Афоризми учасників Української революції 1917-1921 рр.

       Афоризми учасників Української революції 1917-1921 рр. 

Петлюра Симон Васильович

1.Держава — понад партії,

   Нація — понад класи!

2.Кров, пролита для великої мети, не засихає.

3.Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.

4.Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю.

5. Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи  партії.

Грушевський Михайло Сергійович

1.Біда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна.

2.Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її.

3.Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі    

   нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії.

4.Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою.

5.Мусимо йти, бо спинити походу не можна.

Винниченко Володимир Кирилович

1.Дійсна влада не любить галасливості. Дійсна влада є в кішки, яка навіть одвертається вiд миші,  

   даючи їй повну волю тікати.

2.Політика – то злість, ненависть, нелюбов.

3.Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус,

   а добру волю її складових частин.

4.Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив

   волю – і все життя жив рабом…Утворив багатство пісні – і сам її не знає…

5.Російська демократія закінчується там, де починається українське питання…

Міхновський Микола Іванович

1.Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не   

    можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

2.Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми  

   розіб'ємо їх до схід сонця свободи!

3.Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказьких.

   Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління   

   українців йтимуть на війну.

4.Вперед, і нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь   

   народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність.

5.Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце,  

   озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!

Коновалець Євген Михайлович

1. У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.

2. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.

3. Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

4. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої...                                                  5. У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами

    історії.

       Афоризми учасників Української революції 1917-1921 рр. 

Петлюра Симон Васильович

1. Наша сила в єдності, а порука успіху наших змагань в державній слухняності!

2. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. Нашої — так само. Кров’ю чужою і своєю. Ворожою і рідною.

3. Український народ охоче переймає що кращого у інших, має великий хист до культури, просвіти й організації та здатний в короткий час зробити те, до чого іншим треба значно більше часу.

4. Народ, що породив висловника своїх думок і настроїв, чи то поета, чи діяча на громадській ниві, наділяє його рисами свого Я.

5. Кров, пролита для …великої мети, не засихає.

Грушевський Михайло Сергійович

1.Забагато, кажу, думав! Як у того лиса, що впав у яму, та мав сто думок, як з неї вийти, а не міг з них вибрати найкращої. Занадто оглядавсь!

2. Коли двоє роблять те саме, це вже не те саме.

3. Назвати - значить пришпилити підпис, котрий може зовсім не відповідати дійсному образові.

4. Легше жити як прийнято, ніж жити розумно.

5. Людина все вірить тому, чого собі бажає.

Винниченко Володимир Кирилович

1. Щастя - момент. Далі вже буденщина.

2. ...любов приходить тоді, як одходить закоханість.

3. Хто в себе не вірить, тому ніхто другий не повірить.

4. Хто хоче дiйти до мети, в того думки, не зважаючи нi на якi катастрофи й нещастя, повиннi ступати вимуштруваними кроками.

5. Краще виправити помилку, ніж тягти її далі.

Міхновський Микола Іванович

1. Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

2. Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!

3. Московщина, все одно яка – царська чи республіканська, абсолютистична чи демократична, – ніколи не дасть Україні того, на що Україна має очевидне право, і все буде стреміти, щоб удержати Україну в стані своєї кольонії.

4. Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне “Я”.

5. Ми сильні нашою любов'ю до України!

Коновалець Євген Михайлович

1. Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному глянути в очі й подати один одному руки…

2. У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.

3. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої ідеї.

4. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо переможно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.

5. Навіть серед найбільше несприятливих обставин нам не треба закладати рук чи то попадати в зневіру.

Фрази на різних мовах , що означають одне і те ж

Ллє як з відра

• Англійська: It's raining cats and dogs - Дощ з котів і собак

• Африканська: Дощ з бабусь з бойовими тростинами

• Боснійська: Дощ ломами

• Валлійська: Дощ з ножів і виделок

• Угорська: Ллє як з ванни

• Грецька: Дощ з ніжок стільців

• Ісландська: вогонь і сірка

• Каталонська: Дощ з човнів з бочками

• Китайська: Собачі какашки падають

• Португальська: Дощ із жаб'ячих борід

• Сербська: Дощ іде, мишей вбиває

• Тайська: Дощ закриває очі і вуха

• Французька: Ніби корова пісяє

• Естонська: Як з бобового стебла

• Японська: Земля і пісок сиплються

Раз плюнути

• Англійська: As easy as falling off a log - легко, як з колоди впасти

• Данська: як шию почухати

• Іврит: Хоч із зав'язаними очима

• Китайська (мандаринський): Так само легко, як повернути долоню

• Корейська : Зробити лежачи на спині і поїдаючи рисові тістечка

• Польська: як випити «маленьке пиво»

