понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Готуємося до олімпіади, конкурсу!

7 клас І. Визначіть синтаксичну функцію інфінітива                                                                    (3 бали)
1. Пізнати мову народу – зрозуміти його душу (М. Бурмака).
2. Любить людей мене навчила мати (В. Симоненко).
3. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесні мозолі (В. Симоненко).

ІІ. Утворіть                                                                                                                          (7 балів)
·       форму кличного відмінка іменників бібліотекар, директор, Ігор, птах;
·       форму родового відмінка іменників Париж, листопад, трамвай, комар;
·       усі можливі форми місцевого відмінка однини займенника чий;
·                                                                                                                                                                                                форми орудного відмінка числівників 90, 700;
·       форму ІІ особи однини майбутнього часу дієслів розповісти, розказувати;
·       форму ІІІ особи множини дієслів полоти, стелити, клеїти, боротися;
·       прикметники від таких власних назв: Хуст, Золотоноша, Умань, Кременчук.

ІІІ. Відновіть фразеологізми, у яких переплутано компоненти.                            (4 бали)
Езопова пісня, сади Аріадни, танталова нитка, ведмежа мова, терниста земля, крокодиляча послуга, муки Семіраміди, лебедині сльози, обітований шлях.

ІV. Доберіть українські відповідники до запозичених слів.                                               (4 бали)
Актуальний, акцент, аналогічний, гігант, горизонт, екзамен, екземпляр, оригінальний.

V. Відредагуйте речення.                                                                                                    
(8 балів)
1. Яка година? – П’ятнадцять по п’ятій.
2. У залі зібралися початкуючі поети.
3. Ці хвилюючі миті запам’ятаються надовго.
4. Двері відкрила жінка в бігудях.
5. Хлопець розповів про свою вірну собаку.
6. Батько знову виписав «Експрес».
7. Багато людей захворіло грипом.
8. Він все одно нічого не запам’ятає.
Українська література7-ий клас
І. Напишіть твір на одну із запропонованих тем.                                                  
(12 балів)
1. «Життя без книг – це хата без вікна» (Д. Павличко).
2. «Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава» (О. Довженко).
3. Духовний заповіт Захара Беркута нащадкам (за повістю Івана Франка).

ІІ. Установіть відповідність між назвою пісні та її жанром.                                             (2 бали)
А. «Заплету віночок».                                    1. Козацька.
Б. «Ой на горі там женці жнуть».                               2. Чумацька.
В. «Ой у степу криниченька».                                    3. Стрілецька.
Г. «Ой біжить, біжить мала дівчина».             4. Веснянка.
Ґ. «Ой у лузі червона калина…».                               5. Русальна.
                                                                                   6. Купальська.
                                                                                   7. Жниварська.
ІІІ. Дайте лаконічні відповіді на запитання.                                                                      (10 балів)
1. Хто і про що сказав: «Це – народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу».
2. Що таке пафос твору? Яким пафосом сповнена пісня «Ой на горі там женці жнуть»?
3. Яка українська пісня стала народною не лише в Україні, а й в інших європейських країнах? Хто її автор?
4. Який художній засіб лежить в основі таких пісенних рядків:
            Стоїть явір над водою,
            В воду похилився,
            На козака незгодонька ,
            Козак зажурився.
5. Назвіть навчальні заклади, у яких здобував освіту Іван Франко (не менше 4).
6. Що таке експозиція?
7. Яка подія є кульмінацією повісті І. Франка «Захар Беркут»?
8. У чому полягав «секрет довголіття» Захара Беркута та інших тухольців (за повістю «Захар Беркут»)?
9. Завершіть фразу, вкладену в уста Захара Беркута:
«Життя лиш доти має вартість, доки …»
10. У чому, на думку Івана Франка, полягає вартість історичної повісті?

