгрішна дитина.
Безгрішний2 — який не має грошей або має їх мало: безгрішний селянин.
 БЕК
 Бек1 — гравець-захисник у спортивній грі з м’ячем чи шайбою: м’яч відбив бек.
Бек2 — у деяких азійських країнах — титул людини зі знаті, зверхника роду, князя чи урядовця; часто уживалося як «пан» при звертанні: одержати титул бека.
 БЕРГАМОТ
 Бергамот1 — вічнозелене цитрусове дерево родини Рутові з грушоподібними плодами, які містять ефірну олію, використовується у парфумерії і кондитерському виробництві: чай з бергамотом.
Бергамот2 — сорт груші з винно-солодкими плодами овальної форми; плоди такої груші. БЕРЕСТ
 Берест1 — деревна рослина з овальними листками, що її насаджують як живопліт: обсадити двір берестом
. Берест2 — лубовий прошарок і верхній шар кори берези: кошик із бересту.
БЕРІЗКА
Берізка1 — зменшено-пестлива назва дерева берези: стоять білокорі берізки, росте маленька берізка.
Берізка2 — сланка бур’яниста рослина з рожево-білими квітами, що росте здебільшого на полях, городах та при дорозі: вирвати берізку на картоплі, берізка обплела буряки.
БИК
Бик1 — парнокопита тварина, що належить до великої рогатої худоби, самець корів; віл: здати бика на м’ясо, взяти бика за роги.
 Бик2 — будівельний термін — великі проміжні муровані стояки мосту чи греблі: міст на бетонних биках.
БИЛИНА
Билина1 — стебло рослини; рослина, що росте окремо (уживається переважно в розмовному та художньому стилі та в порівняннях): зостався сам, як билина в полі.
Билина2 — епічний давньоруський твір історико-героїчного змісту про ратні подвиги вояків та визначні події: скласти билину про звитягу богатирів.
 БІГУН
Бігун1 — спортсмен, який досконало володіє технікою бігу й бере участь у змаганнях, бігових перегонах тощо; людина, що вміє швидко бігати: переміг бігун з України.
 Бігун2 — заст. полюс — одна з точок (північна або південна) перетину уявної осі земної кулі з її поверхнею: північний бігун.
БІГУНОК
Бігунок 1 — деталь застібки-блискавки на одязі, сумках, валізах тощо: поламався бігунок на сумці, висмикнувся бігунок.
Бігунок2 — розм. просторічна назва обхідного листка — документа, в якому зазначається відсутність заборгованостей в особи, що звільняється з місця роботи (переважно в господарських галузях): підписати бігунок.
Бігунок3, — спец, деталь електричного механізму, у якій відбувається поділ струму високої напруги: струм пройшов через бігунок.
БІЛИЗНА
Білизна1 — промислова хижа риба, що водиться в прісних водоймах: піймати білизну. Білизна2 — тканинні вироби — спідній одяг, предмети побутового призначення (постільні речі, рушники) тощо: постільна білизна, кошик для білизни.
БІЛОК
Білок1 — прозора рідина, що оточує жовток яйця: білки, збиті з цукром.
Білок2 — біла, непрозора оболонка ока: при жовтяниці білки очей жовтіють.
 Білок3 — складна органічна речовина (вживається переважно у множині): рослинні білки. БІЛЬ
Біл 1 — розм. білість; білий колір; — білі нитки, пряжа.
Біл 2 — відчуття фізичного і психічного страждання: душевний біль.
Біл 3— хвороба хрестоцвітих — білі плями, так звана «біла іржа».
БІС
Біс1 — ім. нечиста сила, злий дух, що зазвичай зображується з ріжками та хвостом і який спокушає людину: як біс в’ється; — лайка: йди до біса.
Біс2 — виг. звернений до артистів вигук, який вимагає повторного виконання номера, що сподобався: браво! біс!
 БЛОК
 Блок1 — вантажопідйомний пристрій: колесо з жолобом, що обертається навколо своєї осі і через яке перекинутий канат, ланцюг: підняти за допомогою блока.
Блок 2 — частина пристрою, що виконує окреме завдання: блок циліндрів; — кілька приміщень, що мають спільне призначення: харчоблок; — сукупність однорідних предметів, явищ: блок реклами; — плита, яку використовують для будівництва чи обличкування: віконний блок.
 Блок 3 — об’єднання партій, держав для спільних дій: передвиборний блок.
Блок4 — упаковка цигарок, що складається переважно з 10 пачок: блок цигарок.
 Блок5 — у деяких видах спорту прийом захисту від удару: поставити блок.
БОВТАНКА
Бовтанка1 — рідка їжа, юшка: сьорбати бовтанку, — яєчня з яєць, збовтаних із молоком: приготувати бовтанку
Бовтанка2 — хитання літака: літак потрапив у бовтанку.
БОКС
Бокс1 — вид спорту — бій у спеціальних рукавичках на ринзі: бокс є олімпійським видом спорту.
Бокс2 — чоловіча зачіска, коли голиться волосся на скронях і потилиці: підстригти під бокс. Бокс3 — приміщення у лікарні для ізолювання інфекційних хворих: хворого помістили у бокс. БОКСЕР
Боксер1 — спортсмен, який займається боксом1 : змагання боксерів.
Боксер2 — порода собак із короткою шерстю: купити собаку-боксера.
БОР
 Бор1 — сталеве свердло: свердлити бором.
Бор2 — хімічний елемент (В) — тверді безбарвні кристали: сплав із бором.
БОРТ
Борт1 — лівий або правий край одягу, зазвичай з петлями та ґудзиками: лівий борт піджака. Борт2 — бокова стінка судна, літака, кузова автівки: опинитися за бортом; — про судно або літак: перебувати на борту авіалайнера.
 БОЧКА
Бочка1 — велика дерев’яна посудина з опуклими, стягнутими обручами стінками; діжка: солити в бочці; — цистерна для перевезення і продажу напоїв: продавати квас з бочки.
Бочка2 — фігура вищого пілотажу, яка полягає у повному обертанні літака навколо своєї осі: зробити бочку в повітрі.
БРАК
 Брак 1 — нестача чогось: за браком часу.
Брак2 — продукція низької якості: повернути брак на завод.
БРІВКА
 Брівка1 — зменшено-пестливе до брова: тоненька брівка.
Брівка2 і бровка — край кювету, узбіччя дороги, берегової лінії, доріжки на стадіоні: брівка тротуару.
 БРОДИТИ
Бродити1 — повільно й безцільно блукати: бродити вулицею.
 Бродити2 — перебувати у стані бродіння (спосіб приготування або псування напою): сік забродив.
БУГАЙ
 Бугай1 — некастрований племінний бик; — розм. великий кремезний чоловік.
 Бугай2 — болотяний птах родини Чаплі (ноги і шия коротші, ніж у чаплі).
БУМ
Бум1 — гімнастичний снаряд у вигляді товстого горизонтального бруса: вправа на бумі.
Бум2 — короткочасне підвищення попиту на якісь товари, що супроводжується підвищенням ціни на них: газовий бум; — пожвавлення, сенсація навколо кого-небудь або чого-небудь: рекламний бум.
Бум3 — виг. сильний короткий звук, наприклад від удару в барабан, дзвін; звук від удару: «бум-бум» чулося здалеку.
БУРКУН
 Буркун1 — людина, яка бурчить.
Буркун2 — трав’яниста кормова та медоносна рослина родини Бобові з білими або жовтими квітами.
БУХТА
 Бухта1 — невелика затока для стоянки суден: судно зайшло у бухту.
Бухта2 — канат, згорнутий колом: кілька бухт каната.
 ВАЛ
Вал1 — у механізмах — деталь машини циліндричної форми, що обертається; вісь: карданний вал, колінчастий вал.
Вал2 — у давнину — високий насип із землі, піску, каміння тощо навколо міста, зроблений з метою укріплення і захисту від ворогів: поселення оточене високим валом; — насип із землі чи каміння, зроблений з метою укріплення чогось або захисту від повені, вітру тощо: укріпити узбережжя валом; — сіно, згорнуте великим покосом: згребти сіно у вали; — висока хвиля, що утворюється переважно під час шторму: вали накочуються на берег.
ВАЛИК
 Валик1 — маленький вал — циліндрична рухома деталь механізму: кільця рухаються на валиках.
Валик2 — подушка довгастої форми на краях крісла, дивана чи канапи: лягти головою на валик.
ВАЛИТИ
Валити1 — перекидати, звалювати щось, змушуючи його падати: валити скирту сіна; — рубати ліс: валити смереки.
Bалumu 2 — насувати величезною кількістю, йти навалою: валить орда; — іти напролом; перти: валить п’яний.
 ВАТНИЙ
 Ватний — зроблений із вати; який стосується вати: ватні палички, ватно- марлева пов’язка. Ватний2 — який стосується вата — одиниці виміру потужності: ватний опір.
ВБИВАТИ
 Вбивати1 — забивати, заганяючи щось у землю, отвір у чомусь тощо: вбивати кілки в землю; В — перен. утовкмачувати, напоумляти: вбивати в голову; — додавати до чогось сирі яйця, розбиваючи їх: вбивати в тісто яйце.
Вбивати2 — умертвляти, позбавляти життя, знищувати: вбивати на війні.
ВБИРАТИ
Вбирати1 — усотувати, втягувати в себе якусь рідину, запах тощо: вбирати неприємний запах, губка вбирає воду; — перен. жадібно сприймати щось органами чуття (звуки, слова тощо): вбирати очима краєвид.
Вбирати2 — святково прикрашати щось, оздоблювати: гарно вбирали ялинку; — надягати щось на себе чи на когось іншого: вбирати святкову сукню; — розм. збирати когось куди-небудь: вбирати дитину до школи.
ВЕРШКОВИЙ
Вершковий1 — який стосується вершків: вершкове морозиво.
Вершковий2 — який стосується вершка — застарілої міри довжини, що дорівнює 4,4 см: вершкова відстань.
 ВИГАДУВАТИ
Вигадувати1 — фантазувати, створюючи в уяві те, чого не було чи нема: байки вигадувати; — додуматися до чогось, доходити якогось рішення; щось придумувати; винаходити: вигадати новий метод.
Вигадувати2 — заощаджувати на чомусь, дістаючи від зекономленого часу, шляху тощо ви году: вигадали трохи часу на дорозі навпростець.
ВИГОДА
Вигода1 — те, що дає прибуток, зиск; користь від чогось: матеріальна ви года.
 Вигода2 — речі, що створюють побутові зручності для людини: квартира з усіма виго дами. ВИННИЙ
Винний1 — який провинився, ставши винуватцем чогось: винний у скоєнні злочину.
 Винний2 — який стосується вина — алкогольного напою, що виготовляється переважно з винограду: винний льох, винний спирт.
ВИНО
 Вино1 — алкогольний напій, що виготовляється з винограду та деяких ягід шляхом їх бродіння й набування міцності: червоне вино, сухе вино.
Вино2 — у картярській грі — масть, що зображується у вигляді чорного наконечника списа, інша назва — піки: козир — вино.
ВИРИВАТИ
Виривати1 — смикаючи, витягати звідкись щось: виривати зуб, виривати нитки зі шва, виривати дуб із корінням, виривати бур’ян; — перен. позбуватися чогось неприємного, того, що заважає чи непокоїть: виривати з серця спогади.
Виривати2 — викопувати якусь заглибину — яму, котлован, могилу тощо: виривати яму для фундаменту; — риючи, діставати щось із землі, знаходити щось у ґрунті: виривати заховані скарби.
ВИСЛАТИ
 Вислати1 — розстелити щось по поверхні чого-небудь: вислати килими по прилавку, — вимостити коробку, ящик тощо якимсь матеріалом; вистелити: вислати будку сіном, вислати клітку ганчір’ям.
Вислати2 — надіслати листа чи посилку поштою; переказати комусь гроші: вислати вітальну листівку, — послати когось із певним завданням: вислати брата назустріч гостеві; — відправити у заслання: вислати в далекий Сибір;, — відправити за межі чогось (країни, міста тощо): вислати з країни.
ВИСТИГАТИ
Вистигати1 — дозрівати, ставати цілком стиглим (про плоди): вистигають жита; — формуватись, набувати остаточної форми (переважно про рішення, думки, плани тощо): ідея вистигала довго.
 Вистигати2 — змінювати власну температуру з високої на нижчу, охолоджуватися: суп вистигає в тарілці.
ВИТИ
Вити1 — скавучати, завиваючи (про тварин): вити на місяць, виє вовк;, — стугоніти, шуміти (про вітер, завірюху): виє хуртовина; — перен. нити, плакати (переважно про дітей): чого виєш;
Вити1 — сплітати щось, звивати, скручувати, снувати (про павутину): вити павутину, вити вінок, вити мотузок.
ВИХОР
Вихор1 — сильний вітер (а також сміття, пил, листя тощо, захоплені поривом), що рухається стовпом і колоподібно обертається по всій висоті: листя, захоплене вихором; — перен. бурхливі події, зміни в суспільстві: вихор революційних змін.
 Вихор2 — ділянка на голові, де волосся росте проти звичайного напрямку й таким чином утворює трохи піднятий чубчик; завите чи збите в локон пасмо волосся: вихор на маківці, вибився з-під шапки вихор.
ВІВСЯНКА
Вівсянка1 — крупи, змелені із зерен вівса; каша, зварена з цих крупів: на сні
данок — вівсянка із фруктами.
 Вівсянка2 — невеликий перелітний птах, що належить до ряду Горобцеподібні: гніздо вівсянки.
 ВІДОМІСТЬ
Відомість 1 — повідомлення, вісті про кого-небудь, що-небудь: отримати відо мість від друзів; — дані про щось або когось: біографічні відомості; — знання з певної сфери (тільки у множині): початкові відомості з медицини.
 Відомісьт 2 — документ для одержання грошей, матеріальних цінностей тощо: платіжна ві домість.
ВІДРИВАТИ
Відривати1 — тягнучи, від’єднувати частину чогось від цілого, зривати щось прикріплене чи приклеєне: відривати нитку, відривати етикетку; — пошкоджувати вибухом щось: відірвало руку снарядом.
 Відривати2 — розгрібаючи або риючи землю, витягати щось назовні: відривати скарби. ВІДСИПАТИСЯ
Відсипатися1 — довго і досхочу спати після тривалого неспання: відсипатися після дороги. Відсипатися2 — надсипатися, сипатися, поволі відокремлюючись від усієї маси: цемент відсипається у відро.
ВІЛЬГОТА
 Вільгота1 — волога, вогкість.
 Вільгота2 — заст. свобода, пільги у виконанні якихось законів.
 ВІРА
Віра1 — ім. тверда переконаність у чомусь: віра у добро, зруйнувати віру; — релігійне вчення, релігія: мусульманська віра; — довіра: не йняти віри.
Віра2 — виг. команда під час вантаження, розвантаження, що означає «піднімай! угору!», протилежне — майна.
 ВІРАЖ
Віраж1 — розчин для фарбування фотокарток у певний колір.
Віраж2 — поворот під час руху по колу: зробити крутий віраж; — місце повороту на дорозі, нахилене до середини: на дорозі лише два віражі, проте які!
 ВІТРЯНИЙ
 Вітряний1 — який стосується вітру: вітряна погода, — легковажний: вітряна дівчина.
Вітряний 2 — який діє за допомогою вітру: вітряни й шин.
ВОГНИЩЕ
Вогнище1 — місце для розведення і підтримування вогню: підкинути дров у вогнище; — родина, оселя: тепло домашнього вогнища.
Вогнище2 — місце, звідки щось поширюється: вогнище війни.
ВОЛОСНИЙ
Волосний1 — який стосується волоса, дуже тонкий: волосна лінія.
Волосний2 — який стосується волості — адміністративно-територіальної одиниці Давньої Русі: Кемська волость.
ВОЛЬТ
Вольт1 — одиниця виміру електричної напруги (за прізвищем італійського фізика А. Вольта): напруга електричної мережі 220 вольт.
 Вольт2 — крутий круговий поворот — прийом у їзді верхи, акробатиці: зробити вольт.
ВПЛИВАТИ
 Впливати1 — справляти вплив: погано на когось впливати
. Впливати2 — запливати всередину чого-небудь: впливати у затоку.
ВПРАВЛЯТИСЯ
 Вправлятися1 — робитися вправленим: вивихнута рука вправляється на місце.
 Вправлятися2 — систематичним тренуванням, наполегливою працею розвивати в собі певні риси: вправлятися у гімнастиці; — займатися чимось: вправлятися в дотепності.
 ВПУСТИТИ
 Впустити1 — давати доступ комусь у певне місце: впустити до хати, впустити до свого серця. Впустити2 — не втримавши, випустити щось із рук: впустити на підлогу.
ВРИВАТИ
Вривати1 — відірвати щось швидко і несподівано: вривати квіти; — отримати щось нечесним шляхом: вривати нову посаду; — різко і несподівано припиняти щось: вривати мову; — знаходити час для певної дії: вривати годинку для відпочинку.
Вривати2 — закопувати, помішувати щось у викопану яму: вривати телеграфний стовп.
ВУГОР
Вугор1 — риба зі змієподібним тілом: впіймати вугра.
Вугор2 — прищ, горбик на шкірі, спричинений запаленням сальних залоз: вугор на носі. ВУДИТИ
Вудити1 — ловити рибу за допомогою вудки: вудити на мілководді.
Вудити2 — розм. пров’ялювати димом м’ясо чи рибу для вживання в їжу або для тривалого зберігання: вудити окіст.
 ВУЗОЛ