• Словенська: як перекусити

• Французька: як палець в ніс засунути

• Хорватська: Просто як джем

• Японська: Зробити перед сніданком

Дах поїхав

• Болгарська: Зозуля полетіла

• Голландська: Він бачить, як вони летять

• Данська: Щури на горищі

• Індонезійська: Креветочні мізки

• Італійська: Напився зі своїми мізками

• Німецька: у тебе ще всі чашки в буфеті?

• Португальська: Голова як гнилий часник

• Сербська: Мокрою шкарпеткою вдарений

• Хорватська: Ворони мозок випили

• Чеська: Зайве коліщатко в голові

• Шведська: Коли він думає, йому не щастить

• Естонська: Дерев'яна голова

Коли рак на горі свисне

• Азербайджанський: Коли хвіст верблюда торкнеться землі

• Англійська: When pigs fly - Коли свині полетять

• Болгарська: Коли свиня в жовтих шльопанцях на грушу залізе

• Угорська: Коли циганські діти хлинуть з небес

• Данська: Коли у тижні буде два четверга

• Італійська: Коли Великдень випаде на травень

• Китайська: Коли сонце зійде на Заході

• Латвійська: Коли совиний хвіст зацвіте

• Малайська: Коли ворон полетить пузом догори

• Німецька: Коли собаки хвостами загавкають

• Польська: Коли у мене на руці кактус виросте

• Румунська: Коли я свою потилицю побачу 

• Фінська: Коли пекло замерзне

• Французька: Коли у курей зуби виростуть

• Хорватська: У день святого Нікого

Китайська грамота

• Азербайджанська: Не говори  горобиню мовою

• Англійська: It's all Greek to me - Це грецька для мене

• Арабська: Я що? Кажу на хінді?

• Болгарська: Ти говориш зі мною по-патагонськи

• Грецька: Арабська грамота

• Данська: Звучить як назва російського міста

• Іспанська: Говоріть зі мною по-християнськи

• Китайська: Схоже на курячі кишки

• Німецька: Я зрозумів тільки «вокзал»