IV. У чому полягає специфіка коломийки як фольклорного жанру. Складіть власну коломийку про шкільне життя.                                                                                          (4 бали)
Українська література
І. Напишіть твір-роздум на тему „ Чого варті у житті слова?”12 б.
ІІ. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях. До якої групи лірико-побутових пісень належать козацькі та чумацькі пісні? (Соціально-побутових).
У чому полягає секрет розміру коломийкового вірша? (Дворядкова строфа, у кожному рядку – 14 складів).
Які мовні засоби надають повісті І. Франка «Захар Беркут» особливого колориту, неповторності? (Діалектизми; архаїзми; історизми; мовні конструкції, характерні для тогочасного мовлення).
  1. Яка основна думка балади Т. Шевченка «Тополя»? (Пошуки людиною щастя).

  2. Про який твір сказано так: «Внутрішня структура цього пристрасного монологу побудована на поступовому підвищенні: від спокійного плинного звертання до слухачів відбувається наростання емоцій»? (Т. Шевченко «Заповіт»).
  3. ^ Українська мова
    І. Запишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над ними частини мови, дайте характеристику всій конструкції). 8 б
    Мороз прилине синьо і прозоро розвісить скрізь сивий дим інею.
    Мороз прилине, синьо і прозоро розвісить скрізь сивий дим інею.
    Речення розповідне, неокличне; просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками та обставинами.
    ІІ. Вкажіть іменники жіночого роду. Доберіть до кожного з них прикметники, узгоджуючи їх граматичні значення. Словосполучення запишіть.
    Адреса, продаж, дівча, непосида, Перу, путь, кенгуру, авеню, собака, бідолаха, нероба, ступінь, м’якуш, мати. ^ 5
    Відповідь. Правильна адреса, сонячна Перу, довга путь, освітлена авеню, рідна мати.

    ІІІ. Утворіть слова за допомогою суфіксів –ськ(ий) або-ств(о):
    Чукотка, Прага, Париж, Сиваш, латиш, товариш, казах, рибалка, брат, людина.
    Відповідь. Чукотський, празький, паризький, сиваський, латиський, товариський, товариство, казахський, рибальський, братство, людський, людство. 5 б.

    ІУ. З’ясуйте синтаксичну роль інфінітива. 5б.
    А) Дали наказ виступати. Б) Ми повинні вчитися. В) Наказали виступати. Г) Прийшли вчитися. Д) Вчитися – наш обов’язок. 
    Відповідь. А) Дали наказ виступати (означення). Б) Ми повинні вчитися (присудок). В) Наказали виступати (додаток). Г) Прийшли вчитися (обставина). Д) Вчитися (підмет)– наш обов’язок .


    Усього 40 б.


    Завдання для районної олімпіади з української мови та літератури

     8 клас

    Українська література

    І. Напишіть твір-роздум на тему «Тільки родина – як вічна зернина на невмирущому полі життя…» 12 б.

    ІІ. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях. 

    5 б.

  1. Яка найважливіша особливість художнього образу? (Здатність викликати у читачів різноманітні асоціації).

  2. Про яку історичну пісню сказано так: «Цей твір багатоголосий. У пісні звучать і героїчні мотиви, і гордість за перемогу, і дошкульна іронія, і навіть сарказм…»? («Чи не той то хміль»).

  3. Який образ-символ використано в пісні «Та, ой, як крикнув козак Сірко»? (Орли: «Орли та із Січі вилітали»).

  4. У якій пісні поєднуються протилежні почуття: від лагідного попередження коханого, який так боляче образив дівчину, до страшних слів помсти? («Ой не ходи, Грицю…»).

