Префікси та суфікси.

Дієслова з префіксом ре- називають дію, зворотну до тієї, що означена безпрефіксним дієсловом, наприклад: емігрувати – реемігрувати, евакуювати – реевакуювати, конструювати – реконструювати.

У префіксальному іменниковому словотворі беруть участь найдавніші префікси па-, пра-, су-, які втратили продуктивність і семантичну виразність. Іменники з префіксом па- означають предмети, схожі на ті, що названі безпрефіксними іменниками, наприклад: пагорб, пазелень, пагілля, пасмуга, памолодь, павітер.

Префікс пра- надає слову двох значень: а) віддаленості ступеня спорідненості за висхідною і спадною лініями, наприклад: прадід, прабаба, прародич, правнук, правнучка і под.: б) давності, споконвічності якогось явища, що назване безпрефіксним іменником, наприклад, прабатьківщина, прамова, праісторія, прадавнина, праліс та ін.

Стародавній іменниковий префікс су- вживається в небагатьох словах, виступаючи єдиним словотворчим формантом, наприклад: пісок – супісок,противник– супротивник,тінь– сутінь,покій– супокій.У більшості сучасних іменників з префіксом су- відбулося спрощення основи, і колишній префікс став частиною кореня, наприклад: суглоб, сумнів, суперник, сусід та ін.

Значна частина префіксів, уживаних у сучасній українські мові для творення нових слів, співвідносна з прийменниками і розвинулася на їх основі. Такими є без-, від-, до-, за-, над-, перед-, під-, по-, при-, про-, спів-. У власне префіксальному іменниковому словотворі префікси без-, від-, до-, за-, пере-, при-, про- беруть мінімальну участь, наприклад: безлад, безнадія, безсмак, безпорядок, відгомін, віддяка, закордон, залісок, надвиробництво, надвартість, надпорив, переддень, передісторія, передсвіт, передсвітання, передмова, підвідділ, підвид, підстанція, підгрупа, підзаголовок, пошум, призвук, присмак, співавтор, співучасник, співпраця, співтворчість.

Серед активних засобів іменникового словотвору слід розглядати частку-префікс не-, за допомогою якого утворюються слова з протилежним значенням до твірних: воля – неволя,врожай– неврожай,друг– недруг,згода– незгода та ін.

До продуктивних іншомовних префіксів, що утворюють іменники, належать анти-, архі-, де-/дез-, віце-, дис-, екс-, екстра-, контр-, обер-, ре-, суб-, супер-, ультра-, наприклад: антивірус, антитеза, антициклон, архідиякон, архієпископ, архіпастор, декомпресія, дезінформація, дезорганізація, віце-президент, віце-консул, віце-адмірал, дисгармонія, дисбаланс, дискваліфікація, екс-прем’єр, екс-чемпіон, екс-президент, екстраклас, екстрамода, контратака, контрбагаж, обер-майстер, обер-офіцер, реампутація, реорганізація, суборенда, субінспектор, субтропіки, суперарбітр, суперклас, суперобкладинка, ультрамікроби, ультрамодата ін.

Префіксальний словотвір прикметників представлений найдавнішими префіксами пра-, су- (непоширеними і непродуктивними в сучасній українській мові) та префіксом пре-, який відзначається досить високою поширеністю і продуктивністю, порівняйте: прадавній, праслов’янський, прастарий, сумирний, супротилежний, супротивний, премудрий, прегарний, прехитрий, прехороший, превеселий, пребагатийта ін. Слова прадавній – предавній, прастарий –престарий вживаються як синоніми.

Деякі прикметникові префікси співвідносні з іменниковими без-, до-, за-, з-, над-, перед-, під-, по-, при-, спів-, наприклад: бездіяльний, безсильний, безсполучниковий, безсніжний, допризовний, дописемний, дообідній, заполярний, закордонний, задовгий, надвечірній, надземний, надвисокий, передзимовий, передсвятковий, передосінній, підобідній, підвечірній, причорноморський, придніпровський, пришкільний, співдружній, співвідносний та ін.

Запозичені прикметникові префікси збігаються з іменниковими: а-, анти-, архі-, дис-, квазі-, про-, син-, супер-, ультра-, наприклад: аморальний, аритмічний, аполітичний, антивоєнний, антидемократичний, антинародний,архісерйозний, архіскладний, квазінауковий, квазіювілейний, сингармонічний, суперсучасний, супереластичний, ультрамодний, ультрасучасний, ультрафіолетовий.

Префіксальний словотвір прислівників представлений префіксами відприйменникового походження від-, до-, поза-, перед-, після-, по-, наприклад: відусюди, віднині, донині, дотепер, позаторік, передучора, післязавтра, понині та ін.