Вузол 1 — затягнута петля на мотузку: вузол на хустці; — складне переплетення обставин: конфліктний вузол; — начиння, речі, покладені у хустку, зав’язаний кінцями: нести в руках вузол з речами; — місце перетинання доріг, магістралей, трубопроводів: транспортний вузол; — місце скупчення клітин в організмі, які виконують одну функцію: лімфатичний вузол; — частина механізму, пристрою, що виконує одну функцію: вузол машини; — місце на рослині, звідки виходить листя.
Вузол2 — одиниця швидкості судна, 1,87 км за годину: судно робить шістнадцять вузлів за годину.
 В’ЯЗЬ
 В’язь 1 — старовинне декоративне письмо, у якому букви поєднуються у безперервний орнамент: писати в’яззю.
 В’язь 2 — прісноводна риба родини Коропові: спіймати в’язя.
 ГАЗ
Газ1 — речовина, яка перебуває в такому стані, що вільно поширюється в доступному їй просторі й заповнює його; пальне в такому стані: отруїтися газом, провести газ, балон із газом. Газ2 — шовкова прозора тканина: рукави з газу.
 ГАЗЕЛЬ
 Газел 1 — порожнисторога жуйна тварина з родини Антилопи, що має ліроподібні роги: пустельна газель.
Газел 2 — у деяких народів Сходу — поезія, що має специфічну форму, складається з десяти двовіршів, де однакова рима повторюється в кожному парному рядкові: скласти газель про батьківщину.
ГАЛУН
Галун1 — золотава або срібляста стрічка-тасьма, що її нашивають для прикраси й оздоблення на одяг та різні вироби: піджак з галунами.
Галун2 — подвійна сірчанокисла кристалічна сіль алюмінію, хрому й феруму і лужних металів, яку застосовують як технічний дезінфекційний засіб: продезінфікувати галуном. ГАРАЗД
 Гаразд1 — добробут, щасливе життя: зичу всіляких гараздів.
 Гаразд2 — част, стверджувальна частка, що виражає згоду з чиєюсь думкою або погодження щось виконати; так; добре; згода: гаразд, я це виконаю; — присл. добре, вдало, як слід: зробив усе гаразд.
 ГАРМОНІЯ
 Гармонія1 — язичковий духовий музичний інструмент, що складається з міхів та двох дощок, на яких розташовано клавіші: грати на гармонії; — духовий музичний інструмент, що має вигляд невеликої довгастої коробочки: губна гармонія; — хвиляста або складчаста поверхня чогось: рукави пошиті гармонією.
 Гармонія2 — злагодженість поєднаних тонів у мелодії: гармонія звуків; — вдале поєднання в чомусь, злагодженість у роботі чогось: гармонія в природі.
ГАРТ
 Гарт1 — загартованість, стійкість, що виробилася внаслідок подолання труднощів: здобути гарт у боротьбі.
Гарт2 — сплав із окремих металів, що застосовується у виготовленні друкарського шрифту: вилити шрифт із гарту.
ГВОЗДИКА
 Гвоздика1 — дикоросла і садова трав’яниста рослина з рожевими, білими та ін. квітами, деякі її різновиди мають пряний запах: червона гвоздика, букет із гвоздик.
Гвоздика2 — прянощі, виготовлені з квіткових бруньок гвоздичного дерева: додати в розсіл гвоздику.
ГЕН
Ген1 — прислівник — онде, ось там, отам: ген їде авто.
 Ген2 — носій інформації, за допомогою якого риси батьків передаються дітям: будова гена, домінантний ген.
ГЕТЬ
 Геть 1 — прислівник — кудись далеко від певного місця: поїхав геть із міста; — вигук, що виражає наказ відійти, віддалитися, вийти і не з’являтися: геть звідси!
Геть 2 — підсилювальна частка — цілком, увесь, повністю: сорочка геть брудна.
 ГІПЕРБОЛА
 Гіпербола1 — у літературі — стилістична фігура як засіб художнього перебільшення образу, риси, характеру тощо: у байці автор використав гіперболу.
 Гіпербола2 — математичний термін — плоска незамкнена крива, що має дві вітки: побудувати графік функції гіперболи.
ГНІТ
Гніт1 — прес — тягар, важкий предмет, що використовується в побуті для тиснення, нагнітання, квашення тощо: покласти гніт на огірки. Гніт1 — утиск кого-небудь, пригноблення: перебувати під гнітом татар.
 ГОДИНА
Година1 — відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, 3600 секундам: чекати цілу годину, — урок — 45 хвилин: на вивчення цієї теми відведено сім годин; — важка ситуація: не втрачати надії у скрутну годину.
 Година2 — гарна сонячна бездощова погода: сушити сіно в годину. ГОЛАНКА Голанка1 — кімнатна піч, облицьована кахлями. Голанка2 — свійська тварина (корова) або птиця (курка) голландської породи.
 ГОЛОВА
Голова1 — частина тіла тварин і людини, де міститься мозок: голова болить, мати власну голову на плечах.
 Голова2 — керівник установи, організації, зборів тощо, чільник, зверхник: голова колгоспу, голова Верховної Ради України.
 ГОРІЛКА
 Горілка1 — алкогольний напій, що складається із суміші винного спирту й води: рекламу горілки заборонено.
Горілка2 — пристрій в освітлювальних і нагрівальних приладах, де горить пальна речовина: горілка газової плити.
 ГОСПОДАРСЬКИЙ
 Господарький1 — який стосується господаря: госпо дарська економність.
Господарський2 — який стосується господарства: господа рський розрахунок (метод ведення господарства).
 ГОСТИНЕЦЬ
Гостинец 1 — подарунок (здебільшого ласощі), який передають звідкись: тітка передала гостинці.
 Гостинец 2 — діал. великий уторований шлях: їхати гостинцем.
ГРАД
 Град1 — заст. велике укріплене місто: з Києва-града виступає військо.
 Град2 — атмосферні опади, що мають вигляд дрібних шматочків льоду: град побив городину, на завтра передають дощ із градом.
 Град3 — математичний термін — одиниця виміру плоского кута.
ГРАМОТА
 Грамота1 — уміння читати і писати: опанувати грамоту.
 Грамота2 — офіційний документ, який щось закріплює або яким нагороджують за успіхи у певній галузі: отримати почесну грамоту.
 ГРАНАТ
 Гранат 1 — південне дерево з яскраво-червоними квітками і круглий кисло- солодкий плід цього дерева з великою кількістю насіння: квітка граната, чавити сік із граната.
 Гранат2 — мінерал класу силікатів, напівкоштовний камінь темно— червоного кольору: браслет із гранатів.
 ГРАФ
 Граф1 — дворянський титул (вище барона, але нижче князя): Лев Толстой мав титул графа. Граф2 — математичний термін — система об’єктів довільної природи, а також зв’язок, що поєднує будь-які пари цих об’єктів: теорія графів.
 ГРАФІК
 Графік1 — креслення або діаграма, що демонструють якісні або кількісні показники чого-небудь; розклад: графік погашення заборгованостей, скласти графік чергувань.
Графік2 — художник, який працює у галузі графіки: відомий художник- графік.
 ГРИФ
 Гриф1 — великий хижий птах, що живиться падлом: гриф-стерв’ятник; — фантастична тварина у давньосхідній міфології, яка має крила, тулуб лева і голову орла.
Гриф2 — у струнних музичних інструментах довга пластинка, над якою натягнуті струни: зламати гриф гітари.
 Гриф3 — штемпель із зображенням підпису і відбиток такого штемпеля: поставити гриф; — спеціальний напис на документах, який визначає правила користування ними: гриф «Цілком таємно».
ГРОТ
 Грот1 — не дуже глибока печера з широким входом: знайти грот у прибережних скелях.
Грот2 — нижнє пряме вітрило на грот-щоглі: вітер напнув грот.
ГУБА
 Губа1 — кожна з двох рухомих складок, які утворюють краї рота у людини і тварини: плямкати губами, нафарбувати губи.
 Губа2 — морська затока, яка глибоко вдається у сушу: судно зайшло в губу. Губа3 — розм. гауптвахта: потрапити на губу.
ГУБКА
 Губка1 — зменшено-пестливе від губа1 : губки бантиком.
 Губка2 — безхребетна багатоклітинна морська тварина, що розмножується брунькуванням: колонія шестипроменевих губок; — м’які пористі рештки такої тварини, які використовують для миття, оскільки вони добре вбирають вологу: вбирати вологу, як губка.
Губка3 — гриб-труговик, який уражає стовбур або коріння дерев: дерево гине від губки; — висушений такий гриб, який використовують для викрешування вогню.
 ГУРТ
Гурт1 — кілька людей або предметів, які перебувають разом, дуже близько: гурт людей; — стадо свійських тварин або група птахів: погнати гурт худоби; — естрадний вокально-інструментальний ансамбль: гурт «Бітлз», запросити музичний гурт на випускний вечір.
Гурт2 — архітектурна деталь — смуга, яка виступає на стіні будівлі.
 Гурт3 — ребро монети, медалі.
Гурт4 — опт, велика партія товару: купувати на гурт.
 ДВІР
Двір1 — відмежована від вулиці ділянка землі біля будинку з різними господарськими прибудовами, квітниками, газонами тощо: машина стоїть у дворі, гратися у дворі.
 Двір2 — у деяких країнах із монархічною формою правління — голова держави (монарх), його родина та близьке оточення: перебувати при дворі, царський двір.
ДВІРНИК
 Двірник1 — прибиральник, робота якого полягає в підтримуванні чистоти й порядку на прибудинковій території: працювати двірником, у під Узді прибирає двірник.
Двірник2 — спеціальний пристрій в авті для чищення вітрового скла: замінити двірники, двірник поламався.
 ДВОЗНАЧНИЙ
 Двозначний1 — який має два значення, який допускає подвійне тлумачення (про фрази, заяви, слова, поняття тощо): двозначна заява президента, двозначний зміст статті, двозначне висловлювання.
Двозначний2 — який складається із двох знаків (цифр, позначень тощо): двозначні номери, двозначний код.
ДЕЛЬТА
Дельта1 — четверта літера грецької абетки (позначається Д, б): дельтою позначається змінна величина.
Дельта2 — гирло річки — місце, де вона при впадінні в море чи озеро утворює численні рукави та острівці: дельта Дніпра.
ДЕРЕВИНА
Деревина 1 — одне дерево: повалена дереви на.
 Деревина 2 — тканина деревних рослин, що міститься між корою і серцевиною: деревина липи; — лісоматеріал (дошки, колоди), що використовуються для будівництва та виробництва: сплав деревини , заготівля деревини .
ДЖИН
Джин1 — алкогольний напій — горілка, виготовлена з ялівцевих ягід: випити джину.
Джин2 — у міфології деяких мусульманських країн — дух (переважно злий), що виконує накази свого повелителя: викликати джина, джин з’явився з лампи.
ДЗВОНИК
 Дзвоник1 — пристрій, який використовують для подання звукових сигналів, а також звуки, які утворює цей пристрій: дверний дзвоник, дзвоник на перерву, останній дзвоник.
Дзвоник2 — трав'яниста рослина, що цвіте синіми або фіолетовими квітами і має форму маленьких дзвонів: у траві цвітуть дзвоники, дзвоники в букеті.
ДИБА
 Диба1 — у давні часи — знаряддя катування, яким мучили людину: підняти на дибу, посадити на дибу.
 Диба2 — довга жердина, на якій приладнано сходинку для стопи (уживається переважно в множині — палі, на яких ходять, навпереміну переставляючи їх): клоуни ходять на дибах, перейти річку на дибах.
Диба3 — прислівник — догори, сторчака, піднявшись угору: волосся стало диба.
ДИВАН
Диван1 — вид м’яких меблів, призначених для відпочинку — лежання, спання тощо: спати на дивані, шкіряний диван.
Диван2 — дорадчий орган, що існував у султанській Туреччині: скликати диван; — у деяких сучасних азійських мусульманських країнах — урядова установа, що виконує адміністративно-судові функції: перебувати у розпорядженні дивану.
Диван3 — у красному письменстві східних держав — поетична збірка одного автора, побудована в певному порядку розташування жанрів і рим: цитувати вірш із дивана. ДИСЦИПЛІНА
Дисципліна1 — обов’язкове для членів певної спільноти, колективу тощо виконання встановлених правил поведінки: шкільна дисципліна, порушення дисципліни, військова дисципліна.
Дисципліна2 — галузь певної науки, що є навчальним предметом: вивчити всі дисципліни курсу.
ДІСТАТИСЯ
Дістатися1 — стати чиєюсь власністю, датися комусь (часто понад сподівання чи зі значними зусиллями): дісталося зі спадщини найбільше.
Дістатися2 — дійти до певного місця (переважно з труднощами й перешкодами): дісталися до міста електричкою. Дістатися3 — перепадати комусь як покарання: дісталося від батька за одержану двійку.
ДІТИ
 Діти1 — ім. хлопчики й дівчатка до 14 років: у класі тридцять дітей; — сини або доньки для своїх батьків: у мого брата троє дітей; — характерні представники певної епохи, середовища: ми всі діти доби прогресу; — недосвідчені, наївні люди: у цьому питанні вони ще діти.
Діти2 — дієсл. знайти для когось або чогось місце: де діти цей мотлох? — сховати кудись так, що не можна знайти: діти кудись важливий документ.
ДО
До1 — прийменник, що має просторово-часові значення: зробити до сьомої години, дістатися до міста.
До2 — нота, що позначає перший звук музичної гами: до, ре, мі...
ДОВОДИТИСЯ
Доводитися1 — бути необхідним з якихось причин: доводиться віддавати борг.
Доводитися2 — бути комусь родичем: доводитися троюрідним братом.
Доводитися3 — підтверджуватися якимись доказами: це доводиться дуже легко;
 Доводитися4 — дороблюватися до певного етапу: ваша робота ніколи не доводиться до кінця. ДОМІНО
Доміно1 — маскарадний костюм, який складається з широкого плаща з рукавами і каптуром, а також людина, одягнута у такий костюм: прийти на карнавал у костюмі доміно.
 Доміно2 — настільна гра з двадцяти восьми прямокутних пластинок, поділених навпіл, із цяточками-очками: грати в доміно.
ДОПАСТИ
Допасти1 — нарешті дістатися до чогось: допасти до джерела у спекотний день.
Допасти2 — закінчити випасання: допасти худобу.
ДОРИВАТИ
Доривати1 — закінчувати рвати: доривати яблука; — доношувати одяг чи взуття до дір: доривати чоботи.
 Доривати2 — закінчувати рити: доривати траншею.
 ДОСИПАТИ
Досипати1 — додавати чогось, насипаючи: досипати зерно.
Досипати2 — спати до якогось часу: досипати до обіду.
ДОТОЧУВАТИ
Доточувати1 — приєднувати щось, тим самим подовжуючи певний предмет: доточувати рукави; — казати на додачу до чогось: доточувати жартівливе слівце.
Доточувати2 — закінчувати гострити лезо: доточувати ножа; — догризати до дір: миші доточують мішок.
Доточувати3 — доціджувати рідину звідкись: доточувати воду з діжки; — додавати рідину до якоїсь межі: доточувати воду по вінця.
 ДРІБ
 Дріб1 — дрібні кульки зі свинцю, що використовуються для стрільби: стріляти дробом.
 Дріб2 і дроб — короткі звуки від стрільби, ударів по барабану, що ритмічно повторюються: барабанний дріб, дріб дощу по даху.
 Дріб3 — число, яке складається з частин одиниці: правильний дріб.
ЕКІПАЖ
 Екіпаж1 — легкий пасажирський колісний візок (його різновиди — кеб, диліжанс, карета, ридван та ін.): приїхати на вокзал екіпажем.
 Екіпаж2 — команда судна, літака, космічного корабля тощо, яка обслуговує й забезпечує рух механізму: екіпаж складається з шістьох осіб.
ЕЛЕКТРИК
 Електрик 1 — ім. спеціаліст з електротехніки: викликати електрика.
Електрик2 — прикм. блакитний чи синій колір з сірим полиском: плащ кольору електрик. ЕМІСІЯ
Емісія1 — у фінансовій сфері — випуск в обіг грошей: додаткова емісія призводить до знецінення грошей.
 Емісія2 — фізичний термін — випромінювання тілами елементарних частинок під впливом тепла, електричних та електромагнітних полів: фотоелектронна емісія.
ЕФІР
Ефір1 — органічна сполука, що використовується у медицині, парфумерії, техніці: прості та складні ефіри.
Ефір2 — у давньогрецькій міфології — місце перебування богів; — теле-, радіопростір; середовище: працювати в прямому ефірі.
ЖАЛЬ
Жаль 1 — скорбота, сум, кепський настрій, журба: охопив серце жаль, на превеликий жаль. Жаль 2 — присудкове слово — про шкоду, співчуття до когось чи чогось; про розкаяння за щось: жаль сироту, жаль, що так учинив.
ЖМУРИТИСЯ
Жмуритися 1 — мружитися, прикривати повіками очі: жму ритися від сонця.
Жмуритися 2 — бути учасником гри у піжмурки (спочатку відвертатися від інших, затуляти собі очі й лічити, а потім іти всіх розшукувати): кому тепер жмури тися?
 ЖОВТЯНИЦЯ
 Жовтяниця1 — захворювання печінки і жовчних шляхів, внаслідок якого шкіра і слизова набувають жовтого забарвлення: захворіти на жовтяницю.
Жовтяниця2 — багаторічна весняна рослина родини Ломикаменеві з жовтими квіточками: степ поцяткований купками жовтяниці.