• Польська: Дякую, в мене вдома всі здорові

• Чеська: Іспанське село 

Пароніми

1. Акціонерний і акціонерський	Акціонерний – той, що стосується акцій, заснований на них. Акціонерне товариство.	Акціонерський – той, що належить, властивий акціонерам. Акціонерські внески.
2. Апендикс і апендицит	Аппендикс – червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин. Видалити апендикс.	Апендицит – запалення апендикса. Хворіти на апендицит.
3. Аргументація і аргументування	Аргументація – 1. Наведення доказів на користь чогось. Переконлива аргументація. 2. Сукупність аргументів. Положення підкріплені солідною аргументацією.	Аргументування – наведення доказів на користь чогось. Переконливе аргументування.
4. Вдача і удача	Вдача – сукупність психічних особливостей людини, які виявляються в її діях, поведінці, характері; нахил, звичка (також про тварин).	Удача – позитивний, бажаний наслідок чогось; успіх. Рибальська, мисливська удача.
5. Веліти і воліти	Веліти – вимагати, наказувати. Веліли працювати.	Воліти – хотіти, бажати. Волію знати всю правду.
6. Виборний і виборчий	Виборний – що визначається чи обирається голосуванням. Виборна особа, виборна посада, виборне начало.	Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де вони відбуваються, з правовими нормами, які встановлюють порядок їх проведення. Виборча кампанія, виборчий блок, виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.
7. Відчуття і почуття	Відчуття – відображення мозком людини властивостей предметів об’єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття; стан подразнюваного організму. Зорові відчуття. Відчуття холоду. Крім того, це й відчування чого-небудь, а також передчуття. Відчуття кольору. Відчуття небезпеки.	Почуття – чітке і ясне усвідомлення чогось у сфері психіки, моралі; емоції, вияви душевного стану. Почуття обов’язку. Почуття любові. У таких випадках замінювати почуття на відчуття не бажано, бо може викривитися зміст.
8. Воєнний і військовий	Воєнний – пов’язаний з війною. Воєнний стан, воєнна загроза, воєнна перемога	Військовий – той, що стосується війська. Військова доктрина, військова частина, військова таємниця, військові маневри.
9. Впізнавати і пізнавати	Впізнавати можна те, що вже бачив (знав) коли-небудь. Впізнавати людину, предмет, річ тощо.	Пізнавати – це осягати певні явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-небудь чи що-небудь.
10. Грати роль і відігравати роль	Вислів грати роль доречний у застосуванні до акторів або до людей, які видають себе за когось.	У переносному значенні використовуємо словосполучення відігравати роль. «Суспільство відіграє велику роль у становленні особистості».
11. Гривна і гривня	Гривна – металева шийна прикраса у вигляді обруча, наприклад: Кольє нагадують давньоруські гривни.	Гривня – грошова одиниця України.
12. Громадський та громадянський	Громадський походить від іменника громада й означає «належний до певного колективу людей». Громадські організації, громадський будинок, громадська думка.	Громадянський – той, що стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість.
13. Дипломант і дипломат	Дипломантом називають того, хто працює над дипломним проектом, пише дипломну роботу. Це також особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якійсь царині. Дипломант міжнародного конкурсу піаністів.	Дипломат – службовець, наділений урядовими повноваженнями для зносин з іншими державами. Переносно дипломат – людина, котра продумано й уміло діє в стосунках із іншими. Тонкий дипломат.
14. Дружний і дружній	Дружний – згуртований, одностайний. Дружний колектив. Дружна родина.	Дружній – товариський, приязний. Дружній тон. Дружнє ставлення.
15. Експонат і експонент	Експонат – предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї для огляду. Цікаві експонати. Музейний експонат.	Експонент – особа чи організація, котрі демонструють експонати. Десятки експонентів.
16. Заборонений і заборонний	Заборонений – дієприкметник від заборонити. Заборонена література.	Заборонний – той, що стосується заборони, забороняє. Заборонний дорожній знак.
17. Збитковий і збиточний	Збитковий – той, що завдає матеріальних втрат; невигідний. Збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання.	Збиточний (збитошний) – здатний на прикрі вчинки; пустотливий; що виражає лукавство.
18. Зіткнення і сутичка	Зіткнення – дія за значенням зіткнутися – наткнутися на когось, щось, несподівано зустрітися з ким-небудь тощо.	Сутичка – 1. Гостра суперечка; сварка. 2. Невеликий короткочасний бій.
19. Зумовлювати й обумовлювати	Зумовлювати – це спричиняти, викликати щось: «Гарна оплата зумовила і якісну роботу».	Обумовлювати – встановлювати (в угодах, договорах тощо) певні умови, строки,показники.
20. Кандидат і кандидатура	Кандидат – той, кого намічено для обрання, призначення або прийняття кудись; науковий ступінь. Кандидат у депутати, кандидат на голову правління, кандидат історичних наук.	Кандидатура – особа, названа або висунута як кандидат; права або можливість для когось виступати в цій іпостасі.