Досить активну роль у прислівниковому словотворі відіграє префікс не-, за допомогою якого утворюються слова з протилежним значенням до значення твірних слів, наприклад: абияк– неабияк,багато– небагато,важко– неважко,бажано– небажанота ін.

Для творення прислівників рідше використовуються префікси в-, з-, наприклад: врівень, врозгін, вроздріб, звідси, звідусіль, звідтіляі под.

Суфіксальний різновид морфологічного словотвору, або суфіксація, – це творення похідних слів приєднанням до твірної основи суфікса. Суфіксація – найпоширеніший різновид творення слів у сучасній українській мові. З допомогою суфіксів творяться іменники, прикметники, дієслова, прислівники. При додаванні суфіксальної морфеми до твірної основи часто спостерігаються звукові зміни: чергування голосних або приголосних у корені (село – сільський, дорога – доріжка), накладання морфем (Одеса – одеський).

З допомогою суфіксів іменники утворюються від дієслів, прикметників та іменників. Від дієслів іменники утворюються за допомогою суфіксів -нн-, -енн-, -інн-, -тт-, -к-, -от-, -б, -тв-, -н-, -ар- (-яр-), -ач- (-яч-), -ак- (-як-), -ник-, -тель-, -ун-, -ій-, -аль-, -ер-, -арн-, -л-, наприклад:навчання,креслення,ходіння,взуття,каяття,загадка,варка,ганьба,молотьба,журба,дрімота,робота,битва,гонитва,гульня,володар,друкар,вояк,співак,держак,літак,учитель,любитель,балакун,мовчун,пустун,водій,носій,хвалько,контролер,лікарня,друкарня,кресало.

Від прикметників утворюються іменники за допомогою суфіксів -інь-, -ість-, -ин-, изн-, -от-, -ощ-, -ак-, -як-, -ик-, -иц- , наприклад:глибочінь,далечінь,мужність,сміливість,величина,глибина,новизна,білизна,доброта,темнота,любощі,хитрощі,бідняк,дивак,лісовик,заочник,фронтовик,чайник,холодильник,гнилиця,кислиця,спідницята ін.

Від іменників за допомогою суфіксів -ар- (-яр-), -ець-, -ник-, -ик-, -ист-, -іст-, -чик, -щик, -чук-, -ир-, -ер-, -ант-, -к-, -ізм- (-изм-), -ств-, -няк-, -н-, -в-, -от-, -ок-, -ищ-, -янк-, -ар- утворюються іменники з новим значенням, наприклад:вівчар,столяр,годинникар,бібліотекар,українець,кубинець,австрієць,піхотинець,сотник,гусятник,методист,журналіст,паспортист,бондарчук,шевчук,касир,командир, боксер,стажер,музикант,дисертант,батько,учителька,дядько,атеїзм,авторство,малярство,годинник,молоток,кружок,днище,димар,букварта ін.

Окрему групу становлять суфікси здрібнілості, які з’єднуються з іменниковими основами: -ок-, -к-, -ик-, -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -ус- (-усь), -ун-, наприклад: дубок,лісок,рибка,хустинка,хустиночка,річечка,донечка,голівонька,рученька,матуся,бабуня,дідусь.

З допомогою суфіксів утворюються прикметники від іменників, прикметників, дієслів, прислівників, займенників, числівників.

Від іменників утворюються прикметники за допомогою суфіксів -н- (людний, радісний, розумний), -альн-(ідеальний, нормальний, буквальний), -арн-(-ярн-)(елементарний, легендарний, популярний), -ов-(загадковий, випадковий, обов’язковий), -овн-(тактовний, ґрунтовний, змістовний), -чат-(гребінчатий, узорчатий), -уват- (-юват-)(задерикуватий, відлюдькуватий, забудькуватий), -ав- (-яв-), -ляв-(кривавий, лукавий дірявий, кістлявий), -ив, -лив-(милостивий, лінивий, хворобливий), -ист-, -іст-(зернистий, кам’янистий, пір’їстий, сочистий, гонористий, сніжистий, стеблистий), -аст- (-яст-)(скелястий,), -ів (-їв)(батьків, лікарів, Сергіїв), -ин, -ін (-їн)(доччин, сестрин, Миколин, Надіїн), -ськ-(хліборобський, друкарський).

Від дієслів утворюються прикметники за допомогою суфіксів -н- (влучний, здатний), -к-(тривкий, говіркий, верткий), -ист-(поривистий, займистий, замашистий), -чив-, -лив-(перебірчивий, подільчивий, зрадливий, дбайливий).