ЖУЖЕЛИЦЯ
 Жужелиця1 — рештки після згоряння твердого палива, а також відходи від виплавки металу: викинути жужелицю.
Жужелиця2 — хижий жучок, який живиться комахами, рослинами; турун: на підвіконня сіла жужелиця.
 ЗАВИВАТИ
Завивати 1 — скавчати, довго і пронизливо вити (про тварин): цуцик уночі виє; — видавати звуки, схожі на скавчання, виття: сирена завиває, вітер завиває.
 Завивати 2 — закручувати щось завитками чи локонами; скручувати в одне ціле пасма чогось чи нитки: завивати кучері, завивати дівчинці косу.
ЗАВИСАТИ
 Зависати 1 — під час падіння затримуватися в певному положенні, зачепившись за щось чи опираючись силі тяжіння: кулька зависла на гілці, вертоліт завис у повітрі; — затримуватись на певному етапі просування (про справи): ваша справа зависла.
Зависати 2 — розм. давати збої в роботі (про комп’ютерні програми): комп’ютер зависає. Зависати 3 — молодіжний жаргон — вештатися десь, у якійсь забігайлівці, гостювати в когось компанією: зависли в кафе.
 ЗАВІСА
 Завіса1 — відріз тканини у вигляді полотнища для затуляння вікон, дверних отворів тощо, а також для відмежування чогось: на вікні завіса, переодягатися за завісою.
Завіса2 — шарнір, що на нього чіпляють двері, рами вікон тощо: зняти двері з завіс. ЗАВІШУВАТИ
 Завішувати1 — затуляти за допомогою полотнищ щось, приховуючи за завісами: завішувати дірку в стіні.
 Завішувати2 — чіпляти багато чогось, квітчати: завішувати дерева гірляндами.
 ЗАВОД
 Завод1 — велике спеціалізоване підприємство з випуску певної продукції — машин, устаткування, електроприладів, харчових продуктів тощо: тракторний завод, завод хімреактивів, консервний завод.
Завод2 — пристрій, за допомогою якого починає працювати механізм: годинниковий завод, завод іграшкового мотоцикла, працювати на заводі.
Завод3 — господарське підприємство-ферма, де розводять породистих тварин: кінний завод. ЗАВОДИТИ
Заводити1 — починати співати, вити, голосити: дівчина заводить пісню.
Заводити2 — проводити всередину приміщення, транспорту тощо: заводити дитину в дитсадок; — відводити кудись у глушину чи незнайоме місце: стежка заводить в самі нетрі. Заводити3 — накручувати завод механізму: заводити будильник.
 Заводити4 — створювати щось (про сім’ю, компанію тощо): заводити друзів, заводити сім’ю. Заводити5 — робити щось звичайним, узвичаювати: заводити звичку, заводити свої порядки. ЗАВОЛОКА
Заволока1 — густий суцільний покрив диму, туману, хмар тощо: заволока туману.
Заволока2 — зневажлива назва людини, яка десь вештається, бродяга, жебрак, бомж: ходити заволокою.
 ЗАВ’ЯЗАТИ
Зав’язати1 — закрити якийсь отвір мотузком на вузол чи зашморг: зав’язати мішок, — прикріпити щось за допомогою вузла або з’єднання кінців тасьми, мотузки, нитки тощо: зав’язати галстук, зав’язати банти.
Зав’язати 2 — застрявати в багні чи якійсь грузькій речовині: зав’язати в болоті; — перен. перебувати у скруті, в проблемах тощо; мати велику кількість невідкладних справ чи роботи: зав’яз у клопотах; зав’яз у роботі.
ЗАГАНЯТИ
Заганяти1 — спонукати, змушувати когось заходити всередину: заганяти корову у хлів.
Заганяти2 — утомити, виснажити, ганяючи чи змушуючи щось робити: заганяти на роботі, заганяти дичину на полі.
 ЗАГИН
Загин1 — поворот шляху чи закрут річища: загин річки, загин дороги.
 Загин2 — книжне, урочисте слово — загибель, смерть: стояти до загину, боронити край до загину.
ЗАГІН
Загін1 — загорода — огороджене місце для худоби чи свійської птиці: вівці в загоні.
Загін2 — спеціальний чи окремий військовий підрозділ; група людей, сформована для виконання певного завдання: загін розвідників, рятувальний загін.
ЗАГОРОДА
Загорода1 — огороджена ділянка для утримування свійських тварин чи птиці: заганяти тварин у загороду.
Загорода2 — паркан, тин, який огороджує певну ділянку: обнести ділянку загородою; дерев’яна загорода.
ЗАДИРАТИ
Задирати1 — підводити вгору голову: задирає голову до неба; — відгортати щось (завісу, пелену, якийсь покрив тощо): вітер задер фіранки.
Задирати2 — загризати до смерті (переважно про звірів-хижаків): ведмідь задер зайця.  ЗАЖИВАТИ
Заживати 1 — розм. рубцюватися, загоюватися (про рани): виразка зажила.
Заживати2 — набувати чогось, здобувати щось: заживати доброї слави.
 Заживати3 — починати жити з якогось моменту по-іншому: і зажили вони в добрі та в достатку.
 ЗАЇЗД
 Заїзд1 — заст. місце для ночівлі подорожніх, де вони могли зупинитися, поїсти, змінити коней: переночувати у заїзді; — дорога, яка веде до якогось населеного пункту, місце в’їзду: машина загрузла на заїзді до села.
 Заїзд2 — одночасне заселення великої кількості людей до санаторію, табору тощо: за літо у дитячому таборі встигає побувати чотири заїзди; — частина спортивного змагання, влаштована, щоб розвести у часі велику кількість учасників: другий заїзд велогонщиків. ЗАЙМАТИСЯ
Займатися1 — виконувати певну роботу, працювати над чимось, захоплюватися певним видом спорту: нічим не займатися, займатися легкою атлетикою.
Займатися2 — починати горіти, загорятися: зайнялася копиця сіна, зайнявся килим. ЗАМКОВИЙ
Замковий1 — який стосується замку: за мковий мур.
Замковий2 — який стосується замка: замко вий механізм.
 Замковй 3 — ім. військовослужбовець, який обслуговує артилерійську гармату: на місце загиблого замково го заступив новий.
 ЗАМОК
Замок 1 — за часів Середньовіччя — величезний кам’яний будинок-палац багатого феодала, оточений міцним високим муром з кількома вежами; фортеця: руїни за мку поросли бур’яном; — великий, вигадливо побудований палац: побудувати заміський за мок; — тюрма, острог: Литовський за мок.
Замок 2 — пристрій для замикання чогось ключем: тримати під замком, навісний замо к; — пристрій для з’єднання рухомих частин механізмів: кулеметний замо к; — центральний камінь склепіння;
 — спосіб скріплювання колод і дерев’яних конструкцій, коли вони складають ніби єдине ціле. ЗАПАЛ
Запал1 — пристрій для детонації вибухівки: запал у гарматі.
Запал 2 — сільськогосподарський термін — розмовна назва захворювання легенів коней та інших свійських тварин, що супроводжується ядухою.
ЗАПИЛЮВАТИСЯ
Запилюватися1 — укриватися шаром пилу, куряви: скляна поличка швидко запилюється.
Запилюватися2 — ставати запиленим: сережки берези запилюються вітром, тюльпани запилюються комахами.
 ЗАПРАВЛЯТИ
Заправляти1 — засовувати краї чогось, надаючи охайнішого вигляду: заправляти сорочку; — вставляти або заливати щось, необхідне для запуску, введення в дію приладу: заправляти бензином автівку; — додавати присмаку, спеції у страву, напій; присмачувати: заправляти юшку спеціями; — вносити добрива: заправляти поле добривами;
Заправляти2 — керувати безроздільно кимось або чимось на свій розсуд: заправляти у родині. Заправляти3 — призначати ціну (часто більшу): заправляти непомірну ціну.
ЗАСЛАТИ
Заслати1 — покрити чимось поверхню: заслати стіл скатертиною — заволікти зусібіч: небо заслали хмари; — затягти очі: полуда заслала очі.
 Заслати2 — позбавивши права жити на певній території, переселити когось у віддалений край: заслати у Сибір; — направити когось із дорученням: заслати до тітки.
ЗАСТАВА
 Застава1 — речі, майно або коштовності, які віддають, щоб отримати позичку: взяти кредит під заставу заміського будинку.
Застава2 — місце в’їзду до міста, яке добре охороняється і на якому з проїжджих стягується мито: караван зупинився на заставі; — військовий охоронний загін: застава налічувала двадцять вояків.
 ЗАУВАЖИТИ
Зауважити1 — висловитися на предмет чогось: дотепно зауважити.
Зауважити2 — помітити щось: зауважити неподалік аптеку.
ЗАХІД
Захід1 — одна з чотирьох сторін світу: їхати на захід; — країни Західної Європи (пишеться з великої літери): За хід стурбований становищем, що склалося на ринку нафти. Захі
д 2 — рух сонця за обрій: повільний захід сонця; — час, коли сідає сонце, надвечір’я: зустрінемося на за хо ді сонця; — заграва над частиною обрію, де сідає сонце: за хі д забарвився у найніжніші відтінки червоного.
3аxiд 3 — організовані дії (сукупність дій та засобів), спрямовані на виконання певної мети: вжити запобіжних за ходів.
 ЗАХІДНИЙ
 Західний1 — який стосується за ходу — сторони світу: за хідні країни, південно-за хідне узбережжя, за хідна мода.
Західний2 — який стосується за хо ду — закочування за обрій світила, згасання і т. ін.: промені захі дного сонця.
 ЗАЦВІТАТИ
Зацвітати1 — починати квітнути: зацвіли вишні; — перен. ставати радісним від приємних подій, звісток: зацвісти від кохання.
 Зацвітати2 — вкриватися ряскою (про воду), пліснявою (продукти харчування): хліб зацвів. ЗБУВАТИСЯ
Збуватися1 — позбавлятися від чогось: збуватися ворогів; — втрачати щось: збутися сили. Збуватися2 — здійснюватися, втілюватися в життя: прогноз збувся.
ЗВАЖУВАТИСЯ
Зважуватися1 — визначати вагу чого-небудь: на терезах зважується зерно; — визначати свою вагу: перед поєдинком боксери зважилися.
Зважуватися2 — обміркувавши все, обрати певну поведінку, піти на якийсь крок: зважуватися на ризикований крок.
ЗВІРОБІЙ
Звіробій1 — мисливець на морських тварин.
 Звіробій2 — трав’яниста рослина родини Тирличеві з жовтими квітами, зібраними у суцвіття, що використовується як лікарський засіб.
ЗВІРЯТИ
Звіряти1 — втаємничувати у свої думки, довіряти комусь свої таємниці: звірити другові свої болі.
Звіряти2 — робити зіставлення, порівнюючи; перевіряти відповідність чому- небудь: звірити факти зі статистичними даними.
ЗДАВАТИСЯ
 Здаватися1 — визнавати себе переможеним, відступати перед суперником або труднощами: здатися перед труднощами; — покладатися на когось у всьому: здаватися на чийсь розум. Здаватися2 — мати певний вигляд, справляти якесь враження: будинок здавався населеним; — уявлятися: мені здається, що у будинку ніхто не живе; — вставне слово зі значенням непевності: здається, збирається на дощ.
ЗЕФІР
 Зефір1 — бог теплого західного вітру у давньогрецькій міфології; — легкий теплий вітерець (переважно у поезії): легкий подув зефіру.
Зефір2 — вид фруктової пастили: купити зефір у кондитерському відділі.
 Зефір3 — старовинна бавовняна тканина: шити із зефіру.
З'ЄДНАННЯ
 З'єднання1 — військова одиниця, що містить менші окремі частини, загони тощо: партизанське з’є днання, танкове з’є днання.
 З'єднання 2 — дія — поєднування чогось; те, чим поєднують частини: з’єдна ння рухомих частин.
ЗИМІВНИК
Зимівник 1 — людина, яка лишається десь зимувати із певним завданням чи метою (переважно далеко від населених місць): житло зимі вника.
Зимівник 2 — приміщення, спеціально утеплене для зимування там бджіл: полагодити зимівни к.
ЗЛИТИ
 Злити1 — вилити з кількох посудин до однієї: злити залишки до діжки; — об’єднати кілька частин в єдине ціле: злити кілька партій в один блок;
— вилити звідкись або процідити рідину: злити всю воду з діжки; — облити кого-небудь: злити з ніг до голови.
Злити2 — розлючувати когось: злити собаку.
ЗМОРШКА
 Зморшка1 — складка, борозенка на шкірі: чоло вкрилося зморшками.
Зморшка2 — їстівний гриб класу Сумчасті з ніби зморщеною шапинкою: на галявині росли зморшки.
ЗНАХОДИТИСЯ
Знаходитися1 — розташовуватися: острівець знаходиться посередині річки.
 Знаходитися2 — відшукуватися: загублені рукавички знайшлися.
ЗОЛОТНИК
 Золотник1 — пристрій для керування парою в парових, гідравлічних механізмах і турбінах. Золотник2 — давня російська одиниця ваги (4,26 г).
ЗРИВАТИ
Зривати1 — відокремлювати щось прикріплене: зривати цвіт; — змушувати когось дуже швидко полишити якесь заняття, щоб зробити інше: зривати з роботи; — псувати нарізку необережним рухом: зривати гайку; — втратити голос від перенапруження голосових зв’язок: зірвати голос від крику; — заважати проведенню чого-небудь: зривати урок; — одержувати щось нечесним шляхом: зривати куш.
Зривати2 — висаджувати в повітря: зривати склади боєприпасів. Зривати3 — рити в багатьох місцях: зривати всю землю.
ЗРИНАТИ
Зринати1 — спливати на поверхню води: підводний човен зринув на поверхню; — стрімко з’являтися: зринули спогади.
Зринати2 — починати лунати: зринули звуки пісні; — несподівано полишати щось: зринути з насидженого місця, полишивши все; — несподівано вивільнятися від якихось пут, швидко підніматися: птах зринув у небо.
 ІРИС
Ірис1 — райдужна оболонка ока: ушкодити ірис.
 Ірис2 — трав’яниста рослина родини Півникові, з великими квітами білого, синього, фіолетового, жовтого та ін. відтінків, яку саджають на клумбах, газонах тощо; півники: іриси розрослися, букет ірисів.
КАДР
Кадр1 — у фото- і кіноплівці — окремий знімок: відзняти сім кадрів; — у кінострічці — окремий епізод, сцена: кадри про сімейну ідилію.
Кадр2 — працівник якоїсь фірми, установи, підприємства тощо (вживається переважно у множині): цінний кадр, відділ кадрів, залучати нові кадри; — розм. людина-дивак: оце кадр! КАЗАРКА
Казарка1 — птах родини Качині, що водиться в північних регіонах: гніздо казарки.
 Казарка2 — невеликий жук — шкідник садових дерев: плоди, пошкоджені казаркою. КАМЕРНИЙ
Камерний1 — який стосується камери як невеликого приміщення чи органа- резервуара: камерні двері, камерна оболонка серця.
 Камерний2 — який виконується в невеликому концертному залі: камерний хор, камерна музика, камерний оркестр.
КАМІННИЙ
Камінний1 — утворений із каменю, витесаний із каменю; який стосується каменю; кам’яний: камінний мур.
 Камінний2 — який стосується каміна — кімнатної відкритої печі: камінна поличка, камінний отвір.
КАНАТНИК
Канатник1 — трав’яниста рослина, яка належить до родини Мальвові і з якої добувають волокно для мотузок: вирощувати канатник. Канатник2 — людина, що займається виготовленням канатів, мотузок тощо: канатник закуповує сировину.
 КАННА
Канна1 — декоративна рослина з великими яскравими квітами: продавати канни в вазонах. Канна2 — порожнисторога парнокопита тварина — найбільша антилопа, яка мешкає в саванах Африки: канну легко приручити.
 КАНТ
 Кант 1 — тасьма, вузька стрічка чи шнурок, який пришивають на одяг як облямівку: червоний кант на уніформі.
Кант2 — урочиста пісня-ода, у якій когось прославляють: скласти кант.
КАРБУНКУЛ
 Карбункул1 — коштовний камінь, що має густо-червоне забарвлення: прикраса з карбункулом.
 Карбункул2 — чиряк — глибоке гнійне запалення шкіри: лікувати карбункул, прорвав карбункул.
 КАРДИНАЛ
Кардинал1 — високий духовний сан у католицькій церкві (другий після папи): рада кардиналів.
Кардинал2 — невелика співоча пташка, що належить до родини В’юркові, водиться в Америці: кардинал червоногрудий, кардинал має яскраво- червоне забарвлення.
 КАРЕ
Каре1 — бойовий стрій піхоти — шикування чотирикутником для відбивання атаки ворога зусібіч: вишикуватися в каре.
Каре2 — вид зачіски: підстригтися під каре, зачіска каре.
КАР’ЄР Кар’ р1 — відкрита копальня, де добувають пісок, глину, камінь тощо: піщаний кар’єр.
Кар’ р2 — швидкий біг коня; галоп: бігти кар’єром.
КАРКАС
 Каркас1 — основа споруди, якоїсь речі із дерева, заліза та ін. матеріалу: металевий каркас, каркас судна.
Каркас2 — дерево із дуже міцною деревиною, яке належить до родини В’язові: двері з каркаса. КАТ
Кат1 — людина, яка безпосередньо виконує смертний вирок, позбавляючи життя засудженого: кат наблизився до шибениці;
 — перен. жорстокий мучитель людини, народу тощо: кати українського народу.
Кат2 — канат, яким підтягають якір угору: тягнути якір катом.
КАТРАН