21. Кампанія і компанія	Кампанія. 1. Сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що мають певну стратегічну мету. 2. Сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-політичного або господарчого завдання (наприклад, виборча кампанія).	Компанія. 1. Те саме, що товариство. 2. Торговельне або промислове товариство, що об'єднує підприємців; спілка.
22. Книжковий і книжний	Книжковий – той, що стосується книжки, пов’язаний з нею, з виданням і розповсюдженням літератури тощо. Книжкова обкладинка, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова графіка.	Книжний – характерний для літературно-писемного викладу, не властивий живій мові; узятий, запозичений з книжок. Книжний стиль, книжні знання.
23. Комунікативний і комунікаційний	Комунікативний – той, що стосується спілкування за допомогою мови. Комунікативний засіб.	Комунікаційний – той, що стосується шляхів сполучення, ліній зв’язку. Комунікаційні шляхи.
24. Комфортабельний і комфортний	Прикметник комфортабельний передає переважно зовнішній комфорт, побутові зручності. Комфортабельна квартира, комфортабельний автобус (тролейбус), комфортабельні меблі.	Прикметник комфортний вживається для характеристики не лише побутових вигод, а й внутрішнього стану людини. Комфортний відпочинок, комфортне середовище.
25. Корисливий і корисний	Корисливий – той, хто прагне наживи, власної вигоди (про людину).	Корисний – який дає користь. Корисні продукти, корисні поради.
26. Мимохідь і мимохіть	Мимохідь – минаючи щось, побіжно.	Мимохіть – мимоволі, несвідомо
27. Музичний і музикальний	Музичний – який стосується музики як виду мистецтва, використовуваний для неї (музичне виховання, музична вікторина, музичне училище).	Музикальний – схильний до музики, має здатність тонко сприймати її, виконувати музичні твори (музикальний слух, музикальні пальці, музикальний голос).
28. Нечисленний і незчисленний	Нечисленний – який складається з невеликої кількості когось, чогось.	Незчисленний – який складається з великої кількості когось, чогось; незліченний.
29. Ожеледь і ожеледиця	Ожеледь – шар льоду, який утворюється на деревах та будівлях внаслідок замерзання крапель дрібного дощу.	Ожеледиця – шар льоду на землі, утворений внаслідок замерзання калюж.
30. Особистий і особовий	Особистий – індивідуальний, належний окремій особ. Особиста власність, особиста думка, особисте життя.	Особовий – такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб. Особовий склад, особова справа (у відділі кадрів) та ін. Крім того, прикметник особовий уживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник.
31. Паливо і пальне	Паливо – горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, що служить джерелом енергії. Збережене паливо, заготівля палива на зиму.	Пальне – це паливо для двигунів внутрішнього згорання.
32. Пам’ятник і пам’ятка	Пам’ятник – скульптурна споруда на пам’ять або на честь когось чи чогось. Пам’ятник князеві Володимиру, проект пам’ятника Михайлові Грушевському, встановлення пам’ятника Лесі Українці.	Пам’ятка – 1. Річ або об’єкт, що нагадує про когось, про щось.  2. Предмет матеріальної або духовної культури минулого. Історична пам’ятка, літературна пам’ятка, пам’ятка музичної культури, пам’ятка природи, Товариство охорони пам’яток історії та культури. 3. Невелика книжка чи аркуш із короткими настановами; інструкція. Пам’ятка водієві, пам’ятка туристові. 4. Церковна поминальна книжечка.
33. Погідний і погодний	Погідний – тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій. «День був погідний і доволі теплий» (Богдан Лепкий).	Погодний – що стосується погоди. Погодні умови, погодні прикмети.
34. Подовжувати і продовжувати	Подовжувати – збільшувати в довжину. Подовжити шнур.	Продовжувати – збільшувати в часі. Продовжити рейс, продовжити урок.
35. Показний і показовий	Показний – 1. Той, що привертає увагу позитивними якостями. Показні видання. 2. Помітний,привабливий. Показний з себе. 3. Навмисний, підкреслений. Показна парадність.	Показовий – 1. Характерний, типовий. Показовий приклад. 2. Прилюдний. Показовий суд. 3. Зразковий. Експериментально-показове господарство.
36. Показник і покажчик	Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – наочне вираження (в цифрах, графічно) досягнень, результатів чиєїсь праці. Показник зрілості, економічні показники.	Покажчик – 1. Позначка, яка на щось показує. Покажчик дороги. 2. Довідкова книжка чи список. Алфавітний покажчик літератури. Покажчик слів. 3. Контрольно-вимірювальний прилад. Покажчик температури води.
37. Приводити і призводити	Приводити – допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану (приводити в належний вигляд), або в значенні переносному – породити: «Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?» (Тарас Шевченко).	Призводити – коли йдеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки): «Призвели до біди та й поховались» (Михайло Коцюбинський).