Від прикметників утворюються прикметники з новими відтінками лексичного значення за допомогою суфіксів -еньк- (коротенький, зелененький), -есеньк-, -ісіньк-(радесенький, живесенький, білісінький), -усіньк-( -юсіньк-)(худюсінький, тонюсінький, гарнюсінький), -енн-(величенний, широченний), -езн-, -елезн-(грубезний, широчезний, довжелезний), -юч-, -ющ-(холоднючий, худющий, хитрющий), -ав- (-яв-)(зеленавий, синявий, чорнявий), -ист-(трав’янистий, водянистий, золотистий), -уват- (-юват-)(рудуватий, скупуватий, синюватий).

Вживання різних суфіксів в утворенні нових прикметників неоднакове. Названі вище суфікси є продуктивними. До непродуктивних суфіксів у прикметниковому словотворі відносять суфікс -шн-, вживаний для творення нових слів від прислівників (колишній, торішній, сьогоднішній), а також суфікси -іст-, -чат-, -част-, з допомогою яких утворюються прикметники від числівників (двоїстий, троїстий, двійчатий, трійчатий, двійчастий, трійчастий).

Велика кількість дієслів української мови утворилась від інших частин мови: іменників, прикметників, займенників, числівників, прислівників, вигуків, зокрема звуконаслідувальних слів. Для творення дієслів від іменників використовуються такі продуктивні суфікси: -ува- (-юва-) (планувати, мітингувати, пекарювати, учителювати),-ствува-(геройствувати, президентствувати, акторствувати), -ізува-, -изува-(вітамінізувати, госпіталізувати, паспортизувати),-и- (-ї-)(трубити, куховарити, сріблити, оліїти)та ін., а також непродуктивні: -ірува-, -ирува- (пікірувати, котирувати, парирувати),-фікува-(газифікувати, кінофікувати – це один із двох можливих типів словотвору: від твірних слів газ, кіно, тепло за допомогою названого суфікса).В українській мові під впливом російської поширилися дієслова з непродуктивним суфіксом -нич- (хабарничати). Менш поширені відіменникові дієслова з суфіксом -а- (-я-) (поважати, вечеряти).

Активними серед суфіксальних дієслів є дієслова прикментикового походження. Вони творяться за допомогою суфіксів -и-, -і-, -а-, -ува-, -ну-, -ізува-, -изува-, -ича-. Найбільш продуктивними є суфікси -и- (білити, веселити), -і-(веселіти, синіти, мужніти, широчіти, височіти).

Останнім часом набирають продуктивності суфікси -ізува-, -изува-, з допомогою яких утворюються дієслова і від власне українських прикметників1, і від іншомовних, наприклад: українізувати,європеїзувати, активізувати, нейтралізувати, конкретизувати, популяризувати та ін.

Невелику групу становлять дієслова, утворені від прикметників суфіксами -а- (червонішати, добрішати, ширшати), -ну-(слабнути, сліпнути, худнути), -ува- (пильнувати, радувати, лютувати),-ича-(скромничати, церемонничати, делікатничати).

Непродуктивними в українській мові є дієслівні суфікси -ува-, -и-, - і - (-ї-), з допомогою яких утворюються дієслова від прислівників та числівників: дармувати, шкодувати, десятерити, двоїти, троїти, четвертувати.

Продуктивними в дієслівному словотворі є суфікси -ка- й -а-, які утворюють дієслова від вигуків, в т.ч. від звуконаслідувальних слів. Цей словотвірний тип був продуктивним ще в давньоруській мові і не втрачає своєї продуктивності до цього часу, наприклад:ойкати, акати, екати, охати, окати, нукати, ухкати та ін.

Звуконаслідувальні слова за допомогою окремих звуків чи звукосполучень передають голоси птахів, тварин, шуми різних природних явищ, машин, а також супроводжують діяльність людини. Від них за допомогою названих вище суфіксів утворюються дієслова:кукурікати, кахкати, крякати, мекати, нявкати, муркати, брязкати, бацати, хлопати, бухати та ін.

Суфіксальний прислівниковий словотвір представлений прислівниками, утвореними від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е (весело, бадьоро, мужньо, рішуче, чудово, голосніше).

Віддієслівних прислівників в українській мові мало. Утворились вони від дієслів за допомогою суфіксів -ки, -ма, -ома (потайки, пошепки, помацки, почіпки, мовчки,ридма, сидьма, ліжма,жартома). Певна частина прислівників походить від префіксованих колишніх дієприкметників, до основи яких приєднаний суфікс -ки як словотворчий засіб: навстоячки, навсидячки.

Серед інших типів афіксального словотвору префіксально-суфіксальний різновидпосідає важливе місце. Поряд із суфіксальним він дістає все ширше застосування й у цілому є продуктивним.

Префіксально-суфіксальним називається такий різновид морфологічного способу словотвору, при якому словотвірними засобами одночасно виступають дві морфеми – префікс і суфікс, наприклад: о- + -двір- + -ок; о- + -край- + -ець, спів- + -вітчизн- + -ик, пере- + -інакш- + -и- + -ти, у- + -закон- + -и- + -ти, у- + -ціл- + -і- + -тита ін.