 Катран1 — степова рослина, що належить до родини Хрестоцвіті і цвіте білими невеликими квітками: серед трави цвіте катран.
Катран 2 — вид акули, що має порівняно невеликий розмір і водиться у Чорному морі: піймати катрана.
КАЮК
 Каюк1 — розм. присудкове слово, що означає «кінець комусь», «смерть»: тоді мені каюк. Каюк2 — невеликий плоскодонний двовесловий човен, призначений для плавання річкою: пливти каюком.
КИТ
 Кит1 — морська тварина-ссавець великого розміру, що має рибоподібне тіло: синій кит, пливе кит, кит пускає фонтан.
 Кит2 — в’язка речовина, якою замазують шпарини, віконні щілини тощо; замазка: віконний кит, замазати китом тріщину.
 КИТАЙКА Китайка1 — цупка тканина здебільшого синього кольору, яку в давнину завозили з Китаю (звідки й назва); пізніше — бавовняна тканина, яку почали виготовляти в Росії: жупан із китайки.
 Китайка2 — пізній морозостійкий сорт яблуні; плоди цієї яблуні: джем із китайки.
КИЯНКА
Киянка1 — мешканка Києва: познайомитися зі студенткою-киянкою.
Киянка2— столярний інструмент — дерев’яний молоток: ударити киянкою.
КІВІ
 Ківі1 — птах, що має коричнево-сіре забарвлення, із недорозвиненими крилами та довгим дзьобом, водиться в Новій Зеландії: ківі належить до нічних птахів.
Ківі2 — дерево, що росте у тропіках і дає плоди з коричневою ворсистою шкіркою та зеленою м’якоттю: купити кілограм ківі. 
Кілька1 — риба маленького розміру, що належить до ряду Оселедцеподібні: кілька в томаті, маринована кілька.
Кілька2 — невелика кількість чогось; декілька: купити кілька зошитів, стоїть кілька машин. КЛІП
Кліп1 — відеоролик, який складається із пісні, що супроводжується сюжетом, різними зображеннями тощо: зробити новий кліп до пісні.
Кліп2 — присудкове слово, що вживається на позначення дії моргання: кліп очима, а він лише кліп-кліп.
КЛУБ
Клуб1 — куляста маса чогось (про дим, куряву, газ тощо): клуби диму, клуби хмар.
 Клуб2 — верхня частина ноги від тазостегнового суглоба до коліна: ударитися клубом.
 Клуб3 — громадська організація розважального, освітнього та ін. характеру, що об’єднує людей за родом занять, вподобаннями тощо; будівля, де влаштовуються культурно-розважальні заходи: шаховий клуб, клуб веселих і кмітливих, дискотека в клубі.
КЛЮЧ
 Ключ1 — стрій у формі кута, яким летять птахи: журавлиний ключ, летіти ключем.
Ключ2 — пристрій із металу, яким відмикають замок: дібрати ключ до сейфа; — інструмент, яким відкручують гайки: гайковий ключ.
КОК Кок1 — судновий кухар: каюта кока, кок приготував суп із черепахи.
Кок2 — вид зачіски — завите волосся, що підіймається догори над лобом: зачіска з коком. Кок3 — бактерія кулястої форми, переважно нерухома: аналіз на виявлення коків.
КОЛО
Коло1 — математичний термін — замкнена крива на площині, всі точки якої віддалені на однаковій відстані від центра: накреслити коло, визначити радіус кола.
Коло2 — прийменник — біля, поблизу, недалеко від чогось: стань коло мене, коло хати дерево.
 КОЛОВОРОТ
Коловорот1 — місце у річці, морі, де відбувається обертальний рух води; вир: затягнути в коловорот; — швидке хаотичне переміщення чого-небудь: потрапити в коловорот подій. Коловорот2 — інструмент для свердління отворів вручну: просвердлити п’ять отворів коловоротом.
 КОЛОДА
 Колода1 — короткий товстий стовбур дерева, очищений від гілля: сплавляти річкою колоди; — частина товстого стовбура дерева, очищеного від гілля, пристосована для якихось цілей: сидіти на колоді; — частина товстого стовбура дерева, очищеного від гілля, з видовбаною серединою, пристосована для якихось цілей: вийняти мед з колод (вуликів).
Колода2 — комплект гральних карт: змішати дві колоди карт.
 КОМА
 Кома1 — розділовий знак, який розділяє слова, словосполучення і речення: крапка з комою, кома перед дієприкметниковим зворотом.
 Кома2 — тяжкий хворобливий стан людини, що виявляється у втраті свідомості і послабленні реакцій організму на зовнішні подразники, розладі життєво важливих функцій: впасти в кому. КОНДУКТОР
Кондуктор1 — пристрій верстата, який надає правильного положення інструменту і виробу, який обробляється.
 Кондуктор2 — працівник залізниці, який стежить за безпекою на потязі і цілістю вантажів, які перевозяться; —працівник, який супроводжує автобус, трамвай, тролейбус, продає проїзні квитки і стежить за дотриманням порядку на транспорті: показати квиток кондуктору. КОНСТИТУЦІЯ
Конституція1 — основний закон держави, у якому записано її державний устрій, структуру і повноваження державних установ, права і обов’язки громадян: Конституцію України було ухвалено 28 червня 1996 року.
Конституція2 — структура, будова тіла: мати міцну конституцію.
 КОРНЕР
 Корнер1 — штрафний кутовий удар у футболі: майстерно виконати корнер.
Корнер2 — угода про скуповування певного товару для його подальшого перепродажу: укласти корнер.
КОРНЕТ
Корнет1 — перший офіцерський чин у кавалерії (відповідав підпоручику в піхоті) у російській армії до революції: отримати звання корнета.
Корнет2 — духовий музичний інструмент у вигляді ріжка: грати на корнеті.
КОРЧ
Корч1 — стовбур дерева, що затонув у воді: витягти корч із річки; — пень, який викорчували з корінням: присісти на корч; — кущі, зарості кущів (вживається лише в множині): м’яч закотився у корчі.
 Корч2 — судома, хворобливе скорочення м’язів: упасти з криком в корчах.
КОСА
Коса1 — довге вигнуте лезо, вигострене з одного боку і прикріплене до довгого держака, — сільськогосподарське знаряддя для скошування трави: вправно працювати косою.
Коса2 — заплетене волосся: довгі біляві коси; — спосіб плетіння на спицях, який дає візерунок, схожий на переплетене волосся: светрик, сплетений косами.
Коса3 — довга вузька смуга суходолу (мілина), що іде від берега: іти вбрід по косі.
КОСИТИ
Косити1 — зрізати траву косою: косити сіно; — нищити: смерть косить людей.
Косити2 — страждати на косоокість: косити на ліве око; — дивитися скоса, з неприязню: недоброзичливо косити оком.
Косити3 — розм. удавати з себе когось: косити під хворого.
КОТИТИСЯ
 Котитися1 — переміщатися кудись, обертаючись: котитися під гору; — переміщатися за допомогою вітру або течії: котяться величезні хвилі;
 — переміщатися по небосхилу (про сонце, місяць, зірки): з-за обрію котиться місяць; — спадати краплями: сльози котяться з очей.
 Котитися2 — народжувати потомство (про деяких свійських тварин): котяться вівці.
 КРАЙ
 Край1 — ім. лінія, яка щось обмежує: край лісосмуги; — закінчення певної дії: край роботи; — країна, місцина, область, виділена за сукупністю якихось ознак (природа, клімат, економіка тощо): край блакитних озер; — адміністративно-територіальна одиниця Росії: Краснодарський край.
Край2 —прийм. біля, коло — місцезнаходження одного предмета неподалік від іншого: край села річка.
 КРАН
Кран1 — затвор на трубі чи резервуарі з водою або газом, призначений для їх випускання чи перекривання: відкрити кран з гарячою водою.
Кран2 — підіймач вантажів: підіймальний кран.
 КРАП
 Крап1 — дрібненькі цяточки іншого кольору на основному кольорі: крап на картах. Крап2 — речовина-барвник червоного кольору, яку видобувають із коріння марени: пофарбувати крапом. КРИТИЧНИЙ
Критичний1 — який стосується критики — розбирання чого-небудь або кого-небудь, щоб оцінити достоїнства і виявити недоліки, який містить критику: критичний огляд літератури; — вимогливо налаштований, прискіпливий, який має здатність оцінити достоїнства і виявити недоліки: критична людина.
Критичний2 — який стосується стану кризи — перелому якогось становища: хворий перебуває у критичному стані; — дуже складний, важкий: повідь досягла критичного рівня.
КУЛОН Кулон1 — жіноча шийна прикраса, що являє собою підвіску (найчастіше коштовний камінь) на ланцюжку: кулон зі смарагдом.
Кулон2 — одиниця кількості електрики у Міжнародній системі одиниць.
КУПАЛЬНИК
Купальник1 — людина, яка купається: у воді кілька купальників.
 Купальник 2 — жіночий костюм для плавання: закритий купальник.
 КУПЮРА
 Купюра1 — скорочення з певною метою частини тексту, музичного твору або фільму: в результаті купюри з тексту було вилучено два розділи.
Купюра2 — цінний папір (акція, облігація, грошовий знак тощо), що має певну номінальну вартість: десятигривнева купюра.
КУРАЙ
Курай1 — трав’яниста степова рослина.
Курай2 — старовинний башкирський і татарський музичний духовий інструмент, вид флейти: грати на кураї.
КУРИТИ
Курити1 — палити — вдихати і видихати дим подрібненої рослини, що жевріє: курити цигарки; — спалювати якусь ароматичну речовину, наповнюючи димом від неї приміщення: курити фіміам; — одержувати якусь речовину шляхом перегонки: курити горілку.
 Курити2 — здіймати куряву: візок курить дорогою.
 КУЧЕР
Кучер1 — візник, який керує кіньми, запряженими у карету (віз, екіпаж тощо): кучер поганяє коней.
 Кучер2 — одне пасмо завитого волосся: руді кучері вибивалися з-під капелюха.
 ЛАВА
Лава1 — горизонтальна дошка на підпорах, на якій сидять, ослін: сісти на лаву, лава підсудних.
Лава2 — шеренга чи ряд як спосіб шикування у війську: йти лавою, зімкнені лави.
Лава3 — гірнича підземна копальня із шахтою значної довжини: пробити лаву.
Лава 4 — розпечена мінеральна маса, що виливається на поверхню землі через кратер під час виверження вулкана: лава залила ціле місто.
 ЛАЙКА
Лайка1 — порода їздових, мисливських та сторожових собак: запрягти в сани лайок, сибірська лайка.
Лайка2 — сварка між людьми: лайка між батьками, далеко чути лайку; — слово чи вислів, якими сваряться чи когось ганять: вигукнути лайку.
Лайка3 — сорт м’якої шкіри, яку виготовляють зі шкур овець та кіз: рукавички з лайки.
ЛАМА
Лама1 — в’ючна тварина, що належить до родини Верблюжі, з цінною шерстю, поширена в Південній Америці: лама може везти вантаж до 80 кг.
Лама2 — у ламаїзмі — одній із форм буддизму — монах-священик: лама молиться.
ЛАН
Лан1 — у давнину — грошова і вагова одиниця в Китаї та Кореї: купити за три лани.
Лан2 — нива, поле, засіяне злаками: пшениця колоситься на лану.
 ЛАСКА
Ласка1 — ніжне ставлення до когось, вияв ніжності й любові, пещення: материнська ласка. Ласка2 — невелика тварина-хижак, що належить до родини Куницеві, із гнучким тілом: хутро ласки.
ЛЕГЕНДА
Легенда1 — народна оповідка чи сказання про якогось героя або певні події, часто з елементами неймовірності, казковості й таємничості: оповитий легендами, легенда про озеро, міфи й легенди.
Легенда2 — пояснювальний напис, список позначок на карті, схемі чи якомусь плані: легенда у правому куті карти.
ЛИК Лик1 — заст. обличчя; лице святого на іконі: лик святого Петра; — круглі або овальні обриси чогось: срібний лик місяця.
Лик2 — реліг. сонм, зібрання: лик ангелів, зарахувати до лику святих.
ЛИМОНКА
Лимонка1 — сорт груші: посадити лимонку.
Лимонка2 — ручна граната, що своєю формою схожа на лимон: кільце лимонки.
 ЛИСИЧКА
Лисичка1 — зменшено-пестлива назва лисиці — хижої тварини із сіро-рудою шерстю: лисичка-сестричка, в норі маленька лисичка.
 Лисичка2 — їстівний пластинчастий гриб яскравого рудо-жовтого кольору: назбирати лисичок.
ЛИСТ
Лист1 — письмове повідомлення, що надсилається поштою: одержати листа, лист у конверті. Лист2 — велика пластина якогось металу: лист алюмінію, укрити листом заліза.
 Лист3 — збірне поняття — листя деревних або кущових рослин: лист опадає, пожовк увесь лист.
 ЛІГА
 Ліга1 — об’єднання людей, організацій або держав: Ліга чемпіонів.
Ліга2 — музичний знак — дуга над нотами.
ЛІКАРСЬКИЙ
Лікарський1 — який стосується лікаря, лікування: лікарський халат, лі карський процес.
Лікарський2 — який стосується ліків, має лікувальні властивості: лікарські трави.
ЛІНІЙКА
 Лінійка1 — планка для проведення прямих ліній і вимірювання довжини: відміряти лінійкою двадцять сантиметрів; — пряма риска, проведена, щоб полегшити написання рівними рядками: зошит у косу лінійку; — спосіб шикування в одну шеренгу: ранкова лінійка.
Лінійка2 — кінний відкритий екіпаж, розрахований на багато пасажирів: їхати лінійкою.
ЛІНЬ
Лінь 1 — ледарство: перебороти свою лінь.
 Лінь 2 — тонкий міцний мотузок, що використовується як корабельна снасть: розмотати лінь. Лінь 3 — присудкове слово — не хочеться: лінь працювати.
ЛІТЕРНИЙ
Літерний1 — який стосується літери — букви: літерне позначення, літерний еквівалент звука.  Літерний2 — який стосується літера — документа на безкоштовний проїзд: літерний документ. ЛІТНІЙ
 Літній1 — який стосується літа: літній дощ, літні культури.
Літній2 — який стосується літ — років; старий: літня людина.
ЛОГІСТИКА
Логістика1 — розділ математики, що займається обґрунтуванням логіки математичними методами.
Логістика2 — наука, що вивчає етапи руху матеріалів на підприємстві (від сировини до готової продукції) і способи контролю за ними.
ЛОТ
Лот1 — навігаційний прилад, який використовується для вимірювання глибини моря з борту судна: виміряти глибину лотом.
Лот2 — предмет, який продається на аукціоні: лот № 1.
Лот3 — заст. старовинна міра ваги, яка дорівнювала 12,8 г.
ЛУГ
Луг1 — ділянка землі, вкрита травою, що використовується як пасовище; лука: випасати худобу на лузі.
 Луг2 — їдка хімічна сполука, що добре розчиняється у воді: луги забарвлюють лакмусовий папір у синій колір.
ЛУКА
Лука 1 — дугоподібний поворот річки і мис, який огинає річка: лука , поросла очеретом; — вигин переднього або заднього краю сідла: пристебнути до луки сідла. Лу
ка 2 — ділянка землі, вкрита травою, що використовується як пасовище: випасати худобу на лу ці.
ЛЮКС
Люкс1 — ім. одиниця освітленості у Міжнародній системі одиниць.
Люкс2 — прикм. розкішно обставлений, шикарний: номер-люкс.
ЛЮЛЬКА
 Люлька1 — трубка для паління тютюну: закласти тютюн у люльку.
Люлька2 — колиска, ліжечко для спання немовляти: покласти дитину в люльку; — невеличкий огороджений майданчик для піднімання і опускання вантажів, роботи на висоті, який піднімається і опускається за допомогою тросів і використовується під час будівництва або ремонтувальних робіт: підняти фарби в люльці на третій поверх.
ЛЮТИЙ
Лютий1 — другий місяць календарного року між січнем і березнем: народився в лютому. Лютий2 — злий, розгніваний, скажений: лютий погляд, лютий звір.
 МАНДАРИН Мандарин1 — у Китаї за часів феодального ладу — чиновник, що обіймав високу посаду: узяти дозвіл у мандарина.
Мандарин2 — цитрусове дерево, а також його плід, поділений усередині на часточки, помаранчевого кольору: купити кілограм мандаринів.
МАРЕНА
Марена1 — кущова й напівкущова рослина, з коренів якої в давнину добували барвники: вирощувати марену.
Марена2 — риба ряду Коропоподібні, що водиться в річках: піймати марену.
МАРКЕР
 Маркер 1 — людина, що рахує очки під час гри в більярд; — сільськогосподарське знаряддя для проведення борозен під час посіву.
Маркер 2 — олівець з товстим стрижнем, просоченим яскравою фарбою, яким виділяють потрібні місця у тексті: набір маркерів.
МАРКІЗА
 Маркіза1 — дружина або дочка маркіза: прибули маркіза з кузиною.
Маркіза2 — легкий тканинний чи цератовий навіс-дашок над вікном, балконом для захисту від дощу або сонця: смугаста маркіза.
МАРС
Марс1 — бог війни у давньоримській міфології; — планета Сонячної системи, четверта за відстанню від Сонця: Марс знаходиться між Юпітером та Землею.
Марс2 — невеликий оглядовий майданчик на щоглі вітрильного судна: стояти на марсі, спостерігати з марса.
 МАРШ
 Марш1 — спосіб пересування військовиків у строю: церемоніальний марш.