  5. Які художні засоби споріднюють «Слово про похід Ігорів» із фольклорними творами? (гіперболізація, тавтологія, постійні епітети, анафори, звукові повтори, порівняння, персоніфікація, символи). 
    ^ Українська мова

    І. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над ними частини мови, дайте характеристику всій конструкції). 8 б
    А над нами дзвонить даленіючи лебедина пісня і підноситься до ласкавого сонця.
    ^ А над нами дзвонить, даленіючи, лебедина пісня, і підноситься до ласкавого сонця.
    Речення розповідне, неокличне; просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками та відокремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником..
    ІІ. Запишіть іменники в родовому відмінку однини:
    Пломбір, Париж, Красний Лиман, листопад (назва процесу), радіус, рулет, багаж, гнів, край, пасажир, Дунай, віск, Шевченко, Ігор, університет.
    Відповідь. Пломбіру, Парижа, Красного Лиману, листопаду, радіуса, рулету, багажу, гніву, краю, пасажира, Дунаю, воску, Шевченка, Ігоря, університету.
    ІІІ. Випишіть слова в три колонки залежно від написання: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс.
    Написав(би), немов(би), як(небудь), (чи)мало, (що) разу, казна (що), надумав(таки), все (ж), тільки(що). ^ 6 б.
    Відповідь.
Написав би
Все ж
Тільки що
Немовби
Чимало
Щоразу
Як-небудь
Казна – що
Надумав – таки

ІУ. Перебудуйте речення в односкладні й запишіть. Визначте їх вид. 4б. 1.Колискова пісня передає багатющий світ материнських почуттів, безмежну любов до своєї дитини. 2. У пісню для немовляти мати вкладала найсокровенніше. 3. А ще – вплітала калину, символ краси, сили, фізичного й морального здоров’я дитини. 4. Коли ти станеш уже зовсім дорослим, згадуватимеш пісні, які колись співала тобі мама. 

Відповідь. 1. Колисковою піснею передають багатющий світ материнських почуттів, безмежну любов до своєї дитини (неозначено-особове). 2.У пісню для немовляти матір’ю вкладено найсокровенніше (безособове). 3. А ще – вплітено калину, символ краси, сили, фізичного й морального здоров’я дитини (безособове). 4. Коли станеш уже зовсім дорослим, згадуватимеш пісні, колись співані тобі мамою (означено-особове).. 

Усього 40 б. 
Завдання для районної олімпіади з української мови та літератури

^ Відповіді 9 клас

Українська література

І. Напишіть твір-роздум на тему «Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки» 12 б.


ІІ. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях. 
1. Як Іван Вишенський визначив у «Посланні до єпископів» головну ідею своєї творчості? (Усі
люди рівні перед Богом).
2 Які є види шкільної драми? (Історичні драми, містерії, міраклі, мораліте). 
3. Які жанри перекладної літератури були найпопулярнішими? (Житія, проповіді, патерики, 
апокрифи, шестидневи, фізіологи, хронологи).
4. Що таке алюзія? У якому творі вона використана? (Алюзія – це стилістична фігура, вислів, 
що є натяком на загальновідомий історичний чи літературний факт. Її використав 
І.Котляревський у поемі «Енеїда»).
5. Чим вирізняється балада серед інших пісенних жанрів? (Серед інших пісенних жанрів 
балада вирізняється романтичним пафосом, фантастичними елементами, трагічним
фіналом, моралізаторством, метаморфозами).
 Українська мова
І. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Побудуйте його структурну схему. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над ними частини мови, дайте характеристику всій конструкції та її компонентам як простим реченням). 10 б.

Річка широка та глибока а вода синя та чиста і котиться вона виблискуючи та шумуючи. 
Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи. 
[ ], а [ ]; і [ ]
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з трьох частин. Перша частина з’єднується з другою за допомогою протиставного сполучника а, друга з третьою – за допомогою єднального сполучника і. Між першою і другою частино ставимо кому, а між другою і третьою – крапку з комою.
1. ^ Річка широка та глибока... – двоскладне, повне, непоширене, ускладнене однорідними присудками. Річка – підмет простий, виражений іменником – загальна назва, назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку однини. Широка – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини.Глибока – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини.

2. ...а вода синя та чиста... – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками. Вода – підмет простий, виражений іменником – загальна назва, назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку однини. Синя – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини.Чиста – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду, у називному відмінку однини.