Префіксально-суфіксальним різновидом морфологічного способу творяться іменники, прикметники і дієслова. До префіксально-суфіксальних зараховують також ті обставинні прислівники, які мають у сучасній українській мові спільнокореневі з іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками основи, в словотворчому оформленні яких беруть участь прийменники-префікси і суфікси, що виникли на основі закінчень іменних частин мови в непрямих відмінках: внизу, втроє(втро[йе]), здавна, навесні, по-українському, по-своєму(по-сво[йе]му) та ін.

Префіксально-суфіксальні іменники в сучасній українській мові посідають чільне місце. Префіксально-суфіксальним різновидом утворено понад 360 іменникових основ3. Частина із них утворена префіксами й іменними сіфіксами, інша – префіксами й суфіксами, які є наслідком фонетичних змін кінцевого приголосного твірної основи (кінцевий приголосний основи після занепаду ненаголошеного зредукованого ь відбулися різні фонетичні зміни, наслідки яких має і сучасна українська мова: а) м’які приголосні ([д¢], [т¢], [н¢], [л¢], [з¢], [с¢], [ж¢], [ч¢], [ш¢]) асимілювали суфіксальний [j], внаслідок чого в кінці іменникової основи виникло подовження приголосних, наприклад: безвладдя, підземелля, побережжя; два однакових приголосних стягнулися в один, якщо перед ними виступав інший приголосний, наприклад: безглуздя, передмістя, безвітря; б) тверді приголосні (губні та [р]) не могли асимілювати [j], тому для позначення роздільної вимови твердих приголосних перед йотованими в українській мові вживається апостроф, наприклад: міжгір’я, надбрів’я, безкрів’я.4

Іменники з префіксами ви-, о-, пере-, су- та суфіксом -ок-становлять малочисельну групу: вибалок, видолинок, виярок, одвірок, ошийок, осередок, огризок, перелісок, перевулок, перешийок, суглинок, сутінок, сугорбок. До малопродуктивних належать іменникові утворення з префіксами спів-, су- та суфіксами -ник-, -ик-: співбесідник, співробітник, співрозмовник, супротивник, супутник.

До непродуктивних словотворчих засобів, з допомогою яких утворюються іменники, належать такі власне українські суфікси і префікси:

1. Префікс без- і суфікс -к-, що надають новоутвореному слову значення конкретного предмета або істоти, які не мають того, що названо твірною іменниковою основою: безкозирка, безрукавка, беззубка.

2. Префікс без- і суфікс -ств-, які надають новоутвореному слову значення інтелектуального чи психічного стану людини: безумство, безстидство, безрозсудство, безпам’ятство.

3. Префікс за- і суфікс -ок-, які надають новоутвореному слову значення місця, простору, котрі знаходяться позаду того, що визначено твірною іменниковою основою: загривок, задвірок, запічок, зашийок.

4. Префікс по- і суфікс -ник-, які надають новоутвореному слову характеристики особи за різними ознаками: поплічник.

5. Префікс при- і суфікс -ник-: прислівник.

Цю групу доповнюють іменникові утворення за допомогою префіксів і суфіксів, які є наслідком фонетичних змін кінцевого приголосного твірної основи. Це іменники з префіксом су-, уз-, пере-, по- і суфіксом [ј]: сузір’я, узгір’я, перемир’я, подвір’я(фонетично: [суз^/і^/рйа], [узг^/і^/рйа] і т.д.).

До високопродуктивних префіксльно-суфіксальних іменникових утворень належить іменники, утворені префіксом на- і суфіксом -ник-, які назвають предмети, розміщені або призначені бути зверху над тим, що позначено твірною іменниковою основою(навушник, напірник, намордник, нарукавник, наручник, нашийник та ін.), а також іменники з префіксом під- і суфіксом -ок-, які називають місце або предмет,які знаходяться нижче від названого твірною іменниковою основою, а також назви істот, явищ, предметів, які ще не досягли повного виявлення своїх ознак, подібних до тих, що позначені твірною іменниковою основою (підборідок, підшийок, підпічок, підкрилок, підстінок, підніжок, підсвинок, підголосок).

До продуктивних належать префікс при- і суфіксом -ок-, з допомогою яких утворюються іменники, що мають значення місця, простору, які прилягають безпосередньо до того або є продовженням чи відгалуженням того, що названо твірною основою:придолинок, пригорбок, прилісок, присінок, пристінок, прикомірок, прискринок та ін.

Досить продуктивними словотворчими засобами, з допомогою яких утворюються іменники, є різні префікси, що разом із суфіксом [ј] утворюють:

1. Іменники з префіксом без-, що називають явища, стани, які характеризуються відсутністю того, що позначено твірною іменниковою основою, безриб’я, безхліб’я, безправ’я, безслав’я.

