Застарілі слова й неологізми

Слова, які вийшли із загального вжитку, називаються застарілими. Серед застарілих слів розрізняють історизми й архаїзми.

Історизми ― слова, що вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними явища. Сюди належать назви давніх станів, посад (смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, соцький, бунчужний, хорунжий, нарком, політрук); назви давніх установ (ратуша, магістрат, райком, партком); назви застарілих знарядь праці, зброї (рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогатина, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль); назви старовинних грошових одиниць та одиниць мір (дукат, червінець, гривеник, крейцер, шаг, шеляг, злотий, рубель, лікоть, аршин, сажень, верства, миля, десятина, морг, корець, гарнець, копа, пуд, фунт) тощо.

Історизми не мають синонімів. Історизми використовують у художніх творах та наукових працях, у яких описуються події і факти минулих історичних епох.

Архаїзми ― слова, які вийшли з активного вжитку тому, що їх з різних причин витіснили інші слова. Наприклад, замість давніх слів чадо, уста, десниця, зигзиця, ректи тепер ми вживаємо слова дитина, губи, права рука, зозуля, сказати.

Архаїзми мають синоніми: чоло ― лоб, перст ― палець, отчий ― батьківський, бран ― полон, уповати ― надіятися, отверзати ― відкривати, вельми ― дуже, всує ― даремно.

Серед архаїзмів розрізняють:

1) лексичні ― повністю застарілі слова: ланіти (щоки), рать (військо), дзиґарі (годинник), вікторія (перемога), лицедій (актор), узріти (побачити), ректи (сказати), одесную (праворуч), оний (той), сиріч (тобто);

2) словотвірні― із застарілими суфіксами та префіксами: словеса (слова), рибар (рибалка), сіятель (сіяч), фортеція (фортеця), урозуміти (зрозуміти), возсіяти (засяяти), женський (жіночий);

3) фонетичні ― із застарілим звуковим оформленням: враг (ворог), глас (голос), зерцало (дзеркало), ріжниця(різниця), сподар (господар), піїт (поет), серебро (срібло), вольний (вільний), сей (цей);

4) семантичні ― із застарілим значенням: лікоть (міра довжини), живіт (життя), колода (вулик), поїзд (валка підвід).

Неологізми — нові слова в мові: бартер, менеджмент, рекетир, факс, телетайп, конверсія, дилер, імідж, податківець, безпіщанка.

Неологізми бувають загальнонародні й індивідуально-авторські. Загальнонародні неологізми, тільки-но з’явившись, набувають поширення серед більшості носіїв мови (ваучер, бронедвері, чипси, бомж). Вони, проте, із зміною суспільних умов, розвитком науки й техніки, можуть перейти в історизми, як це свого часу сталося зі словами типу комнезам, колгосп, радгосп, трудодень, патефон, грамофон тощо. Індивідуально-авторські неологізми, як правило, не стають загальновживаними, а так і залишаються в тому чи іншому творі письменника.

Перевірте себе. Випишіть лише застарілі слова.

Менеджер, граф, кольчуга, принтер, бартер, ознаймити, обсерватор, дилер, бранець, ратай, дистриб’ютер, отаман, імідж.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися слово, пропущене у вислові П.Грабовського: “Настане — вірю я — година: загине … на землі”.