38. Приголомшений і приголомшливий	Приголомшений – 1. Дієприкметник від приголомшити. Приголомшений ударом. 2. Прикметник. Виражає замішання, пригніченість. Приголомшений вигляд.	Приголомшливий – той, що приголомшує. Приголомшлива звістка.
39. Регістр і реєстр	Регістр (-у) – 1. Ділянка звукового діапазону. Звуки нижнього регістру. 2. Орган державного технічного нагляду за будівництвом і безпекою плавання суден. Діяльність регістру. 3. Регістр (-а). Розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах; пристрій в обчислювальних апаратах.	Реєстр (-у) – список, письмовий перелік когось, чогось; книга для записування, обліку. Внести до реєстру.
40. Рідкий і рідкісний	Рідкий – негустий; розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо. Рідке тісто, рідкий гребінець, рідке волосся, рідкий туман, рідкі вибухи.	Рідкісний – що трапляється, буває не часто; незвичайний. Рідкісна рослина, рідкісний випадок, рідкісна порада.
41. Розділяти і поділяти	Розділяти – як правило, ділити ціле на частини. Розділяти землю, межу, калач, стіл і т. ін.	Поділяти – мати подібні переконання, погляди, почуття тощо. Поділяти радість, тугу, тривогу, думку, оптимізм, ідеологію, настрій, захоплення, позицію.
42. Свідоцтво і свідчення	Свідоцтво – офіційний документ. Свідоцтво про народження.	Свідчення – підтвердження чогось (факту, обставин тощо). Вірогідні свідчення, свідчення в суді.
43. Становити і складати	Становити – бути складником чогось; являти собою щось. «Орні землі з давніх-давен становили на території Гуцульщини незначну частину її земельних угідь» (з газети).	Складати – розміщувати що-небудь у певному порядку, з’єднуючи частини в ціле. Складати дрова, складати доповідь (рівняння, уявлення).
44. Cтримувати і утримувати	Стримувати – уповільнювати рух кого-, чого-небудь; протистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо. Стримувати коня, стримувати натовп, стримувати ридання.	Утримувати – 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнювати просування когось, чогось; просити когось залишитися; не віддавати ворогові позиції і т. ін. Утримувати воза, утримувати дітей у хаті, утримувати плацдарм. 2. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо. Утримувати родину, утримувати пансіонат.
45. Сусідній і сусідський	Сусідній – розміщений поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поряд. Сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній парк.	Сусідський – що стосується сусіда, складається із сусідів. Сусідське подвір’я, сусідська родина, сусідський город.
46. Тактовний і тактичний	Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактовне пояснення, тактовний керівник.	Тактичний – який стосується тактики, цебто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи здійснення певної бойової операції. «Відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями» (Іван Ле). Тактичне мистецтво, тактична боротьба, тактична схема, тактична перевага, тактичний маневр, тактичний прорахунок.
47. Тамувати і гамувати	Тамувати – стримувати плин, рух чого-небудь; не давати чомусь виявлятися повною мірою. Вживається зі словами: кров, сльози, кашель, плач, сміх, стогін, страх, дихання і под. «Навіть поранені тамували стогін у собі» (Олесь Гончар).	Гамувати – втихомирювати, припиняти щось. Виступає у сполученні з лексемами: (гамувати) спрагу, стукіт серця, холод, хвилювання; ворогів, розбишак, непокірних, сварливих тощо.
48. Уява й уявлення	Уява – здатність образно створювати або відтворювати предмет у думках, свідомості. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах: уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо.	Уявлення – розуміння чого-небудь, знання, яке грунтується на основі попереднього досвіду; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення і т. ін.
49. Хутровий і хутряний	Хутровий – пов’язаний із розведенням, добуванням, обробкою, торгівлею хутра. Хутровий звір, сировина, промисловість, промисел, фабрика, цех.	Хутряний – виготовлений, пошитий із хутра. Хутряний комір, одяг, шубка, шапка.
50. Цегляний і цегельний	Цегляний – виготовлений, зроблений із цегли. Цегляна споруда, стіна, ворота, поріг, будинок.	Цегельний – який виробляє цеглу або призначений для її виробництва. Цегельний завод, промисловість, виробництво, піч.
51. Ширина і широта	Ширина – протяжність чогось у поперечнику. Ширина річки, ширина автомагістралі.	Широта – 1. Властивість широкого. Широта зацікавлень, широта кругозору. 2. Відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах. Рослини різних широт.
52. Шкірний і шкіряний	Шкірний – який стосується шкіри (зовнішнього покриву людини). Шкірний рубець, чутливість, хвороба, диспансер.	Шкіряний – виготовлений зі шкіри, оздоблений шкірою, призначений для виготовлення шкіри. Шкіряна промисловість, сировина, пальто, чемодан, м’яч.