2. Іменники з префіксом за-, які означають місце, простір, територію, розташовані по той бік названого твірною іменниковою основою; за характером твірні основи мотивуються іменниками – загальними назвами та іменниками – власними географічними назвами: загір’я, захмар’я, замор’я, заозер’я.

3. Іменники з префіксом між- на означення місця, простору або проміжку часу між однаковими предметами або явищами, що названі твірною іменниковою основою: міжбрів’я, міжгір’я, міжпарів’я, міжцарів’я.

4. Іменники з префіксом над-, що мають значення місця, простору, які знаходяться поверх того або прилягають безпосередньо до того, що названо твірною іменниковою основою: надбрів’я, надлоб’я, надмор’я, надхмар’я, надшкір’я.

5. Іменники з префіксом перед-, що називають місце, простір, проміжок часу, які передують тому, що названо твірною іменниковою основою: передгір’я, переддвер’я, передбур’я, передвечір’я, переджнив’я.

6. Іменники з префіксом по-, котрі за значенням найчастіше є загальними або власними назвами місцевості, місця, території, які знаходяться поблизу або вподовж того, що названо твірною іменниковою основою, наприклад: подвір’я, Подніпров’я,Подністров’я, помор’я (Помор’я), понизов’я.

7. Іменники з префіксом під-, які означають місце, простір, територію, розташовані нижче від того або попереду того, що названо твірною іменниковою основою: підребер’я,підгір’я,Підмосков’я, підхмар’я.

8. Іменники з префіксом при-, що вживаються зі значенням місця, простору, території, які безпосередньо прилягають до того, що названо твірною іменниковою основою, яка виражає просторове значення:приозер’я,Приазов’я,Приамур’я,Придніпров’я,Примор’я.

Префіксально-суфіксальні прикметники в сучасній українській мові утворюються від іменниково-прийменникових сполучень, сполучень дієслова з часткою не, а також від деяких іменних та дієслівних твірних основ. При цьому прийменники та частка неперетворюються в префікси.

Від іменників утворюються прикметники за допомогою прийменника-префікса -без- та суфікса -н-: безмежний,безтямний, безформний.

Деякі похідні прикметники мають подвійну словотвірну мотивацію. Наприклад: творення прикметника безвинний можна пояснити двояко: на основі прикметника винний і прийменника без- (префіксальний словотвір) або на основі прийменниково-іменникової словоформи без вини і суфікса -н-, доданого до твірної основи -вин- (префіксально-суфіксальний словотвір):

 без-+-винний

 безвинний

без- + -вин-+-н-/-ий/

Аналогічно мотивується словотвір і таких прикметників: безафіксний,безвинний,безвольний,безвихідний, безгрішний,беззвучний,безземельний,безлюдний,безплатний,безсонний, безініціативний.

Подвійну мотивацію мають і прикметники, утворені за допомогою префікса без- і суфіксів -ов-, -ев-, -ян-: безготівковий,безґрунтовий,безквитковий,безквітковий,безгрошовий і безгрошевий (рідше), бездощовий ібездощевий(рідше), безкласовий, безплановий,безжиттєвий, безчуттєвий,беззоряний,безросяний,безповітряний.

Високою продуктивністю характеризуються прикметникові утворення від загальних іменників і власних географічних назв. Засобом їх творення є префікс за- і суфікси -н-, -ов-, -ев- (-єв-), -ськ-, -овськ-, -янськ-. Новоутворені слова набувають значення “такий, що знаходиться, виникає, відбувається там, де визначено твірною основою”: закулісний, заобрійний, застільний, заглотковий, задворовий, залаштунковий, заміський, заморський, заокеанський, забайкальський, заволзький, закавказький, закарпатський, задніпровський, задністрянський та ін.

В сучасній українській мові до продуктивних словотворчих засобів, з допомогою яких утворюються прикметники, відносять:

1. Префікс між- і суфікси -н-, -ов-, -ев-, -ськ-, -івськ-, -ян-, -альн-, -ональн-, які надають новоутвореному слову значення: “такий, що існує, відбувається, знаходиться між предметами, організаціями, установами, угрупованнями, подіями, названими твірною іменниковою основою”: міжмовний, міжнародний,міждержавний,міжбібліотечний,міжбрівний,міжвоєнний,міжвидовий,міжродовий,міжгалузевий,міжміський,міжзаводський,міжз’їздівський,міжвузівський,міжзоряний,міжконтинентальний,міжнаціональнийта ін.

2. Префікс на- і суфікси -н-, -ов-, які надають новоутвореному слову значення: “такий, що знаходиться на предметі, названому твірною іменниковою основою”: нагірний,наземний,наколінний,наручний,настільний,натільний,нарукавний,накістковий та ін.