Марш2 — географічний термін — низовинні морські узбережжя, затоплювані під час припливів: галька на марші.
Марш3 — на сходах — відстань між переходовими майданчиками: сходові марші. МАТ Мат1 — поразка у шаховій партії: оголосити супернику мат. Мат2 — шорсткість поверхні; матовість: мат на склі.
 МАТИ
Мати1 — ненька, матуся — жінка стосовно дитини, яку вона народила: мати й батько, любити матір, стара мати.
Мати2 — дієслово, що означає належність чогось комусь, щось є в чиємусь розпорядженні: маю машину, уживається як зв’язка в сталих виразах: мати совість, мати на увазі.
МАТОВИЙ
 Матовий 1 — який не має на поверхні полиску, не блискучий: матові фотографії, матова поверхня.
 Матовий2 — який стосується мати — матраца, на якому займаються гімнастичними вправами: матова тканина.
МАХ
 Мах1 — рух у повітрі туди й назад; рух ногою, рукою або тулубом (переважно у гімнастиці): мах назад; — оберт механізму або деталі: мах колеса.
Мах2 — одиниця вимірювання швидкості надзвукових літальних апаратів: один мах дорівнює 340 м/с.
МЕДІУМ
 Медіум1 — той, хто бере участь у спіритичному сеансі й викликає духів небіжчиків: сеанс відомого медіума.
Медіум 2 — регістр жіночого голосу.
 МЕТР
 Метр1 — одиниця вимірювання довжини, що дорівнює 100 см, або 1000 мм: пробігти сто метрів, два квадратних метри; — лінійка, що має довжину 100 см, яку використовують для вимірювання довжини чогось: обміряти метром площу коридору, складаний метр.
 Метр2 — учитель: строгий метр; — видатна, авторитетна людина в царині мистецтва і культури: метр дитячої літератури.
Метр3 — у віршуванні — чергування наголошених та ненаголошених складів: анапестовий метр.
МЕТРИКА
Метрика1 — у літературознавстві — учення про віршовий розмір: вивчати метрику.
Метрика2 — заст. свідоцтво про народження: метрики дідуся й бабусі не збереглися.
 МИЛО
Мило1 — мийний засіб, що виготовляється у вигляді брусків чи густої рідини: дитяче мило, туалетне мило, брусок мила, господарське мило.
Мило2 — люб’язно, ласкаво, привітно, привабливо: мило посміхатися.
МИР
 Мир1 — відсутність ворожнечі, злагода: жити в мирі, — відсутність війни між державами: мир знову запанував між країнами; — угода про закінчення війни, яку підписують воюючі сторони: укласти мир.
Мир2 — заст. народ, громада: вирішити всім миром.
 МІНА
 Міна1 — вираз обличчя, гримаса: скривити міну.
Міна2 — снаряд з вибухівкою, який закладають в землю або під воду: протитанкова міна; — розривний снаряд для стрільби з міномета: стріляти мінами; — торпеда — сигароподібний снаряд, що сам рухається і наводиться: реактивна міна.
Міна3 — заст. обмін: міна хутра на продукти.
 Міна4 — давньогрецька грошова одиниця, а також міра ваги (489,6 г). Міна5 — підземний хід. МІНЬЙОН
Міньйон 1 — дрібний друкарський шрифт (кегль 7 пунктів): друкувати виноски міньйоном; — вид електричної лампи, що має маленький цоколь.
Міньйон2 — старовинний бальний танець: танцювати міньйон.
 МОЛОДИК
Молодик1 — парубок, неодружений хлопець: на вечорниці зібралися дівчата і молодики. Молодик2 — фаза Місяця, коли він має вигляд вузького серпа: з-за хмари визирнув молодик. МОЛОХ
Молох1 — біблійне божество, якому приносились людські жертви; — страшна невмолима сила, що вимагає людських жертв: молох війни.
Молох2 — австралійська ящірка родини Агами, вкрита вигнутими роговими шипами.
 МОРГ
Морг1 — заст. міра землі, 0,56 га.
Морг2 — приміщення для трупів, трупарня.
Морг3 — присудкове слово: швидко моргнути.
МОТОРНИЙ
Моторний1 — швидкий, спритний, жвавий: моторна дівчина.
Моторний2 — який стосується мотора, має мотор: моторний човен.
Моторний3 — руховий — про психічні та фізіологічні процеси: моторні рефлекси.
МУЛ
 Мул1 — гібрид осла з кобилою, свійська в’ючна тварина: нав’ючити кілька мулів. Мул2 — маленькі часточки мінеральних і органічних речовин, що осідають на дно водоймищ, осад, намул: товстий шар мулу.
 МУШКА Мушка1 — маленька муха: маленькі мушки-дрозофіли; — намальована або наклеєна цятка на обличчі у вигляді родимки за давньою модою: мушка над губою.
 Мушка2 — невеличкий виступ на передній частині ствола вогнепальної зброї, який слугує для точного прицілювання: взяти на мушку.
 НАВ’ЯЗАТИ
Нав’язати1 — поприв’язувати велику кількість чогось: нав’язати стрічок у вінок; — сплести велику кількість виробів: нав’язати вісім кошиків за день.
Нав’язати2 — чіплятися, присікуватися до когось, набридати: нав’язав цілий вечір. НАКУРИТИ
Накурити1 — надимити, палячи цигаркою: накурити в кімнаті, — дуже накадити: накурити пахощами.
 Накурити2 — здійняти куряву; напилити: накурити, замітаючи віником.
НАРИВАТИ
Наривати1 — зривати велику кількість чогось (трави, квітів, папірців тощо): наривати букет для мами.
Наривати2 — нагноюватись, запалюватися (про фурункули, рани, садна і т. ін.): укус нариває, прищ нариває.
Наривати3 — накопати чогось риючи: наривати коріння; — розм. довго дошукуючись, щось знаходити: наривати приховані факти.
 НАРЯД
Наряд1 — святкова одіж, шати; гарне вбрання: дерева в зеленому наряді.
Наряд2 — документ, у якому містяться певні розпорядження; завдання, яке дається військовикові: бути в наряді, наряд поза чергою, виконати наряд.
НАСТАВЛЯТИ
 Наставляти1 — ставити щось у певній (часто великій) кількості: наставляти чашки на стіл; — наводячи, націлювати на когось: наставляти дуло гвинтівки.
Наставляти2 — повчати, напучувати, давати мудрі поради: батько наставляє синів.
 НАТОЧИТИ
 Наточити1 — розм. зробити щось гострим, нагострити: наточити ножа. Н
аточити2 — прогризши щось, натрусити тирси чи дрібних недогризків (про гризунів): наточити деревини.
 Наточити3 — націдити тонкою цівкою з чогось: наточити соку з берези.
 НІЖ
Ніж1 — ім. інструмент для різання: фінський ніж; — різальна частина виробничого обладнання: ніж бульдозера.
Ніж2 — спол. уживається для приєднання порівняльних зворотів: біліший, ніж сніг.
НОТА
Нота1 — цей звук у музиці: взяти високу ноту; — графічний знак, що позначає музичний звук: написати ноти; — музичний твір, записаний такими знаками (вживається лише у множині): покласти музику на ноти; — інтонація, відтінок у мовленні, які свідчать про певне ставлення: нота гніву в голосі.
Нота2 — офіційне дипломатичне звернення однієї країни до іншої: надіслати ноту протесту.  ОБЕРНУТИСЯ
 Обернутися1 — повернутися іншим боком, змінивши положення: обернутися всім тулубом; — перен. згадати минуле, проаналізувати те, що вже минуло: обернутися назад на десять років. Обернутися2 — перетворитися, змінившись зовнішньо або внутрішньо: обернутися лебідкою, обернулася на рабиню.
 ОБЕРТАТИ
 Обертати1 — щось крутити, прокручувати, рухати чимось по замкненій лінії, повертати навколо осі: обертати колесо, обертати вали; — змінюючи положення чогось, повертати чи перевертати іншим боком: обертати монету, обертати обличчя до сонця.
Обертати2 — перетворювати, змінювати чиюсь зовнішність чи внутрішній стан, положення тощо: обертати халупу на палац.
ОБІД
Обід 1 — частина якогось механізму чи пристрою у формі кільця; зовнішня частина колеса: прикріпити обід.
 Обід 2 — час уживання їжі вдень, денне споживання їжі: прийти в обід, приготувати обід.  ОБЛАЗИТИ
Облазити1 — сходити з тіла тонкою шкіркою: облазить засмага; — линяти (про хутро тварин): кіт облазить, шерсть облазить.
Облазити2 — лазячи, ходячи чи їздячи, побувати в багатьох місцях: облазити всі гори, облазити магазини.
ОБЛІТАТИ
Облітати1 — минати щось на льоту: бджоли облітають це дерево.
Облітати2 — літаючи, побувати в багатьох місцях: облітати півсвіту.
 ОБМИНАТИ
Обминати1 — обходити щось, проходити повз щось чи когось: обминати десятою дорогою, обминати пеньок.
 Обминати2 — приминати, стискаючи зусібіч, щоб надати певної форми: обминати снопи; — мнучи, лущити колоски, суцвіття тощо: обминати просо.
ОБРАЗ
 Образ1 — ікона: образ Богородиці.
Образ2 — зовнішній вигляд: втратити людський образ; — уявлення про когось або щось, що виникає, постає в уяві: образ коханого; — зображення зовнішнього вигляду когось або чогось, типаж: образ скнари у літературі; — узагальнене художнє сприйняття дійсності, що має форму конкретного явища: художній образ; — форма сприйняття свідомістю явищ дійсності: образ речей.
ОБРІЗ
Обріз1 — гвинтівка з обрізаним стволом: стріляти з обріза.
Обріз2 — обрізаний край чогось: викинути обрізи тканини.
ОГІРОЧНИК
Огірочник1 — медоносна рослина родини Шорстколисті з блакитними квіточками і запахом свіжого огірка.
Огірочник2 — юшка, яку варять з солоними огірками.
 ОДНОТОННИЙ
Однотонний1 — який важить або вміщує одну тонну: однотонний вантаж.
 Однотонний2 — забарвлений в один тон кольору: однотонний светр; — який звучить одноманітно: однотонний плач.
ОПІКАТИ
Опікати1 — пошкоджувати шкіру вогнем або чимось гарячим: опікати руку праскою; — пошкоджувати шкіру сильною дією морозу, сонця, вітру: мороз опікає шкіру; — вражати почуття чимось несподіваним: опікає своєю байдужістю.
Опікати2 — здійснювати нагляд за недієздатними громадянами, наприклад дітьми, та їхнім майном: опікати неповнолітню дитину, — піклуватися про когось: опікати молодшого брата; — наглядати за кимось, контролюючи дії: гравець отримав завдання опікати півзахисника суперників.
 ОРГАН
Орган 1 — клавішний духовий музичний інструмент, який складається із труб, у які нагнітається повітря: грати на органі.
Орган 2 — частина організму, що має власну будову та функції: о ргани дихання; — установа, заклад, що працюють за певним напрямом: органи державної безпеки, судові о ргани. ОРДЕН Орден1 — почесна відзнака, нагорода за певні заслуги (військові, трудові тощо): орден Дружби народів.
Орден2 — чернеча або лицарська громада, спільнота з певним статутом; назва деяких таємних товариств: орден тамплієрів.
ОРДЕР
 Ордер1 — письмове розпорядження, документ на одержання або видавання чого-небудь: ордер на квартиру.
Ордер2 — архітектурна композиція, основана на художній обробці носійних (колони) і несених (антаблемент) частин споруди: доричний ордер.
 ПАК
 Пак1 — підсилювальна частка, що вживається у поєднанні як із самостійними словами, так і зі службовими для емоційності висловлювання: ще б пак!, де ж пак, чи то пак, де ж пак таке бачено?
 Пак 2 — полярний багаторічний лід: тріснув пак.
Пак3 — пакунок, запаковані речі: передати одяг у паках. 
 ПАЛ
Пал1 — розм. спека, тепло; — шаленство: додати палу, пал пристрасті.
Пал2 — кілок, забитий у землю біля берега, до якого прив’язують човни: пал висмикнувся, прив’язати до пала.
ПАЛАТА
Палата1 — у давнину — великий багатий будинок з великою кількість кімнат (вживається переважно у множині): царські палати; — велике приміщення у такому будинку, зал: Грановита палата; — державний представницький орган у низці країн: палата лордів; — назва деяких державних установ: Книжкова палата.
 Палата2 — окрема кімната в лікарні: палата для тяжкохворих.
 ПАНАМА
Панама1 — літній капелюх для захисту від спекотного сонця: надіти панаму, дитяча панама. Панама2 — тканина, виготовлена зі штучного шовку: накидка з панами.
 Панама3 — шахрайство, зазвичай пов’язане з хабарництвом найвищих посадовців (назва походить із історії спорудження Панамського каналу, де вдавалися до зазначених правопорушень).
ПАРА
 Пара1 — двоє, два (людей, речей, різних предметів тощо): пара коліс, пара коней, розбилися парами, молода пара.
Пара2 — випари — вода у газоподібному стані: перетворитися на пару, пара піднялася вгору. ПАРАДИГМА
 Парадигма1 — у мовознавстві — схема зміни (відмінювання, дієвідмінювання тощо) слова: парадигма іменника, деякі дієслова мають особливу парадигму.
Парадигма2 — філософський термін — сукупність різнопланових основ науки; випадок, що яскраво ілюструє певну філософську теорію чи концепцію.
ПАРУВАТИ
Парувати1 — випускати водяну пару, охолоджуватися: борщ парує, кава парує.
Парувати2 — добирати відповідну пару: парувати коней.
 ПАС
ІІас1 — пояс: підперезатися пасом; — довгий ремінь для зв’язування або для передавання руху від одного шківа до іншого: пристебнутися пасом безпеки.
 Пас2 — присудкове слово — відмова брати участь у картярській грі; — змушеність відмовитися від якихось дій.
Пас3 — передача м’яча іншому гравцеві у командних видах спорту: зробити пас півзахиснику. Пас 4 — рух руками гіпнотизера: робити паси над головою.
 ПАСІКА
Пасіка1 — ділянка землі, де розташовані вулики з бджолами: завести пасіку.
Пасіка2 — ділянка лісу, призначена для зрубування.
ПАСУВАТИ
Пасувати1 — бути до лиця, підходити комусь, личити: ця сукня пасує до очей.
 Пасувати2 — передавати хід іншому гравцеві у командних видах спорту: пасувати півзахисникові.
 Пасувати3 — пропускати хід у картярській грі: пасувати до наступної гри; — визнавати своє безсилля перед чимось: пасувати перед життєвими труднощами.
 ПАТ
 Пат1 — положення у шахах, коли фігури одного з гравців не мають більше ходів, проте шаху не було: гра закінчилася патом.
Пат2 — сорт мармеладу: яблучний пат.
ПАТРОН
 Патрон1 — заступник, покровитель, захисник людей, які від нього залежать: влаштуватися на роботу завдяки впливовому патрону.
Патрон2 — куля, що має заряд і капсуль, та гільза, з’єднані в одне ціле: бойові патрони, холості патрони.
Патрон3 — шаблон, за яким виготовляється викрійка; модель: патрон для коміра.
ІІЕОН
Пеон1 — чотирискладова стопа героїчної поезії, в якій чергуються один довгий і три коротких склади: балада написана пеоном.
 Пеон2 — у давнину в країнах Латинської Америки селянин, що перетворився на раба через борги.
 ПЕРЕКОСИТИ
Перекосити1 — багато чогось зрізати косою, косаркою тощо: перекосити всю отаву. Перекосити2 — зробити кривим, покрутити: двері перекосило.
ПЕРЕКУСИТИ
Перекусити1 — кусаючи, переривати щось, роз’єднувати на частини: перекусити провід, перекусити нитку.
 Перекусити2 — поїсти нашвидку, похапцем, трохи: перекусити в кав’ярні.
ПЕРЕМЕТ Перемет1 — купа снігу: вітер намів величезні перемети снігу.
Перемет2 — риболовна снасть з гачками, яку натягають на кілки поперек течії річки: поставити перемети в річці.
 ПЕРЕМИНАТИСЯ
 Переминатися1 — унаслідок тертя, тиснення тощо ставати дрібнішим або м’якшим: перець переминається у ступці.
Переминатися2 — переступати з ноги на ногу, тупцяти на одному місці (переважно у зніяковінні, збентеженні і т. ін.): сором’язливо переминатися з ноги на ногу.
ПЕРЕНОСНИЙ
 Переносний1 — непряме значення, алегоричне: перено сне значення слова.
Переносний 2 — портативний, який можна перено сити: переносни й механізм, переносна лампа.
ПЕРЛОВИЙ
 Перловий1 — зроблений з перлової крупи: перлова каша.
Перловий2 — який стосується перлів: перлове намисто; — який своїм кольором нагадує колір перлів — сріблясто-білий: автівка перлового кольору.
ПІВДЕНЬ
Південь 1 — сторона світу, протилежне — північ: їхати на південь; — країни, розташовані у цьому напрямку, краї з теплим кліматом: мешканці півдня.
Південь 2 — середина дня — дванадцята година: на годиннику — південь.
ПІВНИК
Півник1 — маленький півень: по двору ходить півник; — візерунок або цукерка, зроблені у вигляді півня: купити півника на паличці; — задерикувата людина: хлопчик ріс півником. Півник2 — рослина родини Півникові з вузьким листям та великими запашними квітками різних кольорів; ірис: квітник із півниками.
ПІВНІЧ
Північ1 — сторона світу, протилежне — південь: стрілка компаса завжди вказує на північ; — країни, розташовані у цьому напрямку, краї з холодним кліматом: мешканці півночі.