3. ...і котиться вона, виблискуючи та шумуючи – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними обставинами. ^ Вона – підмет простий, виражений особовим займенником, жіночого роду у називному відмінку однини. Котиться – простий дієслівний присудок, виражений дієсловом недоконаного виду, неперехідним, дійсного способу, теперішнього часу, 3 особи однини, ІІ дієвідміни. Виблискуючи – обставина способу дії, виражена дієприслівником. Шумуючи – обставина способу дії, виражена дієприслівником.


ІІ. Вкажіть прикметники, від яких можна утворити ступені порівняння; запишіть їх усіма можливими способами. 3 б.

Голий, бордовий, високий, низький, синюватий, мертвий, милий, горбатий


                                                                                                                                             

Українська мова
І. Напишіть твір-роздум на тему «Рідна земля і в жмені мила» (Народна мудрість).                                                                                                              12б.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       
ІІ. Підкресліть члени речення. Надпишіть над кожним словом частину мови, виконайте морфологічний розбір підкресленого слова.                                             6б.

   Іменник    прислівник  дієслово частка прикметник  іменник    сполучник  іменник   прийм. прикметник
Микола  вже      був     не      молодий  хлопець,  а       чоловік  з      довгими
  іменник   прийм.  прикметник  іменник        прикметник     іменник
вусами, з      міцним    станом, широкими плечима (І. Нечуй-Левицький).                                                  
ІІІ. Дайте відповіді на питання, дотримуючись чіткості й лаконічності у 
висловлюваннях.                                                                                                 8б.
1.      Напишіть правильно слова: бурʼян, безʼязикі, тьмяно, Соловйов, дитʼясла,
харківʼянин, різьбяр, півʼяблука.
2. Вилучіть зайве слово. Поясніть чому.
Київ, хліборобство, клей, географія, Чернівці (множинний), волосся, малеча, гілля.
3. Чи правильні конструкції: «три щасливих роки», «чотири українських солдати». Відповідь арґументуйте. 
Три щасливі роки, чотири українські солдати (іменники чол. роду узгоджуються з числівниками два, три, чотири у Н.в. множини)
4.Утворіть просту форму вищого ступеня (якщо це можливо) від прикметників: тонкий – тонший, превеликий – не утворюється, дорогий – дорожчий, дужий –дужчий, низький –нижчий, білявий – не утворюється, готовий– не утворюється.

ІV. Подані фразеологізми погрупуйте за синонімічними рядами та запишіть. Визначте значення кожного ряду.                                                   6б.                                                                            
Зразок: Пройти крізь сито й решето; пройти вогонь і воду; собаку з’їсти – зазнати випробувань.
Будувати повітряні замки; жити в хмарах; ловити жар-птицю – мріяти про недосяжне;
байдики бити; лежати на боці; сидіти склавши руки; плювати в стелю – нічого не робити;
 правити теревені; гнути всячину; розводити балачки; точити ляси;
плескати язиком – говорити нісенітниці, дурниці.
Українська література
І. Напишіть твір на одну з тем:                                                                         12б.
– «Заповіт» Т.Г. Шевченка на момент написання поезії – це міф чи реальність?
Світ прекрасного в  природі.
Уроки нашої історії (за повістю «Захар Беркут» І. Франка).                                                                                            
ІІ. Виконайте тестові завдання.                                                                      7б.
1. На основі сюжету народної балади написаний твір
    А  М. Вороного «Євшан-зілля Б  Т. Шевченко «Тополя»
    В  С. Руданського «Козак і король»
2. Прізвище дяка, у якого починав Тарас Григорович учитися малярству
     А  ШиряєвБ  Кошиця В  Богорський
3. У пана П. Енгельгардта майбутній письменник був
     А  слугою-козачком Б  маляром В  батраком-«погоничем»
4. Яку іноземну мову вивчав Тарас Григорович Шевченко в Академії мистецтв?
      А  німецьку
      Б  французьку
      В  англійську
5. Стопа – це
     А  співзвучне закінчення рядка у вірші
     Б рівномірне повторення будь-яких рухів, звуків через певний відрізок часу
     В  повторювана група складів у рядку, до якого входить один наголошений склад, один або два ненаголошені
6. Симфонічну поему «Заповіт» (за мотивами твору Т. Шевченка) написав
    А  Б. Лятошинський
     Б  Р. Глієр
     В  К. Стеценко
7. Німецькою мовою «Заповіт» Т. Шевченка здійснив переклад
     А  П. Грабовський
     Б  І. Франко
     В  Леся Українка                                                                               
ІІІ. Що символізує числівник сім? Наведіть чотири приклади фразеологізмів із цим числівником, поясніть їхнє значення, складіть із ним речення.       
Існує безліч фразеологізмів із числівником сім:
Сім мішків гречаної вовни – багато зайвого, безглуздого;
Сім неділь (п’ятниць) на тиждень – часто і легко змінювати рішення, наміри;
Стоптати сім пар чобіт – довго ходити, добиваючись чого-небудь;
За сімома замками – надійно ховати від когось;
Сім футів під кілем – побажання удачі й успіху.
Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу.
                                 