3. Префікс над- і суфікси -н-, -ов-, -ськ-, -овськ-, -ян-, -янськ-, -альн-, які надають новоутвореним словам таких значень:

а) “такий, що знаходиться вище від предмета, місця, які названі твірною іменниковою основою”: надбрівний,надводний,надґанковий,надземний,надґрунтовий,надрічковий,надморський,надзоряний,надорбітальний;

б) “розташований вздовж якоїсь території”: надбережний,наддніпров-ський,надволзький,наддністрянський,наддніпрянський,наддунайський;

в) “такий, що перевищує норму, виходить за певні межі”: надмірний,надкошторисний,надплановий,надзвуковий.

4. Префікс перед- і суфікси -н-, -ов-, -ев-, -ян-, -івськ-, -ичн-, -альн-, -еч-, які надають новоутвореному слову двох значеннь:

а) “такий, що в часі передує чомусь або відбувається раніше від того, що назване основою твірного слова”: передвечірній,передвиборний,передвихідний, передосінній,передопераційний,передзимовий, передгрозовий,переддощовий,передполудневий,передсерпневий,передтравневий,передріздвяний,передз’їздівський,передісторичний, передпасхальний;

б) “такий, що знаходиться в просторі перед чимось”: передгірний,передкамерний,передмостовий,передплечовий,передшлунковий,передсерцевий.

5. Префікс під- і суфікси -н-, -ов-, -ев-, -альн-, -ян-, -ськ-, які надають новоутвореним словам таких значень:

а) “такий, що знаходиться нижче від предмета або місця, названого основою твірного іменника”: підвіконний,підводний,підгрудний,підкорінний,підсніговий,підґрунтовий,підкореневий,підсерцевий,підорбітальний,підкро^/квяний;

б) “такий, що розташований близько від того або прилягає до того, що назване твірним іменником”: підбережний,підгірний,підлісний,підкарпатський,підмосковський,підстеповий;

в) “призначений знаходитися під предметом або призначений для чогось, що назване твірною іменниковою основою”: підмандатний,підвесловий,підкрановий,підрамний,піддзеркальний,підвінечний,піддослідний,підзорний;

г) “такий, що зазначає дії предмета або підлеглий комусь чи підпорядкований чомусь”: підвладний,підзвітний,підконтрольний,підопічний,підцензурний,підсудний,підшефний;

д) “такий, який означає часовий проміжок безпосередньо перед тим, що називає твірна іменникова основа”: підобідній,підвечірній,підзимній/ підзимовий,піддубний.

Цей тип особливо продуктивний в галузі наукової термінології, зокрема анатомічної та фізіологічної.

6. Префікс по- і суфікси н-, -ов-, -ев-, -овськ-, -ськ-, які надають новоутвореному слову значення:

а) “такий, що настав чи відбувся після певної події або якогось періоду, явища”: пожнивний,пообідній,пополудневий,посесійний,посмертний,пошлюбний;

б) “такий, що прилягає безпосередньо до того або розташований вподовж того, що називає твірний іменник”: пограничний,поволзький,подніпровський,подністровський;

в) “такий, що відповідає певному часовому відрізку”: погодинний,поденний,поквартальний, посезонний,потижневий,почасовий;

г) “такий, що відбувається, запроваджується там, де визначено твірною іменниковою основою”: побригадний,повзводний, подивізійний,поескадронний,породинний,поскладовий,порайонний.

7. Префікс поза- і суфікси -н-, -ов-, -ев-, -ськ-, -альн-, які надають новоувореному слову значення: “такий, що перебуває, знаходиться за межами того, що названо твірною основою”:позабюджетний,позаекономічний,позаєвропейський,позазаконний,позакласовий,позаплановий,позакореневий,позачерговий,позалюдський,позатеатральний.

8. Префікс при- і суфікси -н-, -ов-, -ев- (-єв-), -янськ-, -овськ-, які надають новоутвореним словам таких значень:

а) “такий, що простягається понад чимось або знаходиться поблизу чого-небудь”: прибережний,привокзальний,присадибний,пришляховий,прикореневий,придністрянський,придніпрянський,придніпровський;

б) “такий, що відбувається в присутності певного колективу”: прилюдний,принародний;

в) з часовим значенням: прижиттєвий,принагідний,припосівний.

9. Префікс проти- і суфікси -н-, -ов-, рідше -ськ-, -альн-, -ичн-, -ічн-, -уч- (-юч-), -озн-, -отн-, які надають значення: “призначений для боротьби з чимось”, “скерований проти чогось”:протизаконний,протиприродний,протиатомний,протидержавний,протипожежний,протиурядовий,протишоковий,протигромадський,протибактеріальний,протиепідемічний,протихімічний,протитуберкульозний,протигрипозний.