 Північ2 — дванадцята година ночі: на годиннику — північ.
ПІД
Під1 — діал. горище: сіно на поді.
Під2 — прийменник, що в поєднанні з іменником указує на знаходження унизу чогось, поряд із чимось: стоїть під столом, дерево під хатою.
ПІДІСЛАТИ
Підіслати 1 — відрядити когось із певним завданням (здебільшого з прихованою справжньою метою): підіслати вивідувача.
Підіслати2 — постелити щось під кимось або чимось: підіслати під диван килим.
 ПІДРИВАТИ
 Підривати1 — висаджувати в повітря за допомогою вибухової речовини; руйнувати: підривати міст.
 Підривати2 — риючи, підкопувати щось: підривати фундамент, підривати дерево під корінь. ПІДРЯД
Підряд1 — домовленість, за якою одна сторона на замовлення другої бере на себе зобов’язання виконати певну роботу: бригадний підряд, підряд на будівництво, орендний підряд.
Підряд2 — поспіль, уряд, один за одним, без перерви: чотири дні підряд дощить.
Підряд3 — одна із ланок у класифікації тваринного світу: степова гадюка належить до підряду Змії.
ПІДРЯДНИЙ
Підрядний1 — виконуваний за підрядом — зобов’язанням виконати певну роботу за певну платню: підрядні роботи.
Підрядний2 — який виражає граматичне значення підрядності, протилежне — сурядний: складне речення з кількома підрядними.
ПІДРЯДНИК
Підрядник1 — переклад, зроблений слово у слово з оригіналу: зробити якісний підрядник. Підрядник2 — особа, яка виконує підряд — певну роботу за певну платню: підрядник не виконав своєї роботи вчасно.
 ПІКЕ
 Піке1 — цупка тканина із грубим переплетенням ниток: покривало з піке, оббивка з піке. Піке2 — стрімкий політ літака вниз на великій швидкості після маневрів: перейти в піке. ПІКЕТ
Пікет1 — сторожовий загін: стояти на чатах у пікеті; — група людей, що страйкують чи виступають на протест проти чогось: пікети біля будинку мерії.
 Пікет2 — картярська гра: грати втрьох у пікет.
 Пікет 3 — одиниця вимірювання довжини колії на залізниці.
ПІЧКУР
Пічкур1 — невелика річкова риба, що належить до ряду Коропоподібні: наловити пічкурів. Пічкур2 — ледар, лежень (від слова «піч», тобто «той, хто лежить на печі»),
ПЛАВЕЦЬ
Плавець 1 — людина, яка займається плаванням, плавальник: відомий плавець.
Плавець 2 — у риб — один із органів-виростів, за допомогою яких вони рухаються: рухати плавцем, гострі плавці.
 ПЛАТА
Плата1 — гроші за певну роботу чи послугу: плата за виставкову площу, — відшкодування вартості за користування чимось, за надані послуги: плата за комунальні послуги; — платня: вчасно отримувати заробітну плату,
 — винагорода за щось, вимірювана не в грошах: плата за турботу — вдячність.
Плата2 — електроізоляційна пластинка із встановленими на ній електроелементами і радіоелементами для радіоелектронного або електротехнічного приладу: друкована плата, материнська плата.
ПЛІТКА
Плітка1 — невелика прісноводна риба, що належить до ряду Коропоподібні: у сак попалася плітка.
Плітка2 — пересуди, чутки, неправдива інформація про когось або щось: поширювати плітки. ПЛУТОН
Плутон1 — бог підземного світу і царства мертвих у давньогрецькій міфології, інші імена — Гадес, Аїд; — назва найбільш віддаленої планети Сонячної системи.
Плутон2 — глибинна вивержена порода.
ПЛЮС
 Плюс1 — математичний знак на позначення додавання або додатних чисел: два плюс два; — сполучник, що вказує на дію додавання чогось: заробітна плата плюс премія; — перевага, чеснота, щось позитивне: без сумніву, рішучість — це її плюс.
Плюс2 — яскраво-червона бавовняна тканина, кумач.
 ІІОВІКИ
Повіки1 — присл. ніколи, до скону, до кінця життя: не забуду повіки.
Повіки2 — ім. рухомі складки шкіри, що покривають око: заплющити повіки, крем для повік. ПОВСТАВАТИ
Повставати 1 — попідніматися зі своїх місць; пробудитися (про багатьох людей, тварин): діти повставали рано.
Повставати2 — підніматися на боротьбу, робити повстання: повставати проти свавілля керівників.
ПОЗА
 Поза1 — прийменник, що має різні значення (не включення, не потрапляння тощо): перебувати поза межами країни.
Поза2 — ім. положення тіла: набрати вільної пози; — лицемірство, хизування: стати в позу.
ПОЛІС
 Поліс1 — місто-держава у Давньому Римі та Давній Греції: Керкінітида — один із грецьких полісів у Північному Причорномор’ї.
 Поліс2 — документ про страхування: страховий поліс на два роки.
 ПОЛОЗ
 Полоз1 — гладенька металева або дерев’яна планка — одна із двох паралельних, на яких їздять сани: очистити полози від снігу.
 Полоз2 — змія, що належить до ряду Вужоподібні: побачив у лісі полоза.
ПОЛЬКА
Полька1 — мешканка Польщі: познайомитися з полькою, учителька-полька.
 Полька2 — швидкий танок чеського походження: танцювати польку.
ПОЛЯГАТИ
Полягати1 — лягти (про багатьох людей, тварин тощо): пізно полягали спати; — потолочитися, нахилитися додолу внаслідок дії вітру, зливи тощо (про траву, злаки і т. ін.): пшениця полягала після дощу.
Полягати2 — мати своїм змістом, суттю щось, зводитися до чогось: у цьому й полягає сенс життя.
ПОМПА
 Помпа1 — зовнішня показова пишність, урочистість: відсвяткувати з величезною помпою. Помпа2 — насос для викачування та нагнітання рідини, газу: викачувати воду помпою. ПОПЕРЕК
Поперек 1 — ім. спина нижче пояса: біль у по переку.
 Поперек 2 — присл. перпендикулярно до довжини: вздовж і попере к; — присл. усупереч чомусь: іти попере к волі батьків; — прийм. указує на напрям дії по ширині чогось: попере к дороги лежить зламана гілка.
ПОРТ
 Порт1 — місце на морському узбережжі, спеціально обладнане всіма службами для відправлення і прийняття вантажних та пасажирських суден: начальник порту, корабель зайшов у порт.
Порт2 — отвір у судні для гармат (у давнину), нині — отвір для розвантаження і завантаження з нижньої палуби.
 ПОРТАЛ
Портал1 — архітектурно оформлений вхід до будівлі: напис на порталі; — рама у формі літери «П», що є частиною деяких машин.
Портал2 — великий сайт, що має спеціалізоване призначення: Інтернет- портал.
ПОСАД
Посад1 — заст. передмістя; промислово-торгова частина міста: торгувати в посаді.
 Посад2 — млинові жорна, скріплені в один механізм: молоти борошно посадом. НОСИЛЬНИЙ
 Посильний1 — прикм. який під силу кому-небудь: посильна праця.
Посильний2 — ім. працівник установи, до обов’язків якого входить рознесення ділових паперів; посланець, кур’єр: прийшов посильний з банку.
 ПОСІДАТИ
Посідати 1 — сісти на місця, на землю і т. ін. (про багатьох людей): усі посідали на траву. Посідати2 — займати якесь місце за вагомістю у певній сфері, а також у змаганнях, на роботі: посідати призові місця, посідати трон.
ПОСЛАТИ
Послати1 — покрити чимось поверхню: послати килим; — приготувати постіль для спання: послати гостям у другій кімнаті.
 Послати2 — відіслати щось: послати привіт; — дати доручення поїхати чи піти кудись: послати в магазин по хліб; — кинути в певному напрямку: послати кулю в серце.
ПОСТАТЬ
Постать 1 — людина як носій певних соціальних, культурних та ін. рис: видатні постаті української історії; — обриси людської фігури: видніється темна постать.
 Постать 2 — смуга поля, зайнята женцями, полільниками тощо, яку обробляють за один раз: пройти постать.
 ПОСУРМИТИ
Посурмити1 — грати на сурмі певний час: посурмити на знак привітання.
Посурмити2 — пофарбувати сурмою: посурмити волосся, посурмити вії.
ПОТЯГ
Потяг1 — поїзд — з’єднані залізничні вагони, які рухає локомотив: потяг- експрес.
Потяг2— сильне прагнення до певного виду діяльності, знань тощо: потяг до науки; — сильне прагнення до особи протилежної статі: статевий потяг.
ПОХІДНИЙ
Похідний1 — який стосується походу: похі дний рюкзак.
Похідний 2 — не первинний, який від чогось походить, який має якусь першооснову, першоджерело: похідне слово, похідна речовина.
ПОЧАТОК
 Початок1 — час починання чогось: початок уроку, — перша (вступна) частина, край чогось цілого: початок книги.
Початок2 — тип суцвіття у рослин: початок кукурудзи.
ПРАВИЛО
Правило1 — положення, у якому відбито закономірності певних явищ, процесів, дій тощо: правило граматики; — постанова, закон, який визначає правильність якихось дій: правила поведінки.
 Правило 2 — довга жердина або весло, яким скеровують рух човна: пливти без правила. ПРАВИТИ
Правити 1 — керувати: правити державою; — прямувати кудись: правити шлях; — робити щось (у сталих виразах): теревені правити; — виконувати культові обряди: правити тризну; — могти щось виконувати: гілка правила за весло.
Правити2 — наполягати на чомусь, повторюючи свою думку: що йому не кажуть, а він править своє; — вимагати зависоку ціну: правити за будинок завелику ціну.
 Правити3 — виправляти: правити помилку; — випрямляти: правити косу; — гострити щось: правити ніж.
ПРИКЛАД
Приклад1 — конкретний випадок, який наводять для пояснення чи доказу чого-небудь: пояснити на при кладах; — зразок для наслідування: друг завжди був для мене при кладом мужності; — математичний вираз для розв’язування: задати додому три при клади.
Приклад 2 — широкий кінець ложа вогнепальної зброї для упирання в плече під час стрільби: дерев’яний прикла д.
ПРИМАТ
Примат1 — перевага: примат духу над матерією.
Примат2 — представник класу Ссавці, до якого входять напівмавпи, мавпи і людина: мавпи належать до ряду Примати.
ПРИМУС
 Примус1 — нагрівальний прилад, який працює на гасові: готувати на примусі.
Примус2 — застосування сили; насильство, примушування: робити без примусу.
 ПРОВІДНИК
Провідник1 — людина, яка когось супроводжує, показуючи шлях або охороняючи: провідник у джунглях Амазонки; — працівник залізниці, який супроводжує вагон і обслуговує пасажирів: провідник приніс чай.
Провідник2 — тіло або речовина, що проводить струм, тепло тощо: речовини- провідники і напівпровідники; — людина, яка поширює певні погляди, ідеї: провідник ідеї загальної рівності.
ПРОТЯЖНИЙ
 Протяжний1 — довгий у часі L плавний (про звуки, мелодію тощо): протя жне виття, протя жний спів.
Протяжний 2 — який має протяжність у просторі.
ПРОШУ
 Прошу 1 — перша особа від просгіти (закликати, запрошувати): про шу до хати.
Прошу 2 — перша особа від проси ти (звертатися з проханням; благати, клопотати, вмовляти): прошу робити, як заведено.
ПУЛ
 Пул1 — дрібна розмінна монета на Русі.
Пул2 — форма монополії, коли прибуток всіх учасників спочатку надходить у спільний фонд, а тоді ділиться між ними, як було обумовлено заздалегідь.
 РАЗ
Раз1 — однократна дія (у поєднанні з числівниками): один раз приходила, крикнути два рази. Раз2 — сполучник, що приєднує в складному реченні підрядні умовні; якщо; коли: раз ти обіцяв, то зроби.
РАК
 Рак1 — членистонога тварина, вкрита панциром, з клішнями, живе у прісній або морській водоймі: червоний як рак, річковий рак, рак-самітник.
 Рак2 — зодіакальне сузір’я Північної півкулі: Сонце в сузір’ї Рака.
 Рак3 — захворювання — злоякісна пухлина: хворий на рак, рак легенів.
 РАПОРТ
Рапорт1 — усний чи письмовий звіт за встановленою військовим статутом формою: скласти рапорт.
 Рапорт2 — частина малюнка на тканині, плетенні тощо, що повторюється: повторити рапорт три рази.
РЕЙС
Рейс1 — назва монети, що перебувала в обігу в XX ст. у Португалії та Бразилії: рейс становить 1/1000 мільрейса.
Рейс2 — шлях транспортного засобу, який він проходить за певним графіком і маршрутом: затримався рейс, автобусний рейс.
РЕМІНЬ
 Ремінь 1 — смужка шкіри, цупкої тканини тощо, якою підперізуються або щось з’єднують, переважно із пряжкою: шкіряний ремінь, ремінь сумки. Ремінь 2 — у шевстві — оброблена шкіра: ремінь на продаж.
 РИФ
 Риф1 — зав’язка на вітрилі, за допомогою якої можна зменшити його площу.
 Риф2 — пасмо скель у морі, небезпечних для суден: корабель наскочив на риф.
РОЗВІДКА
 Розвідка1 — військова організація, що займається вивідуванням різної інформації про чиюсь діяльність (переважно ворога, супротивника); а також сама діяльність цієї організації: служити в розвідці, командир ро зві дки, повітряна ро зві дка.
 Розвідка2 — наукова праця, дослідження: історична ро звідка.
РОЗІСЛАТИ
Розіслати1 — надіслати в різні місця: розіслати листи всім друзям.
Розіслати2 — розстелити щось, вкривши поверхню: розіслати скатертину.
РОЗЧИНИТИ
Розчинити1 — змішавши з якоюсь речовиною, утворити однорідну суміш: розчинити соду у воді; — додати у борошно води, замішуючи тісто: розчинити тісто.
Розчинити2 — відкрити: розчинити двері.
РОМАН
Роман 1 — великий, переважно прозовий твір, що має складну структуру і охоплює значний проміжок з життя головних героїв, розкриваючи їхню психологію: роман-епопея; — любовні стосунки: завести роман.
Роман2 — чоловіче ім’я: мого друга звати Роман.
 РОМАНІСТ
 Романіст1 — письменник, який займається написанням романів: французький романіст Еміль Золя.
Романіст2 — фахівець із вивчення романської групи мов: учений-романіст.
 САГА
 Сага 1 — давньоскандинавський народний епос про героїв і богів: сага про походи вікінгів; — поетична легенда: ця історія — поетична сага про двох закоханих.
Сага 2 — затока на річці й рукав річки.
 САК Сак1 — мішок у формі конуса із сітки для ловіння риби, літаючих комах тощо: наловити сак риби, упіймати саком бабку.
 Сак2 — заст. жіноче на півпальто: одягти сак.
 САНДАЛ
Сандал1 — південне дерево з ароматичною деревиною, у якій міститься багато ефірної олії: сандал — вічнозелене дерево; — барвник, який добувають із цього дерева.
Сандал 2 — заст. невелике судно у тюрків.
САПАТИ
Сапати 1 — важко дихати, сопіти: са пати уві сні.
 Сапати 2 — обробляти сапою; полоти, обполювати: сапа ти бур’ян, сапа ти картоплю. СВИНКА
 Свинка1 — невелика свиня; порося-самиця; пестлива назва дорослої свині: свинка підросла; — назва невеликого гризуна, що має біле забарвлення із чорними чи рудими плямами (зазвичай у поєднанні зі словом «морська»): клітка для морської свинки.
 Свинка2 — інфекційне захворювання — запалення навколовушних залоз: дитина хворіє на свинку.
СИМПАТИЧНИЙ
Симпатичний1 — вродливий; привабливий; гарний зовні: симпатичний юнак.
Симпатичний2 — фізіологічний термін — який стосується вегетативної нервової системи: симпатична нервова система.
 СКАТ
Скат1 — морська риба-хижак великого розміру, що належить до ряду Акулоподібні, із пласким тілом та довгим хвостом: електричний скат, скат-хвостокол, ромбовий скат.
Скат2 — колесо авта, трактора тощо: пробити скат.
 СКЛАД
Склад1 — приміщення, де зберігаються товари; сховище: привезти товар зі складу, — сукупність людей, речей тощо, які становлять певну цілісну одиницю: увійти до складу розвідувальної групи;
 — суміш інгредієнтів: до складу приправи входить кмин.
 Склад2 — частина слова, звук або група звуків, які вимовляються одним видихом повітря: поділити слова на склади, читати по складах, закритий склад.
СКУПИТИСЯ
Скупитися1 — бути жадібним, занадто ощадливим і економним, із неохотою витрачати гроші: скупитися на гроші.
Скупитися2 — купити все, що планувалося, купити все необхідне: скупитися дитині до школи. СЛАТИ
Слати1 — надсилати поштою: слати телеграму-блискавку, слати фото електронною поштою; — щось передавати усно через когось: шлю палкий привіт; — посилати когось із дорученням: слати сватів.
 Слати2 — розстеляти, стелити: зима стелить білу ковдру, слати нове простирадло.
 СЛІД
Слід1 — присудкове слово — необхідно, треба, варто: у зв’язку з цим твором слід згадати і такий факт з життя письменника...