І. Розгорніть подану цитату в роздум. «Людину і людство створило слово. Ми всі діти слова – від колискової пісні, від зародку цивілізації» (В. Радчук) (12б.)
ІІ. Запитання і завдання: відповідайте і виконуйте, додержуючи чіткості й лаконічності у висловлюваннях. (8б.)
Утворіть словосполучення, замінюючи іменники прикметниками. (Софія) собор, (Софіївка) парк, (Ніцца) кінофестиваль, (Золотоноша) школа, (Свірж) замок, Лейпциг (університет), (Калуш) завод, Нью-Йорк (хмарочос).ї
 Поясніть різницю у значенні слів мимохідь – мимохіть.
Запишіть числівники словами: Виступили перед 7492 виборцями. Бюлетені роздали 7492 виборцям.
Розкрийте значення фразеологізмів і до кожного з них доберіть фразеологізм-синонім.
Брати на решето когось -
Пройти крізь сито й решето –
Доберіть українські синоніми – відповідники до слів: Інтелект, гіпотеза, автономія, генеза, прогрес, оптимальний.
Які якісні прикметники не мають ступенів порівняння?
Яку синтаксичну функцію виконує інфінітив у реченнях?
А) Не треба правду говорить цвітасто.
Б) Його вчили говорити правду.
В) Уміння говорити правду – риса шляхетної людини.
Відредагуйте речення.
А) Ми підготували вітальний адрес на столяревий ювілей.
Б) На майдані біля пам’ятника Т. Шевченка зібралися студенти і львів’яни.
В) Він все ще холостяк.
Г) Ми продали біля сто двадцять п’ять кілограм цукру і двадцять дві літри меду.
Література 12б.
І. Дайте коротку відповідь. (3б.)
1. Розкрийте символічне значення сну князя Святослава («Слово о полку Ігоревім») 1б.
2. Із якими тваринами автор «Слова …» порівнює таких персонажів: Бояна, Всеволода, Ярославну, князя Ігоря, Овлура?1б.
3. Чим думи відрізняються від історичних пісень? Назвіть не менше 3 відмінностей.1б.
ІІ. Теорія літератури.(1 б.)
Який художній засіб ужито в рядках?
Сонце світиться на небесах – Ігор князь в Руській землі.
ІІІ. Зробіть ідейно-художній аналіз вірша. (6б.)
Росте Антонич, і росте трава, 
і зеленіють кучеряві вільхи. 
Ой, нахилися, нахилися тільки, 
почуєш найтайніші з всіх слова.
Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,
хто сипле листя — кусні скла на тебе?
У решето ловити хочеш дощ?
З всіх найдивніша мова гайова: 
в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, 
на вільхах місяць розклюють зозулі, 
росте Антонич, і росте трава.
Відповіді
8 клас
Мова 20б.
І. (12б.)
ІІ. (8б.) 1. Софійський собор, Софіївський парк, Ніццький кінофестиваль, Золотоніська школа, Свірзький замок, Лейпцизький університет, калуський завод, нью-йоркський хмарочос.
2. Мимохідь – проходячи повз когось, щось; не зосереджуючись на чомусь. Мимохіть – мимоволі.
3. Сімома (сьома) тисячами чотирмастами дев’яноста двома Сімом (семи) тисячам чотирьомстам дев’яноста двом.
4. Брати на решето когось – обмовляти когось; перемивати кісточки комусь. Пройти крізь сито й решето – пройти крізь вогонь і воду, собаку з’їсти, пройти Крим, і Рим, і мідні труби.
5. Розум, припущення, незалежність, походження, поступ, найкращий.
6. Не мають ступенів порівняння прикметники, які вказують на абсолютну ознаку (лисий, глухий, кульгавий, босий…)
7. А) – присудок. Б) – додаток. В) – означення.
8. А) Ми підготували вітання на ювілей столяра. Б) На майдані біля пам’ятника Т. Шевченкові зібралися львів’яни, зокрема і студенти. В) Він ще не одружений. Г) Ми продали близько ста двадцяти п’яти кілограмів цукру і двадцяти двох літрів меду.
Література І. 
Дайте коротку відповідь. (3б.) 1. Чорний одяг і вино-чад, вино з отрутою – лихі передчуття перед поразкою. («Слово о полку Ігоревім») 1б.
 2. Боян - соловій, Всеволод – буй-тур, Ярославна – чайка (зигзиця), князь Ігор - сокіл, Овлур – вовк.1б.
3. Спосіб виконання дум – речитатив. Особливості композиції дум: зачин, основна частина, кінцівка. У думах рядки нерівноскладові.
ІІ. Теорія літератури.(1 б.) 1. Паралелізм. 1б.Назад