Більшість прикметників цього типу називають медичні та військові поняття і виявляють в сучасній українській мові високу продуктивність.

До непродуктивних словотворчих засобів префіксально-суфіксального різновиду, за допомогою яких утворюються прикметники, належать:

1. Префікс від- і суфікси -н-, -ов- надають новоутвореному слову значення “утворений від того, віддалений у напрямку, протилежному тому; зумовлений певною кількістю предметів, що названі твірною іменниковою основою”:відіменний,відіменниковий,віддієслівний,відцентровий,відрядковий.

2. Префікс навколо- і суфікси -н-, -ов-, -ев-надають новоутвореному слову значення місця: “такий, що оточує названий твірною основою предмет”. В сучасній українській мові вони представлені трьома відносними прикметниками: навколоплідний,навколосерцевий,навколососковий.

3. Префікс серед- і суфікси -ов-, -ч-, -н- надають новоутвореному слову значення: “такий, який перебуває, знаходиться між кимось, чимось або в середині чогось”: середвідомчий,середкласовий,середземний,середпартійний.

На основі сполучення сполучення частка не +дієслово утворюються якісні прикметники, які мають значення, протилежні значенням твірних дієслівних основ. Більшість прикметникових утворень виражає значення великої міри ознаки.

До непродуктивних словотворчих засобів, за допомогою яких утворюються прикметники, належать:

1. Префікс не- і суфікс -лив-: неквапливий,ненажерливий,непосидливий,незговірливий,нез’їдливий.

2. Давні префікси о-, об-, су-, спів- і суфікси -н-, -лив-: обачний,обачливий,обережний,облесливий,обширний,сукупний,суміжний,супутній,сурядний,суцільний,сучасний,співзвучний.

За допомогою префіксів і суфіксів утворюються дієслова від іменних і дієслівних основ, відповідно за характером твірної основи префіксально-суфіксальні дієсловні утворення поділяються на відіменні і віддієслівні.

Дієслова, утворені префіксально-суфіксально від іменних основ, становлять численну і багату групу – понад 400 лексем.5

До продуктивних словотворчих засобів, за допомогою яких утворюються дієслова від іменникових основ, належать такі:

1. Префікс о- й суфікс -и-, які надають значення: “досягти результату дії або того, що називає іменникова основа”: озброїти, озвучити, отаборити, отоварити, оформити.

2. Префікс ви- і суфікс -и-, які надають значення: “досягти результату дії або того, що називає іменникова основа”: вивітрити, викорінити, висвітлити, висловити.

До непродуктивних словотворчих засобів, за допомогою яких утворюються дієслова від іменникових основ належать:

1. Префікс роз- і суфікс -и-, які надають значення “досягти результату дії”: розсекретити, розгалузити, розбазарити, розполовинити, розжалити.

2. Пефікс в- (у-)і суфікс -и-, які надають значення: а) “прийняти в сім’ю на правах того, хто названий іменниковою основою”: усиновити, удочерити; б) „досягти результату дії або того, що визначено іменниковою основою”: узвичаїти, укоренити, урівноважити.

3. Префікси о-, об-, за-і суфікс -ува-: оподаткувати, опроцентувати, обмундирувати, обнародувати, започаткувати.

До продуктивних словотворчих засобів, за допомогою яких утворюються від прикметників дієслова із значенням “зробити таким, як визначено прикметниковою основою”, належать префікси в- (у-), ви-, від-, з-(с-), за-, на-, о-, об-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз-та дієслівний суфікс -и-: увиразнити, удосконалити, узагальнити, унаочнити, вивільнити, видовжити, збагатити, збіднити, здійснити, спорожнити, спростити, завищити, задавнити, наводнити, облагородити, олюднити, одомашнити, обводнити, перебільшити, перевищити, підвищити, погіршити, покращити, пожвавити, послабити, прискорити, пришвидшити, принизити, продешевити, прорідити, прояснити, розм’якшити, розпрямити, роз’яснити, роз’ярити.

Дієслова з префіксами з- (с-), о-,по- і суфіксом -і-,які надають значення “стати таким, як визначено прикметниковою основою”: збезволіти, збуденніти, знерухоміти, збезлюдніти, обезводніти, обезлюдніти, окрилатіти, пожвавіти, посмачніти.

Високу продуктивність виявляють префікси обез-, збез-, зне-і суфікси -и-, -і-, за допомогою яких утворюються дієслова. Більшість дослідників сучасного дієслівного слотвору всі дієслова з названими префіксами словотворчо зіставляють з іменниковими і прикметниковими твірними основами. Дієслівні утворення цього типу визначають як такі, що мають подвійну слотворчу мотивацію.6 У сучасній українській мові вони утворюють групу дієслів зі значенням: “позбавити того, що названо твірною іменниковою основою”: обездолити, обезславити, обезсилити, обезземелити, обезжиріти, обезмилити, знебарвити, знецінити, знеболити, знешкодити.