Слід2 — ім. відбиток ноги на поверхні: сліди ніг на піску; — знак від чогось: слід від укусу; — наслідки якихось подій: у країні ще помітні сліди війни; — те, що збереглося як нагадування про щось: ці події залишили слід у душі.
СОН
Сон1 — фізіологічний стан спокою і відпочинку, коли знижується реакція на зовнішні подразники: поринути у неспокійний сон; — сновидіння: розповісти свій сон.
Сон2 — отруйна рослина родини Жовтцеві з великими ліловими квітками, що використовується в медицині і як декоративна рослина.
СПОЛУЧНИЙ
 Сполучний1 — який з’єднує що-небудь: сполучна ланка; — який з’єднує звуки, слова і речення: сполучний звук.
 Сполучнйй2 — який можна поєднати з чим-небудь: сполучна тканина.
СПРАВА
 Справа1 — ім. те, чим займається людина, робота: справа всього життя; — те, як складаються обставини у цей час: ось такі справи; — те, що стосується лише якоїсь особистості: це моя особиста справа; — набір документів, що стосуються певної особи, події: завести кримінальну справу; — галузь: видавнича справа; — промислове або торгове підприємство: мати свою справу.
Справа2 — присл. з правого боку: справа річка.
СТАН
Стан1 — становище, умови, у яких хтось опинився, перебуває: на сьогодні стан речей невтішний; — набір фізичних величин, що характеризують тіло: перебувати у кристалічному стані; — суспільно-політичні відносини, умови суспільного життя: оголосити військовий стан; — граматична категорія дієслова, що виражає різні відношення дії до її суб’єктів чи об’єктів: пасивний і активний стан; — заст. суспільна група, що історично склалася і має певні права: козачий стан.
 Стан2 — корпус людини: стрункий стан.
 Стан3 — тимчасова стоянка війська, табір: ворожий стан розташовувався в улоговині; — стоянка, житло сільгоспробітників, рибалок під час сезонних робіт: стан трактористів; — повітовий адміністративно-поліцейський підрозділ у дореволюційній Росії.
 Стан 4 — машина для оброблення металу під тиском: прокатний стан; — комплект колісних пар вагона: колісний стан.
СТАРШИНА
Старшина 1 — у XVI—XVII століттях в Україні — керівна верхівка козацтва, що мала привілеї (збірне поняття): козацька старшина; — будь-яка керівна верхівка.
Старшина 2 — найвище звання молодшого командного складу в українській армії: гвардії старшина ; — звання молодшого командного складу на українському флоті; — звання у козаків у XVII—XVIII століттях: курінний старшина .
СТИГНУТИ
Стигнути1 — робитися стиглим, зрілим, спіти: стигнуть яблука.
Стигнути2 — холонути: страва стигне;
 — холонучи, твердіти: лава стигне; — зупинятися від якихось сильних емоцій: кров стигне. СТИЛЬ
 Стиль 1 — сукупність особливостей, що створюють цілісний образ людини, часу, мистецького напряму, твору тощо: стиль ампір; — спосіб здійснення певної діяльності: стиль роботи; — функціональний різновид літературної мови: науково-популярний стиль; — характерна манера поведінки, розмови, одягання тощо: консервативний стиль одягу.
Стиль 2 — паличка для писання у давніх греків.
Стиль 3 — спосіб літочислення: григоріанський стиль.
 СТОПА
Стопа1 — нижня частина ноги від щиколотки вниз: відбиток стопи.
Стопа2 — одиниця вірша, що складається з кількох складів (одного наголошеного і певної кількості ненаголошених) і ритмічно повторюється: ямб — це двоскладова стопа з наголосом на другому складі.
СТРУГ
Струг1 — ручний інструмент для обробки деревини: працювати стругом; — землерийна машина для знімання ґрунту шарами.
Струг2 — давньоруське річкове гребне суденце: веслувати на струзі.
Струг3 — риба родини Лососеві, що водиться у гірських річках і озерах; форель: впіймати струга.
ТАЗ Таз1 — округла невисока посудина середньої глибини, яку використовують для миття чогось, готування, прання тощо: мити яблука в тазу, полоскати в тазу.
 Таз2 — частина кістяка людини і деяких тварин у нижній частині тулуба: малий таз, кістки таза.
ТАКСА
 Такса1 — мисливська собака, яка має короткі ноги та видовжений тулуб: різні породи такси. Такса2 — установлений тариф, за яким оплачуються певні послуги, визначена ціна на товар: оплата за таксою.
ТАЛАН
Т Талант1 — обдарованість людини, її здібності від народження, від природи: мати акторський талант; — талановита людина: молоді таланти.
 Талант2 — найбільша грошова одиниця деяких стародавніх держав (Стародавньої Греції, Вавилону, Сирії): один талант дорівнював 60 мінам.
ТАНКОВИЙ
Танковий1 — який стосується та нка — бойової машини: та нкова башта.
Танковий2 — який стосується танку — танцю: танко ва музика.
ТЕРМІН
Термін1 — слово чи вислів, що становить спеціальне поняття з певної галузі науки, техніки тощо: математичний термін, словник літературознавчих термінів.
Термін2 — відрізок часу, строк виконання чогось: зробити за короткий термін.
ТИК
 Тик1 — мимовільне нервове смикання м’язів голови, шиї тощо: нервовий тик.
Тик2 — деревна рослина, що належить до родини Вербенові: дрова з тика.
Тик3 — щільна бавовняна тканина, яку використовують для пошиття чохлів, покриття матраців, напірників тощо: купити тику для подушки.
ТИКАТИ
Тикати1 — розм. давати комусь у руки: тикати в руки пакет; — розм. показувати на щось пальцем: тикати пальцем на віддалений будинок.
Тикати2 — називати когось на «ти»; дозволяти собі фамільярність: не тикайте на мене.
 ТИТАН
 Титан1 — у міфології Стародавньої Греції — бог, один із синів Урана й Геї: поразка титанів; — перен. людина яка досягла чогось великого в певній галузі: титан науки, титан у сфері філософії.
 Титан2 — хімічний елемент, його речовина — сріблясто-білий метал, що у сплавах з деякими іншими металами застосовується у виготовленні деталей для різних машин, механізмів тощо: вал із титану.
 ТІПАТИ
Тіпати 1 — трусити когось, лихоманити, сіпати (про хворобу, нервовий стан тощо): пропасниця ті пає, аж ті пає з переляку.
Тіпати 2 — б’ючи і виминаючи, очищати волокна льону, конопель тощо: тіпа ти коноплі.
ТОП
Топ1 — верхівка щогли.
 Топ2 — коротенька жіноча майка: у комплекті топ і шорти. Топ3 — список найпопулярніших, наймодніших, найсучасніших у певній царині людей, речей, творів: топ найпопулярніших фантастичних романів.
ТОПИТИ
Топити1 — обігрівати приміщення або підтримувати вогонь для приготування їжі: топити пічку.
Топити2 — нагріваючи, плавити: топити метал.
Топити3 — силою змушувати іти на дно: топити човен; — тамувати переживання горілкою тощо: топити горе.
ТОЧИТИ
Точити1 — робити гострим: точити ножа;
Точити2 — мучити когось морально, допікаючи до живого: точити докорами. — псувати щось, проїдаючи дірки: миші сточили мішок.
Точити3 — цідити поступово рідину: точити воду з діжки.
ТОЧИТИСЯ
Точитися1 — тривати в часі: війна точиться вже двадцять років.
Точитися2 — витікати тоненькою цівкою: вода точиться по краплі.
 ТРИТОН
Тритон1 — напівлюдина-напівриба у давньогрецькій міфології; — супутник планети Нептун; — земноводна тварина родини Саламандри, схожа на ящірку, водиться в Європі та Азії. Тритон2 — загальна назва музичних інтервалів збільшеної кварти і зменшеної квінти.
 ТРІСКА
 Тріска 1 — уламок дерева: запалити трі ску, порубати на тріски.
Тріска 2 — промислова риба, що водиться в північних морях: паштет із тріски , копчена тріска .
ТУМАН
Туман1 — іранська золота монета.
Туман2 — атмосферне явище — скупчення дрібних водних крапель або кристаликів льоду: туман над містом; — скупчення дрібних твердих часточок у повітрі, що роблять його непрозорим: сніговий туман; — те, що заважає ясно бачити: туман в очах.
ТУР
Тур1 — вимерла парнокопита тварина — дикий бик; — гірський козел.
Тур2 — окремий етап у здійсненні чогось: другий тур виборів; — частина турніру, конкурсу, у якій визначаються найсильніші, які і проходять до наступного етапу змагань: вийти в наступний тур змагань; — подорож по круговому маршруту: вирушити в тур Середземним морем; — один круговий рух у вальсі: зробити тур вальсу.
ТУШ
 Туш1 — чорна або кольорова фарба, яка готується особливим чином, для креслення, малювання: малювати тушшю; — косметичний засіб для фарбування вій: синя туш для вій. Туш2 — коротка музична п’єса, яка виконується в урочистих випадках — при вітанні, врученні нагород тощо: зіграти туш.
 Туш3 — ненавмисний удар у більярді.
УГОРКА
Угорка1 — сорт сливи: достигла угорка.
Угорка2 — представниця народності, що становить основне населення Угорщини: у конкурсі перемогла угорка.
 УМИКАТИ
Умикати1 — викрадати дівчину, щоб відтак одружитися з нею: умикати наречену.
Умикати2 — натискаючи на вмикач, пускати в дію пристрій, прилад, механізм, під’єднаний до джерела енергії: умикати світло, умикати комп’ютер.
УПАДАТИ
 Упадати1 — запобігати в когось ласки й прихильності: упадати коло дівчини.
 Упадати2 — вливатися у більше водоймище (річку, озеро, море): струмок упадає в річку. УПРАВЛЯТИ
 Управляти1 — керувати чимось (установою, державою тощо): мудро управляти своїм домом, управляти князівством.
Управляти2 — ставити на своє місце (про вивихи, зміщення і т. ін.): управляти руку в лікті. УРАН
 Уран1 — у грецькій міфології — бог неба, батько титанів; — планета Сонячної системи, сьома за відстанню від Сонця: орбіта Урана розташований між Сатурном і Нептуном.
Уран2 — радіоактивний хімічний елемент: ізотопи урану.
УСУВАТИ
Усувати1 — ліквідувати щось: усувати наслідки катастрофи, усувати недоліки системи; — відстороняти когось від виконання певної роботи: усувати від виконання своїх обов’язків. Усувати2 — пхати: усувати ноги в чоботи, усувати записку в двері. УТИСКАТИ Утискати1 — удавлювати в щось, впихати: утискати в землю. Утискати2 — гнобити: утискати національні меншини.
УТРИМУВАТИ
Утримувати1 — забезпечувати когось матеріально: утримувати інваліда.
 Утримувати2 — тримати, не даючи впасти: утримувати в руках; — перешкоджати комусь рухатися: утримувати від поспішних дій; — тримати когось, не випускаючи звідкись: утримувати під замком; — не віддавати комусь щось (переважно про військові позиції): тривалий час утримувати свої позиції; — зберігати щось незмінним: утримувати рівновагу.
 ФАКТОР
 Фактор1 — чинник, рушійна сила, причина якоїсь дії, якогось процесу: головні фактори еволюції.
Фактор2 — заст. посередник під час укладання торговельних угод; маклер: послуги фактора.
 ФАНЕРА
Фанера1 — матеріал із деревини, що має вигляд тонких пластин: забити вікно фанерою, фанерний стіл.
Фанера2 — розм. фонограма, під яку співає естрадний виконавець: увімкнути фонограму. ФЕН Фен1 — теплий сухий вітер: із гір дме фен. Фен2 — електроприлад для сушіння волосся: фен із насадками.
 ФЕРТ
Ферт1 — застаріла назва букви «ф».
Ферт2 — франтувата людина, що поводиться розв’язно; жевжик: ходити фертом.
 ФІЛЕР
Філер 1 — дрібна монета в Угорщині: розміняти на фі лери.
Філер 2 — заст. нишпорка, детектив, агент поліції: справу розкрив філер.
 ФОН
 Фон1 — шум, тріск, що створюють звукові перешкоди в телефоні: чути фон у слухавці; — одиниця рівня гучності звуку.
Фон2 — основний колір полотна, на якому пишеться картина; задній план картини; тло: хати на тлі весняного лісу; — перен. обстановка, у якій щось відбувається: виступ звучав різко на тлі останніх політичних подій.
Фон3 — природний рівень радіації: рівень радіації у межах природного фону.
ФРАНК
 Франк1 — грошова одиниця у Франції до введення євро.
Франк2 — представник західногерманського племені, що у III столітті населяли басейн Рейну. ФРИЗ
 Фриз1 — представник народності, яка мешкає у Нідерландах.
Фриз2 — верхня частина споруди у вигляді смуги між балкою і карнизом, прикрашена візерунком; — облямівка килима, стіни, плитки; — виступ зверху чи знизу столярного виробу. Фриз3 — старовинна товста ворсиста тканина.
ФУНТ
 Фунт1 — грошова одиниця Англії, що дорівнює 100 пенсам.
 Фунт2 — давньоруська міра ваги, 409,5 г; — англійська міра ваги, 453,6 г.
ХАРАКТЕРНИЙ
 Характерний1 — який має свавільний характер, упертий, з характером: характерний чоловік. Характерний2 — властивий, притаманний; із особливими рисами чи прикметами: характерне обличчя, така спека характе рна для Криму.
ХЕДЕР
Хедер1 — частина зернового комбайна.
Хедер2 — єврейська початкова релігійна школа для хлопчиків.
ХЛОП
Хлоп1 — звуконаслідування — звук лускання чогось, хлопання, грюкання, тріскання: а двері — хлоп!
Хлоп2 — заст. кріпак, селянин, чернь, простолюдин: зібралися хлопи й пани; — діал. хлопець, чоловік.
ХОРЕЙ
Хорей 1 — двоскладова стопа з наголосом на першому складі У силабо- тонічному віршуванні: чотиристопний хорей.
Хорей2 — довга палиця для керування оленячими чи собачими упряжками.
 ЧАЙКА
 Чайка1 — бойовий гребний човен запорозьких козаків з вітрилами: козаки вирушили в похід на чайках.
Чайка2 — морський птах родини Сивкоподібні, що добре плаває: над водою низько летить чайка.
ЧАУШ
Чауш1 — чиновник у Туреччині — збирач податків.
Чауш2 — сорт винограду, що рано достигає: білий чауш.
ЧЕРКЕСКА
Черкеска1 — представниця народності, яка мешкає у Карачаєво-Черкссії та Адигеї (Росія). Черкеска2 — чоловічий верхній одяг без ворота, з відкидними рукавами і прорізами.
ЧІП
Чіп1 — дерев’яна пробка: заткнути бочку чопом.
Чіп2 — риба родини Окуневі, що водиться у річках.
 ШАРУВАТИ
Шарувати 1 — мити, чистити, відшкрібати; — розпушувати ґрунт у міжрядді сапою. Шарувати2 — ділити на шари якусь масу.
ШАХ
Шах1 — титул монарха у деяких країнах Сходу; людина, яка має цей титул: наказ шаха.
Шах2 — у шахах — такий напад на короля, що становить для нього загрозу: оголосити шах королю.
 ШЕРИФ
Шериф1 — посадовець, що виконує поліційні й деякі адміністративні функції (у США, Великій Британії): призначити нового шерифа.
Шериф2 — почесне звання мусульманина, який вважається нащадком Мухамеда.
ШИКУВАТИ Шикувати1 — жити з шиком, з розкішшю.
Шикувати2 — ставити когось у шеренгу: шикувати війська.
ШИП
Шип1 — голкуватий наріст на рослині, її плодах; ороговілий наріст на тілі деяких тварин: шипи троянди, шипи на ногах півня; — гострий виступ на якомусь виробі: кросівки з шипами. Шип2 — риба великого розміру, що належить до родини Осетрові, уздовж тіла якої йдуть голкуваті нарости (звідки й назва): шип — промислова риба.
 ШКОДА
Шкода1 — заподіяні матеріальні чи моральні збитки: завдати шкоди.
Шкода 2 — про співчуття до когось, почуття жалю (уживається як предикатив): шкода сироти; — про небажання когось щось віддавати, з чимось розлучатися: шко да поділитися книжкою. ШПИГУВАТИ
Шпигувати1 — начиняти шпиком — свинячим салом: шпигувати м’ясо.
Шпигувати2 — слідкувати за кимось: шпигувати за сусідами.
 ШПИК
Шпик1 — шпигун, поліцейський агент: за ним стежило двоє шпиків.
 Шпик2 — свиняче сало: їсти шпик із цибулею.
ШТИЛЬ
Штиль1— безвітря на водній гладіні: на морі повний штиль.
 Штиль 2 — загострений кілок для перенесення сіна.
ШТОФ
Штоф1 — давня російська міра об’єму, що дорівнювала 1/10 відра: штоф вина.
Штоф2 — посудина з коротким горлечком для напоїв, у який поміщається саме штоф рідини: скляний штоф.
 ЯК
Як1 — прислівник, що вказує на спосіб дії: як це зробити? — сполучник, що з’єднує прості речення в складному: сніг розтане, як надворі потепліє.
Як2 — порожнисторога велика тварина, що належить до ряду Жуйні, з довгою шерстю, що звисає з боків: дикий як.
ЯЧМІНЬ
Ячмін 1 — злак, із зерен якого виготовляють борошно, крупи і який використовується також як сировина для броварень: пиво з ячменю.
Ячмін 2 — гостре захворювання, яке виявляється у гнійному запаленні волосяного мішечка та сальної залози на краю вії: вискочив ячмінь.