1. Написати пейзажний етюд «Останній подих осені».

Зразок твору
Останній подих осені
Ще недавно осінь обережними скрадливими кроками прийшла у наше село, розсипала прохолодними ранками мідні, бронзові п’ятаки, запалила на клумбах червоні смолоскипи канн, накинула на сором’язливі айстри ніжні різнокольорові хустинки: сині, рожеві, білі, жовтогарячі…
Вона щедро заквітчала червоним намистом гостролисту горобину. 
А зараз поля і луки спорожніли, земля устелена килимом із червоно-жовтого листя. Принишкли гаї, парки, сади. Де-не-де ще шелестять дуби стійкими листочками – вони їх обтрусять аж навесні. Часто йдуть холодні дощі. Вночі молоді приморозки намагаються скувати землю морозами, нагадуючи, що скоро бабуся Зима заморозить її і змусить спати аж до весни. А холодними ранками землю дбайливо сповивають молочні тумани, загортаючи, ніби малу дитину, щоб, бува, не змерзла.
У лісі тихо-тихо, не чутно співу пташок – тепер їхні голоси лунають у теплих краях. Лише інколи довколишню тишу порушує монотонний стукіт хазяйновитого дятла. Природа приготувалась до зимового спочинку.
Та нас це не засмучує. Ми із задоволенням насолоджуємося останнім подихом осені, вдихаємо туманне осіннє повітря. Люблю я осінь. Вона чудова пора року. 
2. Утворити від поданих слів усі дієслівні форми, у дужках написати, як вони називаються.
Малювати, завойовувати, регулювати, прочитати, опрацювати.
Малювати (інфінітив), малюю (особова форма), мальовано(безособова форма на –но), мальований (дієприкметник), малюючи (дієприслівник).


Завойовувати (інфінітив), завойовую (особова форма), завойовувано (безособова форма на –но), завойовуваний (дієприкметник), завойовуючи (дієприслівник).


Регулювати (інфінітив), регулюю (особова форма), регульовано (безособова форма на –но), регульований (дієприкметник), регулюючи (дієприслівник).


Прочитати (інфінітив), прочитаю (особова форма), прочитано (безособова форма на –но), прочитаний (дієприкметник), прочитавши (дієприслівник).


Опрацювати (інфінітив), опрацюю (особова форма), опрацьовано (безособова форма на –но), опрацьований (дієприкметник), опрацювавши (дієприслівник).


3. Записати слова у 2 колонки:

1) ті, що пишуться через дефіс;

2) ті, що пишуться разом.


Осінньо/зимовий, електро/дуга, людино/любний, обороно/здатний, світло/райдужний,

пів/століття, жовто/блакитний, люлі/люлечки, буро/зелений, старо/київський, українсько/англійський, прем’єр/міністр, льодо/сховище, рано/рано, в’їдливо/глузливий, знічено/розгублений.

Підкресливши другу від початку букву, ви прочитаєте вислів Т.Г. Шевченка.

Відповідь

Осінньо/зимовий електро/дуга

світло/райдужний людино/любний

жовто/блакитний обороно/здатний

люлі/люлечки пів/століття

буро/зелений старо/київський

українсько/англійський льодо/сховище

прем’єр/міністр

рано/рано

в’їдливо/глузливий

знічено/розгублений

Вислів Т.Г.Шевченка: «Свою Україну любіть».


4. З’ясувати значення фразеологізмів. З двома (на вибір) скласти речення.

Купити кота в мішку, на сьомому небі, наламати дров, ахіллесова п’ята.


Відповідь

Купити кота в мішку – купити невідомо що.

На сьомому небі – дуже веселий, задоволений, радісний.

Наламати дров – учинити щось необдумано.

Ахіллесова п’ята – вразливе місце.


Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старенька. (О.Гончар).

Ахіллесовою п’ятою газет і журналів є неправильне вживання фразеологічних зворотів (З газети).


Література

  1. Дати письмову відповідь на запитання (на вибір).

Чи можна вважати героїв дум патріотами і чому? Хто з них вам найбільше сподобався і 

чим саме?

Які ви знаєте суспільно-побутові ліричні пісні? Дати характеристики цих пісень.

Які найпоширеніші прийоми зображення героя в епічному творі вам відомі.

Чи можна вважати героїв дум патріотами і чому? Хто з них вам найбільше сподобався і 
чим саме?
Героїв дум можна вважати патріотами. Патріоти – це такі люди, які люблять свою країну, свій народ, які готові в будь-яку хвилину стати на захист своєї Батьківщини, ризикуючи своїм життям. Такою є і Маруся Богуславка. Вона випускає з турецької в’язниці козаків, хоч за це може бути покарана турецьким паном.
Маруся Богуславка мені найбільше сподобалася серед героїв дум, бо вона була сміливою, сильною, любила свій народ і вболівала всім серцем за його долю.


Які ви знаєте суспільно-побутові ліричні пісні? Дати характеристики цих пісень.

Суспільно-побутові пісні – це козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські та заробітчанські пісні. Усі різновиди суспільно-побутових пісень об’єднує те, що в них відображені настрої народу, викликані різними явищами суспільного життя.

У цих піснях відтворене життя наших пращурів, які через різні обставини примушувало їх заради миру, спокою й добробуту своїх родин покидати домівки та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві.

Кріпацькі пісні відображають тяжке життя селян, їх протест. У рекрутських та солдатських піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, за родиною. У них висловлено протест проти панів.

Бурлацькі пісні також сповнені тугою за батьківщиною, сім’єю, у них передано важку працю бурлаків.

До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них також ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, іноді віддавали його в солдати замість свого сина. 

Я знаю такі козацькі пісні: «Ой на горі да женці жнуть», «Стоїть явір над водою», « Гомін, гомін по діброві».

Чумацькі пісні: «Над річкою бережком», «Ой у степу криниченька». 
Які найпоширеніші прийоми зображення героя в епічному творі вам відомі.
Прийоми зображення героя в епічному творі
1. Змалювання портрета.
2. Показ вчинків.
3. Авторська характеристика.
4. Мова персонажа.
5. Характеристика героя іншими дійовими особами.
Що таке балада? Які її особливості порівняно з іншими пісенними жанрами?Балада – невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом і співчутливо-сумним звучанням.
Особливості балади:невелика кількість персонажів;незвичайність і загадковість подій; гострота, а часто й трагічність у розв’язанні конфлікту; похмурий колорит; ліризм.


Визначте віршовий розмір поезії В.Симоненка
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна матір рідну вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину, 
Вибрати не можна тільки Батьківщину.З чим уособлюється в твоїй уяві образ батьківщини
/ — ’/ — / — /— /— /
’—
/ — /— /— / / — /
’—
/ — / — / / — / —
’—
/ / — / — / ∪∪/ — /
Віршовий розмір – шестистопний хорей. 
Образ Батьківщини в моїй уяві уособлюється із колисковою піснею матері, із безмежними ланами пшениці, голубим небом над головою, ясними зорями, тихими водами, з батьком і матір’ю, рідною школою, домівкою, незрадливими друзями, з червоною калиною у лузі.
Я погоджуюся зі словами Анатолія Костецького, який писав:
Батьківщина – це ліс осінній, 
Це домівка твоя і школа,
Це гаряче сонячне коло.
Батьківщина – це труд і свято,
Батьківщина – це мама й тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у веснянім лузі.
Батьківщина – це рідна мова,
Це дотримане чесне слово.
4. Складіть відгук про нещодавно прочитану книгу.
Нещодавно вчителька української мови і літератури принесла у клас книжку Тетяни Щербаченко «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала». Цією книжкою я зацікавилась, вона заінтригувала мене своєю назвою. Адже як моя ровесниця Даринка може світ рятувати? Я одразу захопилася читанням. Книга складається із п’яти частин: «Пуп Землі, або як Даринка світ рятувала», «Парадокси часу, або Як винахідники викидають коники», « Курочка Мишко, або День народження Даринки», «Як пасує краватка, або Не всі поросята брудні», «Таємна змова, або Не слід балакати з незнайомцями». У книзі Тетяна Щербаченко розповідає дивовижні історії про хитрулю й вередулю Даринку, а водночас про надзвичайно милу й винахідливу дівчинку.
Прочитавши книгу, я зрозуміла, що Даринка, головна героїня твору, наша ровесниця. Вона з роду диваків, а диваки, як відомо, уміють і можуть усе! Підсунути свиню нареченим, викинути коники, сплутати дивака з маніяком, навіть упоратись з пупом Землі – на все це здатна Даринка. Але кожна історія, в яку вона потрапляє, робить її мудрішою. Вона мріє стати винахідницею, винайти пігулку від усіх хвороб для бабусі й дідуся, а також прилад для уповільнення часу, щоб мама не запізнювалася на роботу.
Найбільше у творі мені сподобався той епізод, коли Даринка хоче захистити від «маніяка» свою маму. Коли пізніше виявилось, що то був не «маніяк», а новий сусід, то Даринці стало соромно, і вона попросила у нього пробачення. А найсмішнішим у творі було те, коли Даринка підсунула свиню нареченим.
Даринка подібна до мене. Я також часто потрапляю в дивовижні історії, люблю інколи трішки повередувати. Тому ця дівчинка мені дуже подобається.
Велику симпатію викликала у мене і мама Даринки. Вона ніколи не сварилась на дівчинку, завжди її розуміла і підтримувала. Сподобались мені у творі Даринчині бабуся і дідусь. Вони дуже любили онучку, допомагали виплутуватись їй із дивовижних історій й загрозливих ситуацій.
Книжка «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала» спонукає задуматись над стосунками батьків і дітей, над такими поняттями, як відповідальність, чесність, доброта. У ній багато гумористичних сцен, які не можна читати без сміху. 
Якщо ви не знаєте, як маленька дівчинка може рятувати світ, як винахідники викидають коники, як пасує краватка свині, як Даринка лякала своїми шаленими поглядами «маніяка», прочитайте книгу Тетяни Щербаченко «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала». Упевнена, що не пошкодуєте!

Немає коментарів:

Дописати коментар