Іншу групу становлять дієслова, які мотивуються прикметниковою основою і виражають значення “зробити таким, як визначено твірною основою”. Творяться вони за допомогою префікса о-, зне- та суфіксів -и-, -і-: обезводнити, обезвладнити, обезпліднити, обезлюдніти, зневоднити, знелюдніти, знепліднити (твірні прикметники: безводний, безвладний, безплідний, безлюдний, водний, людний, плідний).

Непродуктивно утворюються дієслова від займенників і числівників. Це окремі утворення з префіксами в- (у-), за-, о-, перед-, по-, при-, роз- і суфіксом -і-, рідше – -и-: удвоїти, утроїти, засвоїти, освоїти, подвоїти, потроїти, присвоїти, роздвоїти,переінакшити.

Дієслова, утворені від інших дієслів за допомогою префіксів і суфіксів складають порівняно невелику групу.

До продуктивних словотворчих засобів, за допомогою яких утворюються дієслова від інших дієслів, належать:

1. Префікс по- і суфікс -ува- (-юва-), які надають значення: “дія, названа твірним дієсловом, здійснюється час від часу і не дуже інтенсивно”: поблискувати, побрязкувати, погримувати, покрикувати, покашлювати, покліпувати, поморгувати, погукувати та ін.

2. Префікс ви- і суфікс -ува-, які надають значення: “раз у раз здійснювати дію, названу твірним дієсловом”: вибрикувати, виблискувати, вигукувати,виляскувати, вимазувати, вицокувати.

3. Префікс під-і суфікс -ува-, які надають таких значень: а) „злегка, не на повну силу здійснювати дію, супроводжуючи нею іншу дію”: підсвистувати, підтьохкувати, підтакувати; б) „час від часу і не дуже інтенсивно здійснювати дію, названу твірним дієсловом”: підкахикувати, підстьобувати, підхльостувати, підцмокувати.

4. Префікс при- і суфікс -ува- (-юва-),які надають таких значень: а) “дія, названа твірним дієсловом, здійснюється не на повну силу і супроводжує іншу дію”: приговорювати, приляскувати, приникувати, притакувати, прицмакувати, придержувати та ін; б) “дія, названа твірним дієсловом, виявляється неінтенсивно, слабо”: прикульгувати, пришкандибувати, прихвалювати та ін.

До непродуктивних словотворчих засобів, за допомогою яких утворюються дієслова від інших дієслівних основ, належать:

1. Префікс на-і суфікс -ува-, які надають новоутвореним словам значення: „не дуже інтенсивно, не на повну силу здійснювати дію, названу твірним дієсловом”: накрапувати, насвистувати, наспівувати.

2. Префікс пере-і суфікс -и-, за допомогою яких утворюються дієслова, котрі означають, що дія, названа твірним дієсловом, здійснена заново: перевісити, перечепити.

Від дієслівних твірних основ утворюються поодинокі дієслова за допомогою префікса ви-і суфіксів -и-, ви-, -овува-; префікса при- і суфікса -овува-; префікса о-і суфікса -а-; префіксапере-і суфікса -ува-: вивісити, викусити, пританцьовувати, притупцьовувати, оберігати, переблискувати.

Утворюються дієслова з новим значеннням і за допомогою постфікса -ся-, що приєднується до твірного дієслова. Новоутворені дієслова ілюстрюють постфісальний (від лат. post – після і fixus - прикріплений)7різновид морфологічного способу словотвору. Словотворчу функцію -ся виконує тоді, коли сполучається з неперехідними дієсловами: чергувати (бути черговим, невідступно перебувати де-небудь, біля когось; послідовно, по черзі змінювати, заміняти одне одного; розташовуватись послідовно одне за одним) – чергуватися(послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним), торгувати –торгуватися, жовтіти –жовтітися, білити –білитися, зеленіти – зеленітися.

Суфіксально-постфіксальним різновидом морфологічного способу словотвору утворюються від іменників чи прикметників дієслова одночасним приєднанням до твірної основи одиного із дієслівних суфіксів -ува-, -и-, -а- (-я-), -ізува-, -изува- і постфікса -ся: листуватися, рубцюватися, лікуватися, колоситися, кущитися, гніздитися, лакомитися, золотавитися, гордитися, куматися, родичатися, панібрататися, надіятися, адвербіалізуватися, гідролізуватися, солідаризуватися.

На основі префіксально-постфіксального різновиду морфологічного способу словотвору також утворюються дієслова, причому словотворчі засоби (префікс і постфікс -ся)додаються до твірного дієслова в цілому. Продуктивне творення дієслів формують такі словотворчі засоби:

а) префікси на-,ро