Завдання ІІІ етапу олімпіади 2017-18 н.р.!

                         Завдання з обласної олімпіади 2017-18 н.р.
                                                     
                                                           Українська мова і література

                                                                         10 клас
                                                                 Українська мова
1. Що ви знаєте про явище мовного пуризму? Подайте інформацію так, щоб було зрзуміло вашим однокласникам. Наведіть приклади.
                                                                                                              10 речень.        10 б.   
2. Чи є ці слова омонімами? Яко так - поясніть їх значення, увівши у речення чи словосполучення.
   Кілька, качка, ліра, кар'єра, кардинал, лама                                                            12 б.  

3. Поставте слова у відповідному відмінку, виправте орфографічні помилки.   
    Прибути до (республіка польща)
    Обрано президента в (республіка казахстан)
    Росширювати торгівлю з (республіка узбикистан)
    Побувати в (республіка гаїті)
                                                                                                                                           4 б.
4. Запишіть правила відмінювання числівників 40, 50, 500.
                                                                                                                                           6 б.
5. Перепишіть речення, розставте розділові знаки, підкресліть граматичні основи  та накресліть структурну схему.
                                                                                     9 б. + 3 б. за розділові знаки = 12 б.

Коли вона проснулась на столі вже горіла свічка у кімнаті нікого не було у чорні смолисті вікна дріботів дощ наче бились дзьобиками в скло ластів'ята  шакуючи де б погрітись (О.Гончар)


                                                          Українська література 

1. Напишіть твір на одну з тем:                     2,5 стор.                                                   24 б.
1.1 Актуальність комедій Івана Карпенка-Карого.
1.2 Іван Франко - трибун народний, пророк, ватаг, ратай співець і громадянин
благородний ( М.Вороний)   

2. Літературний портрет.
           Пригадуючи основні віхи життя митця (важливі події, збірки тощо), напишіть літературний міні - портрет ( 10 позицій) Бориса Грінченка                                             5 б.
3. Виберіть правиьну відповідь
3.1 Твір "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного та Івана Білика має авторський підзаголовок:                                                                                                   
       А Роман з народного життя
       Б  Розповідь з нородного життя
       В  Роман із сільського життя
       Г  Повість із народного житя                                                                                          1 б.
3.2 Які з указаних творів належать перу Івана Франка? 
       А  "Бояриня"
       Б   "Кайдашева сім'я"
       В   "Захар Беркут"
       Г   "Земля"                                                                                                                         1 б.
3.3 Продовжіть речення: Умовна дійова особа, яка виражає настрої та думки, 
втілені в художньому творі, - це ...
       А  Наратор
       Б   Ліричний герой
       В   Оповідач
       Г   Персонаж                                                                                                                      2 б.
4. Панас Мирний, І. Карпенко - Карий це письменники
       А реалісти
       Б романтики
       В неокласики
       Г імпресіоністи
       Д експресіоністи                                                                                                                1 б.
5. Виконайте аналіз ліричного твору (визначити ключовий мотив, охарактеризувати ліричного героя, віднайти ключові образи, виокремити тропи й синтаксичні фігури).      10 б.
Все більше на землі поетів,
вірніше - тих, що вміють римувати.
У джунглях слів поставити тенета,
але схопити здобич ранувато.
Зайці, папуги, гнізда горобині…
Великий щебет, писк і цвірінчання –
таке. що часом хочеться людині
поезію шукати у мовчанні.
Хай метушиться дріб'язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете, вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.
                                    (Ліна Костенко)

Усього: 88 б.

  










                                             

Про складні випадки наголошування слів

Про складні випадки наголошування слів

Наголос на 1-му складі

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка

Наголос на 2-му складі

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи,

анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій,

пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, 

дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія

На 3-му і … складі

розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, абИяк, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінарІя

Подвійний наголос

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр,  бАйдУже,  кОрИсний, мАбУть, пЕрвІсний, тАкОж ТОЩО.

Два наголоси у словах

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький

І ще подивитись тут 

Ось що говорить про наголос Олександр Пономарів:

"У словниках є низка слів, що мають подвійний наголос. Нижче в лівому стовпчику подано слова з наголосом, якому слід віддавати перевагу.

Переважно	Рідше
алфавіт	алфавіт
алфавітний	алфавітний
весняний	весняний
висіти	висіти
договір	договір
жало	жало
завжди	завжди
милити	милити
простий	простий
ясний	ясний

Нижче наведено слова та словоформи, в яких особливо часто спостерігаємо відступи від акцентуаційних норм.

Правильно	Неправильно
беремо	беремо
бовтати	бовтати
Бог, мн. боги	Бог, мн. боги
босий	босий
була, було, були	була, було, були
валовий	валовий
везти (ввезти)	везти (ввезти)
верба	верба
веретено	веретено
вести (ввести)	вести (ввести)
випадок	випадок
виразний	виразний
візник	візник
вільха	вільха
вісімдесят	вісімдесят
вітчим	вітчим
Гарасим (Герасим)	Герасим
гостей	гостей
граблі	граблі
державницький	державницький
дошка	дошка
дрова	дрова
залоза	залоза
ідемо	ідемо
імперський	імперський
Кваша (прізвище)	Кваша
кидати	кидати
кишка	кишка
клеїти	клеїти
Коваль (прізвище)	Коваль
колесо	колесо
колія	колія
контрактовий	контрактовий
коромисло	коромисло
косий	косий
котрий	котрий
Кравець (прізвище)	Кравець
красти, краду	красти, краду
кроїти	кроїти
кропива	кропива
курятина	курятина
кухонний	кухонний
легкий	легкий
льодовий	льодовий
малий	малий
металургія	металургія
ненавидіти	ненавидіти
ненависний	ненависний
ненависть	ненависть
нести (внести)	нести (внести)
новий	новий
обруч	обруч
ознака	ознака
олень	олень
осока	осока
отаман	отаман
параліч	параліч
пасти	пасти
пеня	пеня
перчити	перчити
петля	петля
Покрова	Покрова
Полтавщина	Полтавщина
порядковий	порядковий
предмет	предмет
приятель	приятель
пурхати	пурхати
ремінь	ремінь
решето	решето
ринковий	ринковий
рідкий	рідкий
сердити	сердити
середина	середина
сироватка	сироватка
сімдесят	сімдесят
слабий	слабий
смак, р. відм. смаку	смак, смаку
старий	старий
твердий	твердий
текстовий	текстовий
терези	терези
тісний	тісний
товпитися	товпитися
товстий	товстий
той, того, до того	той, того, до того
тонкий	тонкий
успіх	успіх
фартух	фартух
фаховий	фаховий
феномен	феномен
хапати	хапати
циган	циган
час, р. відм. часу	час, часу
черкати	черкати
черпати	черпати
черствий	черствий
черствіти	черствіти
шлях, р. відм. шляху	шлях, шляху
щипці	щипці
яловичина	